Крок до ВНЗ. Географія. Довідник
ДОДАТКИ
Додаток 1
Найбільші річки України
Назва річки |
Загальна довжина (км) |
Загальна довжина по території України (км) |
Дніпро |
2201 |
981 |
Дністер |
1376 |
705 |
Сіверський Донець |
1053 |
950 |
Дунай |
2960 |
164 |
Південний Буг |
806 |
806 |
Найбільші озера України
Назва озера |
Площа (км2) |
Найбільша глибина (м) |
Ялпуг |
149,0 |
6 |
Світязь |
24,2 |
58,4 |
Синевир |
0,7 |
24 |
Планета Земля
Розповсюдженість хімічних елементів у земній корі (% маси)
Кисень |
49, 5 |
Фтор |
0,065 |
Олово |
0,004 |
Кремній |
25,3 |
Сірка |
0,05 |
Кобальт |
0,003 |
Алюміній |
7,5 |
Барій |
0,05 |
Свинець |
0,0016 |
Залізо |
5,08 |
Хлор |
0,045 |
Миш’як |
0,0005 |
Кальцій |
3,39 |
Стронцій |
0,04 |
Бор |
0,0003 |
Натрій |
2,63 |
Рубідій |
0,031 |
Уран |
0,0003 |
Калій |
2,4 |
Цирконій |
0,02 |
Бром |
0,00016 |
Магній |
1,93 |
Хром |
0,02 |
Йод |
0,00003 |
Водень |
0,97 |
Ванадій |
0,015 |
Срібло |
0,00001 |
Титан |
0,62 |
Азот |
0,01 |
Ртуть |
0,000007 |
Вуглець |
0,1 |
Мідь |
0,01 |
Золото |
0,0000005 |
Марганець |
0,09 |
Нікель |
0,008 |
Платина |
0,0000005 |
Фосфор |
0,08 |
Цинк |
0,005 |
Радій |
0,0000000001 |
Вміст основних хімічних елементів у морській воді
Елемент |
Масовий % |
Елемент |
Масовий % |
Кисень |
85, 80 |
Калій |
3,8 • 10-2 |
Водень |
10,67 |
Бром |
6,5 • 10-3 |
Хлор |
2,00 |
Вуглець |
3,5 • 10-3 |
Натрій |
1,07 |
Стронцій |
1 • 10-3 |
Магній |
1,4 • 10-1 |
Бор |
4,5 • 10-4 |
Кальцій |
4,5 • 10-2 |
Фтор |
1 • 10-4 |
Сірка |
3,9 • 10-2 |
Кремній |
2 • 10-5 |
Мінералогічна шкала твердості (шкала Мооса)
Еталонний мінерал |
Твердість |
Можливість обробки |
Інші мінерали з аналогічною твердістю |
Тальк |
1 |
Дряпається нігтем |
Графіт |
Гіпс |
2 |
Дряпається нігтем |
Хлорит, галіт |
Кальцит |
3 |
Дряпається ножем |
Біотит, золото, срібло |
Флюорит |
4 |
Дряпається ножем |
Доломіт, сфареліт |
Апатит |
5 |
Дряпається ножем |
Гематит, лазурит |
Ортоклаз |
6 |
Дряпається терпугом |
Опал, рутил |
Кварц |
7 |
Піддаються обробці алмазом, дряпають скло |
Гранат, турмалін |
Топаз |
8 |
Берил, шпінель |
|
Корунд |
9 |
— |
|
Алмаз |
10 |
Ріже скло |
— |
Частини світу
Назва |
Площа |
Висота(м) |
|||
млн. км2 |
% від площі суходолу |
середня |
найбільша |
найменша |
|
Азія |
44,4 |
29,8 |
950 |
8848 |
-395 |
Америка |
42,1 |
28,5 |
650 |
6960 |
-85 |
Африка |
29,9 |
19,6 |
750 |
5895 |
-153 |
Антарктида |
13,9 |
9,3 |
2200 |
5140 |
— |
Європа |
10,2 |
6,8 |
300 |
4807 |
-28 |
Австралія та Океанія |
8,9 |
6,0 |
340 |
5029 |
-12 |
Крайні точки материків
Материк |
Крайні точки |
|||
північна |
південна |
західна |
східна |
|
Євразія: |
||||
Європа |
м. Нордкін 71°08' пн. ш. |
