МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКО-КИЇВСЬКЕ ТАЄМНЕ ТОВАРИСТВО — політична організація, заснована у 1856 студентами Харківського університету Я.Бекманом, П.Єфименком, П.Завадським, М.Муравським, М.Раєвським. У 1857 об’єднувала понад 40 осіб. Метою організації був загальний політичний переворот у Російській імперії, а початковим кроком — визволення селян. Серед мас товариство поширювало антидержавні прокламації. У 1858 частина його членів переїхала до Києва, продовжила навчання в Київському університеті, не припинивши нелегальної революційної діяльності і зв’язків з товаришами, що залишилися в Харкові. Таким чином товариство стало Харківсько-Київським, об’єднавши в 1859 вже понад 100 членів. Видавало рукописні журнали "Свободное слово" (в Харкові), "Гласность" (у Києві). Для пропаганди антимонархічних і антикріпосницьких ідей використовувало недільні школи. Незважаючи на арешт у 1860 частини гурту, продовжувало діяльність до 1863, коли саморозпустилося. Окремі його члени вступили до загальноросійської народницької організації "Земля і воля".

В. Сарбей