§ 39. Умови життя в лісі. Ліси України

Досліджуй

1. Розглянь світлини (мал. 39.1). Опиши зображені на них мішаний (а), широколистяний (б) та хвойний (в) ліси. Чим подібні і чим відрізняються ліси цих типів? Які пори року зафіксовано на світлинах? За якими ознаками ти можеш їх визначити? Порівняй світлини та схему лісового угруповання (мал. 39.1, г). Вислови припущення щодо причини ярусного розташування рослин.

Мал. 39.1. Ярусність лісового угруповання

Дізнавайся

Чому лісові угруповання утворюють яруси?

Щоб зростати в одному місці, різні види рослин пристосовуються до взаємодії. Це необхідно їм задля найефективнішого використання вологи, світла й інших ресурсів середовища. Метою такого співіснування є створення рослинами одного виду умов для існування рослин інших видів.

Певну сукупність взаємопов’язаних у життєдіяльності видів рослин, які мешкають на однорідній за умовами ділянці місцевості, називають рослинним угрупованням. Кожному рослинному угрупованню властива своя структура — закономірний розподіл рослин у просторі.

Виявом взаємозв’язку рослин лісу є їхнє розташування за ярусами (мал. 39.1), яких, залежно від виду рослин, можна виокремити декілька. Наприклад, у широколистяному лісі їх п’ять. Найвищі дерева (дуб, липа, ясен) утворюють перший (верхній) ярус. Їхні крони освітлено найкраще. Під ними — тіньовитривалі й тіньолюбні рослини — низькорослі дерева (горобина, клен), що формують другий ярус. Цікаво, що їхнє листя насиченого темно-зеленого кольору, адже містить більше хлорофілу, щоб вловлювати світло. Чагарники (ліщина, жимолость) і молоді дерева утворюють третій ярус, його ще називають підліском. Різноманітні трави та чагарники — рослини четвертого ярусу. У п’ятому (найнижчому) ярусі оселилися мохи та лишайники.

Ярусами розташовано в ґрунті й кореневі системи рослин угруповання: одні види утворюють поверхневу кореневу систему, в інших корені проникають у глибші шари.

Опале листя і відмерлі рослини утворюють лісову підстилку, яка затримує вологу в ґрунті. Поступово перегниваючи, вона перетворюється на поживні речовини для рослин.

Якими бувають ліси?

Залежно від кліматичного поясу та видів рослинності розрізняють хвойні, широколистяні, мішані ліси помірних широт та тропічні ліси.

Тропічні ліси поширені у тропічних, екваторіальному й субекваторіальних поясах. Ці ліси переважно триярусні. Верхній ярус утворений гігантськими деревами, висота яких сягає 60 метрів. Їх досить мало, тому крони не змикаються і сонячне світло в достатній кількості проникає до другого ярусу дерев 30 метрів заввишки. Рослини найнижчого ярусу виростають в умовах нестачі світла.

В Україні виокремлюють природні зони мішаних і широколистих лісів. Мішані ліси займають північну частину території України, а широколисті — західну. Для зони мішаних лісів властива заболоченість, льодовикові форми рельєфу, дерново-підзолисті ґрунти. З лісових угруповань найбільше сосново-дубових лісів. Підлісок у них утворюють ліщина, бузина, верба, бруслина, численні трав’яні рослини. На піщаних масивах ростуть негусті соснові ліси (бори). Кущів і трав у них майже немає, знижені ділянки суцільно вкриті мохом. Зволожені місцевості зайняті переважно вільховими й березовими лісами. У лісах Полісся багато боліт. Для широколистих лісів характерні височинний рельєф, сірі лісові ґрунти й чорноземи.

Іншими рослинними угрупованнями з великими деревами, що зростають в Україні, є гай, сад, парк. Гай — невеликий листяний ліс або ізольована група дикорослих дерев. Сад — спеціально відведена значна площа землі, на якій вирощують плодові дерева, кущі. Парк — великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, обладнанням для відпочинку й розваг.

А хто в лісі живе?

У лісах живуть козулі, кабани, вовки, лисиці, куниці, зайці, білки. Зрідка трапляються бурі ведмеді та рисі. Уздовж річок будують свої хатини бобри. Тут зустрічається багато птахів (тетерук, глухар) і гризунів — миші, білки, щури.

