Географія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

9. Атлантичний океан

Площа океану — 91,7 млн км². Максимальна глибина — 8 742 м (жолоб Пуерто-Ріко). Кількість морів — 16. Найбільші моря — Саргасове, Карибське, Середземне. Найбільша затока — Мексиканська. Найбільші острови та групи островів — Великі Антильські, Великобританія, Ньюфаундленд, Ісландія, Ірландія. Найпотужніші течії — Гольфстрім, Бразильська, Північна й Південна пасатні (теплі), Бенгельська, Лабрадорська, Канарська, Західних вітрів (холодні).

Особливості фізико-географічного положення океанів

Атлантичний океан простягається від субарктичних широт до Антарктиди. Максимальна меридіональна його протяжність становить 16 000 км, а ширина — всього 2 900 км. Він межує з Тихим океаном на південному заході, Індійським — на південному сході та Північним Льодовитим — на півночі.

Берегова лінія материків, що омиваються водами Атлантичного океану, дуже розчленована лише в Північній півкулі. Тут є багато внутрішніх морів, особливо на сході. Більша частина островів розташована біля суходолу та має материкове походження. Шельфова зона океану невелика — 7 % його площі.

Історичні відомості про освоєння та дослідження різних частин океану

Атлантичний океан люди почали освоювати ще з прадавніх часів. Починаючи з XV ст., Атлантичний океан стає головним водним шляхом людства і свого значення не втрачає й нині.

Перший період дослідження океану тривав до середини XVIII ст. Він характеризувався вивченням розподілу океанічних вод і встановленням меж океану. Пізніше проводили глибоководні дослідження і вивчали властивості водних мас. Під час експедиції Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського (1803-1806 рр.) уперше було застосовано батометр — спеціальний прилад для отримання проб води з різних глибин. Комплексні дослідження природи Атлантики розпочались з кінця XIX ст.

У наш час понад 40 наукових кораблів з різних країн продовжують вивчати природу океану. Океанологи ретельно досліджують взаємодію океану і атмосфери, спостерігають за Гольфстрімом та іншими течіями, за рухом айсбергів.

Геологія, будова та рельєф дна

Згідно з теорією літосферних плит Атлантичний океан є відносно молодим. Північно-Атлантичний та Південно-Атлантичний хребти, які розділяють ложе океану на дві приблизно рівні частини, простягаються майже меридіонально. На півночі окремі вершини хребта підносяться над водою у вигляді вулканічних островів, найбільшим з яких є Ісландія.

Островів у Атлантичному океані найбільше у прибережній частині. Їх загальна площа перевищує 3 млн км². Переважно ці острови мають материкове походження. Є кілька груп невеликих за площею вулканічних островів — Канарські, Азорські, Кабо-Верде, Мадейра, Св. Слени, Трістан-да-Кунья, Ісландія.

Материкова обмілина найбільшу ширину має у Північному та Балтійському морях. Тут шельф простягається на 200-400 км.

Важливим елементом дна Атлантики є великий підводний Серединно-Атлантичний хребет, що простягається посередині океану з півночі на південь (довжина понад 18 000 км). Це порівняно молода гірська споруда. У багатьох місцях він розчленований поздовжніми ущелинами й численними поперечними розломами. Ці розломи поділяють його на окремі блоки, що змістились в широтному напрямку на сотні кілометрів.

Характерні риси клімату

Оскільки Атлантичний океан розташований у всіх кліматичних поясах, клімат його просторів доволі різноманітний. Більша частина океану розташована у тропічних та помірних широтах. Кліматичні умови тут визначають пасати і західні вітри. Найбільшої сили вітри досягають у помірних широтах південної частини Атлантичного океану.

Моря Атлантичного океану відзначаються великою кількістю внутрішніх і шельфових. Їх розвитку сприяє геологічна будова материка, основні тектонічні компоненти яких розташовані перпендикулярно до атлантичних западин. Так, із тектонічними западинами пов’язані Балтійське, Північне, Середземне, Чорне, Азовське, Карибське моря.

