Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Періоди розвитку організму

Під час вивчення індивідуального розвитку організму, доводиться з деякою мірою умовності виділяти відносно самостійні, але тісно пов’язані між собою періоди його розвитку організму. В онтогенезі організмів, які розмножуються статево, розрізняють три періоди розвитку: передзародковий, зародковий, або ембріональний, і постембріональний, або постнатальний

Передзародковий період охоплює період розвитку статевих клітин і підготовки до їх наступного розвитку після запліднення або партеногенетично. У людини, наприклад, передзародковий період охоплює час, упродовж якого протікає розвиток чоловічих і жіночих статевих клітин.

Ембріональний період характеризується розвитком зародка в зовнішньому середовищі або в статевих шляхах материнського організму та швидкими процесами формотворення, які в короткі строки призводять до появи багатоклітинного організму. Ембріональний розвиток людини в свою чергу поділяється на три періоди: початковий, зародковий і плідний. Початковий період охоплює перший тиждень ембріонального розвитку; він починається з моменту запліднення і триває до початку імплантації зародка у слизову оболонку матки. Зародковий період у людини охоплює час від початку другого тижня після запліднення до кінця восьмого тижня, тобто від імплантації до завершення процесу органогенезу. Цей період характеризується процесами органогенезу, специфічними особливостями характеру живлення — так званим гістіотрофним живленням, коли зародок живиться секретом маткових залоз і продуктами розпаду тканин слизової оболонки матки. Останній, плідний, або фетальний, період ембріонального розвитку людини починається з дев’ятого тижня після запліднення і триває до народження. Цей період характеризується посиленим ростом, бурхливими формотворчими процесами, специфічними особливостями характеру живлення — так званим гемотрофним живленням у зв’язку з функціонуванням плацентарного кровообігу.

Постембріональний період у людини і ссавців починається з народження, виходу організму із зародкових оболонок. У постембріональному періоді розвитку людини виникають специфічні анатомічні й функціональні особливості, які отримали назву вікових. У зв’язку з цим постнатальний онтогенез людини прийнято поділяти на ряд вікових періодів. В основу періодизації постембріогенезу людини покладено біологічні, ознаки та соціальні принципи. Періодизація необхідна для створення хронологічного та біологічного віку людини. Хронологічний вік — період, прожитий від дня народження до певного моменту відліку. Біологічний вік — це сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, що відповідають віковим нормам для даної популяції. Середня тривалість життя, або постембріогенезу, людини становить близько 90 років (може досягати 100-120 і більше років), тоді як середня фактична тривалість життя людей у розвинутих країнах становить 74 роки, а в країнах, що розвиваються, — 56 років. В Україні середня тривалість життя становить 64 роки. Верхньою видовою межею віку для людини вважають 115-125 років.

Періоди післязародкового життя людини, які пов’язані з неоднаковою інтенсивністю процесів росту, розвитку, оновлення клітин і характеризуються специфічними анатомічними, фізіологічними та психічними особливостями, називають віковими періодами.