м. Маррокі 36°00' пн. ш. |
м. Рока 9°31' зх. д. |
Полярний Урал 67°20' сх. д. |
Азія |
м. Челюскін 77°43' пн. ш. |
м. Піай 1°16' пн. ш. |
м. Баба 26°10' сх. д. |
м. Дежнева 169°40' сх. д. |
Африка |
м. Ель-Аб’яд 37°21' пн. ш. |
м. Голковий 34°52' пд. ш. |
м. Альмаді 17°32' зх. д. |
м. Рас-Хафун 51°22'сх. д. |
Північна Америка |
м. Мерчисон 71°50' пн. ш. |
м. Мар’ято 7°13' пн. ш. |
м. Принца Вельського 168°00' зх. д. |
м. Сент-Чарлз 55°40' зх. д. |
Південна Америка |
м. Гальїнас 12°25' пн. ш. |
м. Фроуорд 53°54' пд. ш. |
м. Парин’яс 81°20' зх. д. |
м. Кабу-Бранку 34°46' зх. д. |
Австралія |
м. Йорк 10°41' пд. ш. |
м. Південно-Східний 39°11' пд. ш. |
м. Стіп-Пойнт 113°05' сх. д. |
м. Байрон 153°34' сх. д. |
Антарктида |
м. Сифре 63°13' пд. ш. |
— |
— |
— |
Океани
Назва |
Площа, (млн. км2) |
Середня глибина |
Найбільша глибина |
Об’єм, (мли. км3) |
Найбільша висота припливів (м) |
Атлантичний |
91,66 |
3597 |
8742 |
329,7 |
18 — затока Фанді |
Індійський |
76, 17 |
3710 |
7729 |
282,7 |
11,9 — Камбейська затока |
Тихий |
178,68 |
3976 |
11022 |
710,4 |
13 — Пенжинська губа Охотського моря |
Північний Льодовитий |
14,75 |
1225 |
5527 |
18,1 |
10 —- Мезенська губа Білого моря |
Найвищі гірські системи
Материк |
Гірська система |
Вершина |
Висота (м) |
Євразія |
Гімалаї |
Джомолунгма |
8848 |
Європа |
Альпи |
Монблан |
4807 |
Південна Америка |
Анди |
Аконкагуа |
6960 |
Північна Америка |
Кордильєри |
Мак-Кінлі |
6193 |
Африка |
Східноафриканське плоскогір’я |
Кіліманджаро |
5895 |
Антарктида |
Елсуерт |
Вінсон |
5140 |
Австралія |
Австралійські Альпи |
Косцюшко |
2230 |
Найвищі діючі вулкани
Найменування |
Місцезнаходження |
Висота(м) |
Котопахі |
Еквадор |
5896 |
Попокатепетль |
Мексика |
5452 |
Сангай |
Еквадор |
5410 |
Ключевська сопка |
Камчатка |
4750 |
Мауна-Лоа |
Гаванські острови |
4170 |
Фако |
Камерун |
4070 |
Тейде |
Канарські острови |
3718 |
Семеру |
Острів Ява |
3676 |
Коліма |
Мексика |
3658 |
Шивелуч |
Камчатка |
3283 |
Етна |
Сицилія |
3263 |
Найбільші пустелі
Назва |
Місцезнаходження |
Тип за літологічним характером поверхні |
Приблизна площа (км2) |
Сахара |
Північна Африка |
Кам’янистий, глинистий, піщаний |
Більше 7 млн. |
Гобі |
Центральна Азія, Монголія і Китай |
Кам’янистий, піщаний |
2 млн. |
Лівійська |
Північна Африка, на захід від нижньої течії Нілу |
Піщаний, кам’янистий |
2 млн. |
Алашань |
Центральна Азія, північна частина Китаю |
Кам’янистий, піщаний |
1 млн. |
Сірійська |
Південно-Західна Азія |
Піщаний |
1 млн. |
Калахарі |
Південна Африка |
Напівпустельний |
1 млн. |
Руб-ель-Халі |
Південно-Східна частина Аравійського півострова |
Піщаний |
600 тис. |
Нубійська |
Північно-Східна Африка, на схід від Нилу |
