ПРАВЛІННЯ НАПОЛЕОНА БОНАПАРТА

Мета Наполеона

• Створення твердої централізованої влади.

• Сприяння розвитку промисловості і сільського господарства.

• Боротьба з Другою коаліцією

Внутрішня політика

• Прийнято нову Конституцію 1799 р., яка наділила Наполеона посадою першого консула та владою на 10 років.

• Переслідування політичних противників режиму, закрито чимало критичних періодичних видань.

• Місцеве самоврядування ліквідовано.

• Засновано Французький банк, укріплено національну валюту — франк.

• Державні замовлення французьким підприємствам.

• Укладено конкордат (угоду) з Папою Пієм VII: католицизм проголошений релігією більшості французів, Папа визнавав розпродані церковні землі законною власністю їхніх нових власників, а Наполеон призначає єпископів, яких потім затверджує Папа.

• З 1802 р. Наполеон шляхом плебісциту довічно призначений першим консулом

Зовнішня політика

• Влада Наполеона поширилася майже на всю Італію, значну кількість німецьких держав, Бельгію, Голландію.

• У 1803 р. Наполеон відновив війну з Англією, розпочав підготовку вторгнення на Британські острови

Результат

Посилення одноособової влади Наполеона

Рік

Події

1804

• Наполеон оголосив себе імператором французів.

• Прийнято Цивільний кодекс («кодекс Наполеона»):

— ліквідовані феодальні привілеї;

— закріплено принцип свободи підприємництва;

Рік

Події

1804

— розширено право розпорядження майном за заповітом;

— майно дружини є власністю чоловіка.

Таким чином, зміцнене право приватної власності

1808

Запроваджені Торговельний та Кримінальний кодекси

Мета Наполеона

• Зміцнення влади новими перемогами.

• Пограбування захоплених територій.

• Нав’язування вигідних Франції торговельних договорів.

• Встановлення панування Франції у Європі

Мета антифранцузьких коаліцій

• Вигнання французьких військ з Німеччини, Італії, Швейцарії, Голландії.

• Реставрація в цих країнах монархічних режимів

Передумови перемог Наполеона

• Франція мала першокласну армію на основі загальної військової повинності, натомість армії противників формувалися за примусовими рекрутськими наборами.

• Артилерія і стрілецька зброя французької армії були кращими у Європі.

• На командні пости висувалися найобдарованіші офіцери без огляду на їхнє соціальне походження.

• Наполеон розвинув ведення війни за допомогою масових армій шляхом взаємодії піхоти, артилерії та кавалерії, розробив тактику колон та розсипного строю

Результати воєн

• Надзвичайно збільшено територію власне Франції шляхом приєднання більшої частини Нідерландів, Німеччини, Італії, Швейцарії.

• З’явилося чимало нових держав, пов’язаних з Францією (королівство Голландія, Рейнський союз, Велике герцогство Варшавське тощо).

• Поразки від Наполеона змушували уряди тих держав, що зберегли незалежність, проводити буржуазні реформи.

• Революційних змін не зазнали лише Британія, скандинавські держави, Росія та Туреччина

Коаліція

Склад

Події

Третя коаліція

(1805)

Англія, Росія, Австрія, Швеція, Данія, Королівство обох Сицилій

• Жовтень 1805 р. — французький флот зазнав поразки від англійців (адмірал Нельсон) біля мису Трафальгар у Середземному морі; Англія залишилася володаркою морів.

• Листопад 1805 р. — французька армія зайняла Відень.

• Грудень 1805 р. — битва при Аустерліці (Австрія), або «битва трьох імператорів»: Наполеон розгромив австро-російську армію

Четверта коаліція

(1806)

Росія, Пруссія, Англія, Швеція

• Жовтень 1806 р. — розгром Пруссії.

• Листопад 1806 р. — початок континентальної блокади Англії:

— всім залежним від Франції державам заборонено торгівлю з Англією;

— перехоплювалися нейтральні судна, що йшли до Англії.

• Червень 1807 р. — російські війська розбиті біля Фрідланда.

За Тільзітським миром Росія змушена приєднатися до континентальної блокади.

• 1807-1808 рр. — завоювання Наполеоном Іспанії. У відповідь іспанці розпочали партизанську війну

Коаліція

Склад

Події

П’ята коаліція

(1809)

Англія, Австрія, Іспанія

Австрія, вкотре розгромлена Францією, втрачає значні території, вихід до моря

Плани Наполеона щодо Росії

• Відторгнення польських, литовських, прибалтійських областей, відновлення Польсько-Литовської держави.

