Видатні українські вчені у світовій науці
Ґольдман Олександер Генрихович (1884-1971), м. Варшава
Видатний вчений-фізик, організатор і керівник розвитку фізичної науки в Україні й засновник першого наукового фізичного журналу в ній - «Фізичні записки» (1927). Доктор наук (1908), акад. ВУАН (1929). Після закінчення з золотою медаллю Олександрівської гімназії в Києві вступає до Київського університету, спеціалізується з фізики під проводом проф. Й. Косоногова - автора методу міряння електропроникності рідин для сантиметрових хвиль, відкривача явища оптичного резонансу (рівнобіжно з Робертом Вудом). Згодом спеціалізується з фізики в Лейпцизькім університеті під проводом проф. Вільгельма Освальда - члена Петербурзької АН від 1896 р., лауреата Нобелівської премії 1909 р. В цім університеті він захистив докторську дисертацію «Фотоелектричні дослідження елементів з розчинами фарб». З початком Першої світової війни переїздить до Петербурга, де працює в Головній палаті мір і ваг, викладає в Політехнічнім інституті. 1918 р. вертається до Києва й уперше в Україні починає дослідження напівпровідників, керуючи новоствореною фізичною дослідною лабораторією. В той час у Києві створювали Українську АН. 14 листопада оголошено про її відкриття з 3 відділами, серед яких був і фізико-математичний. Ще 1918 р. Й. Косоногов (акад. ВУАН від 1922 р.) розробив проект структури фізичного інституту. 1927 р. було подано прохання до Київської губпрофосвіти про створення Київського державного фізичного дослідного інституту. Та раптова смерть академіка загальмувала справу. Долею фізичної науки в Україні став опікуватися його учень проф. О. Ґольдман. Передусім береться за готування кадрів, організовує семінари й практикуми підвищеного типу. Засновує перший в Україні фізичний журнал. Його колеґи й учні беруть участь у з’їздах Російської й Української асоціяцій фізиків. 1929 р. засновано Науково-дослідний інститут фізики Наркомату освіти. 1932 р. його передано ВУАН і 1936 р. перейменовано на Інститут фізики АН УРСР. Організатор і перший директор інституту - О. Ґольдман, акад. АН УРСР (1929). Він починає дослідження напівпровідників, створює чутливі фотоелементи (на замовлення Наркомату оборони). У 1931-1933 рр. під його проводом виконано цикл теплофізичних робіт на замовлення низки проектних організацій і створено теплофізичну лабораторію. Та починається «боротьба з українським націоналізмом». До парторганізації АН, де було на обліку 130 комуністів, надійшло наклепницьких доносів на 111 осіб. За два роки зі складу АН було вилучено 15 академіків і чл.-корів, багатьох заарештовано. На початку 1938 р. О. Ґольдмана було заарештовано й заслано до Казахстану. 20 років був позбавлений можливості займатися наукою. До рідного Інституту фізики вертається 1959 р. 76-річним очолює новий відділ електролюмінесценції. Відділ скоро стає провідним у СРСР у дослідженні електролюмінесценції. Його керівник, автор близько 150 наукових праць, збирав матеріали для «Історії фізики в Україні», до останніх днів працював ув інституті.
