Видатні українські вчені у світовій науці

Сушківський (Самойлович) Данило Самойлович (1742-1805), с. Янівці (тепер Іванівка), Чернігівщина

Видатний епідеміолог. Автор ефективних методів обмеження епідемій чуми, що неодноразово успішно використовував. Себе називав Самойловичем на честь батька. Доктор медицини (1780), член 12 закордонних академій і наукових товариств. Вступив до Києво-Могилянської академії (1756), навчаючися в якій був зарахований до шпитальної медичної школи. Помітивши його хист до медицини, викладачі по слали його до Медично-хірургічної школи при Петербурзькім Адміралтейськім шпиталі, яку він успішно закінчив 1765 р. й почав працювати головним лікарем Жіночої венерологічної лікарні в Петербурзі й полковим лікарем Копорського полку. З епідемією чуми вперше стикається в Молдові під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Аналізуючи умови поширення хвороби, доходить гадки, що хвороба передається контактно чи забрудненими хворим речами. Спостерігаючи епідемію чуми в Києві й Москві (1771), вперше у світовій практиці розробив тверді правила розподілу хворих за медичними ознаками, точно визначив тривалість інкубаційного періоду чуми й досконало описав її клінічний перебіг. Вивчаючи ефективність протичумних обкурювань, встановив, що коли головні складники обкурювальних порошків були сірка й селітра, в обкурених будинках чуми вдруге не було. Від 1776 р. Д. Сушківський продовжує навчання за кордоном в Лейденськім університеті, після 1780 р. - на медичних факультетах в Парижі й Страсбурзі. За сприяння французького лікаря Г Леклерка видає кілька праць, між них книгу «Дослідження про чуму, яка 1771 р. спустошила Російську імперію, особливо столичне місто Москву, й про те, які було знайдено ліки, щоб її побороти, й засоби від неї себе вберегти» (1783). Її перевидали в Парижі й у німецькім перекладі в Ляйпциґу. По поверненні в Україну майже рік не має роботи. Й лише епідемія на півдні України спонукала владу звернутися до найліпшого фахівця.

1784 р. він головний лікар Катеринославського намісництва й Таврії. Завдяки йому епідемія пішла на спад. Генерал-губернатор Г. Потьомкін писав про те Катерині ІІ, наголошуючи, що в боротьбі з епідемією Д. Сушківський зробив важливі відкриття. Завдяки йому створили надійний бар’єр. Свій досвід узагальнив у виданій 1803 р. книзі, описавши методику знезараження від чуми корабля без його спалення, як це робили раніше. За 30 років служби він брав участь у ліквідації 9-ти епідемій чуми, написав низку наукових праць, серед яких 4-томова монографія. Нагороджений орденом Святого Володимира й Великою золотою медаллю від проґресивного монарха імператора Австро-Угорщини Йосифа ІІ.