Крок до ВНЗ. Всесвітня історія. Довідник

РЕВОЛЮЦІЇ 1848—1849 рр. У ЄВРОПІ

Революції 1848-1849 років охопили Францію, Німеччину, Італію, Австрійську імперію, тобто стала загальноєвропейською. Сучасники назвали її «весною народів».

Спільні причини революцій

— збереження феодально-абсолютистський порядків у багатьох європейських країнах;

— поєднання соціального гноблення з національним;

— економічна криза 1847 р., неврожаї картоплі — основного продукту харчування найбідніших верств населення.

Революція 1848 р. у Франції

Передумови

• Посилення опозиції королівській владі через панування фінансової аристократії.

• Вимога здійснення ліберальних реформ: законодавчого закріплення права на працю та нового виборчого законодавства.

• Активізація політичних клубів, найпомітнішим з яких було «Центральне республіканське товариство», очолюване Л. Бланкі.

Привід

Заборона проведення бенкету з вимогами реформи виборчої системи.

Основні події

• 22 лютого 1848 р. — початок повстання у Парижі.

• 24 лютого 1848 р. — зречення короля Луї-Філіппа престолу. Повстанці захопили королівський палац.

• 25 лютого 1848 р. — проголошення Другої республіки у Франції, формування Тимчасового уряду.

Результати

• Повалення Липневої монархії.

• Відновлення республіки у Франції.

Друга республіка у Франції

Голова Тимчасового уряду — Дюпон де Л’Ера.

Основні заходи Тимчасового уряду

• Скасовані дворянські титули.

• Проголошено свободу політичних зборів і друку.

• Введено загальне виборче право для чоловіків із 21 року.

Таким чином, у Франції встановлено найліберальніший режим у Європі.

На вимогу клубів, що спиралися на підтримку міської бідноти, проведено реформи трудового законодавства.

• Робітникам гарантоване право на працю:

— створено Люксембурзьку комісію, яка працевлаштовувала безробітних і виступала в ролі арбітра при розв’язанні трудових суперечок між робітником і підприємцем;

— створені національні майстерні (громадські роботи) з невеликою щоденною оплатою; коли роботи не вистачало, робітників займали два дні на тиждень.

• Скасовано заборону на створення робітничих асоціацій.

• Робочий день скорочено до 10 годин в Парижі, до 11 годин у провінції.

• Із декласованої молоді (жебраків, злочинців) набрали мобільну гвардію, яка одержувала досить високу плату й обмундирування.

• Збільшено прямі податки на власників на 45 %, що підірвало довіру селянства.

• З обранням Установчих зборів (квітень 1848 р.) відбувається поворот вправо:

— закрито Люксембурзьку комісію;

— закрито революційні клуби, їхніх лідерів заарештовано;

— розпущено національні майстерні.

Це викликало стихійне повстання у Парижі 23 червня 1848 р. Уся повнота влади була передана військовому міністру генералу Л. Кавеньяку, який придушив повстання за допомогою армії. Революція пішла на спад.

У листопаді 1848 р. Установчі збори ухвалили Конституцію Другої республіки.

Основний зміст Конституції

• Гарантовані основні демократичні права і свободи.

• Законодавча влада надавалася Законодавчим зборам, виконавча — президентові республіки. Кабінету міністрів не існувало, діяльністю окремих міністрів керував президент.

• Президент обирався на чотири роки, не міг переобиратися на другий термін. Він був головнокомандувачем збройних сил, керував зовнішньою політикою.

• Підтверджене загальне виборче право для чоловіків із 21 року.

• Депутати Законодавчих зборів обиралися на 3 роки; вони отримували платню.

Президентом Другої республіки було обрано Луї Наполеона Бонапарта, небожа Наполеона I.

Друга імперія у Франції

2 грудня 1851 р. Луї Бонапарт здійснив державний переворот: розпустив Законодавчі збори, заарештував опозиційних діячів. Рівно за рік, 2 грудня 1852 р., він проголосив себе імператором Наполеоном III. Так розпочалася Друга імперія у Франції.

Основний зміст Конституції Другої імперії

• Законодавча влада поділялася між Державною радою з правом законодавчої ініціативи, Законодавчим корпусом, що приймав закони, і Сенатом, що наглядав за дотриманням Конституції.

• Уся повнота виконавчої влади надавалася президенту:

— призначав міністрів, які звітували тільки перед ним;

— був головнокомандувачем збройних сил;

— оголошував війну й укладав мир;

— призначав на всі державні посади;

— укладав міжнародні договори тощо.

