Крок до ВНЗ. Всесвітня історія. Довідник
ЦЕНТРАЛЬНА І СХІДНА ЄВРОПА
Перші держави західних слов'ян
Таблиця 212
|
Роки існування |
Держава |
|
623-658 |
Князівство Само (за іменем засновника), що утворилося внаслідок боротьби з аварами. Розпалося після смерті правителя |
Закінчення таблиці 212
|
Роки існування |
Держава |
|
818-906 |
Великоморавська держава на території сучасних Словаччини і Чехії; засновник — князь Моймир (822-846). • 863 р. — до Великої Моравії приїхали проповідники християнства Кирило і Мефодій. • Князь Святополк (870-894) визнав себе васалом німецького короля; у країні поширилося християнство за католицьким обрядом. • На початку X ст. держава завойована кочовиками-мадярами |
Чехія
Політичний розвиток Чехії
Таблиця 213
|
Політичний розвиток |
|
|
Рік |
Подія |
|
906 |
Унаслідок розпаду Великоморавської держави Чехія стала самостійним князівством, яку очолила династія Пржемисловичів |
|
921-935 |
Посилення країни за правління князя Вацлава, який згодом проголошений святим і головним заступником Чехії |
|
973 |
Заснування Празького єпископства, підпорядкованого Риму |
|
1085 |
Вратислав II (1061-1092) отримав титул короля. Чехія стала частиною Священної Римської імперії |
|
1158 |
Князь Владислав добився спадковості королівського титулу, чим перетворив Чехію на фактично незалежну державу. Пізніше чеський король увійшов до числа курфюрстів імперії |
|
1310 |
Династія Пржемисловичів змінилася Люксембургами — німецькими князями |
|
1346-1378 |
Правління Карла І, який заохочував розвиток ремесла і торгівлі, відкрив Празький університет (1348 р.), а згодом став імператором Священної Римської імперії і підтвердив незалежність Чехії |
|
Економічний розвиток |
|
|
• Провідна роль гірничої справи — видобутку срібла і свинцю, залізних руд, золота. • Розвиток ремесел спричинив зростання ролі міст, розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі. • Найбільші міста — Прага (столиця), Пльзень, Моравська Острава, Хеб. • Чехія — одна з найбагатших країн Європи |
|
Гуситський рух
Таблиця 214
|
Визначення поняття |
Збройна боротьба чеського народу проти католицької церкви, феодального гноблення та німецького засилля у XV ст. |
|
Передумови й причини |
• Німецька мирна колонізація чеських земель (з XII ст.) сприяла економічному зростанню країни; німці панували у промисловості, торгівлі й міському самоврядуванні. • Посилення позицій католицької церкви (великі земельні володіння, симонія, вилучення більшої частини десятини на користь Риму, продаж індульгенцій). • Зростання незадоволення чехів католицькою церквою та німецьким пануванням |
|
Привід |
Страта Яна Гуса за звинуваченням у єресі в 1415 р.; його послідовники називали себе гуситами |
Закінчення таблиці 214
|
Погляди Яна Гуса |
Ян Гус (1371-1415) — чеський проповідник, професор Празького університету. • Церква має повернутися до «євангельської бідності». • Єдиний авторитет у справах віри — Святе Письмо, а не накази пап і рішення церковних соборів. • Засуджував симонію і продаж індульгенцій. • Богослужіння мають відбуватися чеською мовою. • Усі християни, а не тільки духовенство, мають причащатися і хлібом, і вином |
Основні течії гуситського руху
Таблиця 215
|
Чашники |
Таборити |
|
Символ — чаша для церковного вина |
Названі за місцем розташування укріплення на горі Табор |
|
Склад |
|
|
Професори університету, середнє духовенство і рицарство, міська верхівка |
Селяни, міська біднота, дрібне дворянство, бідне духовенство |
|
Вимоги |
|
|
• Позбавити католицьку церкву земель; • запровадити відмову від власності для духовенства; • здійснювати причастя мирян хлібом і вином |
• Позбавлення церкви власності і влади; • переведення церковних служб на чеську мову; • скасування приватної власності і створення царства справедливості |
Гуситські війни (1419-1437)
Таблиця 216
|
Роки |
Події |
|
1419 |
• Повстання міщан у Празі. • Владу короля фактично ліквідовано. • Основні сили гуситів — армія таборитів, очолювана до 1424 р. рицарем Яном Жижкою |
|
1420-1431 |
П’ять невдалих Хрестових походів проти гуситів, організованих Папою Римським та імператором Священної Римської імперії |
