АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України)
Ветерани війни - особи, які брали участь у захисті своєї країни чи в бойових діях на території інших держав. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відносить до ветеранів війни учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни. Зокрема, йдеться про тих, хто брав участь у Другій світовій війні, був направлений до Афганістану в період бойових дій, а також тих, хто брав участь в антитерористичній операції в Україні (яка згодом була перейменована в Операцію об'єднаних сил), яка розпочалася в 2014 р. 14 листопада 2017 р. Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до яких додано новий розділ щодо посилення соціального захисту учасників АТО і ООС, учасників Революції Гідності та членів сімей загиблих таких осіб, які фактично прирівнюються до учасників бойових дій.
Військовополонений - особа, яка потрапила в полон до супротивника. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (ст. 4) називає військовополоненими осіб, які належать до таких категорій:
- особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил;
- членів інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема членів організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано;
- членів особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує;
- осіб, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад, цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особового складу робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил;
- членів екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права;
- жителів неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.
Також Конвенція містить вимоги гуманного поводження з військовополоненими. У статті 13 йдеться про те, що «жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню або медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру, які не обґрунтовані потребою у проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах. Так само військовополонені завжди мають бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки». Відповідальність за поводження з полоненими несе держава, що тримає в полоні, а не окремі особи чи військові частини, які взяли в полон.
Військовослужбовець - особа, яка проходить військову службу, що є державною службою особливого характеру і яка полягає у професійній діяльності, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності, що визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. № 2232-XII. Законодавство (зокрема Закон України «Про Збройні Сили України» № 1934-XI від 6 грудня 1991 р., ст. 17) обмежує політичну діяльність військовослужбовців, у тому числі зупиняє їх членство у політичних партіях та професійних спілках на період військової служби.
Військово-цивільні адміністрації (ВЦА) - це тимчасові державні органи управління, які діють на території антитерористичної операції та/або Операції Об'єднаних Сил в Донецькій та Луганській областях. 3 лютого 2015 р. Веховна Рада прийняла Закон України «Про військово-цивільні адміністрації» № 141-VIII.
Закон визначає, що ВЦА «діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції».
ВЦА формуються з військовослужбовців.
На сьогодні працюють дві обласні ВЦА - Донецька і Луганська, а також низка ВЦА районного рівня та рівня населених пунктів.
Військові злочини - злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів. Кримінальний кодекс України містить окремий розділ ХІХ «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)», який містить перелік таких злочинів. Зокрема - це:
- непокора;
- невиконання наказу;
- опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків;
- погроза або насильство щодо начальника;
- порушення статутних правил взаємовідносин між військово-службовцями за відсутності відносин підлеглості;
- самовільне залишення військової частини або місця служби;
- дезертирство;
- ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом;
- викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем;
- умисне знищення або пошкодження військового майна;
- необережне знищення або пошкодження військового майна;
- втрата військового майна;
- порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення;
- порушення правил водіння або експлуатації машин;
- порушення правил польотів або підготовки до них;
- порушення правил кораблеводіння;
- порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання;
- порушення правил несення прикордонної служби;
- порушення правил несення бойового чергування;
- порушення статутних правил внутрішньої служби;
- розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості;
- недбале ставлення до військової служби;
- бездіяльність військової влади;
- перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень;
- здача або залишення ворогові засобів ведення війни;
- залишення гинучого військового корабля;
- самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю;
- добровільна здача в полон;
- злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні (добровільна участь військовослужбовця, який перебуває в полоні, у роботах, що мають військове значення, або в інших заходах, які завідомо можуть заподіяти шкоду Україні або союзним з нею державам, за відсутності ознак державної зради та ін.);
- мародерство;
- насильство над населенням у районі воєнних дій;
- погане поводження з військовополоненими;
- незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею.
Помилки у вживанні термінів
Термін «військові злочини» не варто плутати з терміном «воєнні злочини» (див. «воєнні злочини»).
Військові (збройні) формування - військові структури, створені відповідно до законодавства України, оснащені зброєю та бойовою технікою, призначені для захисту та оборони країни.
Закон України «Про оборону України» визначає «військові формування» як створену відповідно до законодавства України «сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій».
