АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України)
Оголошення війни - процедура повідомлення однією державою іншій про припинення миру та перехід у стан війни. Раніше війна не могла бути розпочата без оголошення. Це визначає і Гаазька конвенція (III) про початок воєнних дій. Проте на сьогодні держави часто нехтують цією процедурою.
Оголошення війни має певні правові наслідки для усіх воюючих сторін, зокрема припинення домовленостей мирного часу, переривання дипломатичних, економічних, політичних відносин тощо.
Міжнародне гуманітарне право вступає в дію у контексті захисту прав людини незалежно від формального оголошення війни, а з початком фактичних воєнних дій.
Окупація - тимчасове зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави, навіть якщо населення не чинить спротив. Територія стає окупованою, коли над нею здійснює фактичний контроль інша держава: створює органи окупаційної влади та проводить іншу діяльність. Визнання окупації в судовому порядку не вимагається.
До окупованих територій застосовуються IV Гаазька конвенція 1907 р. про закони і звичаї війни на суходолі, спільна 2 ст. для чотирьох Женевських конвенцій та IV Женевська конвенція повністю, І Додатковий протокол 1977 р. про захист жертв міжнародних конфліктів та інші міжнародні норми, що регулюють засоби і методи ведення війни.
Так, у ст. 42 IV Гаазької конвенції йдеться, що «територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції». Також держава-окупант повинна вжити всіх заходів для відновлення і забезпечення суспільного порядку й безпеки населення окупованої території, сприяти задоволенню його першочергових потреб, дотриманню прав і основоположних свобод, забезпечувати захист культурних цінностей.
Операції з підтримання миру і безпеки - заходи та дії, передбачені Статутом ООН (Розділ VII «Дії щодо загрози миру»), із залученням збройних сил країн-членів Організації, спрямовані на створення умов для встановлення стійкого миру в країнах, які переживають конфлікт. Такі дії можуть включати демонстрації сили, блокаду й інші операції повітряних, морських або сухопутних сил членів Організації.
Рішення про розгортання операції ООН з підтримки миру приймає Рада Безпеки ООН, керуючись трьома основними принципами:
- згода сторін;
- неупередженість;
- незастосування сили за винятком випадків самооборони та захисту мандату.
Сьогодні багатопрофільні операції з підтримки миру ООН проводить не лише в інтересах забезпечення миру та безпеки, а й з метою сприяння політичному процесу, захисту цивільного населення, роззброєння, демобілізації та реінтеграції колишніх комбатантів, а також надання допомоги в організації виборів, захисту прав людини та відновленню законнності.
Миротворча діяльність може спрямовуватися на:
- запобігання конфлікту та посереднитцво;
- встановлення миру;
- примус до миру (див. «примус до миру»);
- розбудову миру (див. «розбудова миру»).
Станом на 2018 р. на чотирьох континентах розгорнуто 15 операцій ООН з підтримки миру.
Україна, як член ООН, також бере участь у таких міжнародних операціях. У 1999 р. було прийнято Закон «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки». Згідно з цим Законом рішення про направлення національного контингенту чи національного персоналу для участі в міжнародній операції з підтримання миру приймає Президент України, це рішення також має схвалити Верховна Рада. На 2018 р., за даними Міністерства оборони України, 338 військовослужбовців Збройних сил України виконують завдання у 8 міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у 6 країнах світу та районі Аб'єй.
Сайт «Операції ООН з підтримки миру» знаходиться за адресою: http://www.un.org/ru/peacekeeping/
Операція Об'єднаних сил - комплекс заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
18 січня 2018 р. прийнято Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», згідно з яким керівництво операцією на сході України покладено на Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ.
30 квітня 2018 р. Президент України підписав Наказ Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей». Відповідно до Наказу Операцію Об'єднаних Сил (ООС) розпочато о 14:00 30 квітня 2018 р.
Окупаційна адміністрація - орган управління, який створює держава-окупант з метою здійснення влади на окупованій території. Термін «окупаційна адміністрація Російської Федерації» міститься в Законі України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (2018 р.). В Законі зокрема сказано, що Росія чинить злочин агресії проти України, в тому числі «за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України».
