ЦЕНТРАЛЬНА І СХІДНА ЄВРОПА

Роки існування

Держава

623-658

Князівство Само (за іменем засновника), що утворилося внаслідок боротьби з аварами. Розпалося після смерті правителя

Роки існування

Держава

818-906

Великоморавська держава на території сучасних Словаччини і Чехії; засновник — князь Моймир (822-846).

• 863 р. — до Великої Моравії приїхали проповідники християнства Кирило і Мефодій.

• Князь Святополк (870-894) визнав себе васалом німецького короля; у країні поширилося християнство за католицьким обрядом.

• На початку X ст. держава завойована кочовиками-мадярами

Політичний розвиток

Рік

Подія

906

Унаслідок розпаду Великоморавської держави Чехія стала самостійним князівством, яку очолила династія Пржемисловичів

921-935

Посилення країни за правління князя Вацлава, який згодом проголошений святим і головним заступником Чехії

973

Заснування Празького єпископства, підпорядкованого Риму

1085

Вратислав II (1061-1092) отримав титул короля. Чехія стала частиною Священної Римської імперії

1158

Князь Владислав добився спадковості королівського титулу, чим перетворив Чехію на фактично незалежну державу. Пізніше чеський король увійшов до числа курфюрстів імперії

1310

Династія Пржемисловичів змінилася Люксембургами — німецькими князями

1346-1378

Правління Карла І, який заохочував розвиток ремесла і торгівлі, відкрив Празький університет (1348 р.), а згодом став імператором Священної Римської імперії і підтвердив незалежність Чехії

Економічний розвиток

• Провідна роль гірничої справи — видобутку срібла і свинцю, залізних руд, золота.

• Розвиток ремесел спричинив зростання ролі міст, розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

• Найбільші міста — Прага (столиця), Пльзень, Моравська Острава, Хеб.

• Чехія — одна з найбагатших країн Європи

Визначення поняття

Збройна боротьба чеського народу проти католицької церкви, феодального гноблення та німецького засилля у XV ст.

Передумови й причини

• Німецька мирна колонізація чеських земель (з XII ст.) сприяла економічному зростанню країни; німці панували у промисловості, торгівлі й міському самоврядуванні.

• Посилення позицій католицької церкви (великі земельні володіння, симонія, вилучення більшої частини десятини на користь Риму, продаж індульгенцій).

• Зростання незадоволення чехів католицькою церквою та німецьким пануванням

Привід

Страта Яна Гуса за звинуваченням у єресі в 1415 р.; його послідовники називали себе гуситами

Погляди Яна Гуса

Ян Гус (1371-1415) — чеський проповідник, професор Празького університету.

• Церква має повернутися до «євангельської бідності».

• Єдиний авторитет у справах віри — Святе Письмо, а не накази пап і рішення церковних соборів.

• Засуджував симонію і продаж індульгенцій.

• Богослужіння мають відбуватися чеською мовою.

• Усі християни, а не тільки духовенство, мають причащатися і хлібом, і вином

Чашники

Таборити

Символ — чаша для церковного вина

Названі за місцем розташування укріплення на горі Табор

Склад

Професори університету, середнє духовенство і рицарство, міська верхівка

Селяни, міська біднота, дрібне дворянство, бідне духовенство

Вимоги

• Позбавити католицьку церкву земель;

• запровадити відмову від власності для духовенства;

• здійснювати причастя мирян хлібом і вином

• Позбавлення церкви власності і влади;

• переведення церковних служб на чеську мову;

• скасування приватної власності і створення царства справедливості

Роки

Події

1419

• Повстання міщан у Празі.

• Владу короля фактично ліквідовано.

• Основні сили гуситів — армія таборитів, очолювана до 1424 р. рицарем Яном Жижкою

1420-1431

П’ять невдалих Хрестових походів проти гуситів, організованих Папою Римським та імператором Священної Римської імперії

1433

• Папа та імператор задовольнили вимоги чашників.