|
1433 |
• Папа та імператор задовольнили вимоги чашників. • Чашники вийшли з боротьби, що послабило гуситський рух |
|
1434 |
У битві під Ліпанами німецьке військо разом з чашниками розбило таборитів. Війни в основному припинилися |
|
1452 |
Падіння Табору. Остаточне завершення гуситських воєн |
Схема 38

Угорське королівство
Таблиця 217
|
Утворення |
• 896 р. — у Середнє Подунав’я прийшли угорські племена, очолювані Арпадом — засновником першої князівської і королівської династії Угорщини. Початок набігів угорців на європейські держави. • 955 р. — припинення угорських набігів на Європу внаслідок розгрому угорського війська німецьким королем Оттоном І. • 1001 р. — перетворення князівства на Угорське королівство. Засновник угорської держави — Іштван І Святий |
|
Політика Іштвана І (бл. 974-1038) |
• Об’єднав зайняті угорцями землі. • Узяв шлюб з баварською принцесою; у розбудові держави спирався на німецький досвід. • Наказав розбудовувати замки як адміністративні центри. • Сприяв місіонерській діяльності християнської церкви |
|
Угорщина в XI-XV ст. |
• Тісні відносини з Київською Руссю: дочка Ярослава Мудрого Анастасія була дружиною угорського короля Андраша І (1045-1051). • Боротьба з натиском німецьких рицарів, розширення території (приєднані Трансільванія, Хорватія, Далмація). • 1222 р. — «Золота булла» Андраша III: — гарантувала свободи і вольності знаті; — обмежила вплив іноземців; — надавала право чинити опір королю у разі невиконання ним своїх обіцянок. • Середина XIII ст. — Угорщина розгромлена монгольськими військами Батия |
|
Правління Матяша Корвіна (1458-1490) |
• «Золота доба» Угорського королівства. • Централізував управління державою. • Сформував професійний уряд з випускників університету. • Підтримував розвиток мистецтва й науки. • Залучив до управління непривілейовані верстви населення; сформований представницький орган — Державні збори. • Сформував королівську армію, незалежної від магнатів |
|
Після поразки у битві з турками під Могачем (1526) країна розпалася на три частини |
|
Польща
Таблиця 218
|
Утворення держави |
• X ст. — піднесення князівської династії П’ястів, яка об’єднала більшість польських земель. • Головна резиденція — Гнєзно, з XI ст. — Краков. • Перший достеменно відомий князь — Мєшко І (963-992) — запровадив християнство католицького зразка та об’єднав майже всі землі Польщі, за винятком Кракова. • Болеслав І Хоробрий (992-1025), перший король Польші, завершив об’єднання: під його владою перебували навіть Чехія, Моравія і частина Словаччини. Після його смерті Польське королівство розпадається і втрачає значну частину територій |
|
Зверхність Священної Римської імперії |
1157 р. — Фрідріх І Барбаросса змусив польських князів визнати зверхність Священної Римської імперії. У боротьбі з імперією князі змушені звернутися до Папи Римського і стати його опорою |
|
Реформи Казимира III Великого (1333-1370) |
• Кодифікував(упорядкував) закони. • Поділив Польщу на воєводства. • Створив центральні органи королівської влади; королівську раду, канцелярію, скарбницю, суд. • Запровадив єдину монету — краківський гріш. • Заснував Краківський університет (1364 р.) |
Закінчення таблиці 218
|
Станова монархія |
XV ст. — владу короля обмежував сейм |
|
Зовнішня політика |
• У битві під Легніцею (1241 р.) Польща зазнала поразки від монголо-татарського війська, проте не потрапила під монгольське ярмо. • 1385 р. — укладено Кревську унію з Великим князівством Литовським з метою об’єднання сил проти німецького просування на Схід та посилення Московської держави: — литовський князь Ягайло взяв шлюб з польською королевою Ядвігою і ставав польським королем; — Литва приймала християнство за католицьким зразком. Так було започатковано Ягеллонську династію. • 1410 р. — Грюнвальдська битва польських, литовських, білоруських, українських, російських, чеських, кримськотатарських полків проти Тевтонського ордену. Наслідок поразки німецьких рицарів — піднесення Литви і Польщі та припинення розширення Тевтонського ордену |
Північно-Східна Русь
