ТЕМА 29. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965-1985 рр.)

1959 р.

заснування на Львівщині Л.Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки (УРСС), яка ставила за мету побудову незалежної радянської соціалістичної держави

1963-1972 рр.

перебування на посаді першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста

1964 р., жовтень

першим секретарем (з 1966 р. генеральним секретарем) ЦК КПРС (Комуністичної Партії Радянського Союзу) стає Л.Брежнєв

1965 р., вересень

початок економічної реформи О.Косигіна. Суть нових підходів полягала у розширенні самостійності підприємств та переведення їх на госпрозрахунок

перша хвиля арештів дисидентів в УРСР

1965 р., 4 вересня

маніфестація проти радянських репресій у Київському кінотеатрі «Україна» під час прем'єри фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків». У цій акції брали участь І. Дзюба, В. Стус, В. Чорновіл та ін.

1965 р., грудень

І. Дзюба надіслав листа на ім'я першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста та Голови Ради Міністрів УРСР В. Щербицького з протестом проти арештів українських дисидентів. До листа І.Дзюба додав власну книгу «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

1966-1970 рр.

восьма «золота» п'ятирічка СРСР, яку назвали найкращою на останні 30 років

1967 р.

публікація за межами СРСР документальної збірки В.Чорновола «Лихо з розуму». За це В.Чорновола було засуджено на три роки позбавлення волі

1968 р.

139 українських діячів науки, літератури та мистецтва звернулися з листом до керівників СРСР Л.Брежнєва, О.Косигіна та М.Підгорного, у якому висловлювали рішучий протест проти арештів в Україні та утисків української культури

події «Празької весни» у Чехословаччині

1970-1972 рр.

видання у Львові В.Чорноволом самвидавничого нелегального журналу «Український вісник»

1972 р.

запровадженім обов’язкової середньої освіти в СРСР

головою ЦК КПУ стає В.Щербицький, який займав централістську позицію щодо відносин із Москвою

апогей другої сили арештів дисидентів в УРСР

1972-1989 рр.

перебування на посаді першого секретаря ЦК КПУ В.Щербицького

1975 р.

нарада з безпеки та співробітництва в Європі, на якій керівники Радянського Союзу поряд з іншими європейськими державами підписали Гельсінський акт, що передбачав гарантію громадських прав і свобод на територіях країн-учасниць наради

1976 р., листопад

створення у Києві Української Гельсінської Групи (УГГ), тобто групи сприяння виконанню Гельсінських угод щодо прав людини, які були підписані СРСР 1975 р.

1977 р., жовтень

прийняття нової Конституції СРСР

1978 р., 20 квітня

прийняття нової Конституції УРСР. Пунктами Конституції було встановлено, що УРСР зберігала за собою право вільного виходу з СРСР (механізм реалізації цього права не обговорювався); в УРСР побудоване «розвинуте соціалістичне суспільство», у якому створені могутні продуктивні сили, неухильно підвищується добробут і культура народу; керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи є КПРС (6 стаття)

Брежнєв Леонід

радянський державний та партійний діяч. Керівник СРСР та ЦК КПРС з 1964 р. по 1982 р. Період правління Л.Брежнєва характеризувався наростанням кризи радянської системи і отримав назву «застій»

Горська Алла

українська художниця, представниця покоління шістдесятників, діяч правозахисного руху в Україні. Була вбита за загадкових обставин у 1970 р.

Дзюба Іван

український громадський діяч, літературознавець. Автор книги «Інтернаціоналізм чи русифікація» 1965 р., у якій засуджував політику русифікації керівництва СРСР та УРСР. Заарештований радянською владою у 1972 р.

Загребельний Павло

український радянський письменник, член КПРС. Роман П.Загребельного «Розгін» відзначено державною премією СРСР

Костенко Ліна

українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Авторка поеми «Маруся Чурай»

Марченко Валерій

український дисидент-правозахісник, літературознавець та перекладач. Неодноразово засуджений радянською владою. Помер у тюремній лікарні 1984 р.

