§ 37. Як взаємодіє живе з неживим

Досліджуй

1. Розглянь малюнок 37.1. Опиши, як змінюється рослинність залежно від географічної широти (від екватора до полюсів) та від висоти підйому. Чим, на твою думку, викликані такі зміни? Що отримують рослини, тварини, гриби, бактерії з неживої природи? Які умови їм потрібні?

Мал. 37.1. Чим подібні висотні пояси рослинності гір і рослинність на різних широтах планети?

Дізнавайся

Чим зумовлено нерівномірність поширення організмів на Землі?

Найрізноманітніша й найбільша кількість рослин і тварин мешкає в екваторіальних широтах, де найсприятливіші умови — удосталь світла, тепла, вологи й поживних речовин. У пустелях тропічних широт рослинний і тваринний світ бідний. Чому? У цих районах попри достатню кількість світла і тепла недостатньо вологи й поживних речовин. У помірних широтах кількість опадів зростає, що відразу позначається на рослинності — тут зосереджена значна частина лісів планети. Полярні широти через низькі температури й недостатню освітленість практично позбавлені рослинності.

Послідовну зміну типів ґрунтів, рослинності, видів тварин від екватора до полюсів під впливом нерівномірного розподілу сонячного випромінювання називають широтною зональністю. У кожному географічному поясі виділяють менші за розмірами зональні комплекси — природні зони. Це — арктичні пустелі, тундра та лісотундра, мішані ліси, тайга, лісостепи, степи, напівпустелі та пустелі, савани й екваторіальні ліси (мал. 37.2).

Мал. 37.2. Різноманіття рослинного і тваринного світу

Також температура повітря, атмосферний тиск та кількість опадів змінюється з висотою. Це призводить до зміни типів ґрунтів, рослинності та тварин, яку називають висотною поясністю. Що ближче гори до екватора й що вони вищі, то більше висотних поясів. Докладніше про гори — у параграфі 41.

Якими є абіотичні чинники?

Чинники середовища, не пов’язані з дією організмів (вологість, температура, вітер, тиск, світло, мінерали), називають абіотичними. Вони зумовлюють пристосування організмів до умов середовищ. Наприклад, за кількістю необхідного світла, рослини поділяють на світлолюбні, тіньолюбні та тіньовитривалі.

Тварини також пристосовуються до освітлення (мал. 37.3). Одні активні вдень, другі — уночі, а треті живуть у світлонепроникних місцях — у ґрунті, у печерах, на глибині й дні морів та океанів.

Мал. 37.3. Кому вдень добре, а кому — вночі?

Наведи приклади відомих тобі тварин, що полюють вночі. Якими на твою думку мають бути пристосування у тварин до нічного способу життя (пригадай уроки 5-го класу про роль світла та звуку в житті тварин)?

До різних температур повітря та кількості доступної для використання води у тварин і рослин теж свої пристосування (назви зображені на малюнку 37.4).

Мал. 37.4. Розпізнай пристосування

Які особливості різних середовищ та пристосувань організмів до них?

У природі кожна рослина та тварина пристосовані до умов певного середовища. Розглянуті природні умови переважно стосуються наземно-повітряного середовище існування організмів. Проте на малюнку 37.4 зображено рослину (назви її), середовищем існування якої є прісна водойма.

Водне середовище вважають первинним щодо зародження життя. Вода створює умови для надходження необхідних речовин до організму, підтримання форми тіла, запобігає висиханню. Вода довше від повітря зберігає тепло після нагрівання, тому зміна температури у водоймах не така різка, як у наземно-повітряному середовищі. У воді розчинені необхідні для рослин і тварин мінеральні речовини та кисень. Тож у водному середовищі мешкає багато різноманітних організмів.

Яких водних мешканців ти знаєш? Які способи руху властиві їм? Як вони пристосовані до життя у воді? Чи усім мешканцям водойм необхідне яскраве освітлення?

Більшість відомих тобі організмів мешкають у наземно-повітряному середовищі.

Мешканці ґрунту мають свої особливості, адже їм доводиться жити в умовах нестачі світла й кисню. Поміркуй, як рухаються тварини, що населяють ґрунтове середовище.

У найстабільніших умовах живуть ті, хто мешкає в інших організмах — переважно це паразити. Та є і такі мешканці інших організмів, що приносять користь своєму господареві. Про них ти дізнаєшся наприкінці цього розділу.

У деяких природних зонах Землі абіотичні компоненти періодично змінюються: кількість світла вдень і вночі, температура повітря і кількість опадів улітку та взимку. Це пов’язано з добовими та сезонними змінами в природі. В організмів виробилися різноманітні пристосування і до таких змін.

Дій

ЗНАЙ - ПОЯСНЮЙ - ЗАСТОСОВУЙ - ТВОРИ

1. Наведи приклади світло- й тіньолюбних рослин, холодно- й теплокровних тварин.

2. Назви особливості організмів із огляду на пристосованість їх до умов існування: жирафа, лисиця фенек, кактус, жаба, сосна, верблюд, слон, кріт, їжак, білий ведмідь, бурий ведмідь.

3. Поясни: а) чому на глибині в океані не трапляються водорості; б) пристосування до якого з абіотичних чинників вплинуло на розміри вух лисиць: арктичної, рудої та лисиці фенека (мал. 37.5).

Мал. 37.5. Чиї вуха більші і чому?

4. Склади схему впливу абіотичних чинників на організм (дуб, білка, короп тощо). Визнач взаємозв'язки організму з іншими мешканцями. Познач стрілочками й підписами суть таких зв'язків.

5. Визнач із-поміж наведених пристосування, притаманні мешканцям водного середовища, наземно-повітряного, ґрунтового, властиві мешканцям кількох середовищ: 1 — газообмін у зябрах; 2 — газообмін у легенях; 3 — рийні кінцівки; 4 — плавці; 5 — реактивний рух; 6 — крила; 7 — добре розвинені очі; 8 — слабкий зір.

6. Розподіли чинники на три групи (біотичні, абіотичні, антропогенні): 1 — збільшення тривалості дня навесні; 2 — перенесення насіння горобини птахами; 3 — ураження листя каштанів личинками каштанової молі; 4 — підвищення вмісту парникових газів в атмосфері внаслідок виробничої діяльності; 5 — вирубування лісів; 6 — зниження температури повітря взимку.

7. Помрій із Ілоном Маском. Розроби план заселення Марсу.

Зміст