Володимиро-Суздальське князівство
Таблиця 219
|
Вийшло з-під влади Києва в XI ст.; назване за головними містами — Суздаллю та Володимиром, заснованим Володимиром Мономахом (1008 р.) |
|
|
Князь |
Основні заходи |
|
Юрій Володимирович (1125-1157) |
• Прозваний Довгоруким за спроби захопити віддалені міста (Київ, Новгород). • Заснував Москву (1147 р.) та інші міста, сприяв колонізації незасвоєних земель. • 1155 р. став великим київським князем, але був отруєний київськими боярами |
|
Андрій Боголюбський (1157-1174) |
• Продовжив об’єднання північно-східних земель. • У 1169 р. зруйнував Київ, який потім передав в управління своєму васалу. • Переніс столицю до Володимира-на-Клязьмі, поруч з яким побудував замок у с. Боголюбові. • Привласнив титул Великого князя всієї Русі. • Був убитий боярами, незадоволеними посиленням князівської влади |
|
Всеволод Велике Гніздо (1177-1212) |
• Прізвисько отримав через велику сім’ю — 12 дітей, 8 з яких — хлопчики. • У боротьбі з боярами спирався на підтримку міст. • Підкорив Рязань, у боротьбі за Новгород зазнав поразки. • Після смерті Всеволода держава розпалася на удільні князівства |
Великий Новгород (1136-1478)
Таблиця 220
|
Територія |
Розташований на р. Волхов. Влада поширювалася на Східну Прибалтику, землі карелів, фінів, саамів до Норвегії, узбережжя Білого моря до Уралу |
|
Державний устрій |
• 1136 р. — звільнення від влади Києва і встановлення боярської республіки. • Верховна влада належала загальноміському віче, у якому брали участь 300 (згодом 500) представників боярських родів. Віче вирішувало питання війни і миру, укладання договорів з князями, затвердження законів, призначення вищих посадовців. • Вищі посадові особи: — єпископ (пізніше архієпископ) зосереджував духовну і світську владу: міську скарбницю, вищий церковний суд, зовнішню політику; — посадник очолював уряд, скликав віче та виконував його рішення; — тисяцький командував ополченням. |
Закінчення таблиці 220
|
Державний устрій |
• Князів з військовою дружиною запрошувало віче на основі договору. Князь був найманим воєначальником, не мав права на земельні володіння у Новгородській землі. • Новгород складався з п’яти районів — кінців; кожному кінцю підпорядковувалися райони — волості, на які було поділено Новгородщину. • Новгороду підпорядковувалися міста-пригороди, найбільшими з яких були Псков, Ізборськ, Стара Руса, Ладога |
|
Економіка |
• Розвинене землеробство, проте Новгород залежав від продовольчих поставок з інших князівств через несприятливі природні умови. • Нестачу хліба компенсували промислами, ремеслами. • Новгород — торговельний центр: стояв на шляху «з варяг у греки», торгував з Ганзою |
|
Зовнішня політика |
• XIII-XV ст. — постійні війни зі Швецією та Лівонським орденом. • 1240 р. — шведи зазнали поразки від новгородського князя Олександра у битві на р. Нева, Олександра стали називати Невським. • 1242 р. — битва на Чудському озері, або Льодове побоїще, в якій Олександр Невський розбив німецьких хрестоносців. • Кінець XIV ст. — початок війн з Москвою за володіння на Північній Двіні. • 1478 р. — Новгород приєднаний до Московського царства Іваном III |
Монгольські походи на Русь
Таблиця 221
|
Рік |
Подія |
|
1223 |
Битва на р. Калці: русько-половецьке військо розбите |
|
1237 |
Спустошення Північно-Східної Русі (Рязань, Москва, Твер тощо) монгольською армією під проводом Батия, онука Чингізхана |
|
1238 |
Спустошення Володимира, знищення Козельська |
|
1239 |
Похід Батия на Південно-Західну Русь (Переяслав, Чернігів) і Крим |
|
1240 |
Знищення Києва |
|
1241 |
Похід на Західну Русь, Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Сербію, Боснію, Хорватію |
|
1242 |
Монголи припинили похід на Захід і повернули назад. У пониззі Волги створено монгольську державу Золота Орда зі столицею в м. Сарай |
|
Причини поразок руських князівств |
|
|
• Феодальна роздробленість князівств. • Удари монголів спрямовані на окремі князівствах. • Досвід монголів щодо штурму міст і фортець, здобутий у попередніх завоюваннях |
|
Золотоординське ярмо
Таблиця 222
|
Форми залежності руських князівств |