• Загальне виборче право для чоловіків від 21 року.

• Зміни до Конституції вносилися лише зі згоди президента.

Політика Другої імперії ґрунтувалася на бонапартизмі — поєднанні методів військово-політичного терору з політичним лавіюванням серед різних соціальних груп за підтримки католицької церкви. Уряд спирався на велику промислово-фінансову буржуазію; за правління Луї Бонапарта завершився промисловий переворот у Франції.

У зовнішній політиці провадилися завойовницькі війни: Франція брала участь у Кримській війні з Росією, війні проти Австрії, вела загарбання у Китаї, В’єтнамі, Мексиці.

Підсумки революції

• Демократичні сили зазнали поразки.

• Розчищено шлях до проголошення монархії.

Революція 1848-1849 рр. в Німеччині

Причини і передумови

• Залишки феодалізму, політична роздробленість заважали розвиткові країни.

• Активізація ліберальної буржуазії, що вимагала скликання загальнонімецького парламенту і знищення станових привілеїв.

• Революція 1848 р. у Франції.

Мета

Подолання роздробленості Німеччини, скасування феодальних пережитків.

Перебіг подій

• 1-5 березня 1848 р. — початок революції. У Бадені, Баварії, Саксонії та інших німецьких державах почалися мітинги з вимогою скликання загальнонімецького парламенту.

• 13-18 березня 1848 р. — демонстрації, вуличні бої в Берліні.

• 18 травня 1848 р. — у Франкфурті-на-Майні розпочав роботу перший загальнонімецький парламент із метою розробки і прийняття конституції об’єднаної Німеччини. Проте реальних повноважень і коштів він не мав.

• 28 березня 1849 р. — франкфуртський парламент ухвалив Конституцію і запропонував імператорську корону прусському королю Фрідріху-Вільгельму IV.

Основний зміст Конституції

— У Німеччині встановлено спадкову імператорську владу;

— передбачено скликання двопалатного парламенту;

— встановлено рівність усіх перед законом;

— скасовані станові привілеї і титули;

— гарантовані демократичні права і свободи;

— скасовані всі «відносини кріпацтва», поземельні повинності селяни мали викупити.

Прусський король відмовився від корони, відхилив конституцію; не погодилися визнати владу створених на основі конституції загальнонімецьких органів влади й інші німецькі монархи.

• Травень-червень 1849 р. — масові демонстрації у Південно-Західній Німеччині з вимогою схвалити імперську конституцію; придушені урядовими і прусським військами.

• 18 червня 1849 р. — вюртемберзький король силою розігнав Франкфуртський парламент. Поразка революції.

Підсумки революції

• Вона була незавершеною, оскільки не привела до ліквідації феодальних пережитків та об’єднання країни.

• Знищено феодальні повинності селянства.

• У Пруссії та інших німецьких державах прийняті конституції, які забезпечували права і свободи громадян.

Революція 1848-1849 рр. в Австрії

Передумови і причини

• Багатонаціональний склад населення країни за відсутності самоврядування.

• Економічна криза 1847 р.

• Початок революції у Франції.

Мета

• Повалення монархії Габсбургів.

• Утворення національних незалежних держав.

• Знищення феодальних порядків; станових привілеїв, абсолютизму, напівкріпосної залежності селян.

Перебіг подій

• 13 березня 1848 р. — повстання у Відні. Початок революції. Імператор Фердинанд І змушений відправити у відставку канцлера Меттерніха; до складу нового уряду увійшли ліберали. Дозволено формування Національної гвардії.

• 25 квітня 1848 р. — імператор «дарував» підданим Конституцію:

— в Австрії створюється двопалатний парламент рейхстаг;

— імператор має право вето на рішення рейхстагу;

— встановлений високий майновий ценз для виборців.

• 15-26 травня 1848 р. — революційні виступи незадоволених конституцією у Відні. Влада перейшла до Комітету громадської безпеки.

• 12-17 червня 1848 р. — повстання у Празі, придушене урядовим військами.

• 10 липня 1848 р. — почав роботу австрійський конституційний рейхстаг.

Скасовані феодальні повинності селян, проте оброк і панщина підлягали викупу.

• 6 жовтня — 1 листопада 1848 р. — повстання у Відні, придушене військами.

• 7 березня 1849 р. — новий імператор Франц-Йосиф розпустив рейхстаг, призупинив дію Конституції. Революція зазнала поразки.

