Крок до ВНЗ. Географія. Довідник
Ландшафти і фізико-географічне районування
Порівняльна характеристика природно-територіальних комплексів України
|
Риси |
Зона мішаних лісів |
Зона лісостепу |
Зона степу |
|
Площа |
20 % території України |
34 % території України |
40 % території України |
|
Географічне положення, рельєф, ландшафти |
Північ України. Від державних кордонів до лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів. Поліська низовина і північна частина Придніпровської низовини, Словечансько-Овруцький кряж. Мішані хвойно-широколисті ліси |
Центр України. Від межі з зоною мішаних лісів до межі зі степом по лінії Котовськ — Первомайськ — Кіровоград — Красноград — Вовчанськ. Волинська, Подільська, Придніпровська й Середньоруська височини, Придніпровська низовина. Ліси перемежовуються з луками й степами |
Південь України. Від межі зі Степом до Азово-Чорноморського узбережжя і Кримських гір. Придніпровська, Приазовська й Середньоруська височини, Причорноморська та Придніпровська низовини, Донецький кряж. Степи, штучні полезахисні лісонасадження |
|
Клімат: |
|||
|
• сумарна сонячна радіація; |
96-100 ккал/см2 на рік; |
100-110 ккал/см2 на рік; |
110-125 ккал/см2 на рік; |
|
• середні температури липня; |
Від +18° до +20 °С; |
Від +18 до +21 °С |
Від +21 до +23 °С; |
|
• середні температури січня; |
Від -4,5 до -8 °С; |
Від -5 до -8 °С; |
Від -2 до -8 °С; |
|
• кількість опадів; |
600-700 мм/р.; |
550-750 мм/р.; |
350-300 мм/р.; |
|
• коефіцієнт зволоження |
≈ 2,0 |
1,2-2,0 |
0,3-0,6 |
|
Внутрішні води |
Густа річкова мережа. Басейн Дніпра. Підземні води мають високий рівень залягання, є джерелом живлення річок і озер. Багато низовинних боліт, тривала повінь |
Густота річкової мережі зменшується із заходу на схід. Річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, Дністра. Частка підземних вод незначна (до 10 %) |
Густота річкової мережі незначна. Тільки транзитні річки. Місцевий стік формується за рахунок талих снігових вод |
Продовження таблиці «Порівняльна характеристика природно-територіальних комплексів України»
|
Риси |
Зона мішаних лісів |
Зона лісостепу |
Зона степу |
|
Зональні типи ґрунтів |
Дерново-підзолисті, болотні |
Сірі лісові, чорноземи опідзолені й типові |
Чорноземи звичайні та південні, темно-каштанові |
|
Заповідники |
Поліський і Рівненський |
Канівський, Медобори, Розточчя, Михайлівська цілина |
Асканія-Нова, Сланецький Степ, Український Степовий, Луганський, Казантипський, Чорноморський, Дунайський |
|
Національні парки |
Шацький |
Подільські Товтри, Яворівський |
Азово-Сиваський, Святі гори |
Характеристика морських ПТК України
|
Риси |
Чорне море |
Азовське море |
||
|
Площа, тис. км2 |
422 |
39 |
||
|
Довжина берегової лінії (у межах України), м |
1560 |
≈ 2 000 |
||
|
Глибина, м: |
||||
|
максимальна; |
2245; |
15 (наймілкіше у світі); |
||
|
середня |
1271 |
7,4 |
||
|
Середня солоність, %о |
21,8 (з глибиною збільшується до 22-25) |
13-14 |
||
|
Річки, що впадають |
Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг |
Дон, Кубань |
||
|
Затоки |
Джарилгацька, Каркінітська, Каламітська, Феодосійська |
Темрюцька, Бердянська, Арабатська, Сиваш, Таганрозька, Казантипська |
||
|
Півострови |
Кримський, Тарханкутський, Керченський |
Керченський |
||
|
Лимани |
Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Тилігульський |
Утлюцький, Молочний |
||
|
Острови |
Джарилтач, Зміїний, Леб’яжий |
Черепаха, Піщані |
||
|
Клімат |
Субтропічні риси: • літо сухе й спекотне, зима волога й тепла; • улітку діють антициклони, узимку — циклони; • температура води влітку +25 °С, узимку +7 °С; • північно-західна частина інколи замерзає |
Континентальні риси: • узимку переважають континентальні полярні повітряні маси із північно-східними вітрами; • улітку — із західними і південно-західними; • температура води влітку від +24 до +26 °С, узимку від +3 до -3 °С; • замерзає повністю (з грудня по березень) |
||
|
Особливості |
Наявність у глибинних шарах вод (глибше ніж 100-200 м) сірководню |
Довгі піщані коси (Арабатська Стрілка (довжина 115 км), Федотова, Бердянська) |
||
|
Риси |
Чорне море |
Азовське море |
|
|
Біологічні ресурси |
Близько 2000 видів тварин, зокрема 180 видів риб (білуга, осетер, хамса, кефаль, ставрида, скумбрія, тунець тощо), 3 види дельфінів. Налічується 600 видів рослин |
Поширені червоні й зелені водорості, квіткові водяні рослини, до 80 видів риб (тюлька, хамса, осетер, камбала тощо) |
|
|
Мінеральні ресурси |
Родовища природного газу, нафти тощо |
Родовища природного газу, нафти, кам’яна та магнієва солі |
|
|
Головні порти |
Одеса, Іллічівськ, Південний |
Маріуполь, Бердянськ |
|
Характеристика гірських ПТК України
|
Риси |
Українські Карпати |
Кримські гори |
|
Географічне положення |
