Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII-XVIII ст.

Ґенеза герба Війська Запорозького

Історична канва еволюції герба Війська Запорозького має ще одну самобутню рису — вона віддзеркалює унікальне явище розвитку козацького державного організму, який «вже на початках формування у XVI ст. мав два державних ядра. Їх уособлювали січовики, що територіально тяжіли до Запорозької Січі й гуртувалися навколо неї, та реєстровці, стрижнем організації яких слугував полковий устрій, поширений головно на Подніпров’ї і запроваджений військовими реформами короля Речі Посполитої Стефана Баторія. З часу Богдана Хмельницького розмежування у загальнонаціональному козацькому «таборі» стало ще виразнішим. Воно призвело до автономного, осібного розвитку двох державних утворень — власне Запорозької Січі під назвою Славне Військо Запорозьке Низове та Війська Запорозького (Гетьманату). Парості державного організму Гетьманщини (1648–1782) — козацької держави, що постала з енергетичного поля Національної революції середини XVІІ ст., виявилися більш потужними і не тільки засвоїли попередню назву, а й успадкували військову організацію та державну символіку²⁰.

———————

16 Там само. — С. 183.

17 Там само. — С. 181, 183.

18 Грабовецький В.В., Гавриленко В.О. Невідомий універсал і найдавніша козацька печатка гетьмана Григорія Лободи з 1595 р. // Середні віки на Україні. — К., 1971. — Вип. 1. — С. 204–208.

19 Однороженко О. Геральдичні традиції українського козацтва... — С. 184.

Відтак постала гостра проблема розрізнення обох козацьких спільнот. Розмежування гербів Війська Запорозького Низового та Війська Запорозького (Гетьманату) відбулося завдяки трансформації герба низовців, який було доповнено списом, встромленим у землю. І хоч автор неодноразово цитованого вище «Собранія исторического…», покликаючись на польського історика ХVІІ ст. С. Твардовського, вважав, що згадана геральдична композиція з’явилася одночасно з Баторієвим наданням 1576 р.: «Тогда жъ и запорожскимъ козакамъ учредилъ атамана, кошового и все ихъ начали и таковие жъ войсковіе клейноти какъ и гетману пожаловалъ, токмо к печаты ихъ пред рицеромъ копье стоящое, воина бодрствующаго знаменующое, прибавилъ»²¹, на відбитках печаток січовиків фіксуємо цю видозміну тільки на рубежі XVII–XVIII ст. (відомий відбиток 1700 р.²²). Наважимося припустити, що таке розмежування сталося дещо раніше — невдовзі по смерті Богдана Хмельницького, який політичною пуповиною був пов’язаний із Запорожжям. Цю хронологічну прогалину (1657–1700 рр.) появи та використання списа на печатках Низу заповнила матриця, що зберігається у колекції Державного історичного музею у Москві і нещодавно була введена в науковий обіг²³. Завдяки унікальній пам’ятці значно поглиблено хронологічний горизонт у розмежуванні геральдичних та сфрагістичних традицій Війська Запорозького Низового та Гетьманату до третьої чверті XVII ст.

———————

20 Савчук Ю. Одіссея козацьких прапорів / The Odyssey of Cossack flags. — Stockholm, 2012. — P. 13.

21 Лукомскій. Собрание историческое… — С. 350.

22 Ситий І. Печатка Війська Запорізького низового та печатка коша суддівська на документах ХVІІІ ст. зі збірки Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського // Друга наукова геральдична конференція: Збірник тез повідомлень та доповідей. — Львів, 1992. — С. 69.

23 Савчук Ю. Невідома матриця печатки Війська Запорозького Низового зі збірки Відділу нумізматики Державного історичного музею у Москві (сфрагістичний шкіц) // Terra Cossacorum: студії з давньої і нової історії України: Наук. зб. на пошану доктора іст. наук, проф. Валерія Степанкова. — К., 2007. — С. 317–338.

