АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України)

Розділ 1. Термінологічний словник

Агресія - застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності (див. «територіальна цілісність держав») чи політичної незалежності іншої держави, чи в будь-який інший спосіб, несумісний зі Статутом Організації Об'єднаних Націй (ООН).

Таке визначення терміна міститься в Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН 1974 р., яка називається «Визначення агресії» (ст. 1). Резолюція також визначає перелік дій, які вважаються актом агресії (див. «акт агресії»). Декларація ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності й суверенітету (1965) визначає, що збройне втручання є синонімом агресії. Факт агресії встановлює Рада Безпеки ООН (ст. 39 Статуту ООН).

Агресор - держава чи коаліція держав, що вчинили агресію, тобто здійснили збройний напад на іншу державу першими.

Українські нормативно-правові акти

Україна визнала Росію державою-агресором у 2015 р. Це засвідчує низка документів, зокрема:

Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р. № 129-VIII;

Заява Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», затверджена Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 р. № 337-VIII.

Також термін «держава-агресор» міститься в Законі України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (18 січня 2018 р. № 2268-VIII).

Акти/документи міжнародних організацій

Уперше в документах міжнародних організацій термін «російська агресія в Україні» було зафіксовано в Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ)2067 (2015) від 25 червня 2015 р.

Резолюція 2132 (2016) від 12 жовтня 2016 р. фактично визнала наявність російської агресії в Україні. Резолюція має назву «Політичні наслідки російської агресії в Україні». У документі зазначається: «Більше ніж два роки після початку російської агресії в Україні, Парламентська асамблея глибоко стурбована її політичними наслідками як для України, так і для загальної стабільності та безпеки в Європі. Для України наслідками конфлікту стали порушення її суверенітету та територіальної цілісності. Все почалося в період після Євромайдану, з незаконної анексії Криму Російською Федерацією та продовжилось російською підтримкою сепаратистів на сході України та зростанням її ролі у конфлікті, що триває». У Резолюції ПАРЄ закликала Російську Федерацію вивести свої війська з території України та припинити військову підтримку сепаратистів.

Адміністративна межа (з АР Крим) - умовна лінія на поверхні землі, яка відокремлює одну адміністративно-територіальну одиницю від іншої. Варто розрізняти державні та адміністративні кордони. Державні кордони розділяють і розмежовують території суміжних суверенних держав, адміністративні кордони розмежовують окремі частини однієї держави. Оскільки Україна не визнає анексію Криму, то продовжує використовувати термін «адміністративна межа» щодо АР Крим. Проте, після окупації Криму Росією, введений спеціальний Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 367. Він також визначає перелік пунктів (див. «Контрольний пункт в'їзду-виїзду»), де можна перетнути адміністративну межу з Кримом, - це, зокрема, для автомобільного сполучення - «Каланчак», «Чаплинка», «Чонгар». Залізничного сполучення з АР Крим на сьогодні немає.

Акт агресії. Резолюція 3314 Генеральної Асамблеї ООН 1974 р. «Визначення агресії» містить перелік дій, які вважаються актом агресії. До таких дій належать:

1) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави, або будь-яка воєнна окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, яка є результатом такого вторгнення або нападу, чи будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
2) бомбардування збройними силами держави території іншої держави, або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
3) блокада портів чи берегів держави збройними силами іншої держави;
4) напад збройними силами держави на суходільні, морські чи повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
5) застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави, відповідно до угоди з державою, яка їх приймає, в порушення умов, передбачених цією угодою, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
6) дії держави, яка дозволяє, щоб її територія, надана нею в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
7) заслання державою чи від імені держави озброєних банд, угруповань, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави настільки серйозного характеру, що це дорівнює перерахованим вище актам, або її істотна участь в них.

Анексія - насильницьке приєднання, загарбання якоюсь державою іншої держави або частини її території. Анексія є одним із актів агресії (див. «акт агресії»), а, відтак, грубим порушенням міжнародного права. Будь-які територіальні зміни можуть відбуватися лише при здійсненні права націй на самовизначення, або коли є добровільна згода обох держав.

Акти/документи міжнародних організацій

Низка міжнародних документів визнає анексію протиправною:

- в Декларації про принципи міжнародного права, прийнятою Резолюцією 2625 (XXV) Генеральної Асамблеї ООН від 24 жовтня 1970 р. (див. «Декларація про принципи міжнародного права»), зазначається, що «територія держави не може бути об'єктом воєнної окупації», а також «не повинна бути об'єктом придбання іншою державою в результаті загрози силою чи її застосування»;

- Декларація ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності й суверенітету (1965) засуджує не тільки збройне втручання, а й «всі інші форми втручання та різні загрози, направлені проти правосуб'єктності держави».

У світовій історії є низка прикладів анексії території одних держав іншими. Найвідоміші - це приєднання (або аншлюс, з нім. Anschlu) нацистською Німеччиною Австрії, а також Судетської області Чехословацької республіки у 1938 р.

Антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності (див. «терористична діяльність»). Саме таке визначення терміна «антитерористична операція» міститься в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р. № 638-IV (зі змінами 2018 р.).

Антитерористична операція на сході України (АТО) - комплекс військових та спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності незаконних збройних формувань на сході України, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Росією (тривала з 13 квітня 2014 р. по 30 квітня 2018 р.).

АТО була запроваджена рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» (введене в дію Указом Президента № 405/2014 від 14 квітня 2014 р.).

У квітні 2014 р. контрольовані, керовані і фінансовані Російською Федерацією незаконні збройні формування проголосили створення терористичних організацій «Донецької народної республіки» (7 квітня 2014 р.) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 р.). Ці події в Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 р. № 337-VIII, називаються «другою фазою збройної агресії Російської Федерації проти України».

18 січня 2018 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Цей Закон визначив зміну формату Антитерористичної операції (АТО) на Операцію Об'єднаних сил (див. «Операція Об'єднаних сил») для виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Відповідно до Закону, замість штабу Антитерористичної операції, створюється Об'єднаний оперативний штаб Збройних сил України, який здійснюватиме безпосереднє керівництво силами і засобами ЗСУ, окремих військових формувань, МВС, Нацполіції та Державної служби з надзвичайних ситуацій, що залучатимуться до заходів оборони.

Зміст