Хімія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

11.6. Детонаційна стійкість бензину

Одним з найважливіших властивостей пального є його детонаційна стійкість, тобто опірність пального до детонації (вибуху) унаслідок стискання. Адже за стискання робочої суміші у двигуні підвищується тиск і, відповідно, температура, завдяки чому окиснення вуглеводню може відбутися мимовільно, без іскри від свічок запалювання, а отже, невчасно. Детонація супроводжується шумом, характерним вихлопом, спричиняє зниження потужності, перегрів, підвищений знос двигуна і навіть його руйнування.

Октанове число — величина, яка визначає антидетонаційну характеристику пального для двигунів внутрішнього згоряння (бензинів). За умовною шкалою антидетонаційні властивості ізооктану (2,2,4-триметилпентану) прийнято за 100 одиниць шкали, а н-гептану — за 0. Для бензинів з октановим числом вище за 100 одиниць створено умовну шкалу, у якій використовують ізооктан з домішками тетраетилсвинцю.

Тетраетилсвинець (ТЕС) Рb(СН₃СН₂)₄ — отруйна металоорганічна сполука. З 1921 р. її застосовували як антидетонувальну присадку до пального, яка підвищувала його октанове число. Сьогодні замість ТЕС використовують менш токсичні речовини: фероцен, метил-трет-бутиловий етер або етанол. У деяких країнах (Ємен, Афганістан, КНДР) т. зв. етильований бензин застосовують і досі.

Аналогічні шкали і показники використовують і для інших видів пального: цетанове число — для дизельного, метанове — для газоподібного (пропан, бутан).