Підсумки революції

• Не вирішила питання національного суверенітету народів Австрійської імперії.

• Ліквідовані залишки кріпосницьких відносин.

• Дано початок формуванню парламенту, обмеженню абсолютизму.

Революція 1848-1849 рр. в Угорщині

Причини

• Відсутність захищених національних прав в Австро-Угорщині.

Мета

• Здобуття Угорщиною незалежності

Перебіг подій

• 3 березня 1849 р. — нижня палата угорського сейму звернулася до імператора з проханням надати Угорщині самоврядування і Конституцію.

• 17 березня 1848 р. — сформовано перший відповідальний перед парламентом уряд Угорщини, очолюваний лідером ліберальної опозиції графом Батіані, міністром фінансів став Лайош Кошут — визначний діяч угорського визвольного руху.

• Вересень 1848 р. — австрійські війська розпочинають воєнні дії проти Угорщини.

• Січень-березень 1849 р. — австрійські війська зайняли столицю Будапешт, проте невдовзі змушені залишити Угорщину.

• 14 квітня 1849 р. — угорський сейм проголосив Угорщину незалежною республікою.

• Червень 1849 р. — російська армія на прохання австрійського імператора розпочала інтервенцію до Угорщини.

• 13 серпня 1849 р. — капітуляція угорської армії. Поразка революції; командування повстанців страчене.

Підсумки революції

• Поразка революції спричинена відмовою угорського уряду в незалежності іншим народам, які не отримали рівних прав.

• У 1867 р. Австрійська імперія була перетворена на двоєдину державу — Австро-Угорську імперію.

Революція 1848-1849 рр. в Італії

Причини та передумови

• Політична роздробленість країни.

• Збереження іноземного панування в багатьох італійських державах:

— австрійське панування у Ломбардії, Венеції;

— влада родичів Габсбургів у Пармі, Модені, Тоскані;

— світська влада Папи Римського у Римі;

— панування Бурбонів у Неаполітанському королівстві.

Мета

• Здобуття національної незалежності.

• Політичне об’єднання країни.

• Знищення абсолютизму.

• Ліквідація феодальних порядків.

Перебіг подій

• 12 січня 1848 р. — початок революції. Народне повстання у Палермо (Сицилія) привело до влади Тимчасовий уряд, який не корився Бурбонам.

• Лютий-березень 1848 р. — в усіх італійських державах (крім Ломбардії та Венеції) прийняті конституції, сформовані нові уряди з поміркованих лібералів.

• Березень-липень 1848 р. — перша італо-австрійська війна за незалежність, розпочата П’ємонтським королівством за підтримки інших італійських держав. Помітну роль у війні відіграв Дж. Гарібальді, який очолив добровільні загони «червоносорочечників». Закінчилася війна поразкою Італії.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Джузеппе Гарібальді (1807-1882) народився у Ніцці у родині потомственого моряка. Ще підлітком він найнявся юнгою на корабель, а в 25 років став капітаном торговельної шхуни.

Вступивши до революційної організації «Молода Італія», він брав участь у підготовці збройного повстання в Генуї, за що заочно засуджений до страти. У 1835 р. Гарібальді емігрував до Південної Америки, де воював за незалежність Ріо-Гранде та Уругваю.

Президент Уругваю нагородив його багатими земельними володіннями за заслуги перед республікою, але Гарібальді продовжував жити як звичайний солдат.

У 1848 р. він повернувся на батьківщину, проте революція була придушена. На певний час Гарібальді відходить від політики. Але знову повертається до Італії 1860 р., щоб продовжити боротьбу. Популярність Гарібальді була такою, що неписьменні селяни увірували: він — Ісус Христос. Саме завдяки Гарібальді Італія була звільнена, проте він говорив: «Це зовсім не та Італія, за яку я боровся все своє життя!»

• Листопад 1848 — січень 1849 рр. — унаслідок повстання в Римі скликані Установчі збори, які позбавили Папу Римського світської влади і проголосили Римську республіку. Проти неї виступили об’єднані сили Австрії, Франції, Іспанії, Неаполя.

• Березень 1849 р. — друга італо-австрійська війна за незалежність. Чергова поразка змусила короля П’ємонту Карла Альберта зректися престолу на користь свого сина Віктора Еммануїла.

• 3 липня 1849 р. — затверджено Конституцію Римської республіки. Увечері того ж дня Рим окуповано французькими військами.

• 22 серпня 1849 р. — капітулювала Венеція. Поразка революції.

