Крок до ВНЗ. Всесвітня історія. Довідник

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939-1945 рр.). СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Друга світова війна була наймасштабнішою в історії людства. Воєнні дії відбувалися на території Європи, Азії, Африки, Австралії, на всіх морях та океанах. У ній взяли участь 61 країна світу, в арміях яких воювало 110 млн осіб. Були використані нові види озброєнь, у тому числі атомна бомба.

Причини Другої світової війни

• Версальська система поставила Німеччину в нерівноправне становище та обділила Японію й Італію, тому ці країни прагнули переділу світу.

• Світова економічна криза 1929-1932 рр. сприяла встановленню та посиленню тоталітарних режимів, що проповідували націоналізм, расизм, мілітаризм.

• Політика умиротворення агресора, що її провадили Велика Британія і Франція, та ізоляціонізм США.

• Підписання пакту Ріббентропа-Молотова (23.08.1939 р.) означало підтримку СРСР агресивних планів Німеччини.

Плани держав

Німеччина	• Повернення територій, утрачених внаслідок Версальського договору. • Розширення «життєвого простору» для німецької нації до Уралу. • Завоювання нових колоній
Італія	• Розширення територій до розмірів колишньої Римської імперії. • Завоювання Близького Сходу, Північної та Східної Африки
Японія	• Панування в Азії
СРСР	• Встановлення комуністичного режиму в усій Європі

Характер Другої світової війни

• Для держав Антикомінтернівського пакту — загарбницька з метою, розширення власних територій, завоювання ринків збуту та джерел сировини;

• Для окупованих країн — визвольна;

• Для СРСР — із 17.09.1939 р. до 22.06.1941 р. — загарбницька, з 22.06.1941 р. — визвольна.

Періодизація Другої світової війни (І варіант)

І. 1.09.1939. — червень 1942 р.	Розширення масштабів війни за переваги сил агресорів
II. Червень 1942 — січень 1944 р.	Перелам у воєнних діях, стратегічна ініціатива і перевага сил переходять до країн антигітлерівської коаліції
III. Січень 1944-2.09.1945 р.	Розгром армій держав-агресорів та крах їхніх урядів

Періодизація Другої світової війни (II варіант)

I. 1.09.1939-22.06.1941 р.	Розширення агресії Німеччини та СРСР в Європі
II. 22.06.1941-19.11.1942 р.	Напад Німеччини та її союзників на СРСР, формування антигітлерівської коаліції
III. 19.11.1942-1943 р.	Докорінний злам у війні на користь країн антигітлерівської коаліції
IV. Кінець 1943-9.05.1945 р.	Наступ антигітлерівської коаліції по всіх фронтах. Розгром і капітуляція нацистської Німеччини
V. 9.05.1945-2.09.1945 р.	Завершення бойових дій в азійсько-тихоокеанському регіоні. Розгром і капітуляція Японії

Розгортання воєнних дій у Європі в 1939 — першій половині 1941 р.

Розгром Польщі Німеччиною та СРСР

1.09.1939 р. — початок «блискавичної війни» Німеччини проти Польщі (план «Вайс»). Уже за тиждень була оточена Варшава; цивільне населення зазнало небачених бомбардувань. Польський уряд зумів емігрувати до Лондона.

ЦЕ ЦІКАВО!

Історик Н. Дейвіс — про Польщу: «Західні держави вважали, що заручилися союзником перед загрозою нацистської агресії; насправді вони заручилися союзником, на якого нападуть і Радянський Союз, і Третій рейх.

Поляки думали, що їм треба протриматися всього 15 днів, поки французи перетнуть кордон з Німеччиною на Заході; насправді їм довелося самотужки стримувати і Вермахт, і Червону армію».

3.09.1939 р. — Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині, проте воєнних дій не вели (так звана «дивна війна»),

17.09.1939 р. — армія СРСР перетинає східні кордони Польщі, практично не зустрічаючи опору. 28 вересня Польща була повністю окупована Німеччиною та СРСР. Захоплені в полон польські офіцери були розстріляні СРСР (найвідоміші місця масових розстрілів — Катинь, Старобельськ, Харків).

Агресія СРСР проти Фінляндії

30.11.1939 р. — у відповідь на відмову Фінляндії передати частину своєї території СРСР розпочинає війну проти країни.

• СРСР було виключено з Ліги Націй.

• До Фінляндії їхали добровольці з усієї Європи.

• Франція та Велика Британія допомагали зброєю та продовольством.

• Підтримку війни висловила тільки Німеччина.

• Червоній армії не вдалося одержати суттєву перевагу, її втрати були вдвічі більшими за фінські (195 тис. осіб проти 90 тис.).

12.03.1940 р. — за мирним договором Фінляндія втратила Карельський перешийок та район на півночі країни (9 % території), проте зберегла незалежність.

Початок агресії Німеччини в Західній Європі

9.04.1940 р. — загарбання Німеччиною Данії. Країна здалася без бою і зберегла короля та уряд.

Квітень-червень 1940 р. — завоювання Німеччиною Норвегії, де владу було передано колабораційному урядові В. Квіслинга.

СЛОВНИК!

Колабораціонізм — співробітництво з окупаційною владою.

Швеція мусила зберігати нейтралітет і постачати Німеччині залізну руду. Скандинавські країни опинилися під нацистським контролем.

10-28.05.1940 р. — захоплення Німеччиною Бельгії та Голландії.

Загарбання Франції

14.05.1940 р. — напад Німеччини на Францію через стик кордонів Бельгії, Франції та Люксембургу. Унаслідок під Дюнкерком оточене 340-тисячне угруповання англо-французьких військ, які змогли евакуюватися до Британії.

Франція капітулювала 22.06.1940 р. на таких умовах:

• Північна Франція з Парижем (2/3 території країни) окупована німецькими військами.

• У Південній Франції створено автономний маріонетковий уряд маршала Петена зі столицею у м. Віші.

• Франція має роззброїтися, 2 млн солдат відправлені на роботи до Німеччини.

• Ельзас і Лотарингія повертаються Німеччині.

Генерал Шарль де Голль емігрував до Великої Британії, де створив комітет руху опору «Вільна Франція».

«Битва за Англію»

Серпень-листопад 1940 р. — ланцюг наростаючих за потужністю повітряних нальотів на порти й заводи, бої за перевагу в повітрі над Ла-Маншем, які мали підготувати висадку німецького десанту на Британські острови (операція «Морський лев»), Британія перемогла завдяки зростаючим втратам німецької авіації (1733 літаки проти 915 британських) та погіршенню погодних умов.

Значення перемоги

• Забезпечила союзникам недоступну для сухопутних військ ворога базу.

• Стала основою для зростання ВПС союзників.

• Сприяла формуванню антигітлерівської коаліції: США не вступили б у війну, якби Велика Британія була переможена.

Наслідки перемоги

Не зумівши розгромити Англію, Німеччина блокувала Британські острови підводним та надводним флотом й авіацією, загрожуючи знищенням торговельного судноплавства, що забезпечувало Велику Британію продовольством, паливом, сировиною.

