Демократія і тоталітаризм

Мета: розкрити сутність політичних режимів; визначити їхні основні компоненти та різновиди, проаналізувати рівень свободи особистості в рамках різних політичних режимів; розвивати комунікативні здібності учнів, вміння аналізувати тексти навчальних посібників; розвивати творчі здібності і критичне мислення учнів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: лекція з елементами бесіди.

Епіграф: Демократія — це ім’я, яке дають народу, коли потребують його. Робер де Флер

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

Уявіть: Стародавня Греція, розмовляють між собою раб і рабовласник: « Чи знаєш ти, раб, що я можу вчинити з тобою так, як мені заманеться?» — «Так, — відповів раб, — я обплутаний кайданами рабства, але думки мої не знають пут». Історія не зберегла імені рабовласника, а от ім’я мудрого раба відоме — його звали Езоп.

Запитання

— Що мав на увазі у своїй відповіді власникові Езоп?

Повідомлення теми і мети уроку.

III. Вивчення нового матеріалу

Політичний режим — це система методів, способів і засобів здійснення політичної влади.

У сучасній політології виділяють три політичних режими.

Робота з таблицею

1-ша група. Опрацювати матеріал про демократичний політичний режим і заповнити відповідну колонку таблиці.
2-га група. Опрацювати матеріал про авторитарний політичний режим і заповнити відповідну колонку таблиці.
3-тя група. Опрацювати матеріал про тоталітарний режим і заповнити відповідну колонку таблиці.

Демократичний режим	Авторитарний режим	Тоталітарний режим
«Дозволено все, що не заборонено законом»	«Дозволено все, окрім політики»	«Заборонено все, що не наказано»
Демократичний режим	Авторитарний режим	Тоталітарний режим
Демократія (від грецьк. demos — народ + kratos — влада) — політичний режим, що ґрунтується на визнанні верховенства законів і народовладдя. ХАРАКТЕРНІ РИСИ РЕЖИМУ: Народ — джерело влади. Поділ влади (законодавча, виконавча, судова). Правова держава. Права особистості закріплені й гарантовані законом. Громадянське суспільство. Демократичні вибори до органів державної влади. Політичний плюралізм. Конкурентна багатопартійна система. Легальна опозиція. ЗМІ вільні від цензури. Дії армії і спецслужб регулюються й обмежені законом. Підтримання правопорядку — функції поліції та суду. Відсутність офіційної ідеології. Церква відокремлена від держави	Авторитаризм (від лат. auctoritas — вплив) — політичний режим, за якого влада зосереджена в руках однієї людини або в одному владному органі. ХАРАКТЕРНІ РИСИ РЕЖИМУ: Відчуження влади від народу. Сильна необмежена влада глави держави. Виконавча влада в руках угрупування, її повноваження перевершують законодавчу владу. Повноваження парламенту обмежені. Політичні права і свободи громадян обмежені. Закон на боці держави, а не особистості. Дії опозиції обмежені, а часом неможливі. Партії, окрім правлячої, можуть заборонятися і переслідуватися законом. Існує цензура над ЗМІ. Є офіційна ідеологія. Силові структури не тільки забезпечують правопорядок, але й виконують каральні функції. Церква перебуває під контролем держави	Тоталітаризм (від італ. totalitario) — політичний режим, що характеризується тотальним контролем над усіма сторонами життя суспільства. ХАРАКТЕРНІ РИСИ РЕЖИМУ: Монопольна панівна партія, очолювана лідером. Культ особи вождя. Законодавча, виконавча і судова влада контролюються правлячою партією. Відсутність поділу влади. Права і свободи громадян не дотримуються. Закони обслуговують лише інтереси держави. Повне підпорядкування суспільства й особистості владі, регламентація поведінки громадян. Відсутність легальної політичної опозиції. Існування тільки однієї правлячої партії. Сувора цензура над ЗМІ, монополія влади на інформацію. Спецслужби, окрім охорони правопорядку, виконують каральні функції. Наявність репресивного апарату. Існує лише офіційна державна ідеологія. Церква під жорстким контролем держави

Рольова гра

Кожна із груп отримує завдання: підготувати сценку засідання парламенту в державі з певним типом політичного режиму, характеризуючи форми політичних режимів за такими критеріями: стосунки народу і влади, політичні відносини, роль лідера в державі, партійна система, дії опозиції, ідеологія, роль силових структур.

Кожній групі надається 2-3 хв. Представники інших груп повинні визначити тип політичного режиму за встановленими в таблиці критеріями. Група погоджується або не погоджується з думкою інших учасників.

IV. Підсумок уроку

Бесіда

1. Що таке політичний режим?

2. Які існують форми політичних режимів?

3. Які політичні режими існували в Україні протягом минулого століття?

4. Який політичний режим існує в сучасній Україні?

Учитель підбиває підсумки роботи учнів, звертаючи увагу на те, що в суспільстві частіше трапляються політичні режими не в чистому вигляді, вони зазвичай мають змішаний характер.

Завдання

Свого часу Платон сказав: «Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під будь-чиєю владою».

Клас поділяється на чотири групи.