• Данина — десятина майна і продуктів або раби, збиралася монгольськими урядовцями — баскаками. • Право на князювання давав ярлик (грамота-дозвіл на володіння землями) монгольського хана, який давався в обмін на сплату данини. • Направлення воїнів до монгольського війська, участь у походах |
|
Куликовська битва |
• Відбулася 8 вересня 1380 р. між золотоординськими та російськими військами, очолюваними московським князем Дмитром Донським. • Унаслідок перемоги російських військ Золота Орда зменшила данину |
|
Остаточне звільнення Північно-Східної Русі від ярма відбулося у 1480 р. |
|
Утворення Московської держави
Таблиця 223
|
Князь |
Основні заходи |
|
Данило Олександрович (бл. 1273-1303) |
• Родоначальник династії московських князів, син Олександра Невського. • Приєднав Коломну, Переяславль-Залеський |
|
Іван Калита (1325-1340) |
• Отримав право збирати данину з усіх російських земель і відправляти її в Орду. • Сприяв перенесенню резиденції митрополита з Володимира до Москви. • Збільшив володіння Москви |
|
Дмитро Донський (1359-1389) |
• Розбудував кам’яний московський Кремль, що зміцнило обороноздатність столиці. • Здобув перемогу над Золотою Ордою в битві на Куликовому полі (1380) |
|
Причини звеличення Москви |
|
|
• Природні умови сприятливі для землеробства, скотарства, промислів та річкової торгівлі. • Віддалена околиця, Москва не зазнавала монгольського спустошення, що сприяло збільшенню населення. • Золота Орда підтримувала нащадків Олександра Невського — свого союзника |
|
Московська держава у XV ст.
Таблиця 224
|
Князь |
Діяльність |
|
Василь І (1389-1425) |
• Приєднав Нижній Новгород, Муром, Городець, Тарусу. • Намагався обмежити самостійність Новгорода. • Поширив вплив на землі комі |
|
Василь II Темний (1425-1462) |
• Був осліплений боярами-заколотниками, за що йому дали прізвисько Темний. • Здобув релігійну незалежність: митрополита обирали на соборі руської церкви |
|
Іван III (1462-1505) |
• Приєднав землі марі, мордви, карелів, Ярославль, Твер, В’ятку, Ростов, узяв Новгород. • Унаслідок війни з Литвою приєднав Чернігово-Сіверщину, частину Смоленщини і Вітебщини. • 1480 р. — унаслідок так званого «стояння на річці Угрі» повалено монголо-татарське ярмо. • Одруження на візантійській принцесі дозволило проголосити московського князя наступником візантійських імператорів і «великим государем усієї Русі», а Москву — столицею православного світу, «третім Римом». • Постійні дипломатичні відносини з Папою Римським, Священною Римською імперією, Угорщиною, Османською імперією тощо |
Державний устрій Московського князівства
Таблиця 225
|
Система управління |
• Князь — верховний правитель. • Боярська дума — державна рада, призначена князем зі знатних родин. • Дяки — середні й нижчі чиновники у приказах — центральних органах управління (з XV ст.). • Намісники — управителі міст та областей. • Віче — збори вільних городян, поширені у містах Північно-Східної Русі в ХІ-ХІІІ ст. |
|
Суспільний устрій Русі |
• Великий князь — правитель усіх земель. • Бояри — великі спадкові землевласники, вищі чиновники. • Служила знать — нащадки удільних князів, несли військову службу у великого князя. |
Закінчення таблиці 225
|
Суспільний устрій Русі |
• Дворяни — середні й дрібні феодали. • Поміщики — отримували землю за військову або державну службу від великого князя. • Міщани — ремісники, купці, слуги. • Селяни — княжі, вотчинні, помісні, монастирські тощо — залежно від того, на кого працювали |
|
|
Адміністративно-територіальний устрій |
• Середина XV ст. — поділ на удільні князівства замінено повітовою системою. • Держава поділена на повіти, які управлялися намісникам великого князя. • Повіти поділено на волості, очолювані волосними з дрібних феодалів. • Намісники та волосні збирали податки, розглядали судові справи, скарги тощо. • Введено систему кормлінь: намісники й волосні не отримували державної платні, а жили за рахунок населення |
|
|
Форми землеволодіння |
• Державна — великокнязівський уділ. • Вотчинна — спадкова |
• Церковно-монастирська. • Помісна — за службу |
Судебник (1497 р.)