У межах Атлантичного океану сформувались наступні атмосферні центри: у районі Північної Атлантики поблизу о. Ісландія існує центр зародження циклонів. Вони значною мірою впливають на природу всієї Північної півкулі; на протилежних кінцях океану розташовуються Північно-Атлантичний та Південно-Атлантичний максимуми, між якими розташовується екваторіальна депресія.

Солоність водних мас у деяких частинах Атлантичного океану вища за середню, тому що значна кількість вологи, яка випаровується з його поверхні, переноситься вітрами на прилеглі материки.

Середні температури поверхневих вод в Атлантичному океані значно нижчі, ніж у Тихому. Це пояснюють впливом холодних вод і льоду, що надходять з Північного Льодовитого океану та з Антарктики. Середня температура вод океану становить 16,5 °С, щоправда північна Атлантика на 6 °С тепліша, ніж південна. Воду Атлантичного океану вважають найсолонішою — найвища солоність в субтропічних та тропічних широтах (37,5 %о), де найвища випаровуваність, а найнижча — у приантарктичних районах (33 %о), де вода опріснюється таненням льодовика.

Течії в Атлантичному океані, внаслідок значної його протяжності з півночі на південь, мають майже меридіональне спрямування. Вони характеризуються надзвичайною активністю переміщення водних мас з одних широт в інші. Найпотужнішими теплими течіями є Гольфстрім, Бразильська, Північна і Південна пасатні, холодними — Течія Західних вітрів, Бенгельська, Лабрадорська, Канарська.

У високих широтах трапляється багато айсбергів та дрейфуючої криги. Айсберги на півночі сповзають з Гренландії, а на півдні — з Антарктиди. Тепер за рухом айсбергів спостерігають за допомогою штучних супутників Землі.

Своєрідність органічного світу

Органічний світ Атлантичного океану за видовим складом бідніший, ніж у Тихому. Це пояснюють геологічною молодістю першого й дещо прохолоднішими кліматичними умовами. Але, незважаючи на обмежену кількість видів, запаси риби та інших морських тварин у цьому океані доволі значні.

В Атлантичному океані є майже всі природні пояси. Своєрідністю виділяються природні комплекси окремих морів та заток. Особливо це стосується внутрішніх морів: Середземного, Чорного, Північного та Балтійського.

Органічний світ більш багатий у помірних широтах. Найсприятливіші умови життя багатьох видів риб склались у північній та північно-західній частині океану, де змішуються потоки теплих і холодних течій. Тут промислове значення мають тріска, оселедець, морський окунь, скумбрія, мойва.

У північному субтропічному поясі розташоване Саргасове море, відоме велетенськими саргасовими водоростями.

Природні ресурси океану та їх використання

Через Атлантичний океан пролягають найважливіші морські шляхи, що сполучають країни Європи й Африки з Новим Світом. На узбережжі й островах Атлантичного океану розташовані всесвітньо відомі райони відпочинку та туризму.

Історично склалося, що Атлантичний океан давно став місцем інтенсивного рибальства і промислу на китів, тюленів, моржів. Більша частина вилову риби припадає на північну частину океану. Крім риби в океані виловлюють крабів, кальмарів, омарів, устриць, лангустів.

Дно Атлантичного океану багате на корисні копалини. Підводні родовища кам’яного вугілля видобувають Велика Британія та Канада. З морського дна видобувають нафту в Мексиканській та Гвінейській затоках, Північному морі.

Останнім часом надмірний вилов риби та промисел морських тварин призвели до значного скорочення біологічних ресурсів Атлантики, а тому необхідні термінові заходи, спрямовані на відновлення їх запасів. Викликає тривогу екологічний стан Середземного та Північного морів. Найбільшим джерелом забруднення Північного моря є нафта, робота бурових платформ. Атлантичний океан вже не в змозі самоочищатись та відновлювати свої біологічні ресурси.