Лісова підстилка та ґрунт заселені безхребетними, які переробляють шар опалого листя. Комахи, що поїдають листя, живуть у кроні дерев.

Як змінюється життя лісу в різні пори року?

Навесні тваринний світ прокидається раніше від рослинного. Дерева ще голі, немає трави, квіток, а в лісі та парках з’являються метелики, комарі, повертаються перелітні птахи: граки, шпаки, жайворонки. Після скресання криги на річках оселяються водоплавні птахи. Пізніше за всіх прилітають ластівка, соловей і зозуля. Приліт птахів за часом пов’язаний здебільшого з наявністю необхідного для них корму. Кінець травня наповнюється співом птахів, які паруються, будують гнізда. Ліс затихає, коли птахи висиджують яйця і вигодовують потомство. Щойно сонце прогріє гарячим промінням водойми, у них починає плавати й розмножуватися безліч комах, зокрема шкідливих. Весна вносить великі зміни й у життя ссавців. Хутрові звірі линяють, скидаючи теплу шерсть, змінюючи її на легший літній волосяний покрив. У багатьох звірів навесні народжуються дитинчата.

Восени більшість птахів готується до відльоту в теплі краї. У звірів змінюється шерсть, вона стає густішою та теплішою. У зв’язку із зимівлею всіх тварин можна поділити на такі групи:

взимку сплять і в їхньому організмі переважно життєві процеси загальмовані (бурий ведмідь, борсук);
впадають у справжню зимову сплячку (їжак, ховрашок, хом’як);
роблять собі на зиму запаси (ласки, горностаї);
ведуть активний спосіб життя (вовк, лисиця, заєць, лось тощо).

Яка роль лісів на планеті?

Лісові екосистеми регулюють інтенсивність сніготанення і рівень води в річках, стабілізують склад атмосфери, значно знижують швидкість вітру, зберігають під своєю кроною фауну та флору. Багато лісових рослин виділяють фітонциди — речовини, які пригнічують розвиток хвороботворних організмів й сприяють оздоровленню довкілля. Лісовими ресурсами в Україні є деревні, технічні, лікарські й інші продукти лісу. Їх використовують для задоволення потреб населення і виробництва. Лісові ресурси відтворюються під час формування лісових природних комплексів. Ліс поглинає шуми, а перебування в ньому заспокоює нервову систему, сприяючи відновленню працездатності та гарного настрою.

Великі простори, раніше зайняті лісами, зараз перетворені на сільськогосподарські й урбанізовані території. Це не могло не позначитися на збереженості тваринного й рослинного світу, водному та кліматичному режимі на великих територіях, де все руйнівнішою стає дія повеней, селів, водної ерозії, пилових бур і посух.

Дій

ЗНАЙ - ПОЯСНЮЙ - ЗАСТОСОВУЙ - ТВОРИ

1. Назви біотичні й абіотичні чинники екосистем мішаних та широколистяних лісів, рослинні угруповання і представників тваринного світу в них.

2. Наведи приклади ланцюгів живлення в екосистемі лісу.

3. Поясни чому, а) ліси називають «легенями планети»; б) у Поліссі поширені болота та сформувалася густа річкова мережа; в) ймовірність виникнення пожежі у хвойних лісах, особливо за спекотної сонячної погоди, вища, ніж у широколистяних; г) харчуються взимку лісові травоїдні тварини; д) парк відрізняється від лісу.

4. Розподіли рослини саду за строками дозрівання плодів — від ранньолітніх до пізньоосінніх: яблуко білий налив, малина, абрикос, яблуко антонівське, полуниця.

5. Спостерігай за весняними змінами в лісі, парку й поділися результатами спостережень у класі.

6. Розпізнай рослини (мал. 39.2) та назви їх. Розподіли їх за угрупованнями (ліс, парк, гай), у яких ці рослини трапляються у твоїй місцевості. Визнач ярус, який вони утворюють.

Мал. 39.2. Розпізнай!

7. Здійсни реальну або віртуальну екскурсію в ліс (парк, гай). З'ясуй його рослинний і тваринний склад. Опиши виявлені взаємозв'язки: ярусність, співвідношення кількості старих і молодих дерев, замкнутість крон тощо. Оформи результат дослідження.

Зміст