Підсумки революції

• Вона не розв’язала завдань, що стояли перед нею, — звільнення та об’єднання країни, здійснення демократичних перетворень.

• Сили революціонерів послабило те, що виступи у різних державах відбувалися не одночасно.

• Контрреволюція в Італії була підтримана прямою інтервенцією європейських держав.

• Революція розхитала абсолютистські режими і стала поштовхом для подальшої боротьби за незалежність.

• Після революції посилюється політична реакція.

Значення революцій 1848-1849 рр.

• Незважаючи на свою незавершеність і поразки, вони дали значний поштовх капіталістичному розвиткові.

• У європейських державах зникли залишки кріпацтва, прискорився промисловий переворот, завершилося формування націй.

• Влада багатьох монархій була тією чи іншої мірою обмежена конституціями і парламентами.

• Прискорили створення централізованих держав в Італії та Німеччині.

Завдання для самоконтролю

1. Більшість італійських держав перебували під контролем

А Австрії

Б Англії

В Німеччини

Г Росії

2. Завданням революції 1848 р. у Франції було

А скасування феодальних порядків

Б об’єднання країни

В здобуття національної незалежності

Г демократичні реформи

3. Під час революції 1848 р. в Австрії було створено

А Мобільну гвардію

Б Національну гвардію

В загони «червоносорочечників»

Г ландтаг

4. Проаналізуйте наведені твердження і вкажіть правильне.

А Луї Бонапарт III відновив роботу національних майстерень.

Б Своїй перемозі революція 1848 р.

в Італії завдячує Дж. Гарібальді.

В Прусський король прийняв конституцію, розроблену загальнонімецьким парламентом.

Г Головним завданням революції в Угорщині було здобуття незалежності.

5. Визначте твердження, що характеризують становище Австрійської імперії в 40-х роках XIX ст.

1) Конституційна монархія.

2) Абсолютна монархія.

3) Збереження феодальних повинностей.

4) Завершення промислового перевороту.

5) Рівноправність і вільний розвиток наро дів імперії.

6) Аграрна країна.

7) Політична цензура.

6. Установіть відповідність між історичними постатями та посадами, які вони займали.

1 Кошут

2 Гарібальді

3 Бланкі

4 Фрідріх-Вільгельм IV

А міністр фінансів Угорщини часів революції

Б прусський король

В керівник одного з політичних клубів Франції, діяч революції

Г один із керівників у боротьбі за незалежність та об’єднання Італії

Д імператор Франції

1
2
3
4

7. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А проголошення Римської республіки

Б бонапартистський переворот

В початок роботи Франкфуртського парламенту

Г проголошення незалежності Угорщини

1
2
3
4

8. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Дуже скоро 1848 р. стали розглядати як водоподіл у європейських справах. Реакційні режими хоча й перемогли, але такою високою ціною, що не могли сподіватися на повторну перемогу. Конституції, що були даровані, нав’язані, а в деяких випадках відібрані, поступово впроваджувалися знову і розширювалися... З деяким запізненням монархи зрозуміли, що розумні поступки народним вимогам кращі за безкінечні репресії. Поступово набував загального схвалення основний принцип лібералізму — уряд, що формується на основі вільної гри політичних сил. Один за одним переможці 1848 р. в наступні 20 років залишили свої непохитні позиції...»

• Визначте здобутки революцій 1848-1849 років.

9. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«Ліберали довго гралися, жартували з ідеєю революції і дожартувалися до 24 лютого. Народний буревій поставив на вершину дзвіниці й показав їм, куди вони йдуть і куди ведуть інших: подивившись на прірву, що відкрилася їхнім очам, вони сполотніли; вони побачили, що не тільки падає те, що вони мали за забобони, але й решта, що вони мали за вічне й щире; вони так перелякалися, що одні учепилися за стіни, що падали, решта ж зупинилася з розкаянням на півдорозі й стала присягати всім перехожим, що вони цього не хотіли. Ось чому люди, що проголошували республіку, стали катами свободи... Вони хочуть свободи, навіть республіки у певному колі, літературно освіченому. За межами свого поміркованого кола вони стають консерваторами.»

• Події в якій країні описує О. Герцен?

• Як він характеризує позицію лібералів?

• Укажіть розбіжності у поглядах лібералів і консерваторів.

• Чи погоджуєтеся ви з автором?

10. Доведіть або спростуйте твердження.

«1848 рік став крахом лібералізму в Європі.»