ГДЗ до підручника «Всесвітня історія» О.І. Пометун. 7 клас

§ 9. Середньовічне європейське суспільство

1. Яке суспільство називають феодальним

Установіть і випишіть причини утворення станів середньовічного суспільства.

Утворення станів у середньовічному суспільстві було зумовлене різними чинниками, зокрема:

1. Економічні умови. У середньовіччі господарство базувалося на феодальній системі, в якій земля іноді була єдиним джерелом багатства. Люди, які мали доступ до землі, могли виробляти продукти і торгувати ними, отримуючи прибуток. Інші жителі, які не мали землі або власних засобів виробництва, змушені були працювати на тих, хто володів землею.

2. Політичні умови. У середньовічній Європі кожне князівство було незалежним державним утворенням зі своїми власними законами та правилами. Це сприяло формуванню різних верств суспільства в залежності від статусу та власності. Королі та князі мали значний вплив на те, які права і привілеї мали різні групи населення.

3. Релігійні умови. Релігійні практики середньовічної Європи відігравали важливу роль у формуванні станового устрою. Клерикали та монахи мали значний вплив на суспільство та зміцнювали свій вплив через релігійні установи, які мали велику владу та вплив на суспільство. Люди з різних станів мали різні права та можливості доступу до релігійних служб.

Всі ці чинники сприяли формуванню станового устрою, в якому кожна верства мала свої права та обов'язки. Крім того, відомо, що формування станових меж було зумовлене бажанням керівництва забезпечити стабільність та упорядкування суспільства, зберегти владу та привілеї еліт. Це призводило до соціального зневаження низьких станів та обмеження їх можливостей у підвищенні свого статусу. Однак, варто зазначити, що утворення станового устрою було складним процесом, і в різних країнах та регіонах Європи він розвивався по-різному.

Використовуючи документ, визначте, на які стани поділялося середньовічне суспільство. Як у документі пояснюється необхідність трьох станів?

У цьому документі середньовічне суспільство поділяється на три стани: воїнів, селян і духовенство (яке не згадується прямо, але можна зрозуміти, що воїни й селяни залежні від нього).

Автор пояснює необхідність трьох станів наступним чином. Перший стан - воїни - відповідають за захист суспільства, церкви та народу. Другий стан - селяни - забезпечують увесь світ необхідними ресурсами. А третій стан - духовенство - забезпечує духовну і моральну підтримку населення.

У документі також зазначається, що кожен з трьох станів піклується про ціле суспільство і створює умови для праці двох інших станів. Це означає, що кожен стан має свою роль і взаємодіє з іншими станами для досягнення загальної мети - добробуту суспільства.

2. Чим відрізнялись стани феодального суспільства

Об'єднайтесь у «трійки». Кожен з учасників групи має прочитати фрагмент тексту, розглянути ілюстрації з характеристикою одного зі станів середньовічного суспільства і відповісти на запитання. Якою була роль цього стану в суспільстві? З кого він складався? Якими були особливості становища цієї суспільної групи?

Після завершення роботи поділіться її результатами зі своєю групою, а потім — із класом.

Цей фрагмент тексту описує різні соціальні стани в середньовічному суспільстві та їх ролі.

Духовенство граво важливу роль у середньовічному суспільстві, зокрема, несли службу Богу та людям, молилися за душу вірних, та виконували судові функції відповідно до церковного закону. Духовенство складалося з двох груп - білих священників та чорних монахів, які мали різні обов'язки та права.

Воїни-феодали володіли землею, були багатими та вельможними феодалами. Вони здійснювали захист від ворогів та утримували військові загони. Феодали мали особливі стосунки між собою, які дістали назву васалітет, а васали надавали їм свої послуги в обмін на землю, захист та інші пільги.

Селяни були найчисленнішою соціальною групою, яка працювала на землі та забезпечувала продовольство і необхідність міста та інших соціальних груп. Вони зверталися до сусідів за захистом від ворогів у неспокійні часи.

У кожної соціальної групи були свої особливості становища та права. Наприклад, духовенство не підпорядковувалося звичайному судові, а селяни мали певні звичаї та традиції захисту від ворогів.

Користуючись схемою «Феодальна драбина», назвіть пари: сеньйор — васал.

Кожен сеньйор мав своїх васалів, тому можна назвати багато пар. Ось кілька можливих:

  • Король — герцог.
  • Герцог — граф.
  • Граф — барон.
  • Барон — рицар.

Роздивіться ілюстрацію (с. 49) середньовічних художників братів Лімбургів і поясніть, чому, на вашу думку, вона ілюструє статтю про феодалізм в англомовній версії Вікіпедії.