Піщаний |
550 тис. |
Велика Піщана |
Північно-Західна Австралія |
Піщаний, ділянки кам’янистого |
360 тис. |
Каракуми |
Середня Азія, Туркменія |
Піщаний, ділянки глинистого |
350 тис. |
Кизилкум |
Середня Азія, Узбекистан і Казахстан |
Піщаний, ділянки кам’янистого та глинистого |
300 тис. |
Такла-Макан |
Середня Азія, Таримська западина |
Піщаний |
300 тис. |
Тар |
Західна частина Індо-Гангської низовини |
Піщаний |
300 тис. |
Велика пустеля Вікторія |
Південна Австралія |
Піщаний |
300 тис. |
Великий Нефуд |
Північна частина Аравійського півострова |
Піщаний |
70 тис. |
Регістан |
Східна частина Іранського нагір’я |
Піщаний |
40 тис. |
Наміб |
Південно-Західне узбережжя Африки |
Піщаний, кам’янистий |
Довжина 2100 км, ширина від 50 до 130 км |
Атакама |
Західне узбережжя Південної Африки |
Піщаний, кам’янистий |
Довжина близько 1000 км |
Найбільші півострови
Назва |
Площа (тис. км2) |
Місцезнаходження |
Аравійський |
2730 |
Азія |
Західна Антарктида |
2690 |
Антарктида |
Індокитай |
2088 |
Азія |
Індостан |
2000 |
Азія |
Лабрадор |
1600 |
Північна Америка |
Скандинавський |
800 |
Європа |
Сомалі |
750 |
Африка |
Піренейський |
582 |
Європа |
Балканський |
505 |
Європа |
Мала Азія |
400 |
Азія |
Таймир |
400 |
Азія |
Камчатка |
370 |
Азія |
Кейп-Йорк |
300 |
Австралія |
Площі основних елементів мікрорельєфу дна Світового океану (млн. км2)
Підводні окраїни: |
|
шельф |
31,2 |
материковий схил |
24,6 |
материкове підніжжя |
26 |
Перехідна зона: |
|
острівні дуги |
6,1 |
котловини окраїнних морів |
14,5 |
глибоководні жолоби |
4,9 |
Ложе океану: |
|
котловини |
158,9 |
підняття |
28,8 |
Серединно-океанічні хребти |
55,3 |
Найбільші затоки
Назва |
Площа (тис. км2) |
Найбільша глибина (м) |
Бенгальська |
2172 |
3835 |
Мексиканська |
1602 |
3822 |
Велика Австралійська |
1335 |
5670 |
Гудзон |
819 |
301 |
Гвінейська |
753 |
5207 |
Аляска |
384 |
4929 |
Святого Лаврентія |
249 |
538 |
Перська |
241 |
115 |
Біскайська |
194 |
5098 |
Основні глибоководні жолоби
Назва |
Найбільша глибина (м) |
Протяжність (км) |
Середня ширина (км) |
Атлантичний океан |
|||
Пуерто-Ріко |
8742 |
1070 |
87 |
Південносандвічев |
8264 |
1380 |
70 |
Романш |
7856 |
230 |
9 |
Індійський океан |
|||
Зондський (Яванський) |
7729 |
2900 |
49 |
Східноіндійський |
6335 |
1244 |
45 |
Тихий океан |
|||
Маріанський |
11022 |
1340 |
59 |
Тонга |
10882 |
860 |
78 |
Філіппінський |
10265 |
1330 |
65 |
Кермалек |
10047 |
1270 |
88 |
Ідзу-Бонинський |
9810 |
1030 |
82 |
Курило-Камчатський |
9717 |
2170 |
59 |
Японський |
8412 |
680 |
59 |
Чілійський |
8180 |
2690 |
64 |
Алеутський |
7855 |
3570 |
64 |
Рюкю (Нансей) |
7790 |
603 |
38 |