• Чашники вийшли з боротьби, що послабило гуситський рух

1434

У битві під Ліпанами німецьке військо разом з чашниками розбило таборитів. Війни в основному припинилися

1452

Падіння Табору. Остаточне завершення гуситських воєн

Утворення

• 896 р. — у Середнє Подунав’я прийшли угорські племена, очолювані Арпадом — засновником першої князівської і королівської династії Угорщини. Початок набігів угорців на європейські держави.

• 955 р. — припинення угорських набігів на Європу внаслідок розгрому угорського війська німецьким королем Оттоном І.

• 1001 р. — перетворення князівства на Угорське королівство. Засновник угорської держави — Іштван І Святий

Політика Іштвана І

(бл. 974-1038)

• Об’єднав зайняті угорцями землі.

• Узяв шлюб з баварською принцесою; у розбудові держави спирався на німецький досвід.

• Наказав розбудовувати замки як адміністративні центри.

• Сприяв місіонерській діяльності християнської церкви

Угорщина в XI-XV ст.

• Тісні відносини з Київською Руссю: дочка Ярослава Мудрого Анастасія була дружиною угорського короля Андраша І (1045-1051).

• Боротьба з натиском німецьких рицарів, розширення території (приєднані Трансільванія, Хорватія, Далмація).

• 1222 р. — «Золота булла» Андраша III:

— гарантувала свободи і вольності знаті;

— обмежила вплив іноземців;

— надавала право чинити опір королю у разі невиконання ним своїх обіцянок.

• Середина XIII ст. — Угорщина розгромлена монгольськими військами Батия

Правління Матяша Корвіна

(1458-1490)

• «Золота доба» Угорського королівства.

• Централізував управління державою.

• Сформував професійний уряд з випускників університету.

• Підтримував розвиток мистецтва й науки.

• Залучив до управління непривілейовані верстви населення; сформований представницький орган — Державні збори.

• Сформував королівську армію, незалежної від магнатів

Після поразки у битві з турками під Могачем (1526) країна розпалася на три частини

Утворення держави

• X ст. — піднесення князівської династії П’ястів, яка об’єднала більшість польських земель.

• Головна резиденція — Гнєзно, з XI ст. — Краков.

• Перший достеменно відомий князь — Мєшко І (963-992) — запровадив християнство католицького зразка та об’єднав майже всі землі Польщі, за винятком Кракова.

• Болеслав І Хоробрий (992-1025), перший король Польші, завершив об’єднання: під його владою перебували навіть Чехія, Моравія і частина Словаччини. Після його смерті Польське королівство розпадається і втрачає значну частину територій

Зверхність Священної Римської імперії

1157 р. — Фрідріх І Барбаросса змусив польських князів визнати зверхність Священної Римської імперії. У боротьбі з імперією князі змушені звернутися до Папи Римського і стати його опорою

Реформи Казимира III Великого

(1333-1370)

• Кодифікував(упорядкував) закони.

• Поділив Польщу на воєводства.

• Створив центральні органи королівської влади; королівську раду, канцелярію, скарбницю, суд.

• Запровадив єдину монету — краківський гріш.

• Заснував Краківський університет (1364 р.)

Станова монархія

XV ст. — владу короля обмежував сейм

Зовнішня політика

• У битві під Легніцею (1241 р.) Польща зазнала поразки від монголо-татарського війська, проте не потрапила під монгольське ярмо.

• 1385 р. — укладено Кревську унію з Великим князівством Литовським з метою об’єднання сил проти німецького просування на Схід та посилення Московської держави:

— литовський князь Ягайло взяв шлюб з польською королевою Ядвігою і ставав польським королем;

— Литва приймала християнство за католицьким зразком.

Так було започатковано Ягеллонську династію.

• 1410 р. — Грюнвальдська битва польських, литовських, білоруських, українських, російських, чеських, кримськотатарських полків проти Тевтонського ордену. Наслідок поразки німецьких рицарів — піднесення Литви і Польщі та припинення розширення Тевтонського ордену

Вийшло з-під влади Києва в XI ст.; назване за головними містами — Суздаллю та Володимиром,

заснованим Володимиром Мономахом (1008 р.)