На ілюстрації зображений березень з середньовічного календаря, відомого як "Трохилистник" або "Тростинник", де зображені люди працюють на полі, вирізують деревину для будівництва і пасуть тварин. Феодалізм був соціально-економічною системою, яка характеризувалася суворою ієрархією, де феодали (землевласники) володіли землею та іншими ресурсами, а селяни та інші низові верстви населення були залежні від них. На ілюстрації можна побачити, як селяни працюють на полі, щоб виробити продукти для своїх феодалів, що підтверджує ідею про те, що відносини між феодалами та залежними верствами населення базувалися на економічних відносинах та засновані на взаємній залежності. Крім того, зображення деревини та будівництва також може вказувати на те, що землевласники мали можливість володіти ресурсами та контролювати будівництво, що є ще одним підтвердженням феодальної системи.

3. Роль християнської церкви у становленні середньовічного суспільства

Як впливала християнська церква на життя середньовічної людини?

Християнська церква мала значний вплив на життя середньовічної людини. Основні аспекти цього впливу можна розділити на релігійні, культурні, соціальні та політичні.

У релігійному плані християнська церква забезпечувала сприйняття світу як створення Бога, встановлювала норми поведінки людини та пропагувала ідеї милосердя, справедливості та солідарності. Завдяки цьому християнська віра стала духовним центром середньовічного суспільства, а церковні святині та обряди займали важливе місце в житті людей.

У культурному плані церква вплинула на формування літератури, мистецтва та архітектури. Більшість середньовічних творів були написані з погляду християнства та його цінностей. Церковна архітектура відображала багатство та могутність церкви, її культурний та релігійний статус, а церковне мистецтво служило для пропаганди християнських ідей.

У соціальному плані християнська церква забезпечувала певний рівень стабільності та порядку в середньовічному суспільстві, розробляла соціальні норми та регулювала відносини між людьми. Церковні ієрархи слугували своїм прихожанам як попільники та радники в різних питаннях життя та смерті.

У політичному плані християнська церква відігравала важливу роль в зміцненні влади феодалів, пропагуючи ідеї верховенства короля та його божої легітимації. Крім того, церква мала значний вплив на формування правової системи середньовіччя, визначаючи норми поведінки та суспільної моралі. При цьому церковні закони часто перетиналися з законами світськими, що призводило до конфліктів між духовною та світською владою.

Таким чином, вплив християнської церкви на життя середньовічної людини був надзвичайно великим і комплексним. Церква визначала майже всі аспекти життя людини, від її світогляду та культурних цінностей до соціальних відносин та політичної структури.

На основі схеми поставте кілька запитань, які допоможуть вам зрозуміти, що таке церковна ієрархія.

  1. Що таке церковна ієрархія і як вона визначається в християнській церкві?
  2. Які є основні рівні церковної ієрархії і які їхні функції?
  3. Які обов'язки та повноваження мають особи на різних рівнях церковної ієрархії?
  4. Які існують взаємини між різними рівнями церковної ієрархії та як вони регулюються?
  5. Як визначається ієрархічне становище церковних діячів та чи існують винятки з цього правила?

На основі ілюстрацій (с. 50-51) прокоментуйте, яку роль у зображених подіях відіграє духовенство. Як на картинах середньовічних художників простежується ставлення суспільства до духовенства?

На першій ілюстрації - Святий Августин, зображений на картині Сандра Боттічеллі, відіграє роль духовного наставника та мислителя. Він зображений у монастирському одязі, з книгою в руках, що символізує його релігійне навчання та письменницьку діяльність. Ця ілюстрація показує роль духовенства у збереженні і розповсюдженні знань та доктрин християнства.

На другій ілюстрації, що зображує шлюб монархів, духовенство грає роль провідника обряду, який відбувається в присутності інших високопоставлених осіб. Священик, що стоїть позаду молодої пари, слугує посередником між Богом та людьми, тому він має важливу роль у церемонії.

На третій ілюстрації, що зображує короля Луї IX Святого у Хрестовому поході, духовенство відіграє важливу роль в політичній та військовій сферах. У кадрі зображені єпископи, що ведуть армію, підтримуючи короля. Це свідчить про тісний зв'язок між церквою та державою в той час.

Середньовічні картини показують різні ставлення до духовенства в середньовічному суспільстві. З одного боку, духовенство сприймалося як мудрі наставники, які наділені знанням та святістю. З іншого боку, існувала критика духовенства, особливо відносно його багатства та поведінки, що не відповідала релігійним нормам. Таким чином, на картинах середньовічних художників можна побачити різноманітні відображення духовенства, які відображають різні аспекти їхньої ролі в суспільстві. Водночас, ці ілюстрації також свідчать про тісний зв'язок між церквою та державою, а також про те, що духовенство мало значну владу та вплив у середньовічному світі.

1. Що таке феод і хто такі феодали?

Феод - це система взаємовідносин між двома основними суспільними групами у Середньовіччі - феодалами та кріпаками. Феодали були власниками землі та панами, які надавали кріпакам землю в оренду або відводили їм на постійне користування в обмін на податки та послуги. Феодали були головними політичними та економічними лідерами середньовічного суспільства.

