Видатні українські вчені у світовій науці
Тимошенко Степан Прокопович (1878-1972), с. Шпотівка, Чернігівщина
Визнаний у світі авторитет у галузі опору матеріалів. За його підручниками, що стали класичними, навчалися інженери багатьох поколінь безлічі країн. Народився в родині землеміра з кріпаків. Навчався в реальному училищі в Ромнах - місті з неабиякою українською аурою. По закінченні училища (1896) талановитий хлопець вступає одразу до двох петербурзьких вишів - Інституту цивільних інженерів та Інституту інженерів шляхів, одного з найліпших інститутів імперії. Перевагу віддав останньому. Успішно вчиться попри велике навантаження. Після закінчення інституту (1900) й відбуття року обов’язкової служби в сапернім батальйоні в Петербурзі працює лаборантом механічної лабораторії Інституту інженерів шляхів. 1903 р. переходить до щойно організованої механічної лабораторії Петербурзького політехнічного інституту, провадить заняття з опору матеріалів і теоретичної механіки. Наступного року їде до Берліна, Мюнхена, провідних лабораторій високих технічних шкіл. 1905 р., після закриття інституту, де він працював, виїздить працювати до Ґеттінґенського університету в Німеччині, працює в Людвіґа Прандтля - одного з фундаторів експериментальної аеродинаміки, визначного теоретика пружності й пластичности. Отримані результати, схвалені самим Прандтлем, дали можливість очолити в 28-річнім віці кафедру опору матеріалів у Київському політехнічному інституті, де він веде наукову й викладацьку роботу. Його лекції збирали величезні аудиторії. 1911 р. вийшла остаточна редакція його підручника з опору матеріалів, перекладеного багатьма іноземними мовами. Внаслідок викликаних реакційними заходами Столипіна студентських заворушень С. Тимошенка й ще двох професорів, чиї підписи стояли під вимогами студентів, було звільнено в лютому 1911 р. По довгих поневіряннях він влаштувався консультантом з питань міцності на суднобудівному заводі. Водночас протягом п’яти років веде дослідження, викладає в шляховому і електротехнічному інститутах в Петербурзі, пише двотомову працю з оригінального курсу теорії пружності. Наприкінці 1917 р. він їде до родини в Київ і більше до Петрограда не вертається. За гетьмана П. Скоропадського прилучається до створення Української АН. Опікується створенням відділу механіки для теоретичних і експериментальних робіт, очолює створений ним Інститут механіки (нині у складі НАНУ). Восени стає академіком УАН. Київ захопили денікінці, зірвали напис «Українська Академія Наук». С. Тимошенко виїздить до Югославії, викладає в Загребськім політехнічнім інституті. Від 1922 р. - працівник американської фірми. Його авторитет стає глобальним. Того ж року вже працює в компанії «Вестингавз», читає лекції інженерам з теорії пружності. Від 1927 р. - професор Мічиганського, від 1936 - Каліфорнійського університету в Стенфорді.
