Біологія. Практичний довідник. 9 клас

Ядро, його будова та функції

Ядро — головна двомембранна органела еукаріотичних клітин, що містить спадкову інформацію і контролює роботу всієї клітини. Ядро займає близько третини клітини.

Кількість, форма та розміри ядра залежать від типу та функціонального стану клітини. Більшість еукаріотних клітин одноядерні, але є клітини, які мають кілька або багато ядер, а також без’ядерні. Без’ядерні клітини — зрілі еритроцити крові ссавців, клітини ситоподібних трубок рослин. Деякі клітини мають два ядра (окремі найпростіші, пилкові зерна покритонасінних рослин, клітини печінки) або кілька (гриби, сифонові водорості, поперечносмугасті м’язи, клітини кісткового мозку). В одноклітинних (інфузорія) одне з ядер (мале, генеративне) є джерелом генетичної інформації, а друге (велике, вегетативне) керує процесами обміну речовин. Вегетативне ядро пилку покритонасінних формує пилкову трубку, а генеративне — два спермії, що забезпечують подвійне запліднення.

Внутрішнє середовище ядра складається з ядерного соку (каріоплазми), ядерець, ниток хроматину і рибонуклеопротеїдних комплексів.

Схема будови ядра: 1 — шорстка ендоплазматична сітка; 2 — ядерце; 3 — хроматин; 4 — ядерний сік; 5 — ядерна пора; 6 — ядерна оболонка

Каріоплазма — місцезнаходження ядерних елементів. Це напіврідка речовина, основний уміст клітинного ядра, в який занурені ядерця, хроматин і різноманітні гранули. За будовою і властивостями схожа на цитоплазму.

Ядерця — округлі, сильно ущільнені структури всередині ядра, у яких відбувається синтез р-РНК, т-РНК, рибосом, ядерних білків. Форма, розміри й кількість ядерець залежать від функціонального стану ядра. Розміри ядерця становлять 1-2 мкм, кількість — від 1 до 10. Ядерця складаються з комплексів РНК з білками, внутрішньоядерцевого хроматину та гранул (попередників субодиниць хромосом). Утворюються ядерця на певних ділянках хромосом (вторинні перетяжки). Під час поділу клітини ядерця зникають, а в інтерфазі формуються та видимі у світловий мікроскоп.

Хроматин — це деспіралізовані (розгорнута спіраль) хромосоми. Під час забарвлювання в ядрі з’являються волоконця — хроматинова сітка, або хроматин. Основу хроматину становлять ДНК і особливі білки (гістони), у незначній кількості — РНК. Під час поділу ядра хроматин скручується більш компактно, утворюючи хромосоми.

Загальні функції ядра:

  • збереження генетичної інформації;
  • передача генетичної інформації в цитоплазму за допомогою транскрипції, тобто синтез іРНК, яка переносить інформацію;
  • передача інформації дочірнім клітинам під час реплікації.