Історія України опорні конспекти 7 клас

Зростання міст

На українських землях була багато міст, у яких проживало 15% усього населення, хоча напади татар гальмували зростання і будівництво їх.

Найбільшими містами були:

Львів - 10 тис. жителів,

Київ - 3 тис. жителів.

Основу міського населення становили українці. Від другої половини XIV ст. збільшилася чисельність іноземних колоністів, в основному німців, поляків, вірмен, євреїв та інших.

Міста поділялися на великокнязівські і приватновласницькі залежно від того, на чиїй землі їх було побудовано.

Порівняно із Західною Європою розвиток міст в українських землях мав свої особливості.

1. Цехова організація не була так жорстко регламентована, як у цехах Західної Європи.

2. Світські феодали володіли у королівських містах земельними ділянками, які не підкорялися міській адміністрації та суду.

3. Королівська влада на відміну від європейської традиції виступала на захист феодалів, а не міст.

4. Значно більше втручання, ніж у Західній Європі, центральної влади у внутрішні справи українських міст.

5. Голову міського управління - війта, як правило, не обирали, а призначав король або Великий князь.

6. Польський уряд заохочував переселення в українські міста польських ремісників і купців, німецьких колоністів, які становили значний прошарок у містах, а українські ремісники мали численні заборони на місця постійного проживання (повинні були селитися на певних вулицях), здійснення православних обрядів тощо.

7. Українські ремісники нерідко вели боротьбу з польськими та німецькими ремісниками за свої права.

Міста були в різному правовому становищі залежно від того, на якій землі вони розташовувалися - державній чи приватній.

Відповідно сплачували податки і виконували повинності.