Тестові завдання

9. АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН

9.1. Характеристика, яка властива для Атлантичного океану

А омиває береги лише Північної Америки, Африки та Азії
Б перетинається Північним тропіком
В повністю розташований у Північній півкулі
Г повністю розташований у Західній півкулі

9.2. Океани, води яких омивають береги острова Гренландія

А Північний Льодовитий і Тихий океани
Б Індійський і Тихий океани
В Північний Льодовитий та Атлантичний океани
Г Індійський та Атлантичний океани

9.3. Острів, в основі якого є Серединно-Атлантичний хребет, що має вихід на поверхню

А Гренландія
Б Ісландія
В Ірландія
Г Велика Британія

9.4. Площа Атлантичного океану становить

А 178,7 млн км²
Б 91,7 млн км²
В 14,1 млн км²
Г 76,2 млн км²

9.5. Атлантичний океан НЕ омиває

А Євразію
Б Австралію
В Північну Америку
Г Південну Америку

9.6. До складу Атлантичного океану НЕ входить

А Середземне море
Б Карибське море
В Охотське море
Г Балтійське море

9.7. Острів, який розташований найзахідніше в басейні Атлантичного океану

А Бермудські острови
Б о. Ямайка
В острови Зеленого Мису
Г о. Ньюфаундленд

9.8. Найбільша затока Атлантичного океану

А Гвінейська
Б Біскайська
В Мексиканська
Г Фанді

9.9. Море басейну Атлантичного океану, яке НЕ належить до внутрішніх

А Чорне море
Б Північне море
В Середземне море
Г Мармурове море

9.10. Тепла течія Атлантичного океану

А Бразильська
Б Бенгельська
В Карибська
Г Лабрадорська

9.11. Холодна течія Атлантичного океану

А Гвінейська
Б Північноатлантична
В Канарська
Г Гвіанська

9.12. Затока, яка НЕ належить до басейну Атлантичного океану

А Біскайська затока
Б Ботнічна затока
В Гудзонова затока
Г Фанді

9.13. До внутрішніх морів Атлантичного океану належить

А Північне море
Б Балтійське море
В Саргасове море
Г Норвезьке море

9.14. Протока, що з’єднує різні частини Атлантичного океану

А протока Дрейка
Б Гібралтарська протока
В Баб-ель-Мандебська протока
Г Магелланова протока

9.15. Частина Атлантичного океану з найбільшими глибинами

А північна частина
Б південна частина
В східна частина
Г західна частина

9.16. У межах басейну Атлантичного океану НЕ розташований

А п-ів Флорида
Б Піренейський п-ів
В Каліфорнійський п-ів
Г Балканський п-ів

9.17. За площею Атлантичний океан, у порівнянні з іншими, посідає

А перше місце
Б друге місце
В третє місце
Г четверте місце

9.18. За показником пересічної глибини Атлантичний океан, у порівнянні з іншими, посідає

А перше місце
Б друге місце
В третє місце
Г четверте місце

9.19. Затока, яка НЕ належить до басейну Атлантичного океану

А Гудзонова
Б Мексиканська
В Гвінейська
Г Ботнічна

9.20. Півострів, береги якого НЕ омивають води Атлантичного океану

А Піренейський
Б Балканський
В Кольський
Г Флорида

9.21. Увідповідніть назви проток і частини Атлантичного океану, які вони з’єднують

1 Дрейка
2 Гібралтарська
3 Босфор
4 Девісова
А Середземне море й Атлантичний океан
Б Море Баффіна та Атлантичний океан
В Тихий та Атлантичний океани
Г Чорне та Мармурове моря
Д Північне море та Біскайська затока

9.22. Увідповідніть назви течій Атлантичного океану та їх характеристики

1 Гольфстрім
2 Лабрадорська
3 Бенгельська
4 Північна пасатна
А тепла, розташована на північ від екватора, спрямована від Африки до Антильських островів
Б холодна, спрямована з півночі на південь від моря Баффіна до Великої Ньюфаундлендської банки
В тепла, спрямована від берегів Флориди (Північна Америка на північний схід до Великої Ньюфаундлендської банки, має продовження, спрямоване до берегів Північно-Західної Європи
Г холодна, спрямована вздовж південно-західних берегів Африки, суттєво осушує клімат материка
Д тепла, має компенсаційний характер, спрямована від берегів Південної Америки

9.23. Увідповідніть назви проток у межах Атлантичного океану та частини суходолу, які вони розділяють