Крок до ВНЗ. Географія. Довідник

ДОДАТКИ

Додаток 1

Найбільші річки України

Назва річки

Загальна довжина (км)

Загальна довжина по території України (км)

Дніпро

2201

981

Дністер

1376

705

Сіверський Донець

1053

950

Дунай

2960

164

Південний Буг

806

806

Найбільші озера України

Назва озера

Площа (км2)

Найбільша глибина (м)

Ялпуг

149,0

6

Світязь

24,2

58,4

Синевир

0,7

24

Планета Земля

Розповсюдженість хімічних елементів у земній корі (% маси)

Кисень

49, 5

Фтор

0,065

Олово

0,004

Кремній

25,3

Сірка

0,05

Кобальт

0,003

Алюміній

7,5

Барій

0,05

Свинець

0,0016

Залізо

5,08

Хлор

0,045

Миш’як

0,0005

Кальцій

3,39

Стронцій

0,04

Бор

0,0003

Натрій

2,63

Рубідій

0,031

Уран

0,0003

Калій

2,4

Цирконій

0,02

Бром

0,00016

Магній

1,93

Хром

0,02

Йод

0,00003

Водень

0,97

Ванадій

0,015

Срібло

0,00001

Титан

0,62

Азот

0,01

Ртуть

0,000007

Вуглець

0,1

Мідь

0,01

Золото

0,0000005

Марганець

0,09

Нікель

0,008

Платина

0,0000005

Фосфор

0,08

Цинк

0,005

Радій

0,0000000001

Вміст основних хімічних елементів у морській воді

Елемент

Масовий %

Елемент

Масовий %

Кисень

85, 80

Калій

3,8 • 10-2

Водень

10,67

Бром

6,5 • 10-3

Хлор

2,00

Вуглець

3,5 • 10-3

Натрій

1,07

Стронцій

1 • 10-3

Магній

1,4 • 10-1

Бор

4,5 • 10-4

Кальцій

4,5 • 10-2

Фтор

1 • 10-4

Сірка

3,9 • 10-2

Кремній

2 • 10-5

Мінералогічна шкала твердості (шкала Мооса)

Еталонний мінерал

Твердість

Можливість обробки

Інші мінерали з аналогічною твердістю

Тальк

1

Дряпається нігтем

Графіт

Гіпс

2

Дряпається нігтем

Хлорит, галіт

Кальцит

3

Дряпається ножем

Біотит, золото, срібло

Флюорит

4

Дряпається ножем

Доломіт, сфареліт

Апатит

5

Дряпається ножем

Гематит, лазурит

Ортоклаз

6

Дряпається терпугом

Опал, рутил

Кварц

7

Піддаються обробці алмазом, дряпають скло

Гранат, турмалін

Топаз

8

Берил, шпінель

Корунд

9

Алмаз

10

Ріже скло

Частини світу

Назва

Площа

Висота(м)

млн. км2

% від площі суходолу

середня

найбільша

найменша

Азія

44,4

29,8

950

8848

-395

Америка

42,1

28,5

650

6960

-85

Африка

29,9

19,6

750

5895

-153

Антарктида

13,9

9,3

2200

5140

Європа

10,2

6,8

300

4807

-28

Австралія та Океанія

8,9

6,0

340

5029

-12

Крайні точки материків

Материк

Крайні точки

північна

південна

західна

східна

Євразія:

Європа

м. Нордкін 71°08' пн. ш.

м. Маррокі 36°00' пн. ш.

м. Рока 9°31' зх. д.

Полярний Урал 67°20' сх. д.

Азія

м. Челюскін 77°43' пн. ш.

м. Піай 1°16' пн. ш.

м. Баба 26°10' сх. д.

м. Дежнева 169°40' сх. д.

Африка

м. Ель-Аб’яд 37°21' пн. ш.

м. Голковий 34°52' пд. ш.

м. Альмаді 17°32' зх. д.

м. Рас-Хафун 51°22'сх. д.

Північна Америка

м. Мерчисон 71°50' пн. ш.

м. Мар’ято 7°13' пн. ш.

м. Принца Вельського 168°00' зх. д.

м. Сент-Чарлз 55°40' зх. д.

Південна Америка

м. Гальїнас 12°25' пн. ш.

м. Фроуорд 53°54' пд. ш.

м. Парин’яс 81°20' зх. д.

м. Кабу-Бранку 34°46' зх. д.

Австралія

м. Йорк 10°41' пд. ш.

м. Південно-Східний 39°11' пд. ш.