Князь

Основні заходи

Юрій Володимирович

(1125-1157)

• Прозваний Довгоруким за спроби захопити віддалені міста (Київ, Новгород).

• Заснував Москву (1147 р.) та інші міста, сприяв колонізації незасвоєних земель.

• 1155 р. став великим київським князем, але був отруєний київськими боярами

Андрій Боголюбський

(1157-1174)

• Продовжив об’єднання північно-східних земель.

• У 1169 р. зруйнував Київ, який потім передав в управління своєму васалу.

• Переніс столицю до Володимира-на-Клязьмі, поруч з яким побудував замок у с. Боголюбові.

• Привласнив титул Великого князя всієї Русі.

• Був убитий боярами, незадоволеними посиленням князівської влади

Всеволод Велике Гніздо

(1177-1212)

• Прізвисько отримав через велику сім’ю — 12 дітей, 8 з яких — хлопчики.

• У боротьбі з боярами спирався на підтримку міст.

• Підкорив Рязань, у боротьбі за Новгород зазнав поразки.

• Після смерті Всеволода держава розпалася на удільні князівства

Територія

Розташований на р. Волхов.

Влада поширювалася на Східну Прибалтику, землі карелів, фінів, саамів до Норвегії, узбережжя Білого моря до Уралу

Державний устрій

• 1136 р. — звільнення від влади Києва і встановлення боярської республіки.

• Верховна влада належала загальноміському віче, у якому брали участь 300 (згодом 500) представників боярських родів. Віче вирішувало питання війни і миру, укладання договорів з князями, затвердження законів, призначення вищих посадовців.

• Вищі посадові особи:

— єпископ (пізніше архієпископ) зосереджував духовну і світську владу: міську скарбницю, вищий церковний суд, зовнішню політику;

— посадник очолював уряд, скликав віче та виконував його рішення;

— тисяцький командував ополченням.

Державний устрій

• Князів з військовою дружиною запрошувало віче на основі договору. Князь був найманим воєначальником, не мав права на земельні володіння у Новгородській землі.

• Новгород складався з п’яти районів — кінців; кожному кінцю підпорядковувалися райони — волості, на які було поділено Новгородщину.

• Новгороду підпорядковувалися міста-пригороди, найбільшими з яких були Псков, Ізборськ, Стара Руса, Ладога

Економіка

• Розвинене землеробство, проте Новгород залежав від продовольчих поставок з інших князівств через несприятливі природні умови.

• Нестачу хліба компенсували промислами, ремеслами.

• Новгород — торговельний центр: стояв на шляху «з варяг у греки», торгував з Ганзою

Зовнішня політика

• XIII-XV ст. — постійні війни зі Швецією та Лівонським орденом.

• 1240 р. — шведи зазнали поразки від новгородського князя Олександра у битві на р. Нева, Олександра стали називати Невським.

• 1242 р. — битва на Чудському озері, або Льодове побоїще, в якій Олександр Невський розбив німецьких хрестоносців.

• Кінець XIV ст. — початок війн з Москвою за володіння на Північній Двіні.

• 1478 р. — Новгород приєднаний до Московського царства Іваном III

Рік

Подія

1223

Битва на р. Калці: русько-половецьке військо розбите

1237

Спустошення Північно-Східної Русі (Рязань, Москва, Твер тощо) монгольською армією під проводом Батия, онука Чингізхана

1238

Спустошення Володимира, знищення Козельська

1239

Похід Батия на Південно-Західну Русь (Переяслав, Чернігів) і Крим

1240

Знищення Києва

1241

Похід на Західну Русь, Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Сербію, Боснію, Хорватію

1242

Монголи припинили похід на Захід і повернули назад. У пониззі Волги створено монгольську державу Золота Орда зі столицею в м. Сарай

Причини поразок руських князівств

• Феодальна роздробленість князівств.

• Удари монголів спрямовані на окремі князівствах.

