Всесвітня історія: довідник школяра та студента

УТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ДЕРЖАВ В ІТАЛІЇ ТА НІМЕЧЧИНІ

САРДИНСЬКЕ КОРОЛІВСТВО

Сардинське королівство — держава на території Італії в 1720—1861 рр., основою території якої був П’ємонт. Утворилося з приєднанням до Савойського герцогства острова Сардинія. У Сардинському королівстві правила Савойська династія. Сардинське королівство було ядром, навколо якого в XIX ст. відбулося об’єднання роздробленої Італії.

ДЖ. ГАРІБАЛЬДІ

Гарібальді Джузеппе (1807—1882) — народний герой Італії, один із вождів революційного крила Рісорджіменто. Понад 10 років боровся за незалежність південноамериканських республік. Учасник Італійської революції 1848—1849 рр., організатор оборони Римської республіки 1849 р. У 1848, 1859 і 1866 рр. на чолі добровольців брав участь у визвольних війнах проти Австрії.

У 1860 р. очолив похід «тисячі», що звільнила південь Італії та забезпечила перемогу Італійської революції 1859—1860 рр. У 1862 і 1867 рр. намагався збройним шляхом звільнити Рим від влади пап. Під час франко-прусської війни 1870—1871 рр. був добровольцем на стороні Франції.

ЮНКЕРСТВО

Юнкерство (нім. Junkertum, від. нім. Junker, букв. — молодий дворянин) — прошарок німецьких дворян, великих землевласників. Юнкерство виникло в XVI ст. на основі рицарського дворянства Східної Пруссії. Поміщицьке юнкерське землеволодіння стало базою для модернізації сільського господарства Німеччини в XIX ст. Загалом юнкерство зберігалося до кінця Другої світової війни.

ВІЛЬГЕЛЬМ І

Вільгельм І Гогенцоллерн (1797—1888) — прусський король з 1861 р. і німецький імператор з 1871 р. Управління країною фактично знаходилося в руках О. Бісмарка.

О. БІСМАРК

Бісмарк Отто (повністю Отто Едуард Леопольд Бісмарк фон Шенхаузен) (1 квітня 1815 — 30 липня 1898) — князь, державний діяч Німеччини, перший рейхсканцлер Німецької імперії в 1871—1890 рр. Здійснив об’єднання Німеччини на пруссько-мілітаристській основі; зміцнював панування в країні юнкерсько-буржуазного блоку, вів боротьбу проти клерикально-партикуляристської опозиції («Культуркампф» ), увів Винятковий закон проти соціалістів, проголосив деякі соціальні реформи. Один із головних організаторів Троїстого союзу 1882 р., направленого проти Франції та Росії; при цьому вважав, що війна з Росією була б надто небезпечною для Німеччини.

ПІВНІЧНОНІМЕЦЬКИЙ СОЮЗ (1867)

Північнонімецький союз — у 1867—1870 рр. федеративна держава на півночі від р. Майн, була створена під гегемонією Пруссії після її перемоги в австро-прусській війні та розпаду Німецького союзу. Один з етапів об’єднання німецьких держав на пруссько-мілітаристській основі.