Фашистська агресія на Балканах

• 28.10.1940 р. — спроба Італії захопити Грецію; закінчилася невдачею. Муссоліні звернувся по допомогу до Гітлера.

• Березень 1941 р. — приєднання до Антикомінтернівського пакту Болгарії та Югославії. У відповідь група офіцерів Югославії здійснює державний переворот і звертається по допомогу до СРСР.

• Квітень 1941 р. —розгром Югославії німецькими, італійськими, угорськими військами. Капітуляція Греції.

Результати

• Югославія розділена на «незалежні» Сербію і Хорватію.

• Решта земель поділені між Італією, Болгарією, Угорщиною, Німеччиною.

• В Югославії та Греції встановлені колаборантські уряди.

• У Хорватії усташі починають етнічні чистки сербського населення (масові розстріли, поміщення у концтабори).

• Військово-політична ситуація у Південно-Східній Європі змінилася на користь фашистських агресорів.

Результат: до літа 1941 р. Німеччина та союзники завоювали 12 країн й отримали промисловий потенціал Франції, Скандинавії, Нідерландів, стратегічне становище Балкан.

Розширення кордонів СРСР

17.09.1939 р. — Червона армія перетнула польсько-радянський кордон, що означало вступ СРСР в Другу світову війну.

28.09.1939 р. — Договір «Про дружбу і кордони» між СРСР та Німеччиною:

— кордон між Німеччиною та СРСР зміщено східніше передбачуваного пактом Ріббентропа-Молотова розмежування;

— Німеччині дісталися власне польські землі;

— СРСР — території Західної України, Західної Білорусі та вплив на Литву.

Березень 1940 р. — внаслідок радянсько-фінської війни СРСР отримав в оренду фінський о. Ханко для створення військово-морської бази; Карельський перешийок із Виборгом перейшов до СРСР.

Червень 1940 р. — Румунія на вимогу СРСР передає Бессарабію та Північну Буковину, де більшість населення становили українці.

Під тиском Москви Латвія, Литва та Естонія дозволяють ввести на свою територію радянські війська. Під контролем Москви сформовані нові уряди, які звернулися до Сталіна з проханням про включення до складу СРСР.

План нападу Німеччини на СРСР «Барбаросса»

• Розгром СРСР за 7-8 тижнів до закінчення війни з Великою Британією.

• Головні стратегічні об’єкти — Ленінград, Москва, Центральний промисловий район, Донецький басейн.

• Виділено 152 дивізії, в тому числі 19 танкових і 14 моторизованих, 2 бригади (майже 80 % німецької армії); союзники Німеччини надали 16 бригад і 29 піхотних дивізій.

Для нападу на СРСР було створено Троїстий пакт Японії, Німеччини та Італії (1940 р.); активну участь у нападі мали відіграти Румунія, Фінляндія, Угорщина.

Головні напрямки німецького наступу на СРСР

Група армій	Командувач	Завдання
«Північ»	Генерал-фельдмаршал В. Леєб	Наступ на Прибалтику, Ленінград, Псков з метою знищення радянських військ у Прибалтиці, захоплення балтійських портів
«Центр»	Генерал-фельдмаршал Ф. Бок	Завдання удару по флангах радянських військ в районі Білостока, з’єднання в районі Мінська і наступ на Москву
«Південь»	Генерал-фельдмаршал Г. Рундштедт	Знищення радянських військ в Західній та на Правобережній Україні, наступ на Харків, Донбас, Крим

Воєнні дії на радянсько-німецькому фронті в 1941 — першій половині 1942 рр.

СРСР мав кількісну і якісну перевагу в технічному оснащенні Червоної армії напередодні Другої світової війни. Кількість збройних сил СРСР досягла 4,9 млн осіб (червень 1941 р.), військово-повітряні сили мали 23 тис. літаків. У вищому військовому керівництві немецьких військ не було одностайності щодо стратегічного плану дій Червоної армії у випадку війни. Оголошення війни Німеччиною стало несподіванкою.

22.06.1941 р. — напад Німеччини на СРСР. Військам нападників протистояли 170 радянських дивізій і дві бригади, які мали чисельну перевагу в кількості танків і літаків. Утворені такі фронти:

• Північний (командувач генерал-лейтенант М. Попов).

• Північно-Західний (генерал-полковник Ф. Кузнецов).

• Західний (генерал Д. Павлов).

• Південно-Західний (генерал-полковник М. Кирпонос).

• Південний (генерал І. Тюленєв).

Морські кордони прикривали Балтійський, Північний і Чорноморський флоти.

23.06.1941 р. — утворено Ставку Головного командування (з серпня — Ставка Верховного головнокомандування). 30.06.1941. сформований Державний комітет оборони. Ці органи очолив Й. Сталін.

23-29.06.1941 р. — танкові бої в районі Рівне-Дубно-Луцьк-Броди затримали просування ворога, проте з 4,2 тис. радянських танків Південно-Західного фронту залишилося 737.

Липень 1941 р. — Смоленська битва. Внаслідок контрудару Червоної Армії під Оршею, Вітебськом,

Великими Лукам і Смоленськом німецькі війська вперше переходять до оборони.

7.07-26.09.1941 р. — оборона Києва. Завершилася оточенням понад 500 тис. радянських воїнів.

5.09-16.10.1941 р. — оборона Одеси, яка утримувала значні сили противника і дозволила відійти за Дніпро Червоній армії.

10.0 7.1941 р. — 27.01.1944 р. — битва за Ленінград.

• Із 8.09.1941 р. місто було оточене; у кільці блокади опинилися 2,5 млн мирних жителів та війська Ленінградського фронту. Постачання та евакуація ленінградців відбувалися Дорогою життя — трасою по кризі Ладозького озера. Жертвами блокади стали близько мільйона ленінградців.

• Червона армія здійснила чотири невдалі спроби прорвати блокаду: у вересні 1941 р., у жовтні 1941 р., у січні 1942 р., у серпні-вересні 1942 р.

• Незважаючи на тривалу блокаду міста, група армій «Північ» так і не взяла його.

30.09.1941 р. — 7.01.1942 р. — операція німецької армії «Тайфун» стала початком битви за Москву. Ціною героїчної оборони противника зупинили на підступах до столиці. 5.12.1941 р. Червона армія перейшла у контрнаступ і відкинула гітлерівців від Москви на 100-250 км.

ЦЕ ЦІКАВО!

Втрати Німеччини у битві за Москву становили 500 тис. осіб, втрати СРСР — 1,8 млн.

Значення перемоги у битві під Москвою

• Зрив «бліцкригу».

• Завдано удару по моральному стану німецької армії.

• Розпочався загальний наступ Червоної армії, що тривав на деяких фронтах до квітня 1942 р.

• Піднявся міжнародний авторитет СРСР.

30.10.1941 р. — 4.07.1942 р. — оборона Севастополя. Зірвані плани щодо знищення Чорноморського флоту СРСР.