На противагу легальним військовим (збройним) формуванням існують незаконні збройні формування (див. «незаконні збройні формування»).
Внутрішньо переміщені особи (ВПО) - люди або групи людей, які були змушені рятуватися втечею або покинути свої будинки або місця проживання, через/ або для того, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, ситуації загального насильства, порушень прав людини або стихійних лих/техногенних катастроф, і які не перетнули міжнародно-визнаний державний кордон країни.
Акти/документи міжнародних організацій
Таке визначення ВПО міститься у Керівних принципах ООН з питань внутрішнього переміщення, розроблених і затверджених Комісією ООН з прав людини у 1998 р. Дані Керівні принципи спрямовані на забезпечення особливих потреб внутрішньо переміщених осіб у всьому світі. У них визначено права та гарантії, необхідні для захисту осіб від примусового переміщення, а також надання їм захисту та допомоги під час переміщення, а також під час повернення чи переселення та реінтеграції. Внутрішньо переміщені особи користуються тими самими правами та свободами, передбаченими міжнародним правом і національним законодавством, якими користуються інші особи в їхній країні. Вони не повинні піддаватись дискримінації. Основний обов'язок і відповідальність за надання захисту та гуманітарної допомоги ВПО покладається на державу, під юрисдикцією якої вони перебувають.
Українські нормативно-правові акти
У зв'язку з тимчасовою окупацією АР Крим та початком збройного конфлікту на сході країни у 2014 р. Україна вперше за часів незалежності зіштовхнулася з явищем внутрішнього переміщення - велика кількість осіб змушена була залишити свої місця проживання і переїхати в інші регіони країни. 20 жовтня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII, який визначив, що «внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру». Закон також встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
15 листопада 2017 р. Урядом було затверджено Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 р. Її метою є соціально-економічна інтеграція ВПО, захист їхніх прав та свобод.
21 листопада 2018 р. Урядом було затверджено План заходів з реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 р.
Воєнні злочини - злочини, що пов'язані зі збройним конфліктом. Ці злочини визначені ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що включають серйозні порушення Женевських конвенцій 1949 р., інші серйозні порушення законів та звичаїв війни, що застосовуються до міжнародних збройних конфліктів та конфліктів неміжнародного характеру. Це зокрема:
- умисне вбивство;
- тортури чи нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти;
- умисне завдання сильних страждань чи нанесення важких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров'ю;
- незаконне, безцільне та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю;
- примушування військовополоненого чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, служити у збройних силах ворожої сторони;
- умисне позбавлення військовополоненого чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, права на справедливий та звичайний судовий процес;
- незаконне обмеження свободи;
- взяття заручників;
- напад на цивільне населення або на цивільні об'єкти;
- мародерство;
- скоєння таких злочинів, як зґвалтування, сексуальне рабство, примушування до проституції, примусова стерилізація та будь-яких інших видів сексуального насильства;
- застосування отрути чи отруєної зброї;
- застосування задушливих, отруйних чи інших газів та будь-яких аналогічних рідин, матеріалів чи засобів;
- пряме або непряме переміщення окупаційною державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію, чи депортація або переміщення частини чи всього населення окупованої території як в межах відповідної території, так і за її межі;
- тощо.
Помилки у вживанні термінів
Термін «воєнні злочини» не варто плутати з терміном «військові злочини» (див. «військові злочини»).
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Саме так цей термін визначається в Законі України «Про правовий режим воєнного стану».
№ 389-VIII, прийнятому 12 травня 2015 р. Згідно з цим Законом воєнний стан вводиться Указом Президента і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Також тимчасово можуть бути обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина та права юридичних осіб. Проте Закон забороняє застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання. За спроби використати введення воєнного стану для захоплення влади передбачена відповідальність.
26 листопада 2018 р. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 389-VIII було введено воєнний стан у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії. Зазначений Указ Президента № 393/2018 ввів в Україні воєнний стан із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 р. строком на 30 діб.
Воююча сторона (сторона у конфлікті) - суб'єкт, що бере участь у збройному конфлікті. В міжнародному збройному конфлікті воюючими сторонами є держави, у внутрішньому - держави та недержавні збройні формування.
