Крок до ВНЗ. Всесвітня історія. Довідник
КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ
Розвиток Англії напередодні революції XVII ст.
• Із 1603 р. влада належить королівській династії Стюартів: Яків І (1603-1625 рр.), Карл І (1625-1649 рр.); зусилля королів спрямовані на посилення абсолютної влади монарха.
• Влада короля поширюється на Англію, Шотландію та Ірландію; населення країни — 5 млн чоловік.
• Дворяни залишалися держателями, а не власниками землі.
• Зросло марнотратство королівського двору: Яків І увів продаж монополій (патентів на виробництво певних товарів), за рахунок торговельних інтересів Англії зблизився з Іспанією.
• Англія втягнулася у Тридцятирічну війну, що не дала особливих вигод.
• Зростання податків, жорстка регламентація промислової діяльності спричинили зростання цін та зубожіння англійців.
• Розвиваються капіталістичні відносини у промисловості (мануфактурне виробництво) та сільському господарстві; заможне селянство перетворюється на землевласників.
• Провідні галузі економіки — сільське господарство, гірнича справа, сукноробна, металургійна, суднобудівна промисловість, міжнародна торгівля; Англія експортує тільки готову продукцію, а не сировину.
• Починає формуватися Британська колоніальна імперія, відбувається колонізація Північної Америки.
• У парламенті формується опозиція королівській владі з представників «нового дворянства», незадоволених збільшенням податків та обмеженням впливу парламенту.
• Зростає кількість пуритан, які виступають за обмеження влади короля і відновлення прав парламенту.
Таким чином, навколо протистояння парламенту і короля формуються протиборчі групи населення.
Англійська революція XVII ст.
СЛОВНИК!
Англійська революція — це соціально-економічний переворот 1640-1660-х років, що супроводжувався громадянськими війнами, стратою короля, проголошенням республіки і завершився встановленням в Англії парламентської монархії.
Передумови
• Швидкі темпи буржуазного розвитку Англії.
• Зростання прибічників пуританізму.
• Відмова Стюартів ураховувати позицію парламенту у вирішенні внутрішніх і зовнішніх проблем.
Причини
• Незадоволення буржуазних кіл економічною політикою Стюартів.
• Переслідування пуритан, захист англіканської церкви.
• Загострення конфлікту з парламентом за часів правління Карла І.
Привід
Розпуск Карлом І «Короткого парламенту», що працював з 13 квітня до 5 травня 1640 р., за відмову схвалити нові податки на війну із шотландцями і вимоги не порушувати права і привілеї парламенту.
Періоди революції
І період (1640-1659 рр.) — «Пуританська революція»
1640—1642 рр. — конституційний період
• Король Карл І, який потребував коштів на продовження війни з Шотландією, скликав так званий «Довгий парламент», який працював 12 років. День його відкриття вважається початком Англійської революції.
• Рішення парламенту:
— заборонено запроваджувати податки без утвердження парламенту;
— знищено каральні органи — «Високу комісію» і «Зоряну палату»;
— скасовано монополії;
— прийнято «Велику Ремонстрацію» (протест), у якій містився перелік зловживань короля й обґрунтовувалися принципи недоторканності особи та власності, право парламенту контролювати діяльність королівських міністрів.
• Карл І відмовився затверджувати «Велику Ремонстрацію» як несумісну з королівською владою.
1642—1647 рр. — Перша громадянська війна
• Карл І, який втік на північ Англії, та парламент формують власні армії: у короля — так звані кавальєри, у парламенту — «круглоголові».
• У перших боях парламентська армія зазнала поразки; тоді перейшли до створення армії «нового зразка». За пропозицією офіцера О лівера Кромвеля формуються військові частини з селянства, а офіцерів висувають за здібностями, а не за родовитістю.
• У 1645 р. у битві біля Нейзбі королівську армію розгромлено; король утік до Шотландії, але шотландці видали його Кромвелю.
• Земля перетворилася на приватну власність. Володіння короля та феодальної знаті скуплені «новими дворянами» і буржуазією; селяни залишилися залежними від нових власників.