м. Стіп-Пойнт 113°05' сх. д.

м. Байрон 153°34' сх. д.

Антарктида

м. Сифре 63°13' пд. ш.

Океани

Назва

Площа, (млн. км2)

Середня глибина

Найбільша глибина

Об’єм, (мли. км3)

Найбільша висота припливів (м)

Атлантичний

91,66

3597

8742

329,7

18 — затока Фанді

Індійський

76, 17

3710

7729

282,7

11,9 — Камбейська затока

Тихий

178,68

3976

11022

710,4

13 — Пенжинська губа Охотського моря

Північний Льодовитий

14,75

1225

5527

18,1

10 —- Мезенська губа Білого моря

Найвищі гірські системи

Материк

Гірська система

Вершина

Висота (м)

Євразія

Гімалаї

Джомолунгма

8848

Європа

Альпи

Монблан

4807

Південна Америка

Анди

Аконкагуа

6960

Північна Америка

Кордильєри

Мак-Кінлі

6193

Африка

Східноафриканське плоскогір’я

Кіліманджаро

5895

Антарктида

Елсуерт

Вінсон

5140

Австралія

Австралійські Альпи

Косцюшко

2230

Найвищі діючі вулкани

Найменування

Місцезнаходження

Висота(м)

Котопахі

Еквадор

5896

Попокатепетль

Мексика

5452

Сангай

Еквадор

5410

Ключевська сопка

Камчатка

4750

Мауна-Лоа

Гаванські острови

4170

Фако

Камерун

4070

Тейде

Канарські острови

3718

Семеру

Острів Ява

3676

Коліма

Мексика

3658

Шивелуч

Камчатка

3283

Етна

Сицилія

3263

Найбільші пустелі

Назва

Місцезнаходження

Тип за літологічним характером поверхні

Приблизна площа (км2)

Сахара

Північна Африка

Кам’янистий, глинистий, піщаний

Більше 7 млн.

Гобі

Центральна Азія, Монголія і Китай

Кам’янистий, піщаний

2 млн.

Лівійська

Північна Африка, на захід від нижньої течії Нілу

Піщаний, кам’янистий

2 млн.

Алашань

Центральна Азія, північна частина Китаю

Кам’янистий, піщаний

1 млн.

Сірійська

Південно-Західна Азія

Піщаний

1 млн.

Калахарі

Південна Африка

Напівпустельний

1 млн.

Руб-ель-Халі

Південно-Східна частина Аравійського півострова

Піщаний

600 тис.

Нубійська

Північно-Східна Африка, на схід від Нилу

Піщаний

550 тис.

Велика Піщана

Північно-Західна Австралія

Піщаний, ділянки кам’янистого

360 тис.

Каракуми

Середня Азія, Туркменія

Піщаний, ділянки глинистого

350 тис.

Кизилкум

Середня Азія, Узбекистан і Казахстан

Піщаний, ділянки кам’янистого та глинистого

300 тис.

Такла-Макан

Середня Азія, Таримська западина

Піщаний

300 тис.

Тар

Західна частина Індо-Гангської низовини

Піщаний

300 тис.

Велика пустеля Вікторія

Південна Австралія

Піщаний

300 тис.

Великий Нефуд

Північна частина Аравійського півострова

Піщаний

70 тис.

Регістан

Східна частина Іранського нагір’я

Піщаний

40 тис.

Наміб

Південно-Західне узбережжя Африки

Піщаний, кам’янистий

Довжина 2100 км, ширина від 50 до 130 км

Атакама

Західне узбережжя Південної Африки

Піщаний, кам’янистий

Довжина близько 1000 км

Найбільші півострови

Назва

Площа (тис. км2)

Місцезнаходження

Аравійський

2730

Азія

Західна Антарктида

2690

Антарктида

Індокитай

2088

Азія

Індостан

2000

Азія

Лабрадор

1600

Північна Америка

Скандинавський

800

Європа

Сомалі

750

Африка

Піренейський

582

Європа

Балканський

505

Європа

Мала Азія

400

Азія

Таймир

400

Азія

Камчатка

370

Азія

Кейп-Йорк

300

Австралія

Площі основних елементів мікрорельєфу дна Світового океану (млн. км2)

Підводні окраїни:

шельф

31,2

материковий схил

24,6

материкове підніжжя

26

Перехідна зона:

острівні дуги

6,1

котловини окраїнних морів

14,5

глибоководні жолоби

4,9

Ложе океану:

котловини

158,9

підняття

28,8

Серединно-океанічні хребти

55,3

Найбільші затоки

Назва

Площа (тис. км2)

