Крок до ВНЗ. Географія. Довідник

Ландшафти і фізико-географічне районування

Порівняльна характеристика природно-територіальних комплексів України

Риси	Зона мішаних лісів	Зона лісостепу	Зона степу
Площа	20 % території України	34 % території України	40 % території України
Географічне положення, рельєф, ландшафти	Північ України. Від державних кордонів до лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів. Поліська низовина і північна частина Придніпровської низовини, Словечансько-Овруцький кряж. Мішані хвойно-широколисті ліси	Центр України. Від межі з зоною мішаних лісів до межі зі степом по лінії Котовськ — Первомайськ — Кіровоград — Красноград — Вовчанськ. Волинська, Подільська, Придніпровська й Середньоруська височини, Придніпровська низовина. Ліси перемежовуються з луками й степами	Південь України. Від межі зі Степом до Азово-Чорноморського узбережжя і Кримських гір. Придніпровська, Приазовська й Середньоруська височини, Причорноморська та Придніпровська низовини, Донецький кряж. Степи, штучні полезахисні лісонасадження
Клімат:
• сумарна сонячна радіація;	96-100 ккал/см² на рік;	100-110 ккал/см² на рік;	110-125 ккал/см² на рік;
• середні температури липня;	Від +18° до +20 °С;	Від +18 до +21 °С	Від +21 до +23 °С;
• середні температури січня;	Від -4,5 до -8 °С;	Від -5 до -8 °С;	Від -2 до -8 °С;
• кількість опадів;	600-700 мм/р.;	550-750 мм/р.;	350-300 мм/р.;
• коефіцієнт зволоження	≈ 2,0	1,2-2,0	0,3-0,6
Внутрішні води	Густа річкова мережа. Басейн Дніпра. Підземні води мають високий рівень залягання, є джерелом живлення річок і озер. Багато низовинних боліт, тривала повінь	Густота річкової мережі зменшується із заходу на схід. Річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, Дністра. Частка підземних вод незначна (до 10 %)	Густота річкової мережі незначна. Тільки транзитні річки. Місцевий стік формується за рахунок талих снігових вод

Продовження таблиці «Порівняльна характеристика природно-територіальних комплексів України»

Риси	Зона мішаних лісів	Зона лісостепу	Зона степу
Зональні типи ґрунтів	Дерново-підзолисті, болотні	Сірі лісові, чорноземи опідзолені й типові	Чорноземи звичайні та південні, темно-каштанові
Заповідники	Поліський і Рівненський	Канівський, Медобори, Розточчя, Михайлівська цілина	Асканія-Нова, Сланецький Степ, Український Степовий, Луганський, Казантипський, Чорноморський, Дунайський
Національні парки	Шацький	Подільські Товтри, Яворівський	Азово-Сиваський, Святі гори

Характеристика морських ПТК України

Риси	Чорне море	Азовське море
Площа, тис. км²	422	39
Довжина берегової лінії (у межах України), м	1560	≈ 2 000
Глибина, м:
максимальна;	2245;	15 (наймілкіше у світі);
середня	1271	7,4
Середня солоність, %о	21,8 (з глибиною збільшується до 22-25)	13-14
Річки, що впадають	Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг	Дон, Кубань
Затоки	Джарилгацька, Каркінітська, Каламітська, Феодосійська	Темрюцька, Бердянська, Арабатська, Сиваш, Таганрозька, Казантипська
Півострови	Кримський, Тарханкутський, Керченський	Керченський
Лимани	Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Тилігульський	Утлюцький, Молочний
Острови	Джарилтач, Зміїний, Леб’яжий	Черепаха, Піщані
Клімат	Субтропічні риси: • літо сухе й спекотне, зима волога й тепла; • улітку діють антициклони, узимку — циклони; • температура води влітку +25 °С, узимку +7 °С; • північно-західна частина інколи замерзає	Континентальні риси: • узимку переважають континентальні полярні повітряні маси із північно-східними вітрами; • улітку — із західними і південно-західними; • температура води влітку від +24 до +26 °С, узимку від +3 до -3 °С; • замерзає повністю (з грудня по березень)
Особливості	Наявність у глибинних шарах вод (глибше ніж 100-200 м) сірководню	Довгі піщані коси (Арабатська Стрілка (довжина 115 км), Федотова, Бердянська)

Риси	Чорне море	Азовське море
Біологічні ресурси	Близько 2000 видів тварин, зокрема 180 видів риб (білуга, осетер, хамса, кефаль, ставрида, скумбрія, тунець тощо), 3 види дельфінів. Налічується 600 видів рослин	Поширені червоні й зелені водорості, квіткові водяні рослини, до 80 видів риб (тюлька, хамса, осетер, камбала тощо)
Мінеральні ресурси	Родовища природного газу, нафти тощо	Родовища природного газу, нафти, кам’яна та магнієва солі
Головні порти	Одеса, Іллічівськ, Південний	Маріуполь, Бердянськ

