Усі уроки до курсу «Філософія». 11 клас

Тема 7. ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИКИ

УРОК 49

Держава та її осмислення філософською думкою. Сутність держави

Мета: сформувати уявлення про поняття держава; визначити основні функції держави; ознайомити учнів із різними теоріями виникнення держави; визначити сутність держави.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: шкільна лекція.

Епіграф: Будь-яка держава — продукт природного виникнення, як і первинні суспільства: воно є завершенням їх. Арістотель

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

Від перших і до останніх днів свого життя людина більшою чи меншою мірою залежить від держави, що покликана захищати її права і безпеку, але натомість вимагає від людини дотримання численних норм, правил. Ще за часів античності виникла ця суперечність між прагненням свободи людською особистістю і жорсткими обмеженнями, що накладаються на неї державою.

Завдання

Розставити в логічній послідовності історичні процеси, які, на думку прихильників класової теорії, призвели до виникнення держави: виникнення приватної власності; вдосконалення знарядь праці; виникнення держави; поява можливості експлуатації чужої праці; виникнення нерівності: появи надлишків продукції, розвиток економічних зв’язків, торгівлі, розподіл праці.

Повідомлення теми і мети уроку.

IIІ. Вивчення нового матеріалу

• Сутність держави

Щоб розкрити поняття держави, необхідно проникнути у її сутності.

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян.

Будь-яка держава разом із вирішенням суто класових завдань виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби транспорту і зв’язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру тощо.

Із моменту виникнення держави визначилися два аспекти її сутності:

класовий аспект — захист інтересів економічно панівного класу, здійснення організованого примусу;
загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ. Загальносоціальний аспект сутності держави особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством.

Зміст діяльності держави:

держава допомагає подолати суспільні суперечності не шляхом насильства і придушення, а через досягнення громадського компромісу, толерантності, створення умов для розвитку громадянського суспільства;
держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї та інститути, як розподіл влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність тощо;
держава застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян;
на міжнародній арені держава проводить політику, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами.

Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси усіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії.

• Поняття «держава»

Держава — це основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної і соціальної сфери, культури.

Держава виникає на певному етапі розвитку людства, вона має суверенітет і здійснює владу на всій її території.

Поняття «держава» трактують у кількох аспектах.

1. Це політична організація панівного класу, що має за мету охороняти чинний лад і придушувати опір інших класів, соціальних верств і соціальних спільнот.
2. Організація великої соціальної спільноти, верстви (держава тотожна суспільству).
3. Поняття «держава» є тотожним уряду, адміністрації, тобто структурі державного апарату.
4. Система органів і формально-правових принципів, що визначають її функціонування.

Державу вирізняє:

1) наявність органів, що здійснюють верховну владу, яка поширюється на все населення;
2) наявність права — сукупності загальнообов’язкових правил поведінки, встановлених або санкціонованих державою;
3) наявність певної території, на яку поширюється влада, юрисдикція держави.

Особливості держави

1. Загальний характер. Держава є універсальною, невід’ємною організацією, що поширює свою чинність на всю територію країни й на всіх громадян, які живуть у ній.
2. Суверенність. Держава володіє найвищою і необмеженою владою у ставленні до суб’єктів, що діють у межах її кордонів.
3. Примус. Держава уособлює публічну владу і підпорядковує прояви інших суспільних влад. Вона єдина в суспільстві застосовує владні засоби, аж до примусу. Держава володіє спеціалізованими органами примусу, що застосовуються в ситуаціях, визначених законом. Масштаби державного примусу поширюються від обмеження свободи до фізичного знищення людини.
4. Держава виконує основний обсяг управління справами суспільства і розпоряджається людськими, матеріальними і природними ресурсами.

• Теорії виникнення держави

У сучасній юридичній науці розрізняють теорії виникнення держави та пояснення її сутності та соціальних функцій.