Березень-травень 1942 р. — Любанська операція з метою зняття блокади з Ленінграда. Закінчилася оточенням 2-ї ударної армії та переходом на бік Німеччини її командувача генерала А. Власова.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Андрій Власов (1901-1946) походив з селянської родини Нижньогородської губернії. Закінчив духовне училище, два класи духовної семінарії, а в 1920 р. пішов до Червоної армії.

Це стало початком його військової кар'єри. У 1938 р. Власова призначають командиром 99-ї стрілецької дивізії, однієї з найкращих у СРСР.

Після окупації Польщі радянськими і німецькими військами 1939 р. між арміями встановилися тісні контакти, і Власов неодноразово підкреслював дисциплінованість німецьких збройних сил. Влітку 1941 р. йому двічі пощастило: його війська вирвалися з оточення і під Львовом, і під Києвом, а в листопаді 1941 р. його армія бере участь у битві за Москву. За успішне командування Власова нагородили орденом Червоного Прапору. У березні 1942 р. очолив 2-гу Ударну армію, яка обороняла Ленінград. У нового командувача бракувало сил виправити становище: наприкінці червня 1942 р. закінчилися боєприпаси і продовольство, порушилося управління дивізіями. Окремі групи армії пробивалися через оточення. Близько 3-х тижнів Власов блукав лісами й болотами, поки не був захоплений німцями. Полон означав смерть для радянського командира, і Власов перейшов на бік німців, вірячи в їхню перемогу. У грудні 1942 р. було заявлено про створення Російської визвольної армії (РВА) з радянських військовополонених, але Власов фактично не командував її частинами. РВА тільки одного разу вступила в бій із Червоною армією у квітні 1945 р.

Наприкінці війни більшість власівців перейшли на зайняту американцями територію Чехії та Баварії; сам Власов був захоплений радянським танковим підрозділом. На суді він визнав свою вину. 1.08.1946 р. Власова та інших командувачів РВА повісили.

Травень 1942 р. — фактичний розгром німцями Кримського фронту: втрати Червоної Армії становили 200 тис. осіб, залишено Керч, що ускладнило ситуацію в Севастополі.

12-29.05.1942 р. — битва за Харків, де були оточені війська Південно-Західного фронту під командуванням маршала С. Тимошенка. У полон потрапили 240 тис. бійців та командирів, захоплено 2 тис. гармат і 1250 танків.

Червень 1942 р. — німці зайняли Донбас, Ростов-на-Дону.

Таким чином, більша частина європейської території СРСР була зайнята противником. У липні 1942 р. нацистські війська вийшли до Волги; почалася оборона Сталінграда. Німецьке командування планувало прорватися до нафти Кавказу та перерізати Волгу як найбільшу транспортну артерію країни.

ЦЕ ЦІКАВО!

28.07.1942 р. Сталін підписав наказ № 227 («Ані кроку назад!»): війська, що самовільно відступали, розстрілювалися спеціальними загороджувальними загонами.

Причини поразок Червоної армії в 1941 р.

• Міжнародна ізоляція СРСР; значні сили були сконцентровані на кордонах з Японією і Туреччиною.

• Переваги нанесення першого удару: за перші три тижні СРСР втратив 6 тис. танків, 3,5 тис. літаків; в бій вводився неукомплектований на 60-70 % і непідготовлений резерв.

• Масові репресії 20-30-х рр. призвели до погіршення якості командного складу: на 1941 р. тільки 26 % командирів мали досвід бойових операцій, 7 % командирів — вищу військову освіту, 37 % не мали навіть середньої освіти. В цілому протягом 30-х рр. по Наркомату оборони репресовано близько 4 млн осіб, з них 50 тис. командирів.

• Некомпетентність військово-стратегічного керівництва: Сталін і його оточення неправильно визначили терміни й напрямки основних ударів фашистських військ, незважаючи на дані розвідки.

• Відсутня оборонна доктрина — ворога збиралися бити на його території «малою кров’ю».

• Напередодні війни була заборонена антифашистська пропаганда.

Формування антигітлерівської коаліції

• 12.07.1941 р. — «Угода між урядами СРСР та Великої Британії про спільні дії у війні проти Німеччини». Сторони домовилися про спільні дії у війні з Німеччиною, взаємодопомогу і підтримку, відмову від сепаратного миру з противником.

• 1.08.1941 р. — обмін нотами між СРСР та США: подовжено на рік американо-радянську торговельну угоду; США зобов’язалися допомагати СРСР у війні з Німеччиною.

• Серпень 1941 р. — Атлантична хартія США та Великої Британії про відсутність територіальних претензій, повагу права народів на самовизначення. СРСР приєднався пізніше.

• 29.09-1.10.1941 р. — радянсько-британсько-американська конференція в Москві. Домовленості про взаємну військово-технічну допомогу.

• Листопад 1941 р. — США поширили на СРСР закон про ленд-ліз.

СЛОВНИК!

Ленд-ліз — система передання в оренду або позики зброї, боєприпасів, стратегічної сировини, продовольства тощо.

ЦЕ ЦІКАВО!

За роки війни СРСР отримав за ленд-лізом понад 400 тис. автомашин, 18,7 тис. літаків, понад 10 тис. танків, чимало промислового обладнання, сировини і продовольства. Поставки літаків становили 12 % радянського виробництва, поставки танків — понад 10 %.

• 1.01.1942 р. — Декларація Об’єднаних Націй, підписана СРСР, США, Великою Британією, Китаєм тощо. Наголошено на необхідності повної перемоги над фашистськими агресорами для збереження життя, свободи, незалежності народів.

• 26.05.1942 р. — британо-радянський договір «Про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі». Домовленість про взаємодопомогу і співробітництво між країнами під час війни та після неї строком на 20 років.

• 11.06.1942 р. —радянсько-американський договір про взаємодопомогу.

ЦЕ ЦІКАВО!

Історик Н. Дейвіс: «Хоча антинацистський альянс був спакований у розмірковування про свободу, демократію і справедливість, Великий альянс був зв'язаний цинічними міркуваннями вигоди... Все залежало від здатності Червоної армії встояти, від здатності Англії залишатися нездоланною фортецею і від здатності США правильно розпорядитися своїми колосальними ресурсами для одночасної війни на Тихому океані й у Європі».

Докорінний злам у Другій світовій війні

Перехід стратегічної ініціативи на бік союзників по антигітлерівській коаліції.

Передумови

• Розвиток військової економіки країн антигітлерівської коаліції: відновлення роботи евакуйованих промислових підприємств СРСР, збільшення робочого дня до 11-12 годин, праця жінок і підлітків. До осені 1942 р. СРСР, США і Велика Британія випускали артилерійських гармат у 5 разів, літаків у 3 рази, танків — у 10 разів більше, ніж Німеччина Італія та Японія разом.

• Впровадження новітніх озброєнь.

• Координація дій Руху Опору.