Перуанський |
6601 |
1340 |
61 |
Центральноамериканський |
6639 |
2530 |
34 |
Вітязя |
6150 |
870 |
11 |
Найглибші западини суходолу
Назва |
Глибина від рівня моря, м |
Місцезнаходження |
Гхор |
-395 (рівень Мертвого моря) |
Ізраїль, Йорданія, Сирія |
Турфанська котловина |
-154 |
Китай |
Афар |
-153 (рівень оз. Ассаль) |
Джибуті |
Каттара |
-133 |
Єгипет |
Карагіє (Батир) |
-132 |
Казахстан |
Долина смерті |
-85 |
США (штат Каліфорнія) |
Акчакая |
-81 |
Туркменія |
Нижньокаліфорнійська |
-72 (рівень оз. Солтон-Си) |
США (штат Каліфорнія) |
Найбільші річки
Назва |
Довжина (км) |
Площа басейну (тис. км2) |
Середня витрата води (м3/с) |
|||
Євразія |
||||||
Янцзи |
5 800 |
1 808 |
34 000 |
|||
Об (з Іртишем) |
5 410 |
2 990 |
1 2700 |
|||
Іртиш |
4 248 |
1 643 |
2 830 |
|||
Ішим |
2 450 |
177 |
56,3 |
|||
Тобол |
1 591 |
426 |
805 |
|||
Хуанхе |
4 845 |
771 |
2 000 |
|||
Меконг |
4 500 |
810 |
13 2000 |
|||
Амур (з Аргунню) |
4 440 |
1 855 |
10 900 |
|||
Аргунь |
1 620 |
164 |
340 |
|||
Шилка (з Ононом) |
1 592 |
206 |
550 |
|||
Лена |
4 400 |
2 490 |
17 000 |
|||
Вілюй |
2 650 |
454 |
1 480 |
|||
Алдан |
2 273 |
729 |
5 110 |
|||
Витім |
1 837 |
225 |
2 200 |
|||
Єнісей |
4102 |
2 580 |
19 800 |
Назва |
Довжина (км) |
Площа басейну (тис. км2) |
Середня витрата води (м3/с) |
|||
Нижня Тунгуска |
2 989 |
473 |
3 680 |
|||
Підкам’яна Тунгуска |
1 865 |
240 |
1 750 |
|||
Ангара |
1 779 |
1 040 |
5 100 |
|||
Волга |
3 530 |
1 360 |
7 710 |
|||
Кама |
1 805 |
507 |
3 500 |
|||
Ока |
1 500 |
245 |
1 300 |
|||
Салуїн |
3 200 |
325 |
6 700 |
|||
Інд |
3 180 |
980 |
3 850 |
|||
Євфрат (з Мюратом) |
3 065 |
673 |
840 |
|||
Брахмапутра |
2 900 |
506 |
12 000 |
|||
Дунай |
2 850 |
817 |
6 430 |
|||
Ґанґ |
2 700 |
1 120 |
13 000 |
|||
Іраваді |
2 150 |
430 |
13 000 |
|||
Сіцзян |
2 130 |
437 |
8 000 |
|||
Колима |
2 129 |
643 |
3 900 |
|||
Урал |
2 428 |
237 |
400 |
|||
Амудар’я (з Пянджем) |
2 540 |
309 |
2 000 |
|||
Оленьок |
2 292 |
200 |
1 210 |
|||
Дніпро |
2 201 |
504 |
1 700 |
|||
Тарім |
2 030 |
бл. 1 000 |
167 |
|||
Дон |
1 870 |
422 |
935 |
|||
Печора |
1 809 |
322 |
4 100 |
|||
Індигірка |
1 726 |
360 |
1 850 |
|||
Хатанга (з Котуєм) |
1 636 |
364 |
3 320 |
|||
Африка |
||||||
Ніл (з Кагерою) |
6 671 |
2 870 |
2 600 |
|||
Конго (з Луалабою) |
4 320 |
3 691 |
46 000 |
|||
Нігер |
4 160 |
2 092 |
9 300 |
|||
Замбезі |
2 660 |
1 330 |
16 000 |
|||
Північна Америка |
||||||
Міссісіпі (з Міссурі) |
6 420 |
3 268 |
19 000 |
|||
Міссурі |
4 740 |
1 370 |
2 600 |
|||
Маккензі (з Піс-Рівер) |
4 250 |
1 804 |
11 000 |
|||
Юкон |
3 700 |
855 |
6 500 |
|||
Св. Лаврентія |
1 200 |
1 030 |
14 000 |
|||
Ріо-Гранде |
2 870 |