Назва теорії	Сутність
Теологічна	Одним із її представників був Фома Аквінський (1225-1274). Його вчення побудоване на ієрархії форм: від Бога — чистого розуму — до духовного і матеріального світу. Проголошення походження держави від Бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя Богом і покликана захищати благо всіх
Патріархальна	Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім’ї і є результатом історичного розвитку, а отже, абсолютна влада монарха — це продовження батьківської влади. Основними представниками цієї теорії є Арістотель, Р. Фільмер, М. Михайловський та ін. Так, Роберт Фільмер у своєму творі «Патріархія, або природна влада короля» твердить, що абсолютна влада монарха бере свій початок безпосередньо від Адама. Держава виростає із сім’ї, а влада монарха через Адама передана Богом і непідвладна жодним людським законам. Із позиції Арістотеля, в основі виникнення держави лежить політичне спілкування. Із розростанням патріархальної сім’ї з’являються адміністративно-територіальні одиниці (села, селища, міста), населення яких, спілкуючись, утворює таку політичну організацію суспільства, як держава
Договірна	Вона пояснює виникнення держави наслідком об’єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші — виконувати їхні управлінські рішення. Представниками цієї теорії були Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, О. Радищев та ін.
Психологічна	За цією теорією, держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці начебто притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому вимагає постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л. Петражицький (1867-1931)
Теорія насильства	За цією теорією, держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку формують загарбники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Гумплович, К. Каутський, Дюрінг та ін.
Органістична	Її обґрунтовував англійський філософ Г. Спенсер (1820-1903). Він проводив аналогію між державою і біологічним організмом. На думку Спенсера, держава, подібно до біологічного організму, народжується, зростає, мужніє, старіє і гине. Як і біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, органи, що виконують відповідні функції
Теорія технократизму	Держава виникає як необхідний результат спілкування людини з технікою
Історико-матеріалістична	Сутність цієї теорії полягає в тому, що держава виникає як результат розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві. Ця теорія включає в себе два підходи: • підхід марксизму-ленінізму, пов’язаний із виникненням класів і класових антагонізмів (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін); • підхід, що пов’язаний з ускладненням структури суспільства і суспільних відносин, виникненням «спільних справ» і необхідності удосконалення управління суспільством (Л. Морган). Як вважають учені, саме ця теорія має наукове обґрунтування, і обидва підходи однаковою мірою мали місце під час виникнення держави і права

• Функції держави

Із самого початку свого існування держава як політична форма людського соціуму є суб’єктом управління суспільними справами. Її управлінське (функціональне) призначення полягає в тому, що, здійснюючи вплив на суспільні процеси в різних сферах життя, вона долає суперечності між інтересами різних соціальних груп і таким чином забезпечує нормальний розвиток суспільства. Цей вплив здійснюється завдяки різним видам діяльності держави, основні з яких у теорії держави і права мають назву функцій.

Функції держави — це основні напрями її діяльності, які виражають її сутність і соціальне призначення в галузі управління справами суспільства.

Вираження у функціях держави її сутності — найбільш глибинного і усталеного в ній — показує, заради чого вона існує, інтересам яких соціальних груп, політичних сил слугує. З’ясувати ці функції — це означає встановити, якою мірою її воля і зусилля спрямовані на задоволення потреб та інтересів усього суспільства, а якою — певної панівної еліти. Виділяють внутрішні та зовнішні функції держави.

До внутрішніх функцій держави належать:

1) законотворча, пов’язана з підготовкою, розглядом і прийняттям законів;
2) економічна, в якій держава постає як підприємець, що координує економічний процес;
3) соціальна, що передбачає таку організацію соціального життя, яка забезпечує рівновагу і стабільність соціальних сил;
4) захисна, що диктує забезпечення правопорядку й охорону чинного суспільного ладу,
5) культурно-виховна, пропагандистська та ін.

Зовнішні функції держави полягають у:

1) захисті кордонів, збереженні цілісності держави та її незалежності;
2) підтримуванні і налагодженні зв’язків в усіх сферах суспільного життя з іншими суб’єктами світового співтовариства.

IV. Підсумок уроку

Учитель пропонує учням скласти сенкан на тему «Держава».

Приклад:

Організація.

Правова, економічна.

Управляє, захищає, пригноблює.

Система політичної влади.

Спосіб організації суспільства.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.