Основні битви

Сталінградська битва

• Оборона Сталінграда розпочалася 17.07.1942 р. під командуванням генералів В. Чуйкова та М. Шумілова. Місто було зруйноване нальотами німецької авіації.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Георгій Жуков (1896-1974) народився у бідній селянській родині в Калузькій губернії. Після закінчення церковно-парафіяльної школи став учнем у кушнірській майстерні свого дядька, у 16 років підмайстром, почав заробляти непогані гроші. У 1915 р. його призвали в армію, закінчив унтер-офіцерську школу. Але повоювати йому вдалося кілька місяців: після контузії на фронт уже не повертався.

Лютневу революцію сприйняв співчутливо, пізніше навіть заявив про перехід на платформу більшовиків. У вересні 1918 р. Жукова призвали вже до Червоної армії. За придушення селянського повстання у Тамбовській та Воронезькій губерніях отримав першу радянську нагороду — орден Червоного Прапора. У 1930-ті роки йому пощастило вціліти й швидко просунутися в кар'єрі: під час Громадянської війни Жуков воював у І Кінній армії, бійці якої мали особливу шану наркома оборони К. Ворошилова. У червні 1938 р. Жуков стає заступником командувача Білоруського військового округу з кавалерії, а 1939 р. очолив корпус під час боїв на Халхін-Голі. Вже тоді проявилися не тільки вольові якості полководця, а й зневажливе ставлення до солдатських життів. Напад Німеччини на СРСР він зустрів на посаді начальника Генштабу, а завершив війну командувачем 1-го Білоруського фронту, який брав Берлін. У червні 1946 р. Жукова звинуватили у перебільшенні власних заслуг і відправили командувати другорядним Одеським округом.

Після смерті Сталіна він став першим заступником міністра оборони, а потім і міністром оборони. Але 1957 р. його зняли з усіх посад. У СРСР його мемуари «Спогади і роздуми» були чи не найпопулярнішою книгою про війну.

• 19.11.1942 р. — розпочалася контрнаступальна операція Червоної армії «Уран». Війська Сталінградського і Південно-Західного фронтів 23 листопада оточили німецьке угруповання з 330 тис. осіб під командуванням фельдмаршала Ф. Паулюса.

• Німецьке командування намагалося розблокувати оточені війська, проте нацистські війська зазнали поразки. 2.02.1943 р. Паулюс з рештками своїх військ (90 тис. осіб) здався у полон.

• Німеччина втратила 140 тис. осіб, Червона армія — 155 тис. бійців.

Результат: Сталінградська битва стала початком докорінного зламу у війні.

ЦЕ ЦІКАВО!

У 1943 р. Черчілль вручив Сталіну меч із написом англійською та російською мовами: «Громадянам Сталінграда, міцним як сталь, від короля Георга VI на знак глибокого захоплення британського народу».

Курська битва

12.07-23.08.1943 р. — контрнаступ Червоної армії на Курській дузі, де німці планували взяти реванш за Сталінградську битву.

• Угруповання німецької армії становило близько 900 тис. осіб, 2,7 тис. танків, 2 тис. літаків. Радянські війська Центрального і Воронезького фронтів нараховували до 1,3 млн осіб, а Степовий фронт, що стояв позаду, — ще 500 тис. бійців; 5 тис. танків, 2,6 тис. літаків.

• Курська битва розпочалася з наступу німецької армії. 5-10 липня відбувся найбільший танковий бій біля с. Прохорівка, в якому брали участь близько 1200 танків і самохідних гармат з обох боків.

• Червона армія звільнила Орел, Білгород, Харків.

• Втрати Вермахту становили близько 500 тис. бійців, 1,5 тис. танків, понад 3 тис. літаків. Втрати Червоної армії становили 850 тис. осіб, понад 6 тис. танків і самохідних гармат, 1,5 тис. літаків. Проте СРСР мав більші резерви, які дозволили відновитися армії.

Результат: Курська битва закріпила співвідношення сил на фронті на користь Червоної армії.

Капітуляція Італії

Становище Італії в 1943 р. визначалося такими подіями:

• розгром фашистських військ у Сталінградській битві та битві на Курській дузі завдав значного удару по гітлерівському блоку і спричинив погіршення італо-німецьких відносин;

• поразка італійських військ в Африці, де Італія втратила свої колонії;

• глибока економічна криза: державний борг Італії у десять разів перевищував річний національний дохід країни;

• посилення антифашистського руху.

У ніч на 10.07.1943 р. англо-американський десант висадився на Сицилії; до середини серпня 1943 р. острів опинився під контролем союзників.

24.07.1943 р. відбулася Велика фашистська рада, яка розглянула питання відставки Муссоліні. Наступного дня Муссоліні було заарештовано.

Новий уряд, очолюваний П. Бадольйо, розпочав таємні переговори з Великою Британією та США про вихід з війни; фашистську партію розпущено, легалізовані антифашистські організації.

3.09.1943 р. Італія капітулювала. 13.10.1943 р. вона оголосила війну Німеччині. Внаслідок воєнних дій центральна і північна частини Італії були окуповані Німеччиною.

Тегеранська конференція (28.11-1.12.1943 р.)

Учасники: Й. Сталін (СРСР), президент США Ф. Рузвельт, прем’єр-міністр Великої Британії В. Черчілль.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Вінстон Черчілль (1874-1965) — видатний політичний діяч Великої Британії. Народився він у родовому палаці герцогів Мальборо Бленгейм (Черчіллі належали до цієї родини); мати була дочкою американського місіонера. Із дитинства Вінстон демонстрував свою упертість: займався лише тими предметами, які були йому до вподоби (мови і література). Унаслідок він не здобув систематичної освіти, притаманної людям його кола. Навіть батько вирішив, що юридичної освіти синові не здолати, і відправив його до військового училища. Молодий офіцер брав участь у військових експедиціях до Індії та Судану, тоді ж почав літературну діяльність. Невдовзі він переключається на політику. У 1911-1914 рр. Черчілль стає військово-морським міністром, згодом — міністром військового постачання, доклавши чимало зусиль до розробки і впровадження танків. У 1940 р. він один із перших зрозумів небезпеку нацистської Німеччини та хибність політики умиротворення агресора, що дозволило обійняти посаду прем'єр-міністра.

Друга світова війна стала зірковим часом Черчілля, який активно сприяв утворенню антигітлерівської коаліції. Але після закінчення війни першим висловився про необхідність об'єднання всього західного світу в боротьбі проти комуністичного Сходу. У 1953 р. Черчілль отримав Нобелівську літературну премію. Останні дні він доживав у власному маєтку. У 1973 р. біля британського парламенту було відкрито пам'ятник цьому багатогранному діячеві.

Основні рішення

• США та Велика Британія зобов’язувалися відкрити Другий фронт у травні 1944 р.

• Розбіжності у поглядах щодо устрою післявоєнної Німеччини: СРСР — за збереження цілісності країни, США — за розчленування, Велика Британія — за формування Дунайської федерації, до якої мала увійти і частина німецьких земель.

• СРСР повинен вступити у війну з Японією після розгрому Німеччини.

• Передбачено позбавити Японію колоніальних володінь, передати Китаю Маньчжурію і Тайвань, надати незалежність Кореї.

• Обговорювалася проблема створення Організації Об’єднаних Націй.

