Крок до ВНЗ. Історія України. Довідник

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в другій половині XVIII ст.

Загальна характеристика:

1) вплив політики царського уряду, спрямованої на подальше обмеження та ліквідацію автономії Гетьманщини;

2) вплив ідей західноєвропейського Просвітництва;

3) поступовий перехід від бароко до класицизму;

4) домінування російської культури, політика русифікації;

5) відтік української інтелектуальної еліти до Москви та Петербурга, перетворення Гетьманщини на російську провінцію.

Основні галузі культури

1. Освіта.

— До кінця XVIII ст. скорочено мережу початкових шкіл, оскільки селяни не мали коштів на їх утримання; наслідком було зменшення кількості письменних українців.

— 1786 р. — створення на території Гетьманщини чотирикласних (для дворян) та двокласних (для міщан) народних училищ з російською мовою навчання.

— 1774 р. — на західноукраїнських землях (Австрійська імперія) запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою. Повну середню освіту здобували у німецькомовних гімназіях.

— Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія, яка поступово занепадає, Харківський колегіум, Львівський університет (1784 р.), де до 1809 р. працював Руський інститут для підготовки греко-католицьких священиків.

2. Книгодрукування.

— Найбільші друкарні — у Києво-Печерській лаврі, Почаївському та Уневському монастирях, приватна друкарня А. Піллера у Львові (саме Піллер видавав першу українську газету — «Львівську газету» — французькою мовою).

— Переведення друкарень на «цивільний» шрифт.

— Широкий асортимент літератури: церковні книги, календарі, збірки пісень, навчальні посібники, господарські поради. Література розповсюджувалася і за межами України.

3. Наука.

— Філософія. Мандрівний філософ Г. Сковорода закликав до самопізнання і морального очищення; розробив учення про «сродну працю», який має відповідати природним здібностям людини та її життєвому покликанню.

— Медицина була представлена лікарями-українцями, які здобули вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, І. Руцький тощо. М. Амбодик-Максимович — автор перших у Російській імперії підручників з акушерства і ботаніки. Г. Тереховський — дослідник мікроорганізмів. Є. Мухін — організатор щеплень проти віспи та профілактичної боротьби з холерою.

У Львові в 1773 р. відкрито медичний колегіум для підготовки лікарів і аптекарів; у 1787 р. відкрито першу в Подніпров’ї спеціальну медичну школу (Єлисаветград); у 1792 р. — Київський військовий шпиталь.

— Математика. 1793 р. — викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математики», книгу «Теоретична астрономія».

— Ректор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович брав участь у створенні Російської академії наук, одним з перших у Росії вів спостереження із застосуванням телескопа і мікроскопа.

4. Література.

— Основний стиль — бароко, з’являються елементи класицизму, сентименталізму, реалізму.

— Історико-мемуарна проза: щоденники М. Ханенка, Я. Марковича.

— Поезія: С. Дивович «Розмова Великороси з Малоросією».

— 1798 р. — видання «Енеїди» І. Котляревського — першого твору, написаного розмовною українською мовою.

— Г. Сковорода «Сад божественних пісней», «Басні Харківскія».

5. Музика.

— Центри музичної освіти — Глухівська півча школа та Києво-Могилянська академія.

— Композитори: М. Березовський (перша українська опера «Демофонт»), Д. Бортнянський (опери, твори церковної музики), А. Ведель (хорові концерти).

— Поширення пісень-романсів, в основу яких покладено народні мотиви.

6. Театр.

— Зародження світської драматургії, поява аматорських та кріпосних театрів.

— 1798 р. — у Харкові відкрито перший професійний театр із професійною трупою.

— Занепад шкільного театру внаслідок заборони вистав у Києво-Могилянській академії.

7. В архітектурі продовжував домінувати стиль бароко. Видатними архітекторами були І. Григорович-Барський (бурса Київської академії, Кирилівська та Покровська церкви тощо); С. Ковнір (Кловський палац, дзвіниці Дальніх і Ближніх печер Києво-Печерської лаври тощо).

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Іван Григорович-Барський народився у Києві в сім'ї дрібного крамаря, який був старостою Успенського собору Києво-Печерської лаври. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де захопився малюванням, архітектурою та гравіруванням. З 40-х років XVIII ст. працював головним архітектором Київського магістрату. Він є автором багатьох архітектурних пам'яток: церкви-дзвіниці Василя Великого, Набережно-Микульської дзвіниці, корпусу братських келій Межигірського монастиря, Покровської церкви у Києві, дзвіниці Успенського собору Києво-Печерської лаври. Помер І. Григорович-Барський у 1785 р.