• Досвід монголів щодо штурму міст і фортець, здобутий у попередніх завоюваннях

Форми залежності руських князівств

• Данина — десятина майна і продуктів або раби, збиралася монгольськими урядовцями — баскаками.

• Право на князювання давав ярлик (грамота-дозвіл на володіння землями) монгольського хана, який давався в обмін на сплату данини.

• Направлення воїнів до монгольського війська, участь у походах

Куликовська битва

• Відбулася 8 вересня 1380 р. між золотоординськими та російськими військами, очолюваними московським князем Дмитром Донським.

• Унаслідок перемоги російських військ Золота Орда зменшила данину

Остаточне звільнення Північно-Східної Русі від ярма відбулося у 1480 р.

Князь

Основні заходи

Данило Олександрович (бл. 1273-1303)

• Родоначальник династії московських князів, син Олександра Невського.

• Приєднав Коломну, Переяславль-Залеський

Іван Калита (1325-1340)

• Отримав право збирати данину з усіх російських земель і відправляти її в Орду.

• Сприяв перенесенню резиденції митрополита з Володимира до Москви.

• Збільшив володіння Москви

Дмитро Донський (1359-1389)

• Розбудував кам’яний московський Кремль, що зміцнило обороноздатність столиці.

• Здобув перемогу над Золотою Ордою в битві на Куликовому полі (1380)

Причини звеличення Москви

• Природні умови сприятливі для землеробства, скотарства, промислів та річкової торгівлі.

• Віддалена околиця, Москва не зазнавала монгольського спустошення, що сприяло збільшенню населення.

• Золота Орда підтримувала нащадків Олександра Невського — свого союзника

Князь

Діяльність

Василь І

(1389-1425)

• Приєднав Нижній Новгород, Муром, Городець, Тарусу.

• Намагався обмежити самостійність Новгорода.

• Поширив вплив на землі комі

Василь II Темний

(1425-1462)

• Був осліплений боярами-заколотниками, за що йому дали прізвисько Темний.

• Здобув релігійну незалежність: митрополита обирали на соборі руської церкви

Іван III

(1462-1505)

• Приєднав землі марі, мордви, карелів, Ярославль, Твер, В’ятку, Ростов, узяв Новгород.

• Унаслідок війни з Литвою приєднав Чернігово-Сіверщину, частину Смоленщини і Вітебщини.

• 1480 р. — унаслідок так званого «стояння на річці Угрі» повалено монголо-татарське ярмо.

• Одруження на візантійській принцесі дозволило проголосити московського князя наступником візантійських імператорів і «великим государем усієї Русі», а Москву — столицею православного світу, «третім Римом».

• Постійні дипломатичні відносини з Папою Римським, Священною Римською імперією, Угорщиною, Османською імперією тощо

Система управління

• Князь — верховний правитель.

• Боярська дума — державна рада, призначена князем зі знатних родин.

• Дяки — середні й нижчі чиновники у приказах — центральних органах управління (з XV ст.).

• Намісники — управителі міст та областей.

• Віче — збори вільних городян, поширені у містах Північно-Східної Русі в ХІ-ХІІІ ст.

Суспільний устрій Русі

• Великий князь — правитель усіх земель.

• Бояри — великі спадкові землевласники, вищі чиновники.

• Служила знать — нащадки удільних князів, несли військову службу у великого князя.

Суспільний устрій Русі

• Дворяни — середні й дрібні феодали.

• Поміщики — отримували землю за військову або державну службу від великого князя.

• Міщани — ремісники, купці, слуги.

• Селяни — княжі, вотчинні, помісні, монастирські тощо — залежно від того, на кого працювали

Адміністративно-територіальний устрій

• Середина XV ст. — поділ на удільні князівства замінено повітовою системою.

• Держава поділена на повіти, які управлялися намісникам великого князя.

• Повіти поділено на волості, очолювані волосними з дрібних феодалів.

• Намісники та волосні збирали податки, розглядали судові справи, скарги тощо.

• Введено систему кормлінь: намісники й волосні не отримували державної платні, а жили за рахунок населення

Форми землеволодіння

• Державна — великокнязівський уділ.