• У стані прибічників парламенту виникає течія левелерів (зрівнювачів) на чолі з Джоном Лільберном. Вимоги левелерів:
— загальне виборче право;
— знищення монархії;
— ліквідація палати лордів;
— відповідальність депутатів перед виборцями;
— повернення огороджених земель;
— цілковита свобода совісті.
• Побоюючись зростання впливу левелерів, парламент оголосив війну завершеною і видав указ про розпуск армії Кромвеля. У відповідь той зайняв Лондон у серпні 1647 р.
1648 р. — Друга громадянська війна
• Карл І утікає з полону до Шотландії; розпочинається нова громадянська війна, що завершується повним розгром королівської армії.
• За звинуваченням у державній зраді Карла І засуджено і страчено у 1649 р.
1649—1653 рр. — Індепендентська республіка
• Англія проголошена республікою, очолюваною верхівкою армії. Уряд захищає інтереси «нового дворянства» і буржуазії.
• Левелери відмовилися визнати законність Довгого парламенту; їхній заколот в армії було придушено.
• Розправа над діггерами — селянською біднотою, що самовільно захоплювала землі великих власників.
• Армія Кромвеля придушила визвольний рух в Ірландії та Шотландії: в Ірландії знищено не менше третини населення.
1653—1659 рр. — протекторат Кромвеля
ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!
Олівер Кромвель (1599-1658) народився у дворянській родині. У 17 років він вступив до Кембриджського університету, але навчання не завершив через смерть батька. Олівер одружується і стає зразковим господарем. Великий вплив на нього справило пуританське оточення, яке навчило Кромвеля постійно працювати. Сам суворий пуританин, він стає депутатом «Довгого парламенту» і прагне врятувати країну від бездарного правління Карла І. Кромвель навіть пожертвував чималу суму на організацію збройних сил Англії, а невдовзі сам стає одним із воєначальників, що формує армію на основі суворої дисципліни. Битва біля Нейзбі стала вирішальною у боротьбі з королем; починаються тривалі переговори. Кромвель пропонує Карлу І зректися престолу на користь одного з синів, але безуспішно. І тоді суд виносить вирок королю: страта відсіканням голови від тулуба. Останнім словом Карла І, яке Кромвель ніколи не міг забути, було «Пам'ятайте!» Розправившись з королівськими прибічниками, Кромвель стає протектором, а фактично — військовим диктатором. Але щастя це не принесло. Смерть улюбленої дочки підриває сили протектора, і він помирає 3 вересня 1658 р. Поховано Кромвеля у Вестмінстерському абатстві поряд із королями.
• У 1653 р. Кромвель розігнав парламент, армія проголосила його лорд ом-протектором республіки. Він залишився головнокомандувачем, отримав право розпуску і скликання парламенту, видання законів без його згоди.
• Англію розділено на округи на чолі з військовими губернаторами.
• Введено жорстку цензуру, заборонено збори.
• Остаточно приєднані Шотландія та Ірландія.
• Після смерті Кромвеля розпочалася боротьба за владу (1658 р.). Генерал Джон Мокк розпочав переговори із сином Карла І принцом Вельським про реставрацію монархії в Англії.
II період (1660-1688 рр.) — реставрація монархії Стюартів
• У лютому 1660 р. армія Монка зайняла Лондон.
• Новообраний парламент запросив на престол принца Вельського, який став королем Карлом II.
• Правління Карла II було обмежене договором:
— підтверджено права, завойовані новим дворянством та буржуазією;
— короля позбавили власних земель;
— встановлено річне утримання для королівського двору (1,2 млн фунтів стерлінгів);
— король позбавлений права на власну армію.
Таким чином, в Англії встановлено конституційну монархію.
• У 1670-ті роки починає формуватися двопартійна політична система: партія торі («партія двору», що згодом перетворилася на консервативну) і партія вігів («партія парламенту», майбутні ліберали).
• Карл II, а згодом його брат Яків II прагнули відновлення абсолютизму, що викликало занепокоєння нового дворянства і буржуазії. У відповідь на створення королівської армії і повернення до католицизму торі й віги об’єдналися проти короля.