8. Скульптура.

— Значне поширення декоративного ліплення та різьблення, що прикрашали архітектурні споруди.

— Видатні скульптори: І. Равич, С. Шалманов, С. Фесінгер, А. Пінзель, А. Осинський.

9. Живопис.

— Монументальний живопис представлений храмовими розписами, оздобленням громадських споруд і палаців (художники А. Антропов, Г. Левицький і Д. Левицький).

— Для портретного живопису характерними були зображення козацької старшини та заможних міщан. Поширений був також образ козака-бандуриста («козака Мамая»).

10. Гравюра.

Алегоричні композиції Г. Левицького-Носа; роботи народних граверів.

Завдання для самоконтролю

91. Опришківський рух був поширений:

A) у Наддніпрянщині;

Б) у Криму;

B) на Буковині й Закарпатті;

Г) на Слобожанщині.

92. Поділи Польщі відбулися:

A) 1772, 1778, 1797 рр.;

Б) 1772, 1793, 1795 рр.;

B) 1768, 1772, 1795 рр.;

Г) 1779, 1783, 1795 рр.

93. Видатним українським філософом другої половини XVIII ст. був:

A) Г. Сковорода;

Б) І. Руцький;

B) Д. Бортнянський;

Г) І. Григорович-Барський.

94. Проаналізуйте наведені твердження та вкажіть правильне.

A) «На другу половину XVIII ст. припадає розквіт Києво-Могилянської академії»;

Б) «Щоб здобути підтримку українського населення, польські феодали обмежили панщину 2 днями на місяць»;

B) «Кримський хан належав до династії Гіреїв і був васалом Туреччини»;

Г) «Перший медичний колегіум було відкрито у Києві наприкінці XVIII ст.»

95. Укажіть мету діяльності Другої Малоросійської колегії.

1. Сприяння діяльності гетьманського уряду;

2. ліквідація залишків автономії України;

3. закріпачення українських селян;

4. контроль економічного розвитку України;

5. представлення інтересів Росії при дворі гетьмана;

6. збільшення зборів і податків з населення;

7. установлення дипломатичних зв’язків з Україною.

96. Установіть відповідність між терміном та його визначенням.

A) Медресе;

Б) гайдамак;

B) секуляризація;

Г) губернія.

1. Адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії;

2. поселення, що на 10-25 років звільнялися від оподаткування;

3. мусульманське вище духовне училище;

4. учасник антифеодального національного українського руху;

5. конфіскація державою церковних земель.

А
Б
В
Г

97. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

A) Запровадження кріпацтва в Україні;

Б) Коліївщина;

B) остаточне зруйнування Запорозької Січі;

Г) ліквідація козацьких полків на Слобожанщині.

98. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

Перекладач Генеральної військової канцелярії С. Дивович у 1762 р. написав поему, в якій були такі рядки, що їх промовляла Україна, звертаючись до Росії:

«А разность наша есть в приложенных именах: Ты Великая, а я Малая, живем в смежных странах...

Так мы с тобою равны и одно составляем, Одному, не двум государям присягаем...»

• Які ідеї обґрунтовував автор? Чому вони стали особливо актуальними в другій половині XVIII ст.?

99. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«Територіальні здобутки Росії у районі Чорного моря XVIII ст. революціонізували політичну й історичну географію України...

Згадані геополітичні рішення створили передумови для великих міграційних процесів, а ці процеси, своєю чергою, витворили нову українську етнічну територію, яка не мала прецеденту в усій попередній історії українського етносу. Цілком серйозно можна говорити про виникнення нової України, істотно відмінної від історичної території українського поселення і від усіх державно-адміністративних структур, у яких українці жили в минулому».

З «Хрестоматії з історії України» (С. В. Кульчицький, О. І. Ганна)

1) Про які територіальні здобутки Росії йдеться у тексті?

2) Яким чином відбулося приєднання південноукраїнських земель до Росії?

3) Як ви розумієте слова про виникнення «нової України»?

4) Які наслідки, крім зазначених, мало розширення російських володінь? Чи були вони винятково позитивними?

100. Доведіть або спростуйте твердження:

«У другій половині XVIII ст. Гетьманщина перетворюється на російську провінцію».