• Вотчинна — спадкова

• Церковно-монастирська.

• Помісна — за службу

Загальна характеристика

• Культура тісно пов’язана з православною церквою і християнством.

• Монгольська навала завдала значних утрат культурі: знищено пам’ятки, припинено кам’яне будівництво.

• У другій половині XIV ст. починається культурне відродження, спричинене першою перемогою над монголами у 1380 р. та економічними успіхами

Усна народна творчість

• Билини про правління Володимира Великого у Києві, подвиги богатирів Іллі Муромця, Добрині Микитича, Альоші Поповича.

• На Новгородщині складено билини про купця Садка, Василія Буслаєва.

• Історичні пісні змальовують боротьбу з монголами, Невську битву, Льодове побоїще тощо

Література

• Поема «Задонщина» Софонія Рязанця.

• «Повість про розорення Москви ханом Тохтамишем» розповідає про спалення Москви татарами у 1382 р.

• «Ходіння за три моря», написане купцем Афанасієм Нікітіним (XV ст.) про подорож до Індії.

• «Хронограф» — короткий виклад всесвітньої історії.

• Найбільші бібліотеки — у Троїце-Сергіївському, Соловецькому монастирях.

• Книги рідко виготовляли на продаж, в основному на замовлення; писали на пергаменті, а з XIV ст. на папері

Літописання

• До середини XIV ст. літописання ведеться у Ростові, Рязані, Володимирі, Твері, Новгороді, Пскові.

• З другої половини XIV ст. центром літописання Північно-Східної Русі стає Москва.

• Літописи починаються «Повістю минулих літ», підкреслюючи спадковість Московської держави від Київської Русі

Архітектура

• У другій половині XIV ст. зведено кам’яні кремлі в Москві, Ізборську, Твері тощо.

• Видатні архітектурні пам’ятки Москви:

— Успенський собор (початок XV ст.);

— Троїцький собор (1422 р.);

— Спасо-Андроніковський монастир (1427 р.);

— Успенський собор Кремля (1479 р.).

• Світська архітектура XV ст. представлена комплексом Софійського будинку (резиденція архієпископа) у Новгороді, Грановитою палатою у Москві (палац для урочистих прийомів)

Живопис

• Фрески та ікони, автори яких переважно невідомі.

• Відомі автори:

— візантієць Теофан Грек (розпис церкви Спаса на Ільїнській вулиці, Архангельському та Благовіщенському соборах Москви);

— руський майстер Андрій Рубльов (ікони для Успенського собору у Володимирі, Троїцького собору Троїце-Сергіївської лаври, Спасо-Андроніковського монастиря)

Житло

Знатних людей

Простолюду

• Хороми — дво- або триповерхові споруди з ґанками і теремами, спочатку дерев’яні, потім кам’яні.

• Навколо хоромів — будинки для слуг, стайні, лазні, інколи церква.

• У хоромах — житлові кімнати, світлиці, горниці (вітальні).

• Кімнати обставлялися дерев’яними меблями, іконами.

• Освітлення — свічками з лою чи воску

• Землянки, напівземлянки, халупи без вікон.

• У заможних селян — дерев’яні будинки з господарським двором, садом, городом.

• Меблі бідні — лави і стіл.

• Піч обігрівала хату, взимку слугувала ліжком.

• Освітлення — лучинами

Одяг та взуття

• Вбрання із закордонних дорогих тканин.

• Хутряні шапки, шуби з коштовного хутра лисиць, соболів, ведмедів.

• Шкіряні черевики й чоботи

• Вбрання з грубих домотканих льняних, конопляних або вовняних тканин.

• Верхній зимовий одяг — шуби з дешевого хутра, тулупи.

• Валянки, личаки

• Жіночий одяг — спідня та верхня сорочки, сарафани до п’ят, оздоблені вишивкою. Заміжні жінки покривали волосся хусткою, на яку вдягали кокошник.