III період (1688-1689 рр.) — «Славна революція»
• У 1688 р. штатгальтеру Нідерландів Вільгельму Оранському (зятеві Якова II) запропонували англійський престол. Його підтримали уряд, головнокомандувач англійської армії, більшість буржуазії та нового дворянства. Яків II утік до Франції під захист Людовика XIV. Цей державний переворот, що відбувся мирним шляхом, дістав назву «славної революції».
• Парламент ухвалив «Білль про права» (1689 р.), що остаточно затвердив конституційну монархію: партія, що здобула більшість на парламентських виборах, формувала уряд на чолі з прем’єр-міністром.
Результати й наслідки революції
• На основі проголошених революцією політичних принципів формувалася новоєвропейська цивілізація.
• Ліквідовано перешкоди на шляху капіталістичного розвитку Англії, створено умови доля розгортання промислової революції і переходу від аграрного до індустріального суспільства.
• Сформувалася життєздатна двопартійна політична система.
• «Білль про віротерпимість» (1689 р.) установив свободу віросповідання.
• Відбулася заміна правлячої династії, закладено основи правової держави в Англії.
Промислова революція в Англії
Передумови
• Ліквідовано абсолютизм як перешкоду для розвитку ринкових відносин.
• Поява значної кількості вільних робочих рук унаслідок завершення аграрної революції (перетворення селян на сільськогосподарських робітників унаслідок огороджувань, витіснення селянських господарств великою земельною капіталістичною власністю).
• З’явилися достатні капітали для створення підприємств (за рахунок работоргівлі, пограбування колоній, перепродажу земель тощо).
• Розвиток мануфактурного виробництва став основою для впровадження технічних вдосконалень.
• Сформувався внутрішній ринок збуту товарів.
• Розвиток науки, що підготував теоретичну базу для технічних винаходів. У другій половині XVII ст. Ісаак Ньютон (1643-1727) сформулював основи механіки — науки, що вивчає переміщення тіл у просторі та їх рівновагу під дією сил.
Початок промислової революції: у 60-ті роки XVIII ст. у текстильному виробництві впроваджуються робочі машини.
|
Автор |
Винахід |
|
Дж. Байт |
Механічна прядильна машина |
|
Дж. Гаргрівс |
«Прядка Дженні» — механічна прядка, на якій одночасно працювали 15-18 веретен |
|
Т. Гайне |
Водна механічна прядка |
|
С. Кромптон |
Мюль-машина |
|
Дж. Ватт |
Перший паровий двигун |
|
Е. Картрайт |
Механічний ткацький верстат із ножним приводом |
Складові промислової революції
|
Технічна |
Суспільна |
|
Заміна ручної праці машинною, поява фабрично-заводської промисловості |
Формування нових соціальних верств — підприємців та найманих робітників |
Завершення промислової революції в Англії відбувається у 10-20-ті роки XIX ст.
Результати й наслідки
• Наприкінці XVIII ст. Англія перетворилася на велику промислову державу; формується техногенна цивілізація, заснована на прогресі науки і технологій.
• Установилася перевага промисловості над сільським господарством.
• Експортні товари — промислова продукція, імпорт — сировина і продовольство.
• Англія стала «майстернею світу» завдяки конкурентоспроможності англійських товарів на світовому ринку.
• Швидка урбанізація Англії.
СЛОВНИК!
Урбанізація — зростання кількості міст і міського населення.
• Соціальна незахищеність найманих робітників спричинила їхню боротьбу за покращення свого становища.
Погляди Адама Сміта
Адам Сміт (1723-1790) сформулював основи політекономії — науки, що вивчає відносини між людьми у процесі виробництва.
• Багатство народів — це вся маса товарів, що створюються промисловістю і сільським господарством.
• Для збільшення народного багатства необхідні конкуренція та розділ праці, тому велике мануфактурне виробництво має переваги над дрібним.
• Завдяки вільній конкуренції можна досягти гармонії між особистим та державним добробутом.
• Держава не повинна втручатися у промисловість і торгівлю.
• Джерелом прибутку капіталіста є праця робітників.
