Литвин Михайло (Михалон) (? — ?). Автор написаного 1550 р. латиною трактату «Про звичаї татар, литовців і москвитян», виданого у швейцарському м. Базелі 1615 р. Уже півтора століття учені сперечаються про справжнє ім'я складача трактату. В. Антонович вважав ним М. Тишкевича, литовського посла до Криму 1538 р. Однак в середині 1970-х pp. польський історик Є. Охмянський обґрунтував іншу версію: трактат належить перу литовського дипломата й урядовця (тривалий час був секретарем великокнязівської канцелярії Литви) Венцеслава Миколаєвича (? —близько 1560), учасника литовських посольств до Росії в 1536— 1537 і 1556—1557 pp. та Криму в 1542—1543 pp. Сьогодні ця гіпотеза здається найправдоподібнішою.

Автор трактату «Про звичаї татар, литовців і москвитян» був людиною передових поглядів, гуманістом, що схилявся до протестантизму й прихильно ставився до ідеї реформації. Він завзято критикував католицизм і католицьку церкву, розпусту і розкоші її служителів. Литвин ідеалізував минуле Литви, вихваляв великого князя Вітовта (1392—1430). Для України твір цього розумного, освіченого й проникливого очевидця, котрий поїздив світами, цінний уже тим, що в ньому подається опис Києва з його стародавніми храмами й монастирями, докладно висвітлюється роль міста у міжнародній торгівлі, розповідається про товари, що їх продавали на київських ринках, про жителів та їхні будинки, багату природу краю, а також про те, які водилися в лісах звірі, а в річках і ставках риби. Описано також міста, фортеці, рубежі й торговельні шляхи України. Трактат «Про звичаї татар, литовців і москвитян» є важливим джерелом для дослідження історії України і Східної Європи 1-ї пол. XVI ст. і потребує докладного вивчення.