• Чоловічий одяг — спідня сорочка, вузькі штани, довга свита

Їжа

• Мучні страви (млинці, оладки) та каші, щі з кислої капусти, розсольник, житній хліб.

• Фрукти, ягоди, мед, горіхи, гриби.

• М’ясо — рідко; риба, молоко, яйця

Утворення Османської держави

• XI ст. — після розпаду Тюркського каганату утворився Сельджуцький султанат.

• Початок XIII ст. — розпад султанату на окремі фактично незалежні бейліки (князівства).

• 1299 р. — правитель одного з бейліків Осман проголосив незалежність своєї держави і заснував династію Османів.

• 1326-1362 рр. — син Османа Орхан здобув повну незалежність від монголів

Державне управління

• Державу очолює султан.

• Візир керує роботою централізованого уряду.

• Створено особливу султанську гвардію — яничарів, які виховувалися з полонених християнських хлопчиків.

• Карбувалася власна срібна монета — акче

Султан

Завойовані території

Орхан

(1326-1362)

Мала Азія

Мурад І

(1362-1389)

Протока Дарданелли, Болгарія, Македонія, більша частина Сербії; васальну залежність від Османів визнала Візантія

Баязид І

(1389-1402)

Остаточно підкорені Сербія, Болгарія, брав у облогу Константинополь

1402-1421 рр.

Завоювання Османської держави самаркандським еміром Тимуром

Мурад II

(1421-1451)

Відновлення єдності держави. Завоювання венеціанських володінь в Албанії та Епірі

Мегмед II Завойовник

(1451-1481)

• Завоювання Візантії і Криму.

• Кримський хан став васалом турецького султана, генуезькі колонії витіснені.

• У гирлі Дону збудовано фортецю Азов

Утворилася Османська імперія з центром у Стамбулі (Константинополі), що мала володіння в Малій Азії та Європі

Причини перемог османів

• Небажання християнських правителів об’єднуватися перед турецькою небезпекою.

• Гнучка політика султанів, які зменшували податковий тиск на місцеве населення.

• Толерантне ставлення до іновірців; утисків зазнавали тільки католики

Період

Події

Кінець III ст.

• Піднесення держави Магадха.

• Правитель Гупта узяв титул великого царя — магараджі — та заснував династію

320 р.

Чандрагупта (320-335) об’єднав під своєю владою всю Північну Індію, перетворивши державу на одну з великих імперій раннього Середньовіччя

VI ст.

• Занепад імперії Гуптів, яка розпалася внаслідок вторгнення кочовиків-ефталітів (білих гунів), які прийшли з Центральної Азії.

• Початок роздробленості Індії

• Початок XI ст. — султан Махмуд Газневі, правитель тюрксько-іранської держави Газневідів, підкорив більшу частину Індії.

• Нащадки Махмуда завоювали Бенгалію і Східну Індію

• 1206 р. — намісник Газневідів заснував державу на Півночі Індії — Делійський султанат.

• Ала ад-дін Мухаммед (1296-1316) дав відсіч монголам, підвищив податки, встановив ціни на основні товари, призначив армії державну платню.

• Державна релігія — іслам; немусульмани сплачували податок джизью.

• Кінець XIV ст. — занепад держави, міжусобні війни.

• 1398 р. — Тимур захопив і зруйнував Делі; султанат фактично розпався.

• 1526 р. — Делійський султанат захоплений кабульським правителем Бабуром, який утворив імперію Великих Моголів

Каста (від лат. castur — «чистий») — замкнена група людей, що відокремилася внаслідок виконання певних соціальних функцій, спадкових занять, професій

• Кожна каста має чітко визначене місце в суспільстві.

• Членство у касті є спадковим.

• Шлюби укладаються всередині касти

• Заборонено їсти разом з представниками інших каст.

• Заборонено фізичний контакт з представниками інших каст.

• Обмежений вибір професії

Галузь

Характеристика

Освіта й наука

• Високий рівень астрономічних знань.

• Десяткова система лічби.

• Досягнення медицини: застосування лікарських трав, процедур, дієт тощо.