Характеристика гірських ПТК України

Риси	Українські Карпати	Кримські гори
Географічне положення	Займають територію Закарпатської, частково Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються з Північного Заходу на Південний Схід	Південь Кримського півострова. Простягається на 180 км. з південного заходу на північний схід, від мису Фіолент (поблизу Севастополя) до мису Іллі (біля Феодосії). Ширина гірської смуги до 60 км
Переважні висоти гірської системи	Від 120-400 м до 1 500-2 000 м	700-1200 м
Найвищі вершини	Говерла (2061 м — найвища точка України), Бребенськул (2032 м), Піп-Іван (2028 м), Петрос (2 020 м), Гутин Томнатик (2016 м), Ребра (2 010 м)	Роман-Кош (1 545 м), Демір-Капу (1 540 м), Зейтин-Кош (1 537 м), Кемаль-Егерек (1 529 м), Еклізі-Бурун (1527 м)
Геологічна будова	Молоді гори, складна система територіальних одиниць, що створює високогірний, середньогірний, низькогірний та передгірський яруси	Є частиною альпійської геосинклінальної складчастої області. Виділяють три пасма: Головне звисотами 1200-1500 м (ланцюг пласких безлісих масивів — яйл); Внутрішнє з висотами до 550-750 м; Зовнішнє з висотами 250-350 м
Клімат	Помірно-континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого місяця (липень) у передгір’ях +18°...+20°, у високогірному ярусі +8°...+10°, найхолоднішого (січень) — відповідно -3°...-6° і -8°..-9°. Кількість опадів від 500-800 мм у передгір’ях і до 1600-2 000 мм на найвищих хребтах	Нижня частина схилу має середземноморський тип клімату (м’яка зима (на узбережжі середньомісячна температура січня +1°...+4°С), тепле літо (середньомісячна температура липня до +24 °С). Літо й осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум — узимку), на схід — менше). На яйлах літо прохолодне (середньомісячна температура липня +15 °С), зима м’яка (-1...+4 °С), річна сума опадів — до 1200 мм, на сході — 500-700 мм, сильні вітри. Максимум опадів на заході — узимку, на сході — улітку

Продовження таблиці «Характеристика гірських ПТК України»

Риси	Українські Карпати	Кримські гори
Річки й озера Карпат	Формуються численні витоки Тиси, Дністра і Пруту (річки мішаного живлення з переважанням дощового). Протягом усього року зберігається паводковий режим. Збереглися карові озера (Бребенескул, Верхнє, Несамовите, Ворожеське, Апшинець тощо). Найбільше озеро — Синевир (обвального типу)	З південного схилу беруть початок: Учан-Су, Дерекойка, Авунда, Улу-Узень (усі вони мають довжину не більшу за 10 км). З північно-західних схилів беруть початок (загальна довжина 328 км): Чорна (34,1 км), Бальбек (63 км), Кача (69 км), Альма (84 км). З північно-східних схилів беруть початок (загальна довжина 393,9 км): Салгир (238 км), Біюк-Карасу (106 км), Індол (55 км), Східний Булганак (48 км). Озера Криму: Сасик-Сиваш
Органічний світ	Залежить від висоти. На височинах: панування субальпійських лук та пустищ з гірсько-лучно-буроземними ґрунтами на полонинах; субальпійського криволісся (гірська сосна, ялівець сибірський, вільха зелена). На крутих схилах хребтів: панування смерекових та буково-ялицево-смерекових лісів із бурими гірсько-лісовими ґрунтами. На низькогір’ях: збереглися осередки первинних дубових лісів. У міжгір’ях та в річкових долинах: поширені луки, характерні угрупування вільхи, верби. Тваринний світ: характерний для лісів	Рослинність Криму розташована у чотирьох поясах: • пояс ялівцево-дубових лісів і кущів; • пояс сосни кримської; • пояс букових лісів; • граба і сосни та пояс гірських лугових степів. У долинах рік, у нижній частині схилів ростуть дубові ліси (дуб звичайний, пухнастий та скельний). Зустрічаються липа, ясень, граб, бук, кизил, ліщина, глід. Яйли безлісі, ростуть шафран, горицвіт, фіалка, таволга, деревій, звіробій, материнка, сон-трава, едельвейс
Національні природні парки	Карпатський біосферний заповідник, природничий національний парк «Гуцульщина», Ужанський природничий національний парк, природничий національний парк «Синевир», природничий національний парк «Сколівські Бескиди»	Кримський природничий заповідник (біля підніжжя Бабугана), заповідний буковий гай (Ай-Петрі), гірський масив Чатир-Даг