570 |
15-20 |
|||
Колорадо |
2 740 |
635 |
508 |
|||
Нельсон (зі Саскачеваном) |
2 568 |
1 072 |
2 700 |
|||
Колумбія |
2 250 |
670 |
8 470 |
|||
Південна Америка |
||||||
Амазонка |
6 400 |
7 180 |
220 000 |
|||
Журуа |
3 280 |
224 |
9 000 |
|||
Пурус |
3 200 |
365 |
12 600 |
|||
Токантінс |
2 850 |
770 |
16 300 |
|||
Ріу-Негру |
2 300 |
691 |
29 300 |
|||
Тапажос |
2 200 |
487 |
15 500 |
|||
Парана |
4 380 |
2 663 |
17 500 |
|||
Парагвай |
2 500 |
1 150 |
4 000 |
|||
Оріноко |
2 730 |
1 086 |
29 000 |
|||
Сан-Франсіску |
2 800 |
600 |
3 300 |
|||
Австралія |
||||||
Муррей |
2 570 |
1057 |
330 |
|||
Дарлінг |
2 740 |
650 |
42 |
|||
Маррамбіджи |
2 172 |
165 |
77 |
Найбільші озера
Назва |
Площа водної поверхні (тис. км2) |
Висота рівня, (м) |
Найбільша глибина (м) |
Місцезнаходження |
Каспійське море |
376 |
-28 |
1025 |
Європа, Азія |
Верхнє |
82,4 |
183 |
393 |
Північна Америка |
Вікторія |
68 |
1134 |
80 |
Східна Африка |
Гурон |
59,6 |
177 |
208 |
Північна Америка |
Мічиган |
58 |
177 |
281 |
Північна Америка |
Аральське море |
36,5 |
34,5 |
54,5 |
Середня Азія |
Танганьїка |
34 |
773 |
1470 |
Східна Африка |
Байкал |
31,5 |
456 |
1620 |
Сибір |
Ньяса |
30,8 |
472 |
706 |
Східна Африка |
Велике Ведмеже |
30,2 |
157 |
137 |
Північна Америка |
Велике Невольниче |
28,6 |
156 |
150 |
Північна Америка |
Чад |
26-10 |
281 |
11 |
Центральна Африка |
Ері |
25,7 |
174 |
64 |
Північна Америка |
Вінніпег |
24,3 |
217 |
28 |
Північна Америка |
Балхаш |
22-17 |
342 |
26 |
Середня Азія |
Онтаріо |
19,5 |
75 |
236 |
Північна Америка |
Ладозьке |
17,7 |
5 |
230 |
Північна Європа |
Маракайбо |
16,3 |
0 |
250 |
Південна Америка |
Бангвеулу |
15-4 |
1067 |
5 |
Центральна Африка |
Ейр |
до 15 |
-12 |
20 |
Південна Австралія |
Дунтінху |
12-4 |
11 |
8 |
Східна Азія |
Тонлесап |
10-2,5 |
12 |
14 |
Південно-Східна Азія |
Онезьке |
9,7 |
33 |
127 |
Північна Європа |
Рудольф |
8,5 |
375 |
73 |
Східна Африка |
Нікарагуа |
8,4 |
32 |
70 |
Центральна Америка |
Тітікака |
8,3 |
3812 |
304 |
Південна Америка |
Атабаска |
7,9 |
213 |
60 |
Північна Америка |
Оленяче |
6,3 |
350 |
60 |
Північна Америка |
Іссик-Куль |
6,2 |
1608 |
668 |
Середня Азія |
Велике Солоне |
6-2,5 |
1282 |
15 |
Північна Америка |
Урмія |
до 5,8 |
1275 |
15 |
Передня Азія |
Торренс |
5,7 |
34 |
8 |
Південна Австралія |
Мобуту-Сесе-Секо |
5,6 |
619 |
58 |
Східна Африка |
Венерн |
5,5 |
44 |
100 |
Північна Європа |
Вінніпегосис |
5,4 |
252 |
12 |
Північна Америка |
Мверу |
5,2 |
917 |
15 |
Центральна Африка |
Манітоба |
4,7 |
248 |
28 |
Північна Америка |
Таймир |
4,6 |
6 |
26 |
Північний Сибір |
Ханка |
4,2 |
68 |
10 |
Східна Азія |
Кукунор |
4,2 |
3205 |
38 |