Найбільша глибина (м)

Бенгальська

2172

3835

Мексиканська

1602

3822

Велика Австралійська

1335

5670

Гудзон

819

301

Гвінейська

753

5207

Аляска

384

4929

Святого Лаврентія

249

538

Перська

241

115

Біскайська

194

5098

Основні глибоководні жолоби

Назва

Найбільша глибина (м)

Протяжність (км)

Середня ширина (км)

Атлантичний океан

Пуерто-Ріко

8742

1070

87

Південносандвічев

8264

1380

70

Романш

7856

230

9

Індійський океан

Зондський (Яванський)

7729

2900

49

Східноіндійський

6335

1244

45

Тихий океан

Маріанський

11022

1340

59

Тонга

10882

860

78

Філіппінський

10265

1330

65

Кермалек

10047

1270

88

Ідзу-Бонинський

9810

1030

82

Курило-Камчатський

9717

2170

59

Японський

8412

680

59

Чілійський

8180

2690

64

Алеутський

7855

3570

64

Рюкю (Нансей)

7790

603

38

Перуанський

6601

1340

61

Центральноамериканський

6639

2530

34

Вітязя

6150

870

11

Найглибші западини суходолу

Назва

Глибина від рівня моря, м

Місцезнаходження

Гхор

-395 (рівень Мертвого моря)

Ізраїль, Йорданія, Сирія

Турфанська котловина

-154

Китай

Афар

-153 (рівень оз. Ассаль)

Джибуті

Каттара

-133

Єгипет

Карагіє (Батир)

-132

Казахстан

Долина смерті

-85

США (штат Каліфорнія)

Акчакая

-81

Туркменія

Нижньокаліфорнійська

-72 (рівень оз. Солтон-Си)

США (штат Каліфорнія)

Найбільші річки

Назва

Довжина (км)

Площа басейну (тис. км2)

Середня витрата води (м3/с)

Євразія

Янцзи

5 800

1 808

34 000

Об (з Іртишем)

5 410

2 990

1 2700

Іртиш

4 248

1 643

2 830

Ішим

2 450

177

56,3

Тобол

1 591

426

805

Хуанхе

4 845

771

2 000

Меконг

4 500

810

13 2000

Амур (з Аргунню)

4 440

1 855

10 900

Аргунь

1 620

164

340

Шилка (з Ононом)

1 592

206

550

Лена

4 400

2 490

17 000

Вілюй

2 650

454

1 480

Алдан

2 273

729

5 110

Витім

1 837

225

2 200

Єнісей

4102

2 580

19 800

Назва

Довжина (км)

Площа басейну (тис. км2)

Середня витрата води (м3/с)

Нижня Тунгуска

2 989

473

3 680

Підкам’яна Тунгуска

1 865

240

1 750

Ангара

1 779

1 040

5 100

Волга

3 530

1 360

7 710

Кама

1 805

507

3 500

Ока

1 500

245

1 300

Салуїн

3 200

325

6 700

Інд

3 180

980

3 850

Євфрат (з Мюратом)

3 065

673

840

Брахмапутра

2 900

506

12 000

Дунай

2 850

817

6 430

Ґанґ

2 700

1 120

13 000

Іраваді

2 150

430

13 000

Сіцзян

2 130

437

8 000

Колима

2 129

643

3 900

Урал

2 428

237

400

Амудар’я (з Пянджем)

2 540

309

2 000

Оленьок

2 292

200

1 210

Дніпро

2 201

504

1 700

Тарім

2 030

бл. 1 000

167

Дон

1 870

422

935

Печора

1 809

322

4 100

Індигірка

1 726

360

1 850

Хатанга (з Котуєм)

1 636

364

3 320

Африка

Ніл (з Кагерою)

6 671

2 870

2 600

Конго (з Луалабою)

4 320

3 691

46 000

Нігер

4 160

2 092

9 300

Замбезі

2 660

1 330

16 000

Північна Америка

Міссісіпі (з Міссурі)

6 420

3 268

19 000

Міссурі

4 740

1 370

2 600

Маккензі (з Піс-Рівер)

4 250

1 804

11 000

Юкон

3 700

855

6 500

Св. Лаврентія

1 200

1 030

14 000

Ріо-Гранде

2 870

570

15-20

Колорадо

2 740

635

508

Нельсон (зі Саскачеваном)

