АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України)
Біженець - особа, яка через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою расової належності, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів, знаходиться за межами країни своєї національної належності і не в змозі користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань (ст. 1, Женевська конвенція про статус біженців, 1951 р.). Не можуть розраховувати на захист, гарантований біженцям, особи, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності; вчинили тяжкий злочин неполітичного характеру за межами країни, яка надала їм притулок, і до того, як вони були допущені до цієї країни як біженці; винні у вчиненні дій, які суперечать цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.
Часто не розрізняють, хто такі біженці, а хто - економічні та нелегальні мігранти. Біженці покидають свою країну через загрозу переслідувань і не можуть безпечно повернутися додому в існуючій ситуації. Мігрант, зазвичай, залишає батьківщину добровільно в пошуках кращого життя. Якщо він або вона забажають повернутися додому, то зможуть скористатися захистом свого уряду.
Захист і допомогу біженцям у різних країнах світу здійснює Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), яке було створене Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 14 грудня 1950 р. і розпочало свою роботу в 1951 р.
Україна у 2002 р. приєдналася до Конвенції 1951 р. про статус біженців і Протоколу 1967 р. до неї. 8 липня 2011 р. був прийнятий Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» № 3671-VI. В Україні діє департамент у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України (ДМС), створений у 2010 р. як урядова установа, діяльність якої координується Міністерством внутрішніх справ. Актуальну інформацію щодо кількості біженців можна подивитися на сайті ДМС: https://dmsu.gov.ua/
Помилки у вживанні термінів
Українські ЗМІ часто некоректно вживають термін «біженці», плутаючи його з терміном «внутрішньо переміщені особи» (див. «внутрішньо переміщені особи»), які з'явилися в країні після початку збройної агресії Росії проти України в 2014 р.
Бактеріологічна (біологічна) зброя - різновид зброї масового знищення, яка містить патогенні мікроорганізми та інші біологічні агенти, що можуть викликати масові хвороби у людей, тварин, завдавати шкоду навколишньому середовищу. Використання такої зброї заборонено з 1925 р. Женевським протоколом. Доповнює Протокол Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про їх знищення, яка була прийнята у 1972 р. і вступила в дію 26 березня 1975 р. На даний момент, 182 держави є учасницями цієї Конвенції. Перелік агентів, що є біологічною зброєю, міститься у положенні Всесвітньої організації охорони здоров'я «Заходи системи громадської охорони здоров'я у відповідь на загрозу застосування біологічної та хімічної зброї».
Бомбардування - засіб ведення війни військово-повітряними силами шляхом завдання ракетно-бомбових ударів по військових об'єктах. Цивільні об'єкти не повинні бути об'єктами військового нападу. Бомбардування або знищення санітарних установ, транспорту, санітарного персоналу, історичних пам'яток, культурних цінностей, храмів заборонено.
Помилки у вживанні термінів
У ЗМІ плутають обстріли з бомбардуванням. На відміну від бомбардування, обстріл ведеться зі стрілецької зброї (пістолет, кулемет, гвинтівка, автомат), артилерії, мінометів, а також реактивними системами залпового вогню (типу «Град», «Смерч», «Ураган»).
Будапештський меморандум - документ про неядерний статус України, що містить гарантії суверенітету та безпеки України. Повна назва - Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Документ підписаний 5 грудня 1994 р. між Україною, США, Британією та Росією. У 1995 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Меморандум як офіційний документ.
Підписавши Меморандум, Україна взяла на себе зобов'язання ліквідувати всю ядерну зброю, що знаходилася на її території. У свою чергу США, Британія та Росія зобов'язалися:
- поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України;
- утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України;
- утримуватися від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги;
- домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні як державі - учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї;
- не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої держави - учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, крім випадку нападу на них самих, їх території чи їх підопічні території, їх збройні сили або на їх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю.
Блокпост - загороджувальний пункт у визначеному місці в районі проведення Операції об'єднаних сил (ООС), призначений для контролю руху людей та транспортних засобів. На блокпостах здійснюється перевірка документів, що посвідчують особу, особистий огляд осіб і огляд речей, що при них знаходяться, огляд транспортних засобів та речей, що ними перевозяться. Вони встановлені вздовж лінії розмежування з метою запобігання несанкціонованому проникненню з/на тимчасово окуповану територію учасників незаконних збройних формувань, а також ввезення (вивезення) до/з району проведення ООС предметів і речовин, вилучених з цивільного обігу або обмежених в обігу.
В Україні блокпости (БП) функціонують на лінії зіткнення (Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» вводить термін «лінія розмежування», див. «лінія розмежування») в Донецькій та Луганській областях, а також на адміністративній межі з АР Крим. Деталізоване визначення терміна «блокпост» міститься у Положенні «Про тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей» від 14.04.2017 р. № 222-ог, затверджене наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Також блокпости за своїм розташуванням, рівнем контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів поділяються на БП першого та другого рубежів. Блокпост другого рубежу - це Контрольний пункт в'їзду-виїзду (КПВВ) (див. «Контрольний пункт в'їзду-виїзду (КПВВ)»).
Перетин лінії розмежування та адміністративної межі поза визначеними БП чи КПВВ заборонено.