Біологія. Довідник школяра та абітурієнта
Поняття про нервовий імпульс та механізм його передачі
Нервовий імпульс — це хвиля збудження, що виникає як відповідь рецепторів на подразнювальний вплив будь-яких факторів і короткочасно з великою швидкістю поширюється по нервовому волокну до нервових центрів, у ЦНС й від неї до органів, що виконують певні функції (скелетні м’язи, судини, залози тощо). В основі нервового імпульсу лежать фізіологічні й фізико-хімічні зміни в нервовій тканині. Причиною поширення нервового імпульсу є утворення різниці потенціалів між збудженими й незбудженими ділянками цієї тканини. Величина нервового імпульсу визначається амплітудою потенціалу дії. Швидкість нервового імпульсу в різних нервових елементах коливається від 0,5 м/с до 100-120 м/с, а тривалість — від кількох десятитисячних до десятих часток секунди. Нервовий імпульс лежить в основі діяльності нервової системи.
Схематичне зображення синапса: 1 — синоптичні міхурці; 2 — лізосома; 3 — мікрофібрили (нейрофібрили); 4 — аксон; 5 — мітохондрії; 6 — пресинаптичне потовщення мембрани; 7 — постсинаптичне потовщення мембрани; 8 — синоптична щілина (близько 20 нм)
Нервові закінчення аксона утворюють структурно-функціональні зв’язки з нейронами, м’язовими чи залозистими клітинами — так звані синапси.
Термін «синапс» увів Ч. Шеррінгтон у 1897 р.; він же висунув припущення, що відростки нервових клітин мовби «злипаються» між собою й утворюють єдину мембрану, що сприяє поширенню збудження з одного нейрона на інший. Складові частини синапсів — це пре- й постсинаптичні мембрани та синоптична щілина.
У пресинаптичних частинах утворюються та накопичуються специфічні хімічні речовини — медіатори, що сприяють передачі збудження.
Синапси можуть бути розташовані між відростками нейроцитів, їхніми тілами, між аксонами, а також між різними структурами інших тканин (міоцитами, секреторними клітинами тощо). Описано синапси, які мають вигляд гудзиків, бляшок, кілець, кошиків тощо.
Синапси, розташовані між різними компонентами нервових клітин, називають нейро-нейрональними, а утворені відростками нейроцитів та структурами інших тканин — периферичними синапсами, або нервовими закінченнями. Передача імпульсу від нейрона до клітини-«мішені» відбувається хімічним шляхом і дуже швидко. У цитоплазмі аксона (у його закінченні) є міхурці, заповнені особливою речовиною — медіатором. Коли імпульс доходить до міхурців, вони тріскають і вивільняють молекули медіатора, які потрапляють у міжклітинну рідину синаптичної щілини.
Відтак вони збуджують мембрану клітини-«мішені», збільшуючи її проникність для певних іонів. Так здійснюється передача імпульсів у нервовій системі, під час якої неабияку роль відіграють йони Na+, К+, Са++. Після виконання функції передавача медіатори руйнуються спеціальними ферментами.
