Південна Америка. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• характеризує господарську діяльність у різних країнах материка;

• оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка.

Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. У доколумбову епоху в Південній Америці висока цивілізація індіанських народів інків створила імперію із центром Куско. Було збудовано грандіозні монументальні споруди, іригаційні канали, мережу шляхів сполучення. Інки співіснували у розумінні з природою, селекціонували культурні сорти сільськогосподарських культур, без яких ми нині не можемо уявити собі життя. Саме з території Південної Америки до нас потрапили такі культури, як картопля, томат, суниця, а пізніше кава, ананас, арахіс, папайя.

Більш відчутними зміни природних комплексів на материку стали за часів приходу європейців. Чисельність населення на материку зростає, що супроводжується господарським освоєнням раніше незайманих земель. Швидкі темпи освоєння та перетворення природи відбуваються в Південній Америці у колись недоступних горах: будують міста, автомобільні та залізничні магістралі. Країною найвищої у світі залізниці є Перу. Перетинаючи Анди, вона подекуди проходить на висоті понад 4000 м над рівнем моря. Звісно, для її будівництва зводили мости та будували тунелі, які змінювали навколишнє природне середовище.

Найбільшими екологічними проблемами на материку є забруднення води та повітря численними промисловими підприємствами, зменшення площі вологих екваторіальних лісів і збіднення їх видового складу; знищення рослинності саван і пампи через надмірне випасання худоби та землеробство.

Спочатку проклали автомобільну магістраль, яка перерізала найбільші ліси у світі навпіл і відкрила доступ для переселенців до раніше закритих, внутрішніх територій сельви. Поблизу дороги виникло чимало поселень. Щоб не мати мороки з викорчовуванням лісу під сільськогосподарські культури, люди його просто випалювали. Площа вологих екваторіальних лісів катастрофічно зменшується.

У багатьох країнах материка швидко розростаються величезні скупчення міст-агломерацій. Не знаходячи роботи в сільській місцевості, люди вирушають на пошуки щастя до міст. Деякі з них належать до найбільших у світі, наприклад, Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро в Бразилії, Буенос-Айрес в Аргентині. На околицях міст розростаються цілі райони, де в будівлях, споруджених із ящиків, заліза і фанери, живуть мільйони людей.

Тисячі підприємств, мільйони автомобілів, житлових будинків постійно викидають у повітря величезну кількість пилу, різних окисів, тепло, пару. Це не може не впливати на метеорологічні процеси: температура повітря в місті вища, ніж за містом, над містами випадає більше опадів, трапляється більше гроз.

У Південній Америці люди починають дедалі інтенсивніше освоювати природні ресурси, будують ГЕС на повноводних і швидкоплинних річках, використовують енергію тепла земних надр, розробляють нові родовища корисних копалин відкритим способом, вирубують ліси, змінюючи природу, на жаль, не на краще.

Наприклад, найбільші у світі відкриті копальні міді Чукікамата й Ескондіда розташовані у Чилі. Ескондіда видобуває 9 % світової міді. Розташована копальня в Андах на півночі Чилі на висоті 3000 м над рівнем моря. На відстані 240 км на північний схід від цього місця на висоті 2840 м над рівнем моря розташована копальня Чукікамата. Впродовж багатьох років кар’єр був відомий через найбільші добові обсяги гірської маси, яку видобували та переміщали з кар’єру. Розміри копальні вражають: 4,3 км у довжину; 3 км завширшки і 850 м в глибину. Родовище розробляють із 1915 р. Скільки шкідливих викидів у атмосферу потрапило із цих кар’єрів за 100 років їхньої експлуатації! Атлантичні ліси, до приходу іспанців і португальців великі і незаймані ліси, малонаселені індіанськими племенами, сьогодні надзвичайно постраждали від вирубування деревини під будівництво житла та створення пасовищ для худоби та плантацій кави. На 1500 р. атлантичний ліс займав близько 15 % від сучасної бразильської території. На початок XXI ст. скорочення територій лісів становило 92,6%.

Об’єкти Світової природної спадщини ЮНЕСКО на материку. На материку Південна Америка знаходиться понад 60 об’єктів Світової спадщини людства. Понад 30 із них мають статус об’єкта природної спадщини. Найвідомішими серед них є комплекс заповідників центральної Амазонії, Ігуасу, Галапагоські острови, Рапа-Нуя (острів Пасхи) тощо. Як і інші регіони світу, Латинська Америка є доволі своєрідним материком із власним «обличчям».

Бразилія — найбільша держава Південної Америки — має найрізноманітніші природні умови та найбільші природні ресурси на материку. До природної спадщини тут належать національні парки, біологічні та наукові заповідники, лісові заказники.

Атлантичний ліс — це регіон лісів, який тягнеться уздовж Атлантичного узбережжя Бразилії від Ріу-Гранді-ду-Норті на півночі до Ріу-Гранді-ду-Сул на півдні, та заходить углиб країни до кордонів за Парагваєм та аргентинською провінцією Місьйонес. Його характеризують значне видове розмаїття та чимала кількість ендеміків. У 1999 р. атлантичний ліс було включено до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

В Аргентині найвідоміший національний парк знаходиться на кордоні з Бразилією, де обом країнам належать різні береги одного з найграндіозніших водоспадів світу — Ігуасу — оточеного субтропічними джунглями.

Окрім видовищного водоспаду, в парку охороняють представників рідкісної фауни: 70 видів ссавців, 400 видів птахів, 40 видів рептилій, кілька сотень видів метеликів, у тому числі й вимираючі. Найбільш поширені в парку ягуар, олені-мазами, рівнинний тапір, капібара, водяний опосум, оцелот, гігантський мурахоїд, бразильська видра, пума, мавпи капуцини та ревуни, парагвайський і широкомордий каймани, кораловий аспид. Багато також і птахів: стрижі, колібрі, великі тукани тощо.

Перу, високогірна країна, також має всесвітньо відомі природні та культурні пам’ятки. У цій країні налічують 7 національних природних парків, а також багато природних резерватів, заказників і національних природних пам’ятників. Перу притаманна надзвичайно розмаїта і багата природа, яка представлена вкритими снігом горами і все ще недоторканою сельвою верхньої Амазонки.

Національний парк Уаскаран в андійському регіоні Кордильєра-Бланка також є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Назва парку походить від назви гори Уаскаран (6768 м), названої іменем імператора — бога інків Уаскара. У парку мешкає багато рідкісних та ендемічних рослин, птахів і тварин, таких, як кугуар, ягуар, лама, гуанако, колібрі тощо.

Чилі простяглася вздовж узбережжя Тихого океану вузькою смугою більш як на 4 тис. км. Тут зосереджено більше 20-ти національних парків, відомих своєю унікальною природою. Цій місцевості притаманне найрізноманітніше поєднання найбільшого в світі океану з високими горами, тропічного та помірного клімату. Звісно, найбільшим надбанням цієї країни, всесвітньовідомим туристичним об’єктом є острів Пасхи у Тихому океані. Загадки призначення його велетенських скульптур донині не розгадано. Запитання хто і з якою метою їх створив продовжує хвилювати допитливий розум людей усієї нашої планети.

В Еквадорі всесвітнім природним надбанням є унікальний національний парк на Галапагоських островах. Величезні черепахи, морські ігуани, велика відмінність тваринного світу саме тут наштовхнули британського дослідника Чарльза Дарвіна на думку про еволюційний розвиток всього живого на нашій планеті. Сюди їдуть біологи з усього світу й сьогодні.

Зміст