ГДЗ до підручника «Хімія» О.В. Григоровича. 9 клас

§ 39. Природні та синтетичні органічні сполуки. Захист довкілля від стійких органічних забрудників

Контрольні запитання (с. 229)

481. Природні органічні сполуки - трапляються в природі. Синтетичні органічні сполуки — синтезовані штучно і такі, що не трапляються у природі.

482. Синтетичні органічні сполуки не трапляються у природі. Але певні органічні сполуки, що трапляються у природі, синтезувати можна.

483. Застосування природних органічних сполук:

• компоненти їжі (білки, жири, вуглеводи, вітаміни та ін.);
• лікарські засоби (речовини лікарських рослин);
• сировина для хімічного виробництва (живиця, латекс, віск та ін.);
• ароматні речовини (ефірні олії) - в харчовій та косметичній промисловості;
• харчові домішки (загусники, барвники та ін.).

Застосування синтетичних органічних сполук:

• виробництво синтетичних волокон;
• синтетичні мийні засоби;
• синтетичний каучук;
• пластмаси;
• синтетичні антибіотики;
• синтетичні харчові добавки (замінники цукру, антиоксиданти, ароматизатори, харчові барвники, консерванти, емульгатори та стабілізатори, підсилювачі смаку тощо);
• синтетичні лаки, емалі, фарби, смоли, клеї, герметики тощо;
• вибухові та піротехнічні матеріали (тринітротолуол, тринітрогліцерол, пластид, гексаген, октаген тощо).

484. Стійкі органічні забруднювачі:

• відходи хімічних виробництв;
• синтетичні органічні речовини, що не утворюються у природі;
• пестициди.

Вони забруднюють навколишнє середовище, отруюють живі організми, не розкладаються (або розкладаються дуже повільно), накопичуючись у атмосфері, гідросфері та літосфері.

Завдання для засвоєння матеріалу (с. 230)

485. Стійкі органічні забруднювачі згідно Стокгольмської конвенції (2001):

• дихлордифеніл-трихлоретан (ДДТ);
• альдрин (пестицид-інсектицид, що виявився також токсичним для риб, птахів та людини);
• дильдрин (пестицид, похідний альдрину - має у 5 разів більший період виведення з грунту, ніж альдрин - 5 років та 1 рік відповідно);
• ендрин (пестицид — інсектицид та дератизатор, є дуже токсичним для риб);
• хлордан (інсектицид проти термітів, виявився токсичним для риб та людини, потенційний канцероген);
• мірекс (інсектицид проти мурах та термітів, є потенційним канцерогеном);
• токсафен (інсектицид проти кліщів, є потенційним канцерогеном);
• гептахлор (інсектицид проти ґрунтових комах, виявився токсичним для птахів, потенційний канцероген);
• поліхлоровані дифеніли (ПХД);
• гексахлорбензен (ГХБ) (пестицид-фунгіцид, діє на репродуктивні органи);
• поліхлордибензодіоксини (ПХДД);
• поліхлордибензофурани (ПХДФ).

Ці речовини є синтетичними засобами захисту рослин від хвороб та шкідників. Виробляються (або вироблялися раніше) на спеціалізованих підприємствах. Мають токсичну дію на живі організми. Відмова від їх використання є реальною - зважаючи на загрозу, що вони становлять для навколишнього середовища та життя і здоров’я людини. Але повна відмова від засобів захисту культурних рослин на даному етапі неможлива. Шлях вирішення: використання більш безпечних замінників.