ГДЗ до підручника «Українська мова» О.П. Глазової. 9 клас

§ 33. Мовні аспекти вивчення речення (порядок слів у реченні, граматична основа, види речень)

Вправа 359, с. 213

Вправа 361, с. 213-214

Вправа 362, с. 214

Талант — це крила. Якщо вони є, ти злітаєш (СПР умови). Якщо немає, то лиш марно махаєш руками (СПР умови). Кажуть, талант — це 99 % праці. Але без крил, хоч скільки б ти махав руками, обливався потом, не злетиш. (СПР допусту). Талант — це також невичерпна активність, енергія, розрахована на півтори сотні років, і саме вона надихає на любов до світу та людей, породжує бажання все опоетизувати (ССР). Талант — це любов! А де панує зневіра, занепад, безвір’я й ненависть — там немає таланту. (СПР місця). Проте талант — хитка, ефемерна річ, і його треба берегти. (ССР). Талант вимагає постійної праці, ненастанного вдосконалення, бережливого ставлення, і тільки невтомні трудівники, справжні подвижники зберігають цей Богом даний скарб на все життя. (ССР).

Примітка. Курсивом виділено речення, ускладнені однорідними членами.

Вправа 363, с. 214

Визначте вид кожного складнопідрядного речення.

Вправа 364 с. 215

Вправа 365, с. 215

Вправа 366, с. 215

1. Настала весна, віє теплом: зі стріх вода капле, сонечко світить, тане сніг, задзюрчали по вулицях струмочки, садки зазеленіли (Марко Вовчок). 2. Прийшла весна, весела верба зазеленіла, соловейко затьохкав, вишні цвітом укрилися (Б. Грінченко). 3. Красно гріє весняне сонце, на чистому небі весело стрибає його довге проміння; в прозорому повітрі теплий з полудня вітер віє понад землею і допомагає сонцю в його роботі (Панас Мирний). 4. Оксамитна святкова тиша сповивала весняну землю, в цій тиші синіло глибоке бездонне небо, по ньому до самого надзем’я гнувся Чумацький Шлях (За М. Стельмахом).

Висловлення

«Моє місто Харків навесні»

Цього року весна прийшла до міста рано. Парки імені Т. Шевченка, імені М. Горького, Перемоги, бульвари академіка Юр’єва, Нетеченський та Профспілковий, проспекти Тракторобудівників, Ювілейний нашого славетного міста раділи теплим, сонячним дням. Спекотні, майже літні промені активно працювали над «причепуренням» міста: починали квітувати ранні нарциси; розкішні тюльпани, задоволені собою, відкривали назустріч сонцю свої лагідні личка; ніжні пелюстки черемхи та абрикосів соромливо притрушували жовтавим пилком зазеленілу травичку. І раптом знову повернулася зла, жорстока і холодна зима — парки, алеї, вулиці — все навкруги вкрилося кіркою важкого, холодного снігу; життя завмерло на декілька днів. Завалило снігами вулицю Шевченка, у квітневих снігових заметах на проспекті Тракторобудівників буксували нерозважливі водії; подвір’я та провулки були вкриті поваленими та поламаними деревами. Сумно було спостерігати за пониклими квітами; серце розривалося від болю за знищений цвіт дерев і засніжені клумби. Природа втрачала свої ніжні квітки, безладно метушилися сповнені розпачу харків’яни.

Але за кілька днів зим відступила, заливши вулиці та проспекти тоннами свіжої талої води, вивівши на вулиці зраділих дітей та заклопотаних дорослих. Харків, умитий несподіваною негодою, заяскравів сотнями тисяч нових квітів та свіжозасіяних клумб. Яке це щастя — жити у рідному місті, працювати над його розбудовою і пишатися ним!

Вправа 367, с. 216

Вправа 368, с. 216

Вправа 369, с. 217

Вправа 370, с. 217

Вправа 371, с. 218

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст