Крок до ВНЗ. Географія. Довідник
ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
Фізична географія України
Загальні відомості про Україну, географічне положення
Це треба знати!
24 серпня 1991 р. Верховна Рада проголосила незалежність України. Наша країна із цього часу стала існувати як самостійна держава.
Адміністративно-територіальний устрій. Адміністративно Україна складається з Автономної Республіки Крим, 24 адміністративних областей та двох міст державного підпорядкування (Києва та Севастополя). В Україні налічується 453 міста, 889 селищ, 28 619 сіл, а її територія розділена на 490 адміністративних районів. Найбільшими за площею областями України є Одеська, Дніпропетровська, Чернігівська та Харківська, кожна з яких займає понад 30 тис. км2.
Населення України постійно зростало. У часи Київської Русі воно складало 5 млн осіб, у середині XIX ст. — 12 млн. На сьогодні в Україні проживає близько 48 млн людей. За цим показником наша держава посідає 24 місце у світі, а в Європі вона поступається тільки Німеччині, Франції, Великій Британії та Італії.
Більшість жителів нашої держави — українці. Їх налічується близько 37 млн. Серед інших народів, що населяють нашу державу, багато росіян, євреїв, білорусів, поляків, молдаван, болгар, кримських татар та представників інших національностей. Незалежно від національної приналежності усі вони є рівноправними громадянами України. За густотою населення наша держава належить до густозаселених територій світу. На 1 км2 її території в середньому проживає 81 особа. Найбільшими за чисельністю населення областями України є Донецька та Дніпропетровська, у кожній з яких проживає понад 3 млн людей. Більш ніж 2 млн громадян мешкають у Харківській, Львівській, Луганській, Одеській областях та Автономній Республіці Крим. У столиці нашої держави — м. Києві — проживає 2621,7 тис. жителів. Це найбільше місто України. Крім цього, ще у трьох обласних центрах України налічується понад мільйон жителів. Це так звані міста-мільйонери: Харків, Дніпропетровськ, Одеса.
Формування території України — це тривалий, багатовіковий і драматичний процес. Одні історики стверджують, що перші сліди перебування людини на території України виявлені на півдні Криму, Одеської області та Приазов’я в часи раннього палеоліту, близько 500 або 160-200 тис. років тому. Інші вважають найдавнішими ранні поселення землеробських племен, що належать до трипільської культури й розташовані у долинах Дніпра, Дністра й Південного Бугу. Про перебування сарматів свідчить сарматський топонім «дн», «дана» (вода) у назвах рік Дніпро, Дністер, Дунай, Дон, Донець. У III й IV століттях лісову й лісостепову зони України заселили слов’янські племена, що пізніше утворили державу Київська Русь (VIII-IX ст.).
Саме до часів Київської Русі (ІХ-ХІІ ст.) відносять початок формування українського народу і його державності. У 1187 р. уперше згадується географічний термін Україна. Його найбільш вірогідним поясненням є походження від слів «край», «країна».
З середини XIII ст. Українські землі перебували під владою монголо-татарських ханів, Великого князівства Литовського, Польщі, Угорщини, Туреччини.
Наприкінці XV ст. виникло українське козацтво, яке з часом створило Запорозьку Січ. У XVII ст. Запорозька Січ стала осередком національно-визвольної боротьби українського народу. Згідно з рішенням Переяславської ради у 1654 р. відбулося приєднання лівобережної України до Росії. Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої. Причорноморські землі входили до складу Туреччини та Кримського Ханства.
У кінці XVIII ст. до Росії було приєднано Причорномор’я. Після поділу Речі Посполитої в 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської імперії (яка з 1867 р. називалася Австро-Угорською), а решта Правобережної України в 1793-1795 рр. — до Російської імперії.
Наприкінці Першої Світової війни (1914-1918 рр.) розпалися Російська й Австро-Угорська імперії. Але кілька спроб створити незалежну Українську державу в 1917-1920 рр. закінчилися невдало. Східна і центральна частини України увійшли до складу Союзу Радянських Соціалістичних республік (СРСР) як Українська РСР (УРСР). А західноукраїнські землі ще два десятиліття перебували у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії. У 1939 р. до УРСР були приєднані Східна Галичина і Волинь (від Польщі), у 1940 р. — Буковина і Південна Бессарабія (від Румунії), у 1945 р. — Закарпаття (за договором з Чехословаччиною).
З огляду на територіальну близькість і спільність економіки, тісні культурні й господарські зв’язки, за рішенням Верховної Ради СРСР в 1954 р., Кримська область, що входила до складу Росії, була передана Україні. Цим закінчилося формування території нашої держави.
За Гельсінською угодою 1975 р. державні кордони в Європі визнані непорушними.
Українські історичні землі
|
Назва |
Сучасний склад території |
|
Волинь |
Території сучасних Волинської, Рівненської, Житомирської областей |
|
Поділля |
Територія сучасних Хмельницької й Винницької областей |
|
Галичина |
Територія сучасних Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей |
|
Буковина |
Територія в межах сучасної Чернівецької області |
|
Бессарабія |
Територія між Дністром і Прутом (південно-західна частина Одеської області) |
|
Запоріжжя |
Територія сучасних Дніпропетровської, Кіровоградської, Херсонської, Донецької, Запорізької областей |
|
Гетьманщина |
Територія сучасних Чернігівської, Полтавської, західних районів Сумської, східних районів Київської областей |
|
Слобожанщина |
Територія сучасних Харківської й Сумської областей, північної частини Донецької й Луганської областей |
|
Покуття |
Частина Івано-Франківської області між ріками Дністер, Черемош і Карпатами |
Запитання для самоконтролю
1. Чому на сьогодні традиції українського народу в різних частинах держави досить різноманітні?
2. Коли, на вашу думку, вперше утвердилася державність України?
3. Чому історія формування української території є такою складною драматичною?
4. Прослідкуйте історію формування території України. Які з тенденцій — розширення чи зменшення території — у ній переважали?
5. Визначте, території яких адміністративних областей сьогодні належать до декількох історичних земель.
Тестові завдання
1. Друга за площею європейська держава після України:
А Велика Британія
Б Польща
В Іспанія
Г Франція
2. Крайня північна точка України:
А м. Сарич
Б с. Грем’яч
В с. Соломонове
Г м. Добровеличківка
3. Приєднання Лівобережної України до Російської імперії відбулося в:
А 1564 р.
Б 1654 р.
В 1764 р.
Г 1854 р.
4. До складу Галичини входила сучасна область:
А Луганська
Б Харківська
В Вінницька
Г Львівська
5. Установіть послідовність розташування сучасних областей України з півдня на північ.
А Кіровоградська
Б Чернігівська
В Миколаївська
Г Черкаська
6. Нова доба у Києві розпочинається раніше, ніж у Лондоні на:
А 1 годину
Б 2 години
В 3 години
Г 4 години
7. Яким буде місцевий час на нульовому меридіані, якщо у Києві 23 год 16 хв?
А 22 год 16 хв
Б 21 год 16 хв
В 20 год 16 хв
Г 19 год 16 хв
8. Чому дорівнює відстань на місцевості, якщо масштаб карти 1:15000, а відстань — 45 мм?
А 1125 м
Б 1025 м
В 1015 м
Г 1005 м
9. Установіть відповідність між етапами вивчення території України та персоналіями.
1 стародавній
2 середньовічний
3 новий
4 сучасний
А В. Докучаєв
Б П. Шищенко
В В. Вернадський
Г Геродот
Д Г. Л. де Боплан
10. Засновник української національної географії:
А В. Вернадський
Б П. Тутковський
В С. Рудницький
Г В. Кубійович
Це треба знати!
Географічне положення, кордони. Україна — держава Центрально-Східної Європи. Вона охоплює південний захід Східноєвропейської рівнини та частину Карпат і Кримські гори. На півдні Україну омивають води Азовського та Чорного морів. Значна частина України лежить у басейні ріки Дніпро, що розділяє її на Правобережжя й Лівобережжя.
Територія України складає 603 700 км2. За цим показником вона займає 41 місце у світі. З півночі на південь наша держава простягається на 893 км, із заходу на схід — 1316 км. Україна має суходільний і морський кордон, загальна довжина якого 7 590 кілометрів. Суходільний кордон країни простягається на 5 631 км і складається із трьох ділянок — західної, північної та східної. Довжина морського кордону становить 1959 км. На суходолі Україна межує з Російською Федерацією (1962 км), Республікою Білорусь (1084 км), Республікою Польща (542), Словацькою Республікою (98 км), Угорщиною (135 км), Румунією (608 км) і Республікою Молдова (1 202 км).
Вихід до країн Центральної та Західної Європи забезпечує ділянка кордону завдовжки 2 590 км. Відстань до умовної столиці Європи — Страсбурґа — не перевищує 2 000 км.
Важливе значення для країни має вихід до Чорного й Азовського морів, на берегах яких розташовані великі порти, що зв’язують Україну практично з усіма прибережними країнами світу.
Фізико-географічне положення України можна оцінити як сприятливе для розвитку господарської діяльності населення й економіки країни в цілому. Значні розміри України зумовили розмаїтість її природних умов і ресурсів. Територія України розташована в Східній Європі в межах помірного кліматичного поясу, що забезпечує достатнє надходження сонячного тепла й формування клімату, комфортного для життя й діяльності людей. Переважання рівнинного рельєфу сприяє розвитку будівництва, прокладанню транспортних шляхів, розселенню людей. Рівнинна частина країни розташована в межах трьох природних зон, що послідовно змінюються в широтному напрямку: мішаних лісів, лісостеповій і степовій.
Місце України на політичній та економічній карті світу. Україна відрізняється від багатьох інших країн різноманіттям природних багатств. У надрах нашої держави багато мінеральної сировини: кам’яного вугілля, залізної та марганцевої руди, урану, графіту, кам’яної солі. Багата Україна і на різноманітну будівельну сировину. Є у наших надрах нафта і природний газ, однак їх недостатньо для потреб розвиненої української економіки. Недостатньо забезпечена наша держава і власними лісовими ресурсами.
Україна має добре розвинену промисловість. Серед промислових підприємств є великі гірничодобувні підприємства, які видобувають з надр сировину (вугілля, руду та інші корисні копалини). Переробні підприємства виробляють з цієї сировини різноманітну продукцію. Важко назвати промислову продукцію, яку б не можна було виготовити в Україні. Основними важливими видами продукції є чорні та кольорові метали, турбіни для електростанцій, транспортні засоби, літаки, точні прилади, продукція хімічної, легкої та харчової промисловості тощо. Енергетична мережа України є розгалуженою. Електроенергія виробляється на теплових, атомних та гідроелектростанціях.
Досить розвинене сільське господарство. Воно має винятково сприятливі умови для свого розвитку. Родючі ґрунти — величезне багатство України. На цих ґрунтах вирощують багаті врожаї пшениці, жита, ячменю та інших зернових культур, картоплю, цукровий буряк, соняшник, з якого отримують олію, різноманітні кормові та технічні культури.
Україна одержує дуже великі економічні вигоди від специфіки свого географічного положення. Це пов’язане з тим, що через неї проходять основні міжнародні транзитні нафто- та газопроводи, залізничні й автомобільні магістралі, лінії електропередач.
Україна як суверенна держава здійснює миролюбну політику, спрямовану на підтримку політичної й соціально-економічної стабільності в Європі й в усьому світі. Україна прагне співпрацювати з усіма країнами світу, мати з ними дружні відносини, розвивати з ними економічне співробітництво й партнерство. Україна є повноправним членом ООН, входить до складу СНД, а в 1995 р. ввійшла в Раду Європи. Наша країна підтримує контакти із різними економічними й політичними союзами та блоками, такими, наприклад, як ЄЄ і НАТО. Сьогодні Україна прагне стати постійним членом Центрально-Європейської Ініціативи.
Запитання для самоконтролю
1. Поміркуйте, яка з країн Європи має подібне з Україною географічне положення.
2. Що допомогло Україні стати реальним претендентом на право проведення футбольного чемпіонату «Євро-2012»?
3. Проаналізуйте позитивні та негативні (якщо такі є) сторони суміжного розташування України з європейськими та азіатськими країнами.
4. Що позитивного та негативного отримали б обидві сторони, якби Україна вступила до ЄС та до НАТО?
5. Які проблеми, на вашу думку, заважають Україні в повній мірі використати своє унікальне географічне положення?