Параджанов Сергій

вірменський та український кінорежисер, представник українського поетичного кіно. Міжнародне визнання отримав після екранізації у 1964 р. фільму «Тіні забутих предків»

Руденко Микола

український письменник, громадський діяч, дисидент-правозахісник. Засновник у 1976 р. і голова Української Гельсінської Групи. Неодноразово засуджений радянською владою

Стус Василь

український поет-шістдесятник, дисидент-правозахісник. Член УГГ. Неодноразово засуджений радянською владою. Помер у в'язниці 1985 р. Автор поетичної збірки «Дорога болю»

Чорновіл В'ячеслав

український журналіст, громадський та політичний діяч, дисидент-правозахісник. Член УГГ. Неодноразово засуджений радянською владою. Автор книги «Лихо з розуму». Редактор самвидавчого журналу «Український вісник»

Шелест Петро

український радянський партійний та державний діяч. Перший секретар ЦК КГГУ з 1963 р. по 1972 р. Відстоював позицію розширення самостійності УРСР. Автор книги «Україна наша радянська»

Щербицький Володимир

радянський партійний та державний діяч. Перший секретар ЦК КГГУ з 1972 р. по 1989 р. Займав централістську позицію щодо відносин із Москвою. Підпорядковував економічні інтереси України союзним потребам. Сприяв русифікації. Боровся з дисидентським рухом

Госпрозрахунок (господарський розрахунок)

система економічних відносин, за якої підприємства одержують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітників; поєднує централізоване керівництво з певною господарською самостійністю підприємств

Дефіцит

перевищення попиту над пропозицією товарів та послуг (відсутність певних товарів та послуг на ринку)

Застій

період правління Л.Брежнєва (1964-1982 рр.), який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу

Золота п'ятирічка

восьма п'ятирічка у СРСР 1966-1970 рр., яку назвали найкращою на останні 30 років

«Інтернаціоналізм чи русифікація?»

надрукована у 1965 р. книга І.Дзюби, у якій автор засуджує політику русифікації

Комітет державної безпеки (КДБ)

орган державного управляння у сфері забезпечення державної безпеки СРСР. Утворений у березні 1954 р.

Консерватизм

прихильність традиційним цінностям, стабільності, несприйняття радикальних реформ та перетворень

Косигінська економічна реформа

економічна реформа голови Ради Міністрів СРСР О.Косигіна, яка розпочалася у 1965 р. Суть нових підходів полягала у розширенні самостійності підприємств та переведення їх на госпрозрахунок

«Лихо з розуму»

складений у 1967 р. В.Чорноволом документальний збірник арештів радянською владою української інтелігенції 1965-1966 рр. За цю книгу В.Чорновіл був ув'язнений на три роки

Неосталінізм

часткова реанімація сталінської командно-адміністративної системи у часи правління у СРСР Л.Брежнєва

Номенклатура

панівна партійна еліта в СРСР, що цілком контролювала всі сфери життя суспільства

Поетичне кіно

український кінематограф 1960-1970-х рр., представлений С.Параджановим, І.Миколайчуком, Ю.Іллєнком тощо

Правозахисник

кожен, хто сповідує філософію верховенства прав людини, висловлює власні думки та виступає на захист прав людини

Празька весна

період політичної лібералізації у Чехословаччині 1968 р., який закінчився введенням у країну військ СРСР

Самвидав

у СРСР неофіційне копіювання і розповсюдження творів, не схвалених радянським режимом

Стагнація

засті й в економічному розвитку

Українська Гельсінська Група (УГГ)

створена у Києві 1976 р. громадська організація сприяння виконанню Гельсінських угод, які були підписані СРСР 1975 р. Очолив УГГ М. Руденко. До складу входили 0.Бердник, генерал П.Григоренко, Л.Лук'яненко, І.Кандиба, М.Маринович та ін., усього 37 осіб. Завдання УГГ: ознайомлювати українське суспільство з Декларацією прав людини ООН, збирати докази порушення владою прав людини, домагатися безпосереднього контакту України з іншими країнами, акредитації у республіці представників закордонної преси, вільного обміну інформацією та ідеями. До 1980 р. майже три чверті УГГ отримали терміни ув'язнення від 10 до 15 років. Решті дозволено було емігрувати