Міграційні процеси і міграційна політика держав. Причини та проблеми зовнішніх міграційних потоків

Мета: розширити та поглибити знання учнів про міграції, сформувати систему знань про особливості міграційних процесів у сучасному світі; розвивати вміння характеризувати напрями світових міграційних потоків, аналізувати текстові, картографічні та статистичні матеріали, виховувати цікавість до теми, самостійність мислення.

Обладнання: політична карта світу, атласи, таблиці, графіки. Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Прийом «Географічна розминка»

(без використання карт)

Назвіть країну, яка є третьою за чисельністю населення у світі. Який тип відтворення населення для неї характерний?
Наведіть приклади країн, де спостерігається від’ємний природний приріст.
Наведіть приклади країн, які характеризуються найвищими показниками природного приросту у світі.
Назвіть регіони із найвищою густотою населення у світі.
Назвіть мегалополіси світу.

2. Прийом «Ти — мені, я — тобі» (робота в парах)

Обмін зошитами з тестовими запитаннями, рішення, взаємоперевірка.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Значний вплив на розміщення населення, його чисельність в окремих регіонах світу або на певних етапах розвитку має механічний рух населення, або міграції. Міграції відігравали визначну роль у розвитку людства, — пригадаємо Велике переселення народів або Великі географічні відкриття. Расова й етнічна різноманітність населення Землі також склалася в результаті міграцій. Саме механічний рух населення виявився причиною утворення міст, міських агломерацій. Деякі сучасні держави світу (США, Канада, Австралія) засновані мігрантами. 3 % населення Землі — понад 190 млн осіб — сьогодні проживає не в тих країнах, де вони народилися.

На перший погляд, у переміщенні людей важко виявити певні закономірності, бо досить складно знайти людину, яка прожила на одному і тому ж місці все своє життя. Люди постійно переміщуються: подорожують, їздять у відрядження і на відпочинок, переселяються, — тому їх кількість у певному місці весь час змінюється.

Однак, відомий учений-географ М.М. Баранський стверджував: «Люди — не перелітні птахи, і їх переселення пояснюється не біологічними, а суспільними законами». Давайте визначимо, які закони спричинюють міграції та які наслідки має переселення людей.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Міграції та їх класифікація

Міграція населення (від лат. migratio — переміщення) — переміщення людей (мігрантів) через кордони тих чи інших адміністративно-територіальних одиниць зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

Для характеристики міграцій використовують різні критерії. Міграції класифікують за причинами (економічні, політичні, релігійні, національні, екологічні тощо); термінами (сезонні, тимчасові, постійні, або незворотні), масовістю (одиничні і масові); дальністю (міжконтинентальні і внутрішньоконтинентальні); напрямами (зовнішні і внутрішні); мотивами (примусові та добровільні); способами організації (організовані та неорганізовані); правовим статусом (легальні і нелегальні).

Завдання 1. Наведіть приклади міграцій населення, які різняться за мотивами, причинами, термінами, з якими ви знайомі з попереднього курсу географії.

Розглянемо деякі з них детальніше. Залежно від напряму міграції розділяють на зовнішні (перетин кордонів держави) і внутрішні (переміщення всередині державної території). Якщо зовнішня міграція розглядається як виїзд за межі держави, її називають еміграцією, то в’їзд або повернення на колишнє місце проживання — імміграцією. До внутрішніх міграцій належать відтік сільського населення до міст, так звані «маятникові міграції» — поїздки до місць роботи або навчання тощо.

У певні періоди зовнішні міграції набувають настільки масового характеру, що в країні еміграції різко скорочується кількість населення, а в країні імміграції механічний приріст населення перевищує природний. Так, 2/3 приросту населення Ізраїлю забезпечують іммігранти, щорічна імміграція до США становить близько 1 млн чол., до Канади — 200 тис., до Австралії — 130 тис. З іншого боку, Ірландія пережила три хвилі еміграції, які зменшили її населення з 8,3 до 3 млн чол.; Росія та Україна — чотири хвилі, Італія — шість.

2. Причини зовнішніх міграцій

Якщо розмістити причини еміграції за ступенем важливості, то на першому місці буде економічна, пов’язана з пошуком роботи, поліпшенням умов життя. Це спричиняє так звану трудову міграцію. Економічні причини обумовили і таке відносно нове міграційне явище, як «відтік інтелекту»: великі заробітні плати в розвинених країнах приваблюють висококваліфікованих фахівців.

У міжнародних міграційних процесах вирізняють три великі хвилі трудової міграції:

хвиля «старої міграції» (перші дві третини XIX ст.) — потік економічних мігрантів з Європи до Америки, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки;
друга хвиля (наприкінці XIX — на початку XX ст.) — переселення селян в роки столипінської земельної реформи, економічне освоєння Сибіру і Далекого Сходу, переселення селян з Європи до Америки внаслідок погіршення рівня життя (картопляний голод в Ірландії, падіння цін на європейську пшеницю);
хвиля «нової міграції» (після Другої світової війни) — переміщення некваліфікованих робітників, науковців і фахівців з відсталих країн до розвинених.

Завдання 2. Проаналізуйте карти атласа та діаграми в підручнику, визначте основні напрями сучасної міграції та поясніть їх причини.

Сучасна міжнародна міграція робочої сили зумовлена відносним перенаселенням і, відповідно, низьким рівнем соціально-економічного розвитку десятків слаборозвинених країн. До початку 1990-х рр. половину з 20 млн іммігрантів у розвинених державах Заходу складали вихідці зі слаборозвинених країн. Максимальна кількість іммігрантів — 13 млн чол. — припадає на країни Європейського Союзу, іншими центрами імміграції є США, країни Перської затоки, Південна Африка.

