Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Особливості поширення рослин різних таксонів

Оскільки на поверхні Землі існують території, що відрізняються за характером рослинності, флору суші здебільшого поділяють на шість царств (за А. Тахтаджяном).

У межах цих царств виділяють 34 області, які, у свою чергу, поділяють на провінції, а провінції — на округи. Окрім того, існують і проміжні категорії: підцарство, підобласть, підпровінція, підокруг. Пропонуємо короткі описи флористичних царств Землі за А. Тахтаджяном.

1. Голоарктичне флористичне царство охоплює позатропічну частину північної півкулі (Євразію, за винятком Індокитаю та Індостану, Північну та позатропічну Африку та майже всю Північну Америку). На території Голарктики розташовані арктичні пустелі, тундри, ліси (хвойні, мішані, широколистяні, субтропічні), середземноморські чагарники і ліси, степи, прерії, напівпустелі, пустелі, рослинність гір помірних широт.

У складі флори цього царства — 50 повністю або частково ендемічних родин, зокрема Гінкгові, Телігонові, Адоксові, Букові, Платанові, Розові, Вербові, Селерові тощо. Голарктичне царство поділяють на три підцарства: Бореальне, Давньосередземноморське і Мадреанське (Сонорське).

2. Палеотропічне флористичне царство охоплює тропіки Африки (до Капського царства), Мадагаскар і Сейшельські острови, півострів Індостан, Індокитай, Полінезію і майже всю Меланезію. Флора цього царства дуже багата і своєрідна. Тут близько 40 ендемічних родин, найбільш відомими з яких є Непентесові, Бананові та Панданові.

Рослинний покрив царства дуже різноманітний. Тут поширені різні типи тропічних лісів, савани, колючі рідколісся, тропічні зарості чагарників, напівпустелі, пустелі, болота і високогірна рослинність тропіків.

Царство поділяють на 5 підцарств і 12 областей. Тут існують дві основні відокремлені флори: африканська та індо-малайська, що розташовані на значній відстані одна від одної.

3. Неотропічне флористичне царство займає тропічну частину півострова Флорида, низовини і узбережжя тропічної Мексики, Центральну Америку, Антільські острови, що прилягають до Південноамериканського континенту, більшу частину Південної Америки (крім півдня континенту). У флорі Неотропіків є близько 25 ендемічних родин. Воно має багато спільних родів з Палеотропіками, що свідчить про існування в минулому тісного зв’язку між цими царствами протягом тривалого часу.

Неотропічне царство поділяють на п’ять областей: Карибську, Амазонську, Бразильську, Андійську і Гвіанського нагір’я.

Амазонська область — найбагатша за кількістю видів, у загальному їх тут понад 40 тисяч. Ендемічними в межах області є 1 родина, близько 500 родів і понад 3000 видів. Характерним типом рослинності цієї області є вологі тропічні ліси. Крім вологих тропічних лісів, на території області, що охоплює басейн Амазонки, узбережжя Східної Венесуели з прилеглими островами, острови Тринідад і Тобаго, більшу частину Гайани, Сурінам, Гвіану і частину північно-східного узбережжя Бразилії до бухти Сан-Маркус на південному сході, трапляються також рідколісся, чагарникові зарості, савани.

4. Капське флористичне царство — найменше серед флористичних царств Землі. До його складу входить одна область, розташована у південно-західній частині Африки на вузькій смузі завширшки 80 км і завдовжки 1800 км (на південь від р. Оранжевої, на сході — до Драконових гір). Флора області дуже багата, у її складі ендемічними є 7 родин, понад 280 родів і близько 7000 видів. Видовий ендемізм досягає 90 %. У зв’язку з посиленням посушливості клімату Південної Африки територія, зайнята царством, увесь час скорочується.

Основним типом рослинності тут є вічнозелені ксерофільні чагарники, у складі яких багато ендемічних видів. Трапляються також і окремі ділянки вічнозелених лісів з подокарпусів, маслини тощо, численні роди вересових, протейних, айстрових, півникових та багатьох інших родин. Капське царство відоме як всесвітній центр походження декоративних рослин, зокрема цибулинних і бульбоносних. Своєрідність капської флори зумовлена особливостями її формування та існування, адже саме ця частина Африки входила до складу Гондвани, а пізніше розвивалася в умовах ізоляції, яка існує донині. Пустелі, що лежать на північ від Капського царства, є перешкодою для обміну між флорою півдня Африки і сусідніми флорами.

5. Австралійське флористичне царство займає майже всю Австралію й острів Тасманію. Флора його дуже багата і самобутня. У її складі близько 20 ендемічних родин, понад 570 ендемічних родів і 75% ендемічних видів, що сформувалися ще в крейдяний період. Найважливішу роль у флорі царства відіграють злакові, бобові, миртові, айстрові, орхідні, лілійні, молочайні, осокові, протейні. Ядро австралійської флори виникло з давньої голантарктичної флори. Проте певну роль у формуванні відіграла і палеотропічна флора, що дала початок таким характерним елементам флори Австралії, як евкаліпти й акації. Зовсім відсутні в Австралії хвощі, підродина яблуневі, родини валеріанові, чайні, вересові, бегонієві тощо. Переважають в Австралії ксерофільні типи рослинності.

6. Голантарктичне флористичне царство охоплює південно-західну частину Південної Америки, Вогняну Землю, Фолклендські острови, Нову Зеландію, південь Європи і частину Азії. У флорі цього царства лише близько 2000 видів, але є 10 ендемічних родин і значна кількість ендемічних родів і видів (число ендемічних видів досягає 75 %). Із хвойних характерні подокарпуси, араукарії, з листяних — нотофагус. Флора царства виникла від давньої флори Гондвани. Основними типами рослинності є ліси і мохові тундри.

Флору океану виділяють в Океанічне царство, яке займає простори всього Світового океану. Тут домінують морські водорості і трапляється не більше 30 видів квіткових. Однорідність середовища зумовлює й однорідність флори. Можна розрізнити 3 океанічні області: Північну (Бореальну), Тропічну й Південну. Для Тропічної характерні численні червоні водорості і бура водорість саргасум, для Північної — ламінарія, для Південної — макроцистис, лесонія, дюрвілея.

Проте класифікація флористичних царств А. Л. Тахтаджяна не єдина. Інші автори виділяють їх аж дев’ять.