СЕРЕДНІ ВІКИ

Франки та англосакси утворюють свої держави

Франки

Назву «франки» (її перекладають як «вільні», «відважні») використовують із середини III ст. стосовно германських племен, які жили у нижній та середній течіях Рейну. Це об'єднання германських племен поділялося на дві великі групи: приморських франків (салічних, від лат. salum — море), що жили вздовж нижньої течії Рейну, і прибережних франків (ріпуарських, від лат. rіpа — берег), які займали територію Середнього Рейну. Сильнішими були салічні франки. Вони часто переправлялися через Рейн і здійснювали набіги на римські володіння в Галлії. У V ст. франки захопили Північно-Східну Галлію. Одним із найвідоміших їхніх вождів у той час був Меровей. Саме при ньому франки билися проти Аттіли на Каталаунських полях. Вождь франків Меровей започаткував їхню першу королівську династію — Меровінгів. Найславетнішим її представником став його онук Хлодвіг (481-511), який об'єднав усіх франків і створив Франкське королівство.