Політичні міграції спричинені війнами, революціями, ліквідацією колоній, зміною державних кордонів тощо. Політична еміграція у значних масштабах відбувалася після Жовтневої революції в Росії, Першої і Другої світових війн. У 90-х роках XX ст. найбільші потоки емігрантів спостерігалися на Балканах після громадянської війни, що стала наслідком розпаду Югославії на ряд суверенних держав.

Релігійні міграції, як правило, пов’язані із паломництвом до святинь: Єрусалима, Мекки та ін. Типовим прикладом міграцій на національному підґрунті є переселення євреїв з усього світу до Ізраїлю, який було створено у 1948 р.

Останнім часом до головних причин міграцій додалася ще одна — екологічна. Люди залишають райони екологічних катастроф, де існує загроза для їх здоров’я і життя (ЧАЕС, Приуралля).

Країни з високими показниками міграції (2000—2005 рр.)

Місце	Країна	Сальдо імміграції (тис. осіб)
1	США	6493
2	Іспанія	2846
3	Італія	1125
4	Канада	1041
5	Німеччина	1000

Місце	Країна	Сальдо еміграції (тис. осіб)
1	Мексика	3983
2	Китай	1900
3	Індія	1350
4	Іран	1250
5	Пакистан	1239

3. Наслідки та проблеми зовнішніх міграцій

Сучасні міграції контролюються здебільшого державними органами, які покликані створювати сприятливі життєві умови для іммігрантів, контролювати їх кількість, склад. Існує багато міжнародних угод, що регулюють напрями міграційних потоків для більш раціонального використання робочої сили.

Завдання 3. Висловіть свою думку щодо позитивних та негативних наслідків міграцій. Обґрунтуйте свою відповідь конкретними прикладами.

Міграція робочої сили значною мірою (причому як негативно, так і позитивно) впливає як на країни, до яких вона імпортується, так і на країни-експортери трудових ресурсів.

Система економічних зв’язків, що виникають між державами у зв’язку з міграцією робочої сили, супроводжується потоками товарів і капіталів, у тому числі грошовими переказами на батьківщину іммігрантів. Так, на початок XXI ст. близько 40 країн світу мали у своїх надходженнях з-за кордону не менше 100 мли дол. від мігрантів, а 10 країн — понад 1 млрд дол. Крім того, країни, що експортують робочу силу, отримують низку інших переваг, як-от: зниження тиску надлишкових трудових ресурсів і, відповідно, соціального напруження в країні; безкоштовне навчання робочої сили професійних навичок, ознайомлення з передовою організацією праці та ін. Міграція інтелектуальної еліти нації викликає негативні наслідки для країни-«донора». Так, наприкінці XX ст. Україна втратила значний науковий потенціал, що негативно позначилося на економічному розвитку держави. До того ж висококваліфіковані емігранти не завжди знаходять роботу, яка відповідає їхній кваліфікації у тій країні, куди вони емігрували.

Наслідки використання «сірого капіталу» для розвинених країн більш позитивні. Наприклад, за умовними розрахунками, чистий виграш для США від залучення одного «середнього» вченого-гуманітарія складає близько 320 тис. дол., вченого в галузі суспільних наук — 253 тис. дол., інженера — 265 тис. дол., лікаря — 664 тис. дол.

Водночас неконтрольований приїзд емігрантів може спричиняти навіть у розвинених країнах соціальне напруження, пов’язане із зайнятістю, етнокультурною або релігійною нетерпимістю (наприклад, заворушення мусульман у Парижі). Тому більшість країн проводить жорстку імміграційну політику.

Значні проблеми в багатьох країнах світу зумовлені нелегальною міграцією, яка є загрозою для міжнародної стабільності й розвитку держав. Протидія нелегальній міграції безпосередньо пов’язана із забезпеченням національної безпеки держави, оскільки нелегальна міграція сприяє створенню організованих злочинних угруповань, діяльність яких спрямована на незаконне ввезення мігрантів включаючи торгівлю людьми, сексуальну експлуатацію жінок і дітей. Для нашої країни проблема нелегальних мігрантів є особливо актуальною, адже внаслідок свого географічного положення вона виступає своєрідним транзитним мостом, що поєднує Азію та Європу.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 4. Визначте вид міграцій:

переселення африканських рабів до США в XIX ст.;
освоєння комсомольцями з України і Росії цілинних земель в Казахстані;
переселення «середняків» та «куркулів» у віддалені райони СРСР під час колективізації;
переселення кримських татар після Другої світової війни у віддалені райони.

VI. Підсумок уроку

Механічний рух населення (міграції) — переміщення людей по території. Міграції класифікують за причинами, термінами, мотивами та іншими критеріями.
Міграції істотно впливають не тільки на структуру і кількість населення, але й на соціальне, господарське і духовне життя суспільства. Міграції також впливають на чисельність трудових ресурсів та зайнятість населення.
Впродовж останніх десятиріч зберігається основна тенденція міграційних процесів: збільшується кількість переселень з бідних та найбідніших країн до розвинених.
Переселення людей за межі їхніх країн є очевидною ознакою глобалізації, що набуває дедалі більшої значущості.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § ____ .

2. Соціогеографічний практикум. Безумовно, ви вже замислювалися над своїм майбутнім. Чи бажаєте ви виїхати за кордон на навчання, роботу, на постійне чи тимчасове проживання? Сформулюйте свої міркування в есе «Чому я бажаю (не бажаю) виїхати за кордон».

3. Підготувати короткі повідомлення (окремим учням) про світові релігії: християнство, іслам, буддизм.