2. Що таке суспільні стани у Середньовіччі?

Суспільні стани - це соціально-економічні групи в середньовічному суспільстві, які мали різні права та обов'язки. У Середньовіччі виділялися три основні суспільні стани: дворянство, духовенство та селянство. Дворянство складалося зі знатних осіб, які мали землю та наділені великими правами. Духовенство складалося зі священників та монахів, які займали важливі релігійні посади та мали значний вплив у церковних справах. Селянство складалося з кріпаків та вільних селян, які були залежними від феодалів та мали обмежені права.

3. Яке місце посідала християнська церква в житті середньовічного суспільства? Свою думку поясніть.

Християнська церква в середньовічному суспільстві займала дуже важливе місце. Вона була не лише центром релігійного життя, а й відігравала значну роль в політиці, культурі та освіті. Церква була найбільшою землевласницькою інституцією та мала значний вплив на життя феодалів та кріпаків. Вона також була центром освіти та культури, зберігала і розповсюджувала знання, іграла важливу роль у відтворенні та поширенні літератури та мистецтва. Крім того, церква забезпечувала місце для соціальної взаємодії та солідарності між людьми, а також здійснювала благодійність, допомагаючи бідним та хворим.

Однак, вплив церкви в середньовічному суспільстві не був однозначним. З одного боку, церква виконувала важливу соціальну роль, проте з іншого боку, вона також мала значний вплив на політику та економіку того часу, що можна розглядати як негативний аспект. Крім того, деякі представники церкви вести себе не зовсім морально, використовуючи свої посади для особистих користей.

Таким чином, християнська церква у середньовічному суспільстві відігравала різноманітні ролі та мала різні аспекти впливу. Вона забезпечувала збереження традицій, культури та освіти, проте також мала вплив на політику та економіку, що може бути сприйнято як негативний аспект.

4. Як і чому вільні селяни поступово перетворювалися на залежних?

Вільні селяни поступово перетворювалися на залежних внаслідок зростання влади феодалів. Феодали розширювали свої володіння, забираючи землю у вільних селян. У багатьох випадках вільні селяни ставали підпорядкованими феодалам, які надавали їм землю в оренду. З часом орендарі ставали залежними від феодалів, а їхня земля переходила у володіння феодалів. У деяких випадках, вільні селяни ставали кріпаками після того, як були змушені брати участь у війнах феодалів або боргуватися.

5. Обговоріть, чому ідея трьох станів була популярною і після доби Середньовіччя.

Ідея трьох станів - духовенства, знать і ремества - була популярною після Середньовіччя, оскільки вона дозволяла краще розуміти соціальну структуру того часу. Ця ідея була використана для пояснення соціальних різниць між різними групами людей. У добу Середньовіччя ця ідея була використана для опису соціальної структури, де духовенство, знать та ремества були трьома головними групами. Пізніше ця ідея була використана для опису соціальної структури, яка була присутня і в інших епохах.

6. Історики пишуть: «В епоху Середньовіччя всі члени суспільства, від короля до селянина, були пов'язані між собою відносинами залежності. Однак міра та способи залежності селян і феодалів були абсолютно різними». Чи погоджуєтеся ви із цим твердженням? Чому? Поясніть свою думку.

Це твердження містить деяку правду. У середньовічному суспільстві всі люди були пов'язані відносинами залежності. Проте міра та способи залежності варіювалися в залежності від стану та соціального статусу. Наприклад, кріпаки були повністю залежні від феодалів, тоді як вільні селяни мали деяку свободу та могли володіти землею, хоча й підпорядковув ряді відносин феодалам. Багаті купці та ремісники мали свої власні форми залежності від владарів та міської еліти. Тому можна сказати, що хоча всі члени суспільства були залежними, але міра та спосіб залежності були різними в залежності від соціального стану та статусу. Ця різноманітність залежностей стала одним з факторів, які спричинили соціальну нерівність у середньовічному суспільстві.

Складіть схему «Три стани середньовічного суспільства».

Стани

Інформація про стани

Духовенство

- Складалося з кліриків (священиків, чернець, монахів)

- Керувало церквою та духовним життям суспільства

- Мало значний вплив на політику та культуру

Нобільство

- Складалося з феодалів, шляхти та інших високопоставлених осіб

- Мало значну владу та контроль над землею

- Було відповідальним за управління різними територіями

- Мало певні соціальні привілеї та обмеження

Селянство

- Складалося з кріпаків та вільних селян

- Мало обмежені можливості та залежало від феодалів

- Працювало на землі та забезпечувало харчові потреби суспільства

- Мало обмежені права та відсутність влади у політиці

Підручник можна знайти тут (Укр. мова. 2020).