Центральна Азія |
Етоша |
бл. 4 |
1065 |
пересихає |
Південна Африка |
Ван |
бл. 3,7 |
1720 |
145 |
Передня Азія |
Чудсько-Псковське |
3,5 |
30 |
15 |
Європа |
Тана |
3,6-3,1 |
1830 |
70 |
Східна Африка |
Убсу-Нур |
3,3 |
753 |
немає даних |
Центральна Азія |
Поопо |
3-2,5 |
3690 |
3 |
Південна Америка |
Поянху |
2,7-5 |
18 |
20 |
Східна Азія |
Чани |
2,3-1,7 |
106 |
10 |
Західний Сибір |
Найвищі та найвідоміші водоспади
Назва |
Висота (м) |
Місцезнаходження |
Анхель |
1054 |
Венесуела |
Тугела |
933 |
Південноафриканська республіка |
Бельб’є |
866 |
Норвегія |
Йосемите |
727 |
США |
Назва |
Висота (м) |
Місцезнаходження |
Утигард |
610 |
Норвегія |
Кукенан |
610 |
Венесуела |
Сатерленд |
580 |
Нова Зеландія |
Кілє |
561 |
Норвегія |
Гаварню |
422 |
Франція |
Герсоппа |
252 |
Індія |
Ауграбіс |
146 |
Південно-Африканська республіка |
Вікторія |
120 |
На кордоні Замбії та Зімбабве |
Ігуасу |
72 |
На кордоні Аргентини та Бразилії |
Ніагарський |
51 |
США |
Войома |
40 |
Заїр |
Метеорекорди
Значення |
Дата |
Місце |
|
Температура повітря, °С |
|||
максимальна |
57,8 |
13.09. 1922 |
Ель-Азізія, Лівія |
мінімальна |
-89,2 |
21.07. 1983 |
Ст. «Восток», Антарктида |
середньорічна: |
|||
максимальна |
34,4 |
1960 |
Даллол, Ефіопія |
мінімальна |
-57,8 |
1958 |
Полюс недосяжності, Антарктида |
Кількість опадів, мм |
|||
за хвилину |
31,2 |
04. 07. 1956 |
Юніонвілл, США |
за добу |
1870 |
15-16. 03. 1952 |
Силаос, Реюньйон |
за місяць |
9299 |
07.1861 |
Черапунджі, Індія |
за рік |
26 461 |
08. 1860-07. 1861 |
Черапунджі, Індія |
Атмосферний тиск (наведено до рівня моря в мілібарах) |
|||
максимальний |
1083,3 |
31. 12. 1968 |
Агата (Красноярський край), Росія |
мінімальний |
873 |
24. 09. 1958 |
У центрі тайфуну поблизу Філіппінських островів |
Швидкість вітру (на висоті 10-20 м над поверхнею Землі, м/с) |
|||
в пориві |
104 |
12. 04. 1934 |
Гора Вашингтон, США |
середня протягом кількох хвилин |
101 |
12. 04. 1934 |
Гора Вашингтон, США |
середньомісячна |
24,9 |
07. 1913 |
Мис Денісона, Антарктида Мис Денісона, Антарктида |
середньорічна |
19,9 |
04. 1912-02. 1913 |
|
Найбільша висота снігового покриву, м |
11,5 |
09. 05. 1911 |
Тамарак, Каліфорнія, США |
Найбільша градина, г |
750 |
03.09. 1970 |
Коффивілл, Канзас, США |
Найбільша кількість сонячних годин протягом року |
4300 (97% можливих) |
— |
Східна Сахара |
Видатні навколосвітні подорожі
1519-1522 |
Фернан Магеллан (Хуан Себастьян де Елькано) |
Перше в історії людства навколосвітнє плавання. Доведена наявність єдиного Світового океану, отримані докази шароподібності Землі. Відкрите усе узбережжя Південної Америки на південь від Ла-Плати, Магелланова протока, Патагонська Кордильєра, острів Гуам та Філіппінські острови |