• Створено гру «гатуранга», праобраз сучасних шахів.

• Працювали буддійські монастирі-університети, навчання у яких було безкоштовним

Література

• Літературна мова — санскрит.

• З’являється література, написана народною мовою, а санскрит залишається мовою науки.

• Всесвітньо відомою є п’єса Калідаси «Шакунтала» про кохання раджі до простої дівчини.

• Героїчні пісні, присвячені боротьбі з мусульманами

Театр

• Існували два типи театру — придворний та народний театр масок і ляльок.

• Особливе місце належить ритуальним танцям; танцівниці — девадасі — становили окрему касту

Архітектура і живопис

• Найвідоміший печерний храм — комплекс з 29 печер в Аджанті (IV-VII ст.), прикрашений розписами на теми давньоіндійської і буддійської міфології.

• Ісламізація змінила мистецькі форми: поширився рослинний орнамент, розвивається монументальна архітектура

Релігія

• Упродовж VIII-XII ст. буддизм змінюється на індуїзм, що затверджується як основна релігія.

• Індуїст має здійснити паломництво до святих місць та здійснити омовіння у водах священних рік принаймні раз у житті.

Галузь

Характеристика

Релігія

• Індуїстські храми звільнялися від податків.

• Тіла померлих спалювали. Поширений обряд саті — самоспалення вдови після смерті чоловіка.

• Перепустка до раю — дхарма — праведність життя, слідування закону та обов’язку.

• Виправдання кастового поділу суспільства.

• Буддизм утратив панівне становище, проте зберігав чимало прихильників, особливо серед недоторканних

Династія

Політика

Цзинь (280-420)

Нестійка держава, постійні міжусобні війни. Розпад на Східну і Західну Цзинь

«Північні і південні династії» (420-589)

У результаті нападів кочовиків Китай розпався; північні китайські держави очолювали варварські вожді, південні — китайська знать

Суй (589-618)

• Об’єднано Північний і Південний Китай.

• Створено систему державних комор, де зберігалося продовольство на випадок неврожаю.

• Збудовано Великий канал, що поєднав Янцзи і Хуанхе.

• Відбудовано Велику китайську стіну.

• Невдала спроба підкорити Корею спричинила падіння династії

Тан (618-907)

• Кордони імперії простягалися від Аральського моря до Тихого океану, від пустелі Гобі до берегів Гангу, завдяки чому Китай контролював половину Великого шовкового шляху.

• Удосконалено систему державного управління: чиновників поділено на ранги.

• У середині VIII ст. упорядковано єдиний звід законів.

• Започатковано виробництво цукру з цукрової тростини.

• З’явилися перші порцелянові вироби — предмет гордості і секрет імперії.

• 874 р. — селянська війна під проводом Хуан Чао, який захопив столицю.

• Імперія ослаблена селянськими повстаннями кінця IX ст., після її розпаду починається роздробленість

Сун (960-1279)

• Нове об’єднання Китаю.

• Податки стали сплачувати не тільки селяни й городяни, а й знать та чиновники.

• Селяни отримували державні позики під майбутній урожай.

• Установлено тверді ціни на товари.

• У XII ст. кочовики-чжурчжени захопили майже всю північ Китаю, утворивши там державу Цзінь («Золота»); на півдні сформувалася держава Південна Сун.

• Випущено перші паперові гроші.

• Винайдені компас, порох, книгодрукування, гармати, рухомі башти з таранами.

• У XIII ст. монголи підкорили всю країну і заснували нову династію

Заснована Хубілаєм, онуком Чингізхана

• Монголи сприйняли традиційну китайську державну систему, засвоїли мову і писемність.

• Китайці усунені з державних посад, їм заборонено вивчати військову справу, мати зброю, вивчати іноземні мови.

• Приєднано Тибет.

• Тісні відносини з країнами Європи: Китай відвідали місіонери й купці; найвідоміший з них — Марко Поло.

• Династія пала внаслідок антимонгольського повстання

• Остаточно звільнено Китай від монголів.