• Туреччині та Ірану обіцяні південні області Росії

Воєнні дії

• 24 червня 1812 р. — напад наполеонівської армії на Росію. Російські війська уникають генеральної битви, зберігаючи сили.

• 26 серпня 1812 р. — Бородінська битва неподалік від Москви. Російська армія завдала Наполеону значних втрат, проте змушена була відступити.

• Москву здали без бою, але миру Росія не укладала. Наполеон залишив Москву у жовтні 1812 р. у розпал партизанської війни при постійному переслідуванні російських військ.

• 26-28 листопада 1812 р. при переправі через р. Березину замкнулося кільце оточення наполеонівської армії. Наполеон виїхав до Парижа

Результат

• Це була перша поразка наполеонівської армії.

• Наполеонівська армія втратила понад 500 тис. чоловік

Основні події

• 16-19 жовтня 1813 р. під Лейпцигом відбулася «битва народів»: армія Наполеона зазнала нищівної поразки від Шостої коаліції (Росія, Пруссія, Австрія, Швеція), почала відступати в межі Франції.

• 1814 р. — вступ союзників до Парижа, королем проголошено брата страченого Людовіка XVI — Людовіка XVIII.

• Наполеон зрікся престолу і був засланий на о. Ельба, наданий йому в довічне володіння

Причини краху імперії Наполеона

• Погіршення стану фінансів, сільського господарства, промисловості й торгівлі внаслідок обмежень, запроваджених континентальною блокадою.

• Зростання у французькому суспільстві втоми і незадоволення від безперервних воєн і рекрутських наборів.

• Ускладнення відносин із завойованими Наполеоном країнами через необхідність постачати наполеонівську армію.

• Прагнення Наполеона встановити контроль над усією Європою.

• Нищівна поразка наполеонівської армії в Росії

Передумови

Незадоволення аристократії революційними змінами, закріпленими законодавчо

Події

• 1 березня 1815 р. Наполеон висадився на південному березі Франції з невеликим загоном.

• Війська, надіслані королем, перейшли на його бік. Людовік XVIII емігрував; Наполеон увійшов до Парижа.

• Утворилася Сьома коаліція європейських монархій: Англія, Росія, Пруссія, Австрія, Швеція, Іспанія.

• 18 червня 1815 р. наполеонівська армія остаточно розгромлена у битві під Ватерлоо; союзники знову зайняли Париж

Результат

Наполеон знову зрікся престолу; решту своїх днів він провів на о. Святої Єлени

Час роботи

Вересень 1814 — липень 1815 р.

Учасники

Європейські країни — учасниці антифранцузьких коаліцій

Мета

• Відновлення феодальних порядків і законних династій, скинутих протягом наполеонівських воєн.

• Вирішення територіальних питань

Основні рішення

• Відновлення влади Бурбонів у Франції, Іспанії, Неаполітанському королівстві.

• Повернення Франції до її дореволюційних кордонів, сплата контрибуції у розмірі 700 млн франків.

• Створення Швейцарської конфедерації з 19 кантонів, яка отримувала стратегічно важливі альпійські перевали і проголошувала вічний нейтралітет.

• Збереження політичної роздробленості Італії та Німеччини. 38 німецьких держав утворили Німецький союз зі спільним сеймом.

• Бельгія і Люксембург приєднувалися до Голландії.

• Росія отримала колишнє Варшавське герцогство і зберігала приєднані раніше Фінляндію і Бессарабію; повертала Австрії Тернопільщину, натомість Австрія передавала Росії Холмщину і Підляшшя.

• Англія отримала частину колишніх французьких і голландських колоній та весь французький морський флот.

• Швеція отримала територію Норвегії

Результат

• Зафіксовано нове розташування сил на міжнародній арені після наполеонівських воєн.

• Створено систему міжнародних відносин, яка забезпечила тривалий мир і міжнародну стабільність.

• Закріплено провідну роль великих держав у європейській політиці.

• Розширено практику дипломатичних контактів на вищому рівні

Учасники

Росія, Пруссія, Австрія

Мета

• Підтримка принципу законності.

• Охорона феодально-абсолютистських режимів; учасниці мали право втручатися у внутрішні справи інших держав

Діяльність

Каральні операції в Неаполі та П’ємонті, придушення революції в Іспанії