Займають територію Закарпатської, частково Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються з Північного Заходу на Південний Схід |
Південь Кримського півострова. Простягається на 180 км. з південного заходу на північний схід, від мису Фіолент (поблизу Севастополя) до мису Іллі (біля Феодосії). Ширина гірської смуги до 60 км |
|
Переважні висоти гірської системи |
Від 120-400 м до 1 500-2 000 м |
700-1200 м |
|
Найвищі вершини |
Говерла (2061 м — найвища точка України), Бребенськул (2032 м), Піп-Іван (2028 м), Петрос (2 020 м), Гутин Томнатик (2016 м), Ребра (2 010 м) |
Роман-Кош (1 545 м), Демір-Капу (1 540 м), Зейтин-Кош (1 537 м), Кемаль-Егерек (1 529 м), Еклізі-Бурун (1527 м) |
|
Геологічна будова |
Молоді гори, складна система територіальних одиниць, що створює високогірний, середньогірний, низькогірний та передгірський яруси |
Є частиною альпійської геосинклінальної складчастої області. Виділяють три пасма: Головне звисотами 1200-1500 м (ланцюг пласких безлісих масивів — яйл); Внутрішнє з висотами до 550-750 м; Зовнішнє з висотами 250-350 м |
|
Клімат |
Помірно-континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого місяця (липень) у передгір’ях +18°...+20°, у високогірному ярусі +8°...+10°, найхолоднішого (січень) — відповідно -3°...-6° і -8°..-9°. Кількість опадів від 500-800 мм у передгір’ях і до 1600-2 000 мм на найвищих хребтах |
Нижня частина схилу має середземноморський тип клімату (м’яка зима (на узбережжі середньомісячна температура січня +1°...+4°С), тепле літо (середньомісячна температура липня до +24 °С). Літо й осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум — узимку), на схід — менше). На яйлах літо прохолодне (середньомісячна температура липня +15 °С), зима м’яка (-1...+4 °С), річна сума опадів — до 1200 мм, на сході — 500-700 мм, сильні вітри. Максимум опадів на заході — узимку, на сході — улітку |
Продовження таблиці «Характеристика гірських ПТК України»
|
Риси |
Українські Карпати |
Кримські гори |
|
Річки й озера Карпат |
Формуються численні витоки Тиси, Дністра і Пруту (річки мішаного живлення з переважанням дощового). Протягом усього року зберігається паводковий режим. Збереглися карові озера (Бребенескул, Верхнє, Несамовите, Ворожеське, Апшинець тощо). Найбільше озеро — Синевир (обвального типу) |
З південного схилу беруть початок: Учан-Су, Дерекойка, Авунда, Улу-Узень (усі вони мають довжину не більшу за 10 км). З північно-західних схилів беруть початок (загальна довжина 328 км): Чорна (34,1 км), Бальбек (63 км), Кача (69 км), Альма (84 км). З північно-східних схилів беруть початок (загальна довжина 393,9 км): Салгир (238 км), Біюк-Карасу (106 км), Індол (55 км), Східний Булганак (48 км). Озера Криму: Сасик-Сиваш |
|
Органічний світ |
Залежить від висоти. На височинах: панування субальпійських лук та пустищ з гірсько-лучно-буроземними ґрунтами на полонинах; субальпійського криволісся (гірська сосна, ялівець сибірський, вільха зелена). На крутих схилах хребтів: панування смерекових та буково-ялицево-смерекових лісів із бурими гірсько-лісовими ґрунтами. На низькогір’ях: збереглися осередки первинних дубових лісів. У міжгір’ях та в річкових долинах: поширені луки, характерні угрупування вільхи, верби. Тваринний світ: характерний для лісів |
Рослинність Криму розташована у чотирьох поясах: • пояс ялівцево-дубових лісів і кущів; • пояс сосни кримської; • пояс букових лісів; • граба і сосни та пояс гірських лугових степів. У долинах рік, у нижній частині схилів ростуть дубові ліси (дуб звичайний, пухнастий та скельний). Зустрічаються липа, ясень, граб, бук, кизил, ліщина, глід. Яйли безлісі, ростуть шафран, горицвіт, фіалка, таволга, деревій, звіробій, материнка, сон-трава, едельвейс |
|
Національні природні парки |
Карпатський біосферний заповідник, природничий національний парк «Гуцульщина», Ужанський природничий національний парк, природничий національний парк «Синевир», природничий національний парк «Сколівські Бескиди» |
Кримський природничий заповідник (біля підніжжя Бабугана), заповідний буковий гай (Ай-Петрі), гірський масив Чатир-Даг |
Геоекологічна ситуація в Україні
|
Головні причини екологічної кризи в Україні |
Головні наслідки екологічної кризи в Україні |
|
• Велика концентрація надпотужних хімічних, металургійних, нафтопереробних і військових промислових виробництв на невеликих площах. • Проведення меліоративних робіт за відсутності ефективних технологій. • Інтенсивні процеси урбанізації. • Відсутність ефективного законодавства щодо охорони природи та державного контролю за його виконанням |
• Техногенне навантаження на довкілля (катастрофа на ЧАЕС). • Виснаження ґрунтів, їх зараження пестицидами, гербіцидами, хімічними, біологічними та радіаційними відходами. • Скорочення площ сільськогосподарських угідь. • Нераціональне використання всіх видів природних ресурсів, виснаження родовищ |