• Скасовано рабство.

• У 1421 р. столицю Китаю перенесено до Пекіну.

• Проведено перепис земель, відновлено зрошувальну систему

• Селяни, що обробляли необроблені землі, звільнялися від податків на три роки.

• Армія переведена на самозабезпечення.

• Торговельні зв’язки з країнами Азії та Африки

Спадкова аристократія

Мала титули і ранги, які могли надаватися і неаристократичним особам за особливі заслуги перед державою

Чиновники

Одержували платню або землю відповідно до рангу, не могли передати посаду у спадок. Кандидат на чиновницьку посаду мав скласти іспит, де перевірялися загальноосвітні знання та благонадійність особи

«Добрі люди»

Вільні селяни, ремісники, купці. Селяни носили певний одяг і не могли залишити місця проживання

«Дешеві люди»

Наймані робітники, напівраби, раби; не сплачували податків і вважалися безправними

Мирне співіснування різних релігій

Буддизм — державна релігія з VI ст. Найбільше поширений серед знаті

Даосизм — релігія, популярна у простолюду, засуджувала багатство і закликала до рівності

Конфуціанство — найбільш впливове вчення. З ХІ-ХІІ ст. збагачується елементами даосизму і буддизму, виникає нове конфуціанство

Їжа

• Головні культури — рис, конопля, бавовник, чай.

• Вирощування цитрусових, абрикос, слив, бананів.

• Майже не вживали молока та сиру.

• Народні страви — пельмені, локшина (зварена на пару), рис

Зовнішній вигляд

• Одяг простий і зручний, носили плетені брилі, сандалі.

• Виробництво шовку з тутового шовкопряду.

• Чоловіки робили зачіски з довгого волосся.

• Вишукані зачіски могли носити тільки жінки, які не покривали голову.

• Аристократки мали довгі нігті та маленькі ніжки (формувалися з дитинства)

Житло

Подвір’я — невелика фортеця, з якої можна вигнати непроханого гостя

Освіта і наука

• Широка мережа початкових шкіл.

• У великих містах — вищі школи для майбутніх чиновників.

• У VIII ст. виникла Ханьлінська академія наук (Палата вчених) — найдавніша у світі наукова установа.

• Розвивалися математика, астрономія, природознавство, медицина.

• У XV ст. створено енциклопедії з різних галузей.

• Винайдено книгодрукування у формі ксилографії — друку за допомогою дерев’яних дощок, на яких вирізьблювали текст або картини.

• З початку VIII ст. виходила урядова газета «Столичний вісник», що проіснувала до XX ст.

• У ІХ-Х ст. винайдено порох і компас

Література

• У VIII-XIII ст. — «золота доба» китайської поезії. Видатні поети — Лі Бо, Цін Чжао, Ду Фу тощо.

• У XIV ст. — розквіт жанрів історичного роману і драми

Архітектура

• Печерні монастирі з велетенськими статуями Будди (до 15-17 м); унікальний храм — «Печера тисячі Будд».

• Багатоярусні башти-пагоди на честь буддійських святих; мали непарну кількість поверхів — 3, 5, 9 і більше.

• Китайські будівлі мали витончені форми, зводилися з каменю, мармуру, дерева і навіть металу; дахи мали загорнуті догори кути. Дахи будинків знаті вкривали золотими листами

Мистецтво

• У X ст. засновано Академію мистецтв.

• Малювали тушшю на папері, шовку, дереві, камені. Картини не виставляли, а зберігали згорнутими у шкатулках.

• Зображували сцени з народного життя, праці, розваг.

• Пейзажі писали не з натури, а по пам’яті; це був самостійний жанр, що мав назву «гори і води».

• Розвинуте мистецтво каліграфії; у занятті цим мистецтво убачали засіб духовного піднесення.

• Високий рівень художніх ремесел — кераміки, різьблення по дереву, каменю (особливо нефриту), слоновій кістці, перегородчастій емалі тощо.

• В епоху Тан винайдено порцеляну, яку вкривали розписами та емаллю