• Зазначена необхідність спільних дій у мирний час.

Результат: уперше була узгоджена стратегія трьох великих держав, визначені масштаби й строки військових операцій. Рішення конференції укріпили антигітлерівську коаліцію.

Окупаційний режим Німеччини в країнах Європи

Окупаційна політика гітлерівської Німеччини була детально розроблена планом «Ост» 1940 р.

Мета

• Вивільнення життєвого простору для «арійської нації».

• Використання матеріальних і людських ресурсів на користь Німеччини.

Зміст

• Ліквідація демократичних свобод.

• Розпуск політичних партій і профспілок.

• Заборона страйків і демонстрацій.

• Вивезення мільйонів людей на примусові роботи до Німеччини.

• Використання промисловості та сільського господарства для забезпечення Німеччини і німецької армії.

• Розділ населення за національною ознакою, знищення євреїв (Голокост).

• Знищення населених пунктів разом із мешканцями з метою залякування (особливо поширено в Східній Європі).

• Поширення мережі концтаборів (Бухенвальд, Освенцим, Дахау тощо) для військовополонених та «небажаних» категорій населення (інтелігенції, комуністів).

Наслідки

Зростання Руху Опору.

Голокост (Шоа)

Голокост — кампанія систематичного расового геноциду євреїв, яку проводила гітлерівська Німеччина протягом Другої світової війни, спроба знищення всіх євреїв Європи з використанням новітніх технологій.

«Остаточне вирішення» єврейського питання було затверджене влітку 1941 р. і поширювалося на всі європейські країни. Євреїв переселяли до гето. Була створена мережа концтаборів, де мало відбуватися знищення людей (планувалося умертвити 7-8 млн осіб); найбільшими «фабриками смерті» були Освенцим, Треблінка. Масові розстріли були організовані в усіх населених пунктах Східної Європи (Бабин Яр у Києві).

Європа продемонструвала як героїзм тих, хто переховував євреїв, так і аморальність тих, хто видавав гестапо євреїв, які втекли з гето чи концтабору. Польські партизани створили спеціальну організацію з порятунку євреїв — «Зеготу», проте війну пережило лише 5 % євреїв Польщі. У Данії король Кристіан, демонструючи своє співчуття євреям, нашив на свій одяг жовту зірку Давида; більшість данських євреїв урятувалися. В Угорщині шведський дипломат Р. Валленберг організував утечу багатьох євреїв.

Документально встановлене знищення близько 6 млн євреїв: 3 млн у Польщі, 2 млн у СРСР, 1 млн в інших країнах.

Антифашистський Рух Опору

Мета: відновлення національної незалежності та державного суверенітету окупованих країн. У разі повної окупації країни Рух Опору очолювався емігрантськими урядами (Польща, Нідерланди, Югославія, Бельгія, Греція тощо).

Форми

• Саботаж, страйки, диверсії на підтримку армій союзників.

• Антифашистська пропаганда.

• Розвідувальна діяльність.

• Партизанська боротьба (СРСР, Франція, Італія, Греція тощо).

• Антифашистські повстання. Так, повстання у Варшавському гето (квітень 1943 р.) мало не допустити остаточної «чистки» і тривало три тижні, поки з повсталих не залишилося 80 осіб.

Організації

• «Вільна Франція» (засновник Ш. де Голль)охоплювала різні верстви населення незалежно від партійної приналежності.

• Комітет національного визволення Італії координував партизанські бригади ім. Гарібальді.

• ЕЛАС — партизанська армія Греції.

• Центральний штаб партизанського руху (СРСР).

Особливості Руху Опору в Східній Європі

• Жорстокість окупаційного режиму, на відміну від Західної Європи, породжувала непримиренність місцевого населення і суттєво обмежувала колаборацію (співробітництво з окупантами).

• Розкол Руху Опору на національну і комуністичну течії, які часто ворогували між собою:

— Польща — Армія Крайова, підпорядкована емігрантському уряду в Лондоні, та комуністична Гвардія Людова;

— СРСР — Українська Повстанська Армія та комуністичні партизанські загони;

— Югославія — комуністична Народно-визвольна армія Югославії (НВАЮ) під проводом Й. Б. Тіто та четники — сербські партизани-монархісти під проводом міністра емігрантського уряду Д. Михайловича.

• Створення національних збройних сил у складі Червоної армії (Чеська бригада Л.Свободи, Військо Польське).

Особливості Руху Опору в Азії

Збройна боротьба з окупантами поєднувалася з антиколоніальною боротьбою за національне визволення.

Другий фронт у Європі

6.06-24.07.1944 р. — операція «Оверлорд»: висадка англо-американського десанту за участю канадських, польських, чехословацьких, французьких військ у Нормандії (Північ Франції). Відкриття Другого фронту.

• Верховний головнокомандувач союзників — генерал Д. Ейзенхауер (США); сухопутними військами командував генерал Б. Монтгомері (Велика Британія), військово-повітряними силами — маршал Т. Лі-Мелорі (Велика Британія), морським силами — адмірал Б. Рамсей (Велика Британія).

• Союзні сили: 2,9 млн осіб, понад 13 тис. літаків, близько 7,3 тис. військових кораблів та інших суден. Таким чином, досягнуто перевагу над противником у танках — утричі, в артилерії — удвічі, у літаках — у 60 разів.

• Втрати Німеччини — 113 тис. осіб, понад 2 тис. танків, понад 900 літаків, 57 кораблів. Втрати союзників — 122 тис. осіб, близько 2400 танків, 67 кораблів, понад 1,5 тис. літаків.

• До кінця операції союзники створили плацдарм для наступу на Німеччину розміром 100 х 60 км.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Дуайт Ейзенхауер (1890-1969) народився в американському місті Денісон, Техас. У дитинстві він захоплювався математикою та історією, був одним з кращих спортсменів міста.

У військовому училищі навчання відійшло на другий план, найбільших успіхів Ейзенхауер досяг на футбольному полі. До 1936 р. йому так і не вдалося отримати посаду. Тільки у 1940 р. йому дали звання полковника. Друга світова війна дає можливість продемонструвати свої здібності. Глибокі знання і надзвичайна працездатність зробили Ейзенхауера одним із провідних полководців США, а 1942 р. він отримав призначення в Англію на посаду головнокомандувача всіх збройних сил США в Європі та Африці. Він командував висадкою на Сицилію, відкриттям Другого фронту, визволенням Парижа. Після капітуляції Німеччини Ейзенхауер став головнокомандувачем американських окупаційних військ у Німеччині. У 1948 р. він очолив Колумбійський університету США, але ненадовго: наступного року його призначили головнокомандувачем збройних сил НАТО, а 1952 р. обрали президентом США.

15.08.1944 р. — операція «Енвіл»: висадка британської армії та французьких військових частин, сформованих у Британії генералом де Голлем, у Південній Франції. У Парижі відбувається повстання, німецький гарнізон капітулює.

Осінь 1944 р. — звільнення Голландії та майже всієї Франції, крім району Арденн.