Історики одностайні в тому, що, за влучним висловом С. Лукомського, «пред рицеромъ копье стоящое, воина бодрствующаго знаменующое» якнайкраще демонструє мілітарний характер герба Славного Війська Запорозького Низового та успішно віддзеркалює одну з головних ролей низового козацтва — його прикордонно-вартову функцію. Разом з тим, у духовній культурі козацтва спис має особливе смислове навантаження, на що вказує, наприклад, його обов’язкова присутність на народній картині «Козак Мамай»²⁴.

Принагідно відзначимо, що спис низовців двічі відтворювався як елемент державної печаті Війська Запорозького (Гетьманату). Вперше у цій ролі він використовується на печатках (обох типів) гетьмана Брюховецького 1663 р. А згодом — 1671 р. — карбувався і на клейноді М. Ханенка. О. Однороженко слушно вбачає в цьому промовистий політичний знак і вважає, що присутність елемента герба Низового Війська «мала вказувати на вирішальну роль Запорожжя при обранні на гетьманство названих вище запорозьких кандидатів»²⁵.

З часу Хмельницького до Розумовського геральдична традиція Гетьманату була безперервною. Козак з мушкетом незмінно репрезентував верховну владу і саму козацьку державу. Єдиним винятком, який ще більше підкреслив історичну закономірність, був геральдичний прецедент з військовою печаткою Петра Суховієнка. Останній здобув гетьманську булаву за підтримки Кримського ханату. Хан Аділ-Гирей винагородив гетьмана печаткою, що мала зображення лука з двома стрілами. Символіка нового герба була настільки незвичною, що це відразу привернуло увагу козацтва. Зокрема, дорошенківські козаки погрожували поламати Суховієві лук і стріли своїми «старожитними мушкетами», натякаючи в такий спосіб на складову частину державного герба Війська Запорозького — мушкет (самопал)²⁶.

Звичайно, упродовж майже двох віків відбувалася певна еволюція зовнішнього вигляду козака: зображення в русі чи статичним, варіативність постави, деталізація озброєння. Ці зміни здебільшого віддзеркалювали притаманний епосі мистецький стиль, художній смак, почерк граверів, техніку виготовлення. Разом з тим, за усією мистецькою розмаїтістю зображень печаток Війська Запорозького (Низу та Гетьманату), що перебували у вжитку близько двох століть, не можна не побачити два типологічні мегаблоки²⁷. Історик І. Ситий, який одним з перших звернув на це увагу, запропонував власне пояснення принципових розбіжностей:

«До Многогрішного^* козак зображувався у простому, без прикрас, одязі, що було даниною традиції степового братства, низового лицарства, де не існувало бідних, багатих, старших і менших, а всі вважалися рівними. Але процес соціального розшарування давався взнаки. Цей гетьман і всі його наступники змінюють зображення. Перед нами постає вже не степовий лицар, а представник козацької старшини у вишуканому вбранні, прикрашеному тканим орнаментом, у гордовитій позі»²⁸. Безперечно, вказану трансформацію зумовили, з одного боку, соціальні процеси: кристалізація в суспільній свідомості ідеї козацької держави, потреба її гідної репрезентації, з іншого — мистецькі віяння, властиві тій чи іншій історичній епосі уподобання.

———————

24 Марченко Т.М. Козаки-Мамаї. — К., 1991. — 80 с.

25 Однороженко О. Геральдичні традиції українського козацтва… — С. 186.

26 Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Т. VII. — СПб., 1880. — C. 84, 154; Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663–1713). — К., 2004. — C. 95.

27 Савчук Ю. Невідома матриця… — С. 322.

* Мається на увазі ІІІ тип його печатки, який перебував у вжитку 1670–1688 рр.

28 Ситий І. Гетьманські та козацькі печатки (українська сфрагістика) // Україна — козацька держава: Ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах. — К., 2004. — С. 547.