МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

"РУСЬКА ТРІЙЦЯ" — утворене у Львові зі студентів духовної семінарії та університету напівлегальне демократично-просвітницьке і літературне угруповання, що діяло у 1833—1834. Назву отримало за прозвиськом трьох його керівників — М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького (термін "руська" тоді означав "українська"). Згуртувавши навколо себе однодумців, які поставили за мету піднесення національної свідомості та запровадження української мови в усі сфери громадського життя, "трійчани" почали "ходити в народ": записувати фольклор, у церквах виголошувати проповіді українською мовою. У 1836 тисячним тиражем у Пешті (Угорщина) надруковано підготовлений "Руською трійцею" альманах фольклорних і власних творів членів " Руської трійці" "Русалка Дністровая". Центральною тут була ідея єдності західноукраїнських земель з усією Україною. Власті визнали діяльність "Руської трійці" ворожою, заборонили поширювати альманах, а його упорядників і авторів притягли до відповідальності як державних злочинців. Діяльність " Руської трійці" залишилася пам’ятною історичною віхою як перша спроба народу Західної України заявити про своє існування.

В.Сарбей