Схема 39

Розвиток культури
Таблиця 226
|
Загальна характеристика |
• Культура тісно пов’язана з православною церквою і християнством. • Монгольська навала завдала значних утрат культурі: знищено пам’ятки, припинено кам’яне будівництво. • У другій половині XIV ст. починається культурне відродження, спричинене першою перемогою над монголами у 1380 р. та економічними успіхами |
|
Усна народна творчість |
• Билини про правління Володимира Великого у Києві, подвиги богатирів Іллі Муромця, Добрині Микитича, Альоші Поповича. • На Новгородщині складено билини про купця Садка, Василія Буслаєва. • Історичні пісні змальовують боротьбу з монголами, Невську битву, Льодове побоїще тощо |
|
Література |
• Поема «Задонщина» Софонія Рязанця. • «Повість про розорення Москви ханом Тохтамишем» розповідає про спалення Москви татарами у 1382 р. • «Ходіння за три моря», написане купцем Афанасієм Нікітіним (XV ст.) про подорож до Індії. • «Хронограф» — короткий виклад всесвітньої історії. • Найбільші бібліотеки — у Троїце-Сергіївському, Соловецькому монастирях. • Книги рідко виготовляли на продаж, в основному на замовлення; писали на пергаменті, а з XIV ст. на папері |
|
Літописання |
• До середини XIV ст. літописання ведеться у Ростові, Рязані, Володимирі, Твері, Новгороді, Пскові. • З другої половини XIV ст. центром літописання Північно-Східної Русі стає Москва. • Літописи починаються «Повістю минулих літ», підкреслюючи спадковість Московської держави від Київської Русі |
Закінчення таблиці 226
|
Архітектура |
• У другій половині XIV ст. зведено кам’яні кремлі в Москві, Ізборську, Твері тощо. • Видатні архітектурні пам’ятки Москви: — Успенський собор (початок XV ст.); — Троїцький собор (1422 р.); — Спасо-Андроніковський монастир (1427 р.); — Успенський собор Кремля (1479 р.). • Світська архітектура XV ст. представлена комплексом Софійського будинку (резиденція архієпископа) у Новгороді, Грановитою палатою у Москві (палац для урочистих прийомів) |
|
Живопис |
• Фрески та ікони, автори яких переважно невідомі. • Відомі автори: — візантієць Теофан Грек (розпис церкви Спаса на Ільїнській вулиці, Архангельському та Благовіщенському соборах Москви); — руський майстер Андрій Рубльов (ікони для Успенського собору у Володимирі, Троїцького собору Троїце-Сергіївської лаври, Спасо-Андроніковського монастиря) |
Повсякденне життя
Таблиця 227
|
Житло |
|
|
Знатних людей |
Простолюду |
|
• Хороми — дво- або триповерхові споруди з ґанками і теремами, спочатку дерев’яні, потім кам’яні. • Навколо хоромів — будинки для слуг, стайні, лазні, інколи церква. • У хоромах — житлові кімнати, світлиці, горниці (вітальні). • Кімнати обставлялися дерев’яними меблями, іконами. • Освітлення — свічками з лою чи воску |
• Землянки, напівземлянки, халупи без вікон. • У заможних селян — дерев’яні будинки з господарським двором, садом, городом. • Меблі бідні — лави і стіл. • Піч обігрівала хату, взимку слугувала ліжком. • Освітлення — лучинами |
|
Одяг та взуття |
|
|
• Вбрання із закордонних дорогих тканин. • Хутряні шапки, шуби з коштовного хутра лисиць, соболів, ведмедів. • Шкіряні черевики й чоботи |
• Вбрання з грубих домотканих льняних, конопляних або вовняних тканин. • Верхній зимовий одяг — шуби з дешевого хутра, тулупи. • Валянки, личаки |
|
• Жіночий одяг — спідня та верхня сорочки, сарафани до п’ят, оздоблені вишивкою. Заміжні жінки покривали волосся хусткою, на яку вдягали кокошник. • Чоловічий одяг — спідня сорочка, вузькі штани, довга свита |
|
|
Їжа |
|
|
• Мучні страви (млинці, оладки) та каші, щі з кислої капусти, розсольник, житній хліб. • Фрукти, ягоди, мед, горіхи, гриби. • М’ясо — рідко; риба, молоко, яйця |
|
Туреччина
Таблиця 228
|
Утворення Османської держави |
