Тектонічні структури України. Зв’язок рельєфу з тектонічними структурами

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає типи тектонічних структур;

• показує на карті тектонічні структури: Східноєвропейську платформу, Український щит, Волино-Подільську плиту, Дніпровсько-Донецьку западину, Причорноморську западину, Скіфську платформу, Донецьку складчасту область, Карпатську і Кримську складчасті системи;

• формулює визначення понять «платформа», «щит», «плита», «область складчастості»;

• пояснює вплив неотектонічних рухів на формування рельєфу;

• встановлює зв’язки рельєфу з тектонічними структурами.

Тектонічні структури та їх види. Внаслідок безперервних рухів літосферних плит у горизонтальному напрямі на їхніх краях в одних місцях земної поверхні відбувається їх зіткнення, в інших — розходження. Це викликає потужні процеси горотворення та супроводжується активізацією інших внутрішніх процесів: вулканізмом і землетрусами. У центральних частинах літосферних плит переважає дія зовнішніх процесів: вивітрювання, роботи текучих вод, вітру тощо. Їх діяльність спрямовано на згладжування поверхні.

Так на планеті виникли різні за утворенням, віком і розмірами ділянки земної кори — тектонічні структури. Вони бувають двох видів. У середині літосферних плит сформувалися платформи (з французької — плоска форма). Це відносно стійкі ділянки земної кори. На них не відчуваються сильні землетруси та немає вивержень вулканів.

На краях літосферних плит виникли області складчастості — рухомі ділянки земної кори. Там часто трапляються землетруси, є діючі або згаслі вулкани.

Тектонічна карта та великі тектонічні структури України. Різні за будовою та віком ділянки земної кори показано на тектонічній карті. З неї помітно, що територію України розміщено в межах кількох великих тектонічних структур, відокремлених одна від одної глибинними розломами. В Україні є платформові та складчасті структури.

Більшу частину території держави займає давня (докембрійська) Східноєвропейська платформа. Рівнинна частина Кримського півострова лежить на молодій Скіфській платформі. Далі на схід вона занурюється під води Азовського моря, на захід — Чорного моря. Невеликі площі на крайньому заході України займає молода Західноєвропейська платформа.

Області складчастості Українських Карпат і Кримських гір тягнуться крізь західну частину нашої держави та південь Кримського півострова. Це молода складчаста споруда, яка виникла на межі Євразійської та Африканської літосферних плит унаслідок їх насування в альпійську епоху горотворення. Її формування продовжується й нині.

Будова платформи. Більшу частину території України займає платформа. У будові платформи виділяються два «поверхи»: кристалічний фундамент та осадовий чохол. Нижній ярус платформи — кристалічний фундамент — складають давні тверді магматичні та метаморфічні породи. В окремих місцях фундаменту збереглися складки. Це свідчить про існування тут у минулому складчастого поясу. За сотні мільйонів років зовнішні процеси його вирівняли. Внаслідок цих руйнівних процесів зверху на фундаменті платформи сформувався осадовий чохол, складений пухкими породами різного віку: від палеозойського до кайнозойського.

Будова докембрійської платформи

Частини платформи, де кристалічний фундамент виступає на поверхню, називають щитами. Щити складені магматичними породами та являють собою значні виливи лави на земну поверхню в давні геологічні ери.

Ділянки платформ, де кристалічний фундамент укритий потужним осадовим чохлом, називають плитами. На них в окремих місцях фундамент прогинається у формі складок, або просідає сходинками. Це — западини. Товщина осадового чохла в них значно зростає. Там, де фундамент близько підходить до поверхні, а осадовий чохол тоншає, виступають кристалічні масиви.

Вік платформи визначається віком її кристалічного фундаменту. Розрізняють давні (докембрійські) та молоді платформи.

Вік фундаменту давніх платформ обчислюється в 1-3,5 млрд років. Він сформувався у ранні геологічні ери — архейську та протерозойську (докембрії). Фундамент молодих платформ має вік у кількасот мільйонів років. Його формування відносять до другої половини палеозойської ери.

Давня Східноєвропейська платформа та її тектонічні структури. Більша частина території України належить до Східноєвропейської платформи, яка має давній (докембрійський) кристалічний фундамент. У рельєфі вона представлена горбистою Східноєвропейською рівниною.

За кількамільярдну геологічну історію платформа була розбита глибокими розломами на окремі ділянки, вона зазнавала прогинань на просідань. Тому в її межах виділяють кілька менших за площею тектонічних структур.

Найбільші території на платформі у межах нашої держави займає Український щит. Він тягнеться через усю територію України від Житомирської та Рівненської областей на півночі до узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) на півдні, займаючи майже третину площі держави. Вік гірських порід фундаменту становить 3,5-4 млрд років. Річкові долини часто розміщуються у глибинних розламах щита. З поверхнею Українського щита пов’язані корисні копалини переважно магматичного походження: залізні, уранові, нікелеві руди, граніти, графіт тощо.

На захід, південь і схід від щита фундамент платформи поступово занурюється під осадовий чохол. Приміром, на захід від Українського щита лежить Волино-Подільська плита. В її межах докембрійський фундамент залягає на глибинах 2000-2500 м. На північний захід вона переходить у Галицько-Волинську (Львівську) западину. Тут фундамент пірнає на глибину 3000-7000 м. Північну частину України займає Прип’ятський прогин.

На Північний схід від Українського щита розташовано Дніпровсько-Донецьку западину. На цій території фундамент платформи просідає сходинками на 4-6 км в північній частині та на 18-20 км у південній.

На південь від Українського щита розташовано Причорноморську западину. Тут фундамент платформи повільно занурюється під осадовий чохол від 600 м на півночі до 3200 м на півдні.

Усі западини на платформі заповнені потужними товщами осадових порід, з якими пов’язані родовища вапняків, глини, піску, крейди, мергелю, а також нафти та природного газу.

На сході України знаходиться південно-західний схил Воронезького кристалічного масиву. На цій території давні породи фундаменту залягають на відносно невеликій глибині 150-970 м.

Особливе місце в межах Східноєвропейської платформи має Донецька складчаста область, розміщена на крайньому сході України. Це область давньої герцинської складчастості, яка сформувалася на місці прогину, заповненого вугленосними шарами у пізньому палеозої. Потужність осадових гірських порід тут сягає 10-12 км.

Молоді платформи в межах України. Молоді платформи мають у своїй будові певні особливості. На їх місці мав сформуватися океан. Але продукти руйнування засипали глибокі кількакілометрові улоговини осадовими породами, насиченими природним газом і нафтою. Тому пізньопалеозойський фундамент молодих платформ лежить на значних глибинах під товстим осадовим чохлом. Приміром, на Скіфській платформі він залягає на глибинах 3000-6000 м. А більшу її частину заливають води Азовського та Чорного морів. Західноєвропейська платформа розташована між Східноєвропейською платформою й Українськими Карпатами.

Молоді області складчастості. Незначні території нашої держави займають молоді альпійські області складчастості. Українські Карпати і Кримські гори належать до частини складчастих структур Середземноморського рухливого поясу.

До структур Українських Карпат належать: Передкарпатський прогин, заповнений потужною товщею осадових порід; власне Карпатська складчаста споруда та Закарпатська западина.

Складчасті структури Кримських гір — це споруда, складена трьома асиметричними пасмами. Її південну частину занурено в Чорне море.