1577-1580 |
Френсіс Дрейк |
Друге навколосвітнє плавання (перше англійське). Відкрито західне узбережжя Америки від Магелланової протоки до 48° північної широти |
1586-1588 |
Томас Кавендіш |
Третє навколосвітнє плавання. Вагомого географічного значення не мало |
1598-1601 |
Олів’є де Ноорт |
Четверте навколосвітнє плавання (перше голландське). Вагомого географічного значення не мало |
1766-1769 |
Луї Антуан де Бугенвіль |
Перша французька навколосвітня експедиція. Відкриті острови в архіпелагах Туамоту та Луїзіада |
1768-1771 |
Джеймс Кук |
Визначено острівне положення Нової Зеландії, відкриті Великий Бар’єрний риф та східне узбережжя Австралії |
1772-1775 |
Джеймс Кук |
При спробі знайти Південний материк експедиція досягла 71°10' південної широти, але землі не знайшла |
1776-1779 |
Джеймс Кук |
Відкриті Гавайські острови, частина узбережжя Аляски із затоками Прінс-Вільям, Кука, Брістольським та Нортон |
1803-1806 |
Іван Федорович Крузенштерн |
Перша російська навколосвітня експедиція*. Картографування, океанологічні дослідження |
1815-1818 |
Отто Євстафійович Коцебу |
Російська навколосвітня експедиція відкрила в Тихому океані ряд островів, дослідила та нанесла на карту невідому раніше північну частину узбережжя Аляски протяжністю 500 км |
1819-1821 |
Фадей Фадейович Белінсгаузен |
Російська навколосвітня експедиція відкрила Антарктиду та кілька островів в Атлантичному і Тихому океанах |
1823-1826 |
Отто Євстафійович Коцебу |
Відкриті нові острови в районі Південної Полінезії, Мікронезії та в інших районах Тихого океану |
1831-1836 |
Роберт Фіцрой |
Учасник експедиції Чарльз Роберт Дарвін зібрав дані, на основі яких надалі виявив основні чинники еволюції органічного світу |
1895-1898 |
Джошуа Слокам |
Перше одиночне навколосвітнє плавання на парусній яхті (за три роки, два місяці та два дні) |
1929 |
X. Еккенер |
Перша навколосвітня подорож на дирижаблі LZ - 127 |
1957 |
Три американські літаки В-52 |
Перший безпосадковий переліт навколо Землі |
1961 |
Юрій Олексійович Гагарін |
Перший космічний політ навколо Землі |
1966 |
Загін радянських підводних човнів |
Перше навколосвітнє плавання атомних підводних човнів без підняття на поверхню (командир загону контр-адмірал А. І. Сорбкін) |
1968-1969 |
Робін Нокс-Джонстон |
Перше одиночне навколосвітнє плавання під парусами без заходу в який-небудь порт і звернення до будь-кого про допомогу або за припасами (за 313 днів) |
*У першій половині XIX ст. відбулося 36 російських навколосвітніх плавань, з них 19 супроводжувалося науковими дослідженнями.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України