Видатні українські вчені у світовій науці
Данилевський Василь Якович (1852-1939), м. Харків
Видатний електро- й патофізіолог, ендокринолог, гістолог, фундатор порівняльної паразитології в Україні. Виявив у корі головного мозку структуру, що регулює діяльність серця. Доктор мед. наук (1877), акад. ВУАН (1926), заслужений діяч науки України (1926 р.). Нагороджений преміями ім. Мотьйона Паризької АН (1889), ім. К. Бера Петербурзької АН (1894), ім. А. Хойнацького Варшавського університету (1900), ім. Юшенова Військової медичної академії, медаллю на честь Марії Кінґслі Інституту тропічної медицини (м. Ліверпуль; 1907). З родини ремісника. Середню освіту почав здобувати у 2-й Харківській гімназії; закінчив з золотою медаллю 2-у Казанську гімназію 1868 р.
З наступного року - студент медичного факультету Казанського університету. У вересні 1870 р. переводиться на медичний факультет Харківського університету, захоплюється фізіологією. 1871 р. пише першу наукову роботу про розклад азотистих речовин під час м’язової активности, за яку факультет нагороджує його золотою медаллю. 1874 р. з відзнакою закінчує медичний факультет і стає ординатором факультативної хірургічної клініки проф. В. Ф. Грубе. У 1878-1879, 1887 і 1893 рр. стажувався від кафедри фізіології в наукових установах Австро-Угорщини, Німеччини й Франції. Ще до повернення з-за кордону обирається доцентом з правами професора кафедри фізіології й завідувачем лабораторії (яку треба було створити) в Харківськім ветеринарнім інституті. Від 1880 р. починає викладати в цім інституті не лише фізіологію й гістологію, а й ветеринарні дисципліни. Тут почав вивчати й відкрив та описав велику кількість паразитів крові різноманітних тварин (риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців) і шляхи їхнього поширення й надходження до свійських тварин з кормами. Разом з А. П. Шапошниковим виявив в околицях Харкова й описав родину одноклітинних джгутикових - трипаносом у коропа 1901 р. Пізніше (1904) її виявили у Франції Лаверан і Меніл і назвали Trypanasoma Danilewsky. Високі його вимоги до викладання в цім інституті викликали невдоволення колективу, й він 1901 р. покинув його. Від 1884 р. працював також завідувачем кафедри фізіології медичного факультету Харківського університету, сумісництво заважало науковій і викладацькій праці. Організатор (1910), перший директор (до 1912) і зав. кафедри фізіології Харківського жіночого медичного інституту. 1920 р. внаслідок злиття цього інституту з медичним факультетом університету постав Харківський медичний інститут. Мав понад 200 наукових праць. Заснував 1919 р. в Харкові вперше на теренах колишньої Російської імперії й майбутнього СРСР Інститут ендокринології під назвою «Органотерапевтичний інститут» - спочатку як відділ Санітарно-біологічного інституту Харківського медичного товариства, а від 1927 р. - Український органотерапевтичний інститут МОЗ України (нині Інститут ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України). Його перший директор, від 1931 р. - директор з наукової роботи. В цім інституті вперше в СРСР було здійснено лікування інсуліном хворих на цукровий діабет.