16.12.1944-28.01.1945 р. — контрнаступ німецьких військ в Арденнах.

Лютий-квітень 1945 р. — Рурська операція: оточення великого угруповання німецьких військ (300 тис. осіб, у тому числі 24 генерали), захоплення Руру (Німеччина).

Квітень-травень 1945 р. — звільнення Італії у взаємодії з італійськими партизанами.

Воєнні дії Червоної армії в Європі (1944-1945 рр.)

Січень-лютий 1944 р.

• Ленінградсько-Новгородська операція, внаслідок якої знято блокаду з Ленінграда та звільнено Ленінградську обл.

• Корсунь-Шевченківська операція, що поклала початок звільненню Правобережної України.

Квітень-травень 1944 р. — звільнення Криму. Літо 1944 р.

• Звільнення Карело-Фінської республіки.

• Операція «Багратіон» з визволення Білорусі.

• Львівсько-Сандомирська операція з визволення Західної України; початок визволення Польщі.

• Яссько-Кишинівська операція зі звільнення Молдови.

Березень-жовтень 1944 р. — звільнення Румунії, яка підписала з СРСР перемир’я і оголосила війну Німеччині.

Липень 1944 — травень 1945 р. — визволення Польщі. Червона армія не підтримала Варшавське повстання (серпень-вересень 1944 р.), організоване емігрантським урядом; загинуло близько 200 тис. поляків.

Серпень-листопад 1944 р. — звільнення Прибалтики; вихід з війни Фінляндії.

Серпень 1944 р. — травень 1945 р. — звільнення Чехословаччини.

Серпень 1944 р. — квітень 1945 р. — Будапештська операція зі звільнення Угорщини.

Вересень 1944 р. — звільнення Болгарії. Утворено прокомуністичний уряд Вітчизняного фронту, який оголосив війну Німеччині.

Серпень-грудень 1944 р. — Белградська операція з визволення Югославії у взаємодії з НВАЮ.

Жовтень 1944 р. — звільнення Північної Норвегії. Березень-квітень 1945 р. — Віденська операція, визволення Східної Австрії.

Січень-травень 1945 р. — звільнення Східної Німеччини.

25.04.1945 р. — зустріч Червоної армії і союзних військ на р. Ельба (Німеччина).

16.04.1945 р. — Берлінська операція під командуванням Г. Жукова.

30.04.1945 р. — Гітлер отруївся.

2.05.1945 р. — берлінський гарнізон капітулював.

ЦЕ ЦІКАВО!

Берлін було взято ціною великих і, на думку багатьох військових, непотрібних жертв. Генерал О. Горбатов писав: «З військової точки зору Берлін не слід було штурмувати. Місто достатньо було взяти у кільце, і воно само здалося б за тиждень. Німеччина капітулювала б неминуче. А в штурмі, напередодні перемоги, у вуличних боях ми поклали не менше 100 тисяч солдатів. І які люди були — золоті, скільки всього пройшли, і вже кожен думав: „Завтра дружину, дітей побачу..."».

• Травень 1945 р. — Празька операція. Завершення війни з Німеччиною.

• Акт про капітуляцію Німеччини було підписано двічі. 7.07.1945 р. — у Ставці головнокомандування союзних військах генерала Д. Ейзенхауера в Реймсі, проти чого заперечив Сталін. У ніч з 8 на

9.05.1945 р. відбувся повтор процедури у Карлсгорсті; від німецької сторони акт про капітуляцію підписав фельдмаршал Кейтель, з радянської — маршал Г. Жуков.

Депортації народів у СРСР

Привід: співробітництво народів з німецької окупаційною владою.

1941 р. — переселення німців Західної України, Бессарабії, Північної Буковини, Прибалтики, Закавказзя у Сибір і Казахстан. Ліквідована автономна республіка німців Поволжя.

1943-1944 рр. — виселення народів Північного Кавказу (карачаївців, калмиків, чеченців, інгушів, балкарців з метою придушення антирадянських виступів у регіоні.

1944 р. — виселення кримських татар, греків, болгар, вірмен Криму з метою слов’янізації Кримського півострова. Депортація турків-месхетинців з Грузії до Узбекистану.

Депортовані народи були частково амністовані тільки 1955 р.

Кримська (Ялтинська) конференція (4-11.02.1945 р.)

Учасники: Й. Сталін (СРСР), Ф. Рузвельт (США), В. Черчілль (Велика Британія).

Основні рішення

• Узгоджений план розгрому Німеччини з метою «знищення німецького мілітаризму і нацизму і створення гарантій того, що Німеччина ніколи не буде в змозі порушувати мир у всьому світі».

• Після закінчення війни заплановано розпустити збройні сили Німеччини, знищити німецький Генеральний штаб, ліквідувати або взяти під контроль військову промисловість країни.

• Мають бути ліквідовані нацистські партія, закони, установи.

• Запланована тривала окупація Німеччини США, СРСР, Великою Британією та Францією (якщо забажає).

• Координацією дій в окупаційних зонах займеться Союзна Консультативна Рада з головнокомандувачів окупаційних військ.

• Німеччина виплатить репарації, проте їхній розмір не узгоджено.

• Питання про польські кордони: східний — за лінією Керзона, західний не затверджений через заперечення кордону по Одеру і Нейсі США і Великою Британією.

• Польський уряд мав складатися з представників Тимчасового польського уряду, створеного в Любліні, та діячів емігрантського уряду Польщі в Лондоні.

• Уряд Югославії мав складатися наполовину з представників емігрантського уряду, наполовину — з НВАЮ.

• СРСР оголосить війну Японії через 2-3 місяці після розгрому Німеччини і матиме право на Курильські острови, Південний Сахалін, оренду Порт-Артура.

• На 25.04.1945 р. призначене скликання Установчої конференції Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско (США). Її учасниками могли стати держави, щодо 1.03.1945 р. оголосять війну Німеччині та Японії.

Воєнні дії у Північній Африці

Особливості

• Воєнні дії вели невеликі моторизовані загони, що переслідували одне одного уздовж узбережжя Середземного моря і відпочивали між зіткненнями в населених пунктах-оазах, розташованих на значній відстані.

• Місцеве населення — араби — майже не страждало, оскільки обидві сторони розуміли, що розорення селищ не в їхніх інтересах.

Події

Серпень 1940 р. — вторгнення італійських військ у Сомалі.

Вересень 1940 р. — напад Італії на Єгипет з метою встановлення контролю над Суецьким каналом. Неуспішні бої з британськими військами змусили Італію звернутися по допомогу до Німеччини.

Лютий 1941 р. — висадка в Лівії Африканського корпусу генерал-фельдмаршала Е. Роммеля, що включав танкові дивізії та авіаційні підрозділи.

Березень 1941 р. — наступ німецько-італійських військ на британські частини в Лівії. Передові частини англійців розгромлені, головні сили капітулювали; лише частина британських військ укрилася у фортеці Тобрук.

Травень 1942 р. — наступ німецьких військ. Тобрук капітулював, Роммель продовжив просування до столиці Єгипту Каїра. Проте сил німецьким війська не вистачало.

