Розділ 4. Біосфера

ТИ ДІЗНАЄШСЯ ПРО

різноманітність живих істот;
біотичні й абіотичні чинники;
редуценти, продуценти та консументи;
широтну зональність та висотну поясність;
екосистеми та природні зони;
пристосування організмів до життя у водному, ґрунтовому й наземно-повітряному середовищах та в інших організмах

ТИ ЗМОЖЕШ

пояснювати пристосування організмів до існування в різних середовищах;
виявляти вплив природних умов на рослинний і тваринний світ

ТИ ЗРОЗУМІЄШ

зображати схематично харчові ланцюги, взаємозв'язки між організмами й чинниками середовища;
упізнавати у природі основні рослини і тварини своєї місцевості

§ 36. Як взаємодіє живе із живим

Досліджуй

1. Розглянь світлини (мал. 36.1). Які, на твою думку, взаємодії між організмами зілюстровано ними? До виду взаємодії (1-4) добери світлину (а-д):

1 — один вид використовує інший як середовище існування й джерело харчування; 2 — представники одного виду змагаються за ресурси середовища існування; 3 — організми-хижаки харчуються організмами-жертвами; 4— партнерство між різними видами, що приносить користь обом.

Мал. 36.1. Упізнай взаємодію

Дізнавайся

Як групують і вивчають організми?

Скільки істот мешкає на Землі? Питання здавалося б просте, а ось точно відповісти на нього — складно. Як виявилося, полічити зорі на небі простіше, ніж істот на Землі. Учених різних галузей біорізноманіття цікавить по-різному. Для біологів — це розмаїтість видів. Для екологів — розмаїтість тісної взаємодії як усередині виду, так і між різними видами. Для генетиків — передавання спадкової інформації. Щоб вивчати організми, вибирають ознаку, за якою їх об’єднують у групи. Ти вже знаєш, що організми можна поділити: на прокаріоти та еукаріоти; на автотрофи та гетеротрофи; на утворювачів, споживачів і руйнівників. А ще тобі відомо, що організми поділяють на рослин, тварин, гриