МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

"РУСЬКА ПРАВДА" — перший давньоруський писаний звід норм світського права. Збереглася у трьох редакціях: короткій, поширеній і скороченій. Складається з "Правди Ярослава", або Найдавнішої, "Правди Ярославичів", або Доменіального устава, і окремих законодавчих постанов. В основі "Руської правди" лежать правові норми часів панування родоплемінного устрою: "Закон Руський" (часи Ігоря Старого) і "Устав земляний" (часи Володимира Святославича). Найдавніша " Руська правда " була дана Ярославом Мудрим новгородцям у 1016. Далі вона дороблялася й остаточно під назвою "Суд Ярославль Володимеричь" упроваджена в 1036—1037. "Правда Ярославичів" датується 1072, вона була прийнята на з’їзді Ізяслава, Святослава і Всеволода Ярославичів у Вишгороді. Час видання поширеної редакції — від кінця XI до початку XIII ст. До неї входить Устав князя Володимира Всеволодовича Мономаха, що регулює питання боргових зобов’язань і кабальних відносин (1113). " Руська правда" відіграла важливу роль у соціально-економічному розвиткові суспільства, поступі державності й складанні державного управління.

М.Котляр