Біологія. Довідник школяра та абітурієнта
Вегетативна (автономна) нервова система
Усі функції організму можна умовно поділити на дві групи: соматичні та вегетативні. До соматичних відносять сприймання зовнішніх подразнень і рухові реакції посмугованих м’язів, а до вегетативних — процеси, що забезпечують обмін речовин, травлення, дихання, кровообіг, виділення. Відповідно до розподілу функцій нервову систему розділяють на соматичну й автономну. Соматична нервова система забезпечує екстерорецепцію й рухову функцію організму, автономна — рефлекторну регуляцію внутрішніх органів, судин, потових залоз, тобто тих органів, функції яких майже не залежать від нашої свідомості. Свої функції автономна нервова система виконує у тісній взаємодії з усіма відділами ЦНС. За структурними й функціональними особливостями автономну нервову систему поділяють на дві частини: симпатичну й парасимпатичну.
Симпатична частина автономної нервової системи. Нейрони її центрального відділу містяться у бічних рогах грудного й поперекового відділів спинного мозку. Периферичний відділ утворений вузлами нервових клітин, що лежать поряд з хребтовим стовпом і зв’язаними між собою нервовими волокнами. Аксони нейронів центрального відділу входять спочатку до складу корінців спинного мозку, а потім у вигляді окремих гілочок ідуть до вузлів периферичного відділу. Це так звані передвузлові волокна. У вузлах збудження переключається на інший нейрон. Від вузлів симпатичного стовбура нервові імпульси йдуть по післявузлових волокнах до робочого органа.
Центри симпатичної частини розміщуються у грудному та поперековому відділах спинного мозку. Її периферичний відділ складається із двох симетричних симпатичних стовбурів, що лежать поряд із хребтовим стовпом на всьому його протязі. Кожен із стовбурів складається з вузлів, які, залежно від відношення їх до відділів хребтового стовпа, поділяють на шийні, грудні, поперекові та крижові. Шийний відділ має три вузли; грудний — 10-12 вузлів; поперековий та крижовий — по 3-4 вузли. Від симпатичних вузлів відходять нерви, що утворюють різні нервові сплетення. Кінцевим об’єктом симпатичної іннервації є непосмуговані м’язи кишок, судин, сечового міхура, статевих залоз, залозистих органів.
Парасимпатична частина автономної нервової системи. Центри парасимпатичної нервової системи містяться в середньому й довгастому мозку, а також у крижовій частині спинного мозку (від II до IV сегментів). Від головного мозку нервові волокна парасимпатичної нервової системи йдуть у складі чотирьох пар (III, VII, IX, X) черепних нервів. Разом з III парою черепних нервів — окоруховим нервом — відходять парасимпатичні волокна до гладеньких м’язів очного яблука. На своєму шляху прегангліонарне волокно заходить у війчастий вузол. Від цього вузла починається постгангліонарне волокно, імпульси якого викликають звуження зіниці. З VII парою (лицевим нервом) відходить парасимпатичний нерв — барабанна струна, яка іннервує нижньопідщелепну й під’язикову слинні залози. Прегангліонарні волокна підходять до крилопіднебінного й підщелепного вузлів, від яких постгангліонарні волокна парасимпатичної нервової системи безпосередньо йдуть до слинних залоз. У складі великого поверхневого кам’янистого нерва парасимпатичні волокна іннервують слізну залозу, слизові залози порожнини носи й рота. У складі IX пари (язикоглоткового нерва) разом з малим поверхневим кам’янистим нервом парасимпатичні волокна іннервують привушну слинну залозу. Переривається волокно в однойменному вузлі. Важливим парасимпатичним нервом є X пара — блукаючий нерв, який іннервує органи шиї, грудної клітки та черевної порожнини. Блукаючий нерв у названих порожнинах утворює численні сплетення з симпатичними нервами (серцеве, бронхіальне, легеневе, черевне). Від крижового відділу спинного мозку прегангліонарні волокна парасимпатичної нервової системи йдуть до підчеревного сплетення, від якого починаються постгангліонарні нервові волокна, що іннервують низхідну, ободову, сигмоподібну й пряму кишки, сечовий міхур, внутрішні та зовнішні статеві органи. Особливістю парасимпатичної нервової системи є те, що її нервові вузли містяться біля органа, який вона іннервує, або в його стінці, тому постгангліонарні нервові волокна значно коротші від прегангліонарних. Вважають, що парасимпатичних волокон немає в гладеньких м’язах шкіри та скелетних м’язах, надниркових залозах і селезінці.