• XI ст. — після розпаду Тюркського каганату утворився Сельджуцький султанат. • Початок XIII ст. — розпад султанату на окремі фактично незалежні бейліки (князівства). • 1299 р. — правитель одного з бейліків Осман проголосив незалежність своєї держави і заснував династію Османів. • 1326-1362 рр. — син Османа Орхан здобув повну незалежність від монголів |
Закінчення таблиці 228
|
Державне управління |
• Державу очолює султан. • Візир керує роботою централізованого уряду. • Створено особливу султанську гвардію — яничарів, які виховувалися з полонених християнських хлопчиків. • Карбувалася власна срібна монета — акче |
Османські завоювання і створення імперії
Таблиця 229
|
Султан |
Завойовані території |
|
Орхан (1326-1362) |
Мала Азія |
|
Мурад І (1362-1389) |
Протока Дарданелли, Болгарія, Македонія, більша частина Сербії; васальну залежність від Османів визнала Візантія |
|
Баязид І (1389-1402) |
Остаточно підкорені Сербія, Болгарія, брав у облогу Константинополь |
|
1402-1421 рр. |
Завоювання Османської держави самаркандським еміром Тимуром |
|
Мурад II (1421-1451) |
Відновлення єдності держави. Завоювання венеціанських володінь в Албанії та Епірі |
|
Мегмед II Завойовник (1451-1481) |
• Завоювання Візантії і Криму. • Кримський хан став васалом турецького султана, генуезькі колонії витіснені. • У гирлі Дону збудовано фортецю Азов |
|
Утворилася Османська імперія з центром у Стамбулі (Константинополі), що мала володіння в Малій Азії та Європі |
|
|
Причини перемог османів |
|
|
• Небажання християнських правителів об’єднуватися перед турецькою небезпекою. • Гнучка політика султанів, які зменшували податковий тиск на місцеве населення. • Толерантне ставлення до іновірців; утисків зазнавали тільки католики |
|
Правління Мегмеда II (1451-1481)
Схема 40

Індія
Імперія Гуптів у Індії
Таблиця 230
|
Період |
Події |
|
Кінець III ст. |
• Піднесення держави Магадха. • Правитель Гупта узяв титул великого царя — магараджі — та заснував династію |
|
320 р. |
Чандрагупта (320-335) об’єднав під своєю владою всю Північну Індію, перетворивши державу на одну з великих імперій раннього Середньовіччя |
|
VI ст. |
• Занепад імперії Гуптів, яка розпалася внаслідок вторгнення кочовиків-ефталітів (білих гунів), які прийшли з Центральної Азії. • Початок роздробленості Індії |
Держава Газневідів (XI—XII ст.)
Таблиця 231
|
• Початок XI ст. — султан Махмуд Газневі, правитель тюрксько-іранської держави Газневідів, підкорив більшу частину Індії. • Нащадки Махмуда завоювали Бенгалію і Східну Індію |
Делійський султанат (1206-1526)
Таблиця 232
|
• 1206 р. — намісник Газневідів заснував державу на Півночі Індії — Делійський султанат. • Ала ад-дін Мухаммед (1296-1316) дав відсіч монголам, підвищив податки, встановив ціни на основні товари, призначив армії державну платню. • Державна релігія — іслам; немусульмани сплачували податок джизью. • Кінець XIV ст. — занепад держави, міжусобні війни. • 1398 р. — Тимур захопив і зруйнував Делі; султанат фактично розпався. • 1526 р. — Делійський султанат захоплений кабульським правителем Бабуром, який утворив імперію Великих Моголів |
Касти
Таблиця 233
|
Каста (від лат. castur — «чистий») — замкнена група людей, що відокремилася внаслідок виконання певних соціальних функцій, спадкових занять, професій |
||
|
• Кожна каста має чітко визначене місце в суспільстві. • Членство у касті є спадковим. • Шлюби укладаються всередині касти |
• Заборонено їсти разом з представниками інших каст. • Заборонено фізичний контакт з представниками інших каст. • Обмежений вибір професії |
|
Наука і культура Індії
Таблиця 234
|
Галузь |
Характеристика |
|
Освіта й наука |
• Високий рівень астрономічних знань. • Десяткова система лічби. • Досягнення медицини: застосування лікарських трав, процедур, дієт тощо. • Створено гру «гатуранга», праобраз сучасних шахів. • Працювали буддійські монастирі-університети, навчання у яких було безкоштовним |