Жовтень 1942 р. — британські війська під командуванням Б. Монтгомері завдали удару по армії Роммеля під Ель-Аламейном. У війні відбувся перелам на користь союзників.

ЦЕ ЦІКАВО!

На думку істориків, програш Роммеля був зумовлений такими чинниками: він не зумів налагодити постачання своїх військ належним чином та йому бракувало навичок стратегічного планування.

Листопад 1942 р. — висадка англо-американського десанту під командуванням Д. Ейзенхауера в Алжирі. Північна Африка була звільнена від італо-німецьких військ до середини травня 1943 р.

Воєнні дії в Азії

7.12.1941 р. — напад Японії на військово-морську базу США Перл-Харбор, де перебувало понад 90 кораблів. Потоплено 5 лінкорів, ще 3 сильно пошкоджені, підбито 272 американські літаки. Японці втратили 55 осіб, американці — 2400. США і Велика Британія оголошують Японії війну.

Грудень 1941 р. — червень 1942 р. — Японія захоплює Таїланд, Бірму, Малайзію, Індонезію, Філіппіни — територію майже в 10 млн кв. км з населенням близько 400 млн осіб.

Травень-червень 1942 р. — морські битви в Кораловому морі та біля о. Мідуей в Тихому океані дозволили США і Великій Британії зупинити наступ Японії. Застосування стратегії «крок за кроком»: поступове просування від острова до острова.

Бойові дії на Тихому океані точилися мляво, відсутність єдиної стратегії: реалізовувалася політика очікування й економії сил в надії на підключення СРСР до війни з Японією.

Листопад 1943 р. — січень 1944 р. — звільнення Соломонових островів та Нової Гвінеї.

Жовтень-грудень 1944 р. — вторгнення англо-американських військ у Філіппіни, операція з визволення Бірми. Застосування стратегії «жаб’ячих стрибків»: американські десанти висаджувалися то на одному, то на іншому острові, виходячи зі стратегічних планів. Морська блокада і бомбардування японських міст.

Квітень 1945 р. — висадка союзників в Японії (о. Окінава).

6.08-9.08.1945 р. — атомне бомбардування міст Хіросіма і Нагасакі США. Загинуло близько 500 тис. осіб.

ЦЕ ЦІКАВО!

У грудні 1942 р. італійський фізик Е. Фермі, який емігрував до США, вперше здійснив керовану ланцюгову реакцію у сконструйованому ним ядерному реакторі. Науковим керівником проекту створення ядерної зброї — «Мангеттенського проекту» — був американський фізик Р. Оппенгеймер.

9.08.1945 р. — вступ у війну з Японією СРСР.

• Мета — розгром Квантунського угруповання японських військ і визволення Маньчжурії і Північної Кореї.

• Командувачі фронтів — Р. Малиновський, К. Мерецков, М. Пуркаєв; Тихоокеанського флоту — адмірал І. Юмашев; головнокомандувач — маршал О. Василевський.

• Загальні сили радянських і монгольських військ становили 1,7 млн осіб, 5,25 тис. танків, 5,2 тис. літаків.

• До початку вересня 1945 р. Японії було завдано остаточний поразки, позбавлено військово-промислової бази в Азії.

02.09.1945 р. — капітуляція Японії.

Потсдамська конференція (17.07-2.08.1945 р.)

Учасники: Й. Сталін (СРСР), Г. Трумен (США), В. Черчілль, згодом К. Еттлі (Велика Британія).

Основні рішення

• Устрій післявоєнної Німеччини має ґрунтуватися на принципах «4 Д»: денацифікація, демілітаризація, демократизація, декартелізація.

СЛОВНИК!

Денацифікація — ліквідація нацистських партії та установ, засудження нацистської ідеології.

Демілітаризація — роззброєння, ліквідація військової промисловості.

Декартелізація — демонополізація промисловості.

• СРСР, США, Велика Британія, Франція ділять Німеччину й Берлін на зони окупації.

• Німеччина залишається єдиною державою, до часу демократичних виборів влада належить окупаційній адміністрації.

• Із загальної суми репарацій 20 млрд доларів 50 % одержав СРСР у вигляді промислового устаткування.

• Остаточно визначені польські кордони на заході і сході.

• СРСР отримує Кенігсберг та область.

• Німецький флот розділений між союзниками.

• Воєнні злочинці передавалися Міжнародному військовому трибуналу.

Мирні договори з Німеччиною та її союзниками

Країна	Основні умови договору
Усі переможені країни виплачували репарації
Німеччина	• Позбавлена всіх територіальних придбань 1930-1940-х рр. • Втрачала Східну Пруссію та землі на схід від Одера
Німеччина	• Поділена на окупаційні зони. • Впроваджений принцип «чотирьох „Д“». • Покарання військових злочинців (Нюрнберзький процес)
Італія	• Позбавлена колоній. • Передавала землі Югославії (Юлійська Країна, Істрія) та Греції (Додеканезькі острови). • Обмежені збройні сили
Румунія	• Підтверджені територіальні втрати на користь СРСР (1940 р.). • На території країни залишалися радянські війська
Угорщина	• Позбавлена територіальних придбань 1930-1940-х років. • Передала Північну Трансільванію Румунії, Закарпатську Україну — СРСР. • На території країни залишалися радянські війська
Фінляндія	• Підтверджене передання СРСР Печенги (Петсамо). • Порткала-Удд на 50 років став радянської військовою базою
Австрія	• Заборонене об’єднання з Німеччиною. • До 1955 р. окупована військами союзників
Японія	• Позбавлена колоній і залежних територій. • Відмовилася від Курильських островів і південного Сахаліну на користь СРСР. • Окупована військами США. • Політика демократизації, декартелізації, демілітаризації; аграрна реформа. • Покарання військових злочинців

Нюрнберзький процес

Міжнародний військовий трибунал, що відбувся над головними нацистськими воєнними злочинцями в м. Нюрнберг, Німеччина, з 20.11.1945 р. до 1.10.1946 р.

До відповідальності були притягнуті військові і державні діячі нацистської Німеччини, в тому числі Г. Геринг, В. Кейтель, Е. Кальтенбруннер та ін. 12 злочинців засуджено до смертної кари, 7 — до тривалих термінів ув’язнення або до довічного ув’язнення; двох було виправдано.

Трибунал визнав злочинним керівний склад Націонал-соціалістської партії та її охоронні загони СС, службу безпеки СД, таємну поліцію гестапо. Він з’ясував сутність нацизму, його плани знищення цілих народів і держав, небезпеку нацизму для людства.

У Японії відбувся аналогічний Токійський трибунал; жоден з підсудних не був виправданий.

Підсумки Другої світової війни

• Тривала 6 років за участю 61 країни.

• Приблизна кількість жертв — 65-67 млн осіб, 90 млн інвалідів. Найбільші втрати — СРСР (28 млн осіб), Німеччина(13 млн осіб), Китай (10 млн осіб), Польща (6 млн осіб), причому майже половина жертв — мирне населення.