2 568

1 072

2 700

Колумбія

2 250

670

8 470

Південна Америка

Амазонка

6 400

7 180

220 000

Журуа

3 280

224

9 000

Пурус

3 200

365

12 600

Токантінс

2 850

770

16 300

Ріу-Негру

2 300

691

29 300

Тапажос

2 200

487

15 500

Парана

4 380

2 663

17 500

Парагвай

2 500

1 150

4 000

Оріноко

2 730

1 086

29 000

Сан-Франсіску

2 800

600

3 300

Австралія

Муррей

2 570

1057

330

Дарлінг

2 740

650

42

Маррамбіджи

2 172

165

77

Найбільші озера

Назва

Площа водної поверхні (тис. км2)

Висота рівня, (м)

Найбільша глибина (м)

Місцезнаходження

Каспійське море

376

-28

1025

Європа, Азія

Верхнє

82,4

183

393

Північна Америка

Вікторія

68

1134

80

Східна Африка

Гурон

59,6

177

208

Північна Америка

Мічиган

58

177

281

Північна Америка

Аральське море

36,5

34,5

54,5

Середня Азія

Танганьїка

34

773

1470

Східна Африка

Байкал

31,5

456

1620

Сибір

Ньяса

30,8

472

706

Східна Африка

Велике Ведмеже

30,2

157

137

Північна Америка

Велике Невольниче

28,6

156

150

Північна Америка

Чад

26-10

281

11

Центральна Африка

Ері

25,7

174

64

Північна Америка

Вінніпег

24,3

217

28

Північна Америка

Балхаш

22-17

342

26

Середня Азія

Онтаріо

19,5

75

236

Північна Америка

Ладозьке

17,7

5

230

Північна Європа

Маракайбо

16,3

0

250

Південна Америка

Бангвеулу

15-4

1067

5

Центральна Африка

Ейр

до 15

-12

20

Південна Австралія

Дунтінху

12-4

11

8

Східна Азія

Тонлесап

10-2,5

12

14

Південно-Східна Азія

Онезьке

9,7

33

127

Північна Європа

Рудольф

8,5

375

73

Східна Африка

Нікарагуа

8,4

32

70

Центральна Америка

Тітікака

8,3

3812

304

Південна Америка

Атабаска

7,9

213

60

Північна Америка

Оленяче

6,3

350

60

Північна Америка

Іссик-Куль

6,2

1608

668

Середня Азія

Велике Солоне

6-2,5

1282

15

Північна Америка

Урмія

до 5,8

1275

15

Передня Азія

Торренс

5,7

34

8

Південна Австралія

Мобуту-Сесе-Секо

5,6

619

58

Східна Африка

Венерн

5,5

44

100

Північна Європа

Вінніпегосис

5,4

252

12

Північна Америка

Мверу

5,2

917

15

Центральна Африка

Манітоба

4,7

248

28

Північна Америка

Таймир

4,6

6

26

Північний Сибір

Ханка

4,2

68

10

Східна Азія

Кукунор

4,2

3205

38

Центральна Азія

Етоша

бл. 4

1065

пересихає

Південна Африка

Ван

бл. 3,7

1720

145

Передня Азія

Чудсько-Псковське

3,5

30

15

Європа

Тана

3,6-3,1

1830

70

Східна Африка

Убсу-Нур

3,3

753

немає даних

Центральна Азія

Поопо

3-2,5

3690

3

Південна Америка

Поянху

2,7-5

18

20

Східна Азія

Чани

2,3-1,7

106

10

Західний Сибір

Найвищі та найвідоміші водоспади

Назва

Висота (м)

Місцезнаходження

Анхель

1054

Венесуела

Тугела

933

Південноафриканська республіка

Бельб’є

866

Норвегія

Йосемите

727

США

Назва

Висота (м)

Місцезнаходження

Утигард

610

Норвегія

Кукенан

610

Венесуела

Сатерленд

580

Нова Зеландія

Кілє

561

Норвегія

Гаварню

422

Франція

Герсоппа

252

Індія

Ауграбіс

146

Південно-Африканська республіка

Вікторія

120

На кордоні Замбії та Зімбабве

Ігуасу

72

На кордоні Аргентини та Бразилії

Ніагарський

51

США

Войома

40

Заїр

Метеорекорди

Значення

Дата

Місце

Температура повітря, °С

максимальна

57,8

13.09. 1922

Ель-Азізія, Лівія

мінімальна

-89,2

21.07. 1983

Ст. «Восток», Антарктида

середньорічна:

максимальна

34,4

1960

Даллол, Ефіопія

мінімальна

-57,8

1958

Полюс недосяжності, Антарктида

Кількість опадів, мм

за хвилину

31,2

04. 07. 1956

Юніонвілл, США

за добу

1870

15-16. 03. 1952

Силаос, Реюньйон

за місяць

9299

07.1861

Черапунджі, Індія

за рік

26 461

08. 1860-07. 1861

Черапунджі, Індія

Атмосферний тиск (наведено до рівня моря в мілібарах)

максимальний

1083,3

31. 12. 1968

Агата (Красноярський край), Росія

мінімальний

873

24. 09. 1958

У центрі тайфуну поблизу Філіппінських островів

Швидкість вітру (на висоті 10-20 м над поверхнею Землі, м/с)

в пориві

104

12. 04. 1934

Гора Вашингтон, США

середня протягом кількох хвилин

101

12. 04. 1934

Гора Вашингтон, США

середньомісячна

24,9

07. 1913

Мис Денісона, Антарктида Мис Денісона, Антарктида

середньорічна

19,9

04. 1912-02. 1913

Найбільша висота снігового покриву, м

11,5

09. 05. 1911

Тамарак, Каліфорнія, США

Найбільша градина, г

750

03.09. 1970

Коффивілл, Канзас, США

Найбільша кількість сонячних годин протягом року

4300 (97% можливих)

Східна Сахара

Видатні навколосвітні подорожі

1519-1522

Фернан Магеллан (Хуан Себастьян де Елькано)

Перше в історії людства навколосвітнє плавання. Доведена наявність єдиного Світового океану, отримані докази шароподібності Землі. Відкрите усе узбережжя Південної Америки на південь від Ла-Плати, Магелланова протока, Патагонська Кордильєра, острів Гуам та Філіппінські острови

1577-1580

Френсіс Дрейк

Друге навколосвітнє плавання (перше англійське). Відкрито західне узбережжя Америки від Магелланової протоки до 48° північної широти

1586-1588

Томас Кавендіш

Третє навколосвітнє плавання. Вагомого географічного значення не мало

1598-1601

Олів’є де Ноорт

Четверте навколосвітнє плавання (перше голландське). Вагомого географічного значення не мало

1766-1769

Луї Антуан де Бугенвіль

Перша французька навколосвітня експедиція. Відкриті острови в архіпелагах Туамоту та Луїзіада

1768-1771

Джеймс Кук

Визначено острівне положення Нової Зеландії, відкриті Великий Бар’єрний риф та східне узбережжя Австралії

1772-1775

Джеймс Кук

При спробі знайти Південний материк експедиція досягла 71°10' південної широти, але землі не знайшла

1776-1779

Джеймс Кук

Відкриті Гавайські острови, частина узбережжя Аляски із затоками Прінс-Вільям, Кука, Брістольським та Нортон

1803-1806

Іван Федорович Крузенштерн

Перша російська навколосвітня експедиція*. Картографування, океанологічні дослідження

1815-1818

Отто Євстафійович Коцебу

Російська навколосвітня експедиція відкрила в Тихому океані ряд островів, дослідила та нанесла на карту невідому раніше північну частину узбережжя Аляски протяжністю 500 км

1819-1821

Фадей Фадейович Белінсгаузен

Російська навколосвітня експедиція відкрила Антарктиду та кілька островів в Атлантичному і Тихому океанах

1823-1826

Отто Євстафійович Коцебу

Відкриті нові острови в районі Південної Полінезії, Мікронезії та в інших районах Тихого океану

1831-1836

Роберт Фіцрой

Учасник експедиції Чарльз Роберт Дарвін зібрав дані, на основі яких надалі виявив основні чинники еволюції органічного світу

1895-1898

Джошуа Слокам

Перше одиночне навколосвітнє плавання на парусній яхті (за три роки, два місяці та два дні)

1929

X. Еккенер

Перша навколосвітня подорож на дирижаблі LZ - 127

1957

Три американські літаки В-52

Перший безпосадковий переліт навколо Землі

1961

Юрій Олексійович Гагарін

Перший космічний політ навколо Землі

1966

Загін радянських підводних човнів

Перше навколосвітнє плавання атомних підводних човнів без підняття на поверхню (командир загону контр-адмірал А. І. Сорбкін)

1968-1969

Робін Нокс-Джонстон

Перше одиночне навколосвітнє плавання під парусами без заходу в який-небудь порт і звернення до будь-кого про допомогу або за припасами (за 313 днів)

*У першій половині XIX ст. відбулося 36 російських навколосвітніх плавань, з них 19 супроводжувалося науковими дослідженнями.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.