|
Література |
• Літературна мова — санскрит. • З’являється література, написана народною мовою, а санскрит залишається мовою науки. • Всесвітньо відомою є п’єса Калідаси «Шакунтала» про кохання раджі до простої дівчини. • Героїчні пісні, присвячені боротьбі з мусульманами |
|
Театр |
• Існували два типи театру — придворний та народний театр масок і ляльок. • Особливе місце належить ритуальним танцям; танцівниці — девадасі — становили окрему касту |
|
Архітектура і живопис |
• Найвідоміший печерний храм — комплекс з 29 печер в Аджанті (IV-VII ст.), прикрашений розписами на теми давньоіндійської і буддійської міфології. • Ісламізація змінила мистецькі форми: поширився рослинний орнамент, розвивається монументальна архітектура |
|
Релігія |
• Упродовж VIII-XII ст. буддизм змінюється на індуїзм, що затверджується як основна релігія. • Індуїст має здійснити паломництво до святих місць та здійснити омовіння у водах священних рік принаймні раз у житті. |
Закінчення таблиці 234
|
Галузь |
Характеристика |
|
Релігія |
• Індуїстські храми звільнялися від податків. • Тіла померлих спалювали. Поширений обряд саті — самоспалення вдови після смерті чоловіка. • Перепустка до раю — дхарма — праведність життя, слідування закону та обов’язку. • Виправдання кастового поділу суспільства. • Буддизм утратив панівне становище, проте зберігав чимало прихильників, особливо серед недоторканних |
Китай
Китайська імперія в III-XII ст.
Таблиця 235
|
Династія |
Політика |
|
Цзинь (280-420) |
Нестійка держава, постійні міжусобні війни. Розпад на Східну і Західну Цзинь |
|
«Північні і південні династії» (420-589) |
У результаті нападів кочовиків Китай розпався; північні китайські держави очолювали варварські вожді, південні — китайська знать |
|
Суй (589-618) |
• Об’єднано Північний і Південний Китай. • Створено систему державних комор, де зберігалося продовольство на випадок неврожаю. • Збудовано Великий канал, що поєднав Янцзи і Хуанхе. • Відбудовано Велику китайську стіну. • Невдала спроба підкорити Корею спричинила падіння династії |
|
Тан (618-907) |
• Кордони імперії простягалися від Аральського моря до Тихого океану, від пустелі Гобі до берегів Гангу, завдяки чому Китай контролював половину Великого шовкового шляху. • Удосконалено систему державного управління: чиновників поділено на ранги. • У середині VIII ст. упорядковано єдиний звід законів. • Започатковано виробництво цукру з цукрової тростини. • З’явилися перші порцелянові вироби — предмет гордості і секрет імперії. • 874 р. — селянська війна під проводом Хуан Чао, який захопив столицю. • Імперія ослаблена селянськими повстаннями кінця IX ст., після її розпаду починається роздробленість |
|
Сун (960-1279) |
• Нове об’єднання Китаю. • Податки стали сплачувати не тільки селяни й городяни, а й знать та чиновники. • Селяни отримували державні позики під майбутній урожай. • Установлено тверді ціни на товари. • У XII ст. кочовики-чжурчжени захопили майже всю північ Китаю, утворивши там державу Цзінь («Золота»); на півдні сформувалася держава Південна Сун. • Випущено перші паперові гроші. • Винайдені компас, порох, книгодрукування, гармати, рухомі башти з таранами. • У XIII ст. монголи підкорили всю країну і заснували нову династію |
Монгольська династія Юань (1271-1368)
Таблиця 236
|
Заснована Хубілаєм, онуком Чингізхана |
|
• Монголи сприйняли традиційну китайську державну систему, засвоїли мову і писемність. • Китайці усунені з державних посад, їм заборонено вивчати військову справу, мати зброю, вивчати іноземні мови. • Приєднано Тибет. • Тісні відносини з країнами Європи: Китай відвідали місіонери й купці; найвідоміший з них — Марко Поло. • Династія пала внаслідок антимонгольського повстання |
Династія Мін (1368-1644)
Таблиця 237
|