• У концтаборах Німеччини знищено 16 млн осіб.

• Мільйони біженців та «переміщених осіб», які втратили домівку, тікаючи від війни або внаслідок примусового переселення.

• Матеріальні втрати — 4000 млрд доларів.

Світові зміни внаслідок Другої світової війни

• Німеччина, Італія, Японія вибули з числа великих держав, Велика Британія і Франція значно послабли, натомість США перетворилися на наддержаву.

• Нова розстановка сил на міжнародній арені: СРСР та США з союзників перетворилися на противників у суперництві за світове лідерство. Початок «холодної війни» та гонки озброєнь.

• Поширення радянської моделі суспільного устрою на країни Східної, Центральної, Південної Європи, на Далекому Сході; формування комуністичних тоталітарних режимів.

• Початок формування постіндустріального суспільства (провідна роль науки, освіти, сфери послуг), поширення інтеграційних процесів (ЄЕС, РЕВ).

• Створення Організації Об’єднаних Націй.

• Підйом національно-визвольного руху народів Азії та Африки, розпад колоніальної системи і виникнення нових держав.

Організація Об'єднаних Націй (ООН)

Мета

• Підтримання миру та безпеки.

• Придушення актів агресії.

• Розв’язання міжнародних суперечок мирними методами.

• Розвиток міжнародного співробітництва в економічній, соціальній, культурній сферах.

• Розвиток поваги до прав людини.

Дата заснування

1945 р., Сан-Франциско — Установча конференція ООН. Статут набув чинності 24.10.1945 р.

Головні органи

• Генеральна Асамблея за участю всіх членів ООН; працює посесійно, рішення приймає 2/3 голосів.

• Рада Безпеки: складається з 5 постійних (США, СРСР, Велика Британія, Франція, Китай) і 6 (згодом 10) тимчасових членів, що обираються кожні два роки; питання приймаються постійними членами одностайно. Саме Рада Безпеки несе головну відповідальність за збереження миру; вона може застосовувати економічні або військові санкції.

• Міжнародний Суд розглядає суперечки між державами.

• Економічна та Соціальна Ради, які вивчають міжнародні проблеми і складають рекомендації для Генеральної Асамблеї.

• Секретаріат ООН виконує адміністративні функції й очолюється Генеральним секретарем.

Із часом при ООН створені спеціалізовані організації:

• ЮНЕСКО (ООН з питань освіти, науки і культури);

• ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я);

• МОП (Міжнародна організація праці);

• ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН).

Україна та Білорусь отримали право стати членами ООН нарівні з іншими державами. Українську делегацію очолив нарком закордонних справ УРСР Д. Мануїльський.

Завдання для самоконтролю

1. СРСР вступив у Другу світову війну

А 1 вересня 1939 р.

Б 17 вересня 1939 р.

В 22 червня 1941 р.

Г 9 травня 1945 р.

2. Докорінний перелам у Другій світовій війні ознаменувала

А Сталінградська битва

Б Курська битва

В битва за Дніпро

Г відкриття Другого фронту

3. Атомне бомбардування Японії було здійснене

А СРСР

Б Великою Британією

В Німеччиною

Г США

4. Проаналізуйте наведені твердження і вкажіть правильне.

А «У 1941 р. до антигітлерівської коаліції увійшли СРСР, США, Велика Британія і Франція».

Б «Стратегія союзників у тихоокеанському регіоні отримала назву „крок за кроком”».

В «До нападу Німеччини СРСР приєднав прибалтійські країни, Фінляндію, Західну Україну і Західну Білорусь».

Г «Метою окупаційного режиму в Німеччини було звільнення європейських народів від комунізму».

5. Укажіть основні рішення Потсдамської конференції.

1) Устрій післявоєнної Німеччини має ґрунтуватися на принципах «4 Д»: денацифікація, демілітаризація, демократизація, декартелізація.

2) СРСР, США, Велика Британія, Франція ділять Німеччину та Італію на зони окупації.

3) Німеччина залишається єдиною державою, до часу демократичних виборів влада належить окупаційній адміністрації.

4) Схвалене атомне бомбардування Японії.

5) Остаточно визначені польські кордони на заході і сході.

6) Воєнні злочинці передавалися Міжнародному військовому трибуналу.

7) СРСР отримує Курильські острови і Південний Сахалін.

6. Установіть відповідність між подією та датою.

1 блокада Ленінграду

2 операція «Оверлорд»

3 напад Японії на Перл-Харбор

4 битва під Ель-Аламейном

А жовтень 1942 р.

Б 10.07.1941 р. — 27.01.1944 р.

В 6.06-24.07.1944 р.

Г 15.08.1944 р.

Д 7.12.1941 р.

1
2
3
4

7. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А Ялтинська конференція

Б напад Німеччини на Польщу

В битва біля атолу Мідуей

Г Варшавське повстання

1
2
3
4

8. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Перші учасники дня „Д”, майже 18 тисяч американців, англійців і канадців, зайняли фланги нормандського поля бою... Поволі, але точно план величезного наступу почав виконуватися, однак німці, як і раніше, залишалися сліпі. Для цього було багато причин. Відсутність даних авіаційної розвідки (лише кілька літаків-розвідників злетіло з німецьких аеродромів у попередні тижні, і всі вони були збиті); вперта віра німців у те, що висадка англо-американців відбудеться в Па-Де-Кале, безладдя і плутанина у вказівках власного керівництва і, нарешті, невміння розшифрувати радіограми противника... Навіть радари на станціях стеження підвели німців цієї ночі... Більше двох годин минуло з часу висадки перших англо-американських парашутистів, і тільки після цього німецьке командування почало усвідомлювати, що відбувається щось важливе...»

• Про яку подію йдеться в уривку? Що було причиною успішного проведення операції?

9. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«Напередодні Нюрнберзького процесу на вимогу СРСР був визначений перелік питань, що не могли виноситися на судовий розгляд.

1. Ставлення СРСР до Версальського миру.

2. Радянсько-німецький пакт про ненапад 1939 р. і всі питання, що мають до нього відношення.

3. Відвідини Молотовим Берліна, відвідання Ріббентропом Москви.

4. Питання, пов’язані із суспільно-політичним ладом СРСР.

5. Радянські прибалтійські республіки.

6. Радянсько-німецька угода про обмін німецького населення Литви, Латвії, Естонії з Німеччиною.

7. Зовнішня політика СРСР і, зокрема, питання про протоки, про територіальні претензії СРСР.

8. Балканське питання.

9. Радянсько-польські відносини (питання Західної України та Західної Білорусі).»

• Із якого приводу проходив Нюрнберзький процес?

• Назвіть прийняті на процесі рішення.

• Що спричинило викликані названі обмеження?

• М. Дубинянський схарактеризував Нюрнберзький процес як такий, що «поставив до ганебного стовпа катів зі свастикою, але водночас видав індульгенцію катам з червоною зіркою». Чи згодні ви з ним?

10. Доведіть або спростуйте твердження.

«У 1939-1940-х роках СРСР виступив визволителем українського і білоруського народів.»