• Остаточно звільнено Китай від монголів. • Скасовано рабство. • У 1421 р. столицю Китаю перенесено до Пекіну. • Проведено перепис земель, відновлено зрошувальну систему |
• Селяни, що обробляли необроблені землі, звільнялися від податків на три роки. • Армія переведена на самозабезпечення. • Торговельні зв’язки з країнами Азії та Африки |
Суспільно-державний устрій Китаю
Таблиця 238
|
Спадкова аристократія |
Мала титули і ранги, які могли надаватися і неаристократичним особам за особливі заслуги перед державою |
|
Чиновники |
Одержували платню або землю відповідно до рангу, не могли передати посаду у спадок. Кандидат на чиновницьку посаду мав скласти іспит, де перевірялися загальноосвітні знання та благонадійність особи |
|
«Добрі люди» |
Вільні селяни, ремісники, купці. Селяни носили певний одяг і не могли залишити місця проживання |
|
«Дешеві люди» |
Наймані робітники, напівраби, раби; не сплачували податків і вважалися безправними |
Система управління
Схема 41

Релігії Китаю
Таблиця 239
|
Мирне співіснування різних релігій |
||
|
Буддизм — державна релігія з VI ст. Найбільше поширений серед знаті |
Даосизм — релігія, популярна у простолюду, засуджувала багатство і закликала до рівності |
Конфуціанство — найбільш впливове вчення. З ХІ-ХІІ ст. збагачується елементами даосизму і буддизму, виникає нове конфуціанство |
Повсякденне життя китайців
Таблиця 240
|
Їжа |
• Головні культури — рис, конопля, бавовник, чай. • Вирощування цитрусових, абрикос, слив, бананів. • Майже не вживали молока та сиру. • Народні страви — пельмені, локшина (зварена на пару), рис |
|
Зовнішній вигляд |
• Одяг простий і зручний, носили плетені брилі, сандалі. • Виробництво шовку з тутового шовкопряду. • Чоловіки робили зачіски з довгого волосся. • Вишукані зачіски могли носити тільки жінки, які не покривали голову. • Аристократки мали довгі нігті та маленькі ніжки (формувалися з дитинства) |
|
Житло |
Подвір’я — невелика фортеця, з якої можна вигнати непроханого гостя |
Культура Китаю
Таблиця 241
|
Освіта і наука |
• Широка мережа початкових шкіл. • У великих містах — вищі школи для майбутніх чиновників. • У VIII ст. виникла Ханьлінська академія наук (Палата вчених) — найдавніша у світі наукова установа. • Розвивалися математика, астрономія, природознавство, медицина. • У XV ст. створено енциклопедії з різних галузей. • Винайдено книгодрукування у формі ксилографії — друку за допомогою дерев’яних дощок, на яких вирізьблювали текст або картини. • З початку VIII ст. виходила урядова газета «Столичний вісник», що проіснувала до XX ст. • У ІХ-Х ст. винайдено порох і компас |
|
Література |
• У VIII-XIII ст. — «золота доба» китайської поезії. Видатні поети — Лі Бо, Цін Чжао, Ду Фу тощо. • У XIV ст. — розквіт жанрів історичного роману і драми |
|
Архітектура |
• Печерні монастирі з велетенськими статуями Будди (до 15-17 м); унікальний храм — «Печера тисячі Будд». • Багатоярусні башти-пагоди на честь буддійських святих; мали непарну кількість поверхів — 3, 5, 9 і більше. • Китайські будівлі мали витончені форми, зводилися з каменю, мармуру, дерева і навіть металу; дахи мали загорнуті догори кути. Дахи будинків знаті вкривали золотими листами |
|
Мистецтво |
• У X ст. засновано Академію мистецтв. • Малювали тушшю на папері, шовку, дереві, камені. Картини не виставляли, а зберігали згорнутими у шкатулках. • Зображували сцени з народного життя, праці, розваг. • Пейзажі писали не з натури, а по пам’яті; це був самостійний жанр, що мав назву «гори і води». • Розвинуте мистецтво каліграфії; у занятті цим мистецтво убачали засіб духовного піднесення. • Високий рівень художніх ремесел — кераміки, різьблення по дереву, каменю (особливо нефриту), слоновій кістці, перегородчастій емалі тощо. • В епоху Тан винайдено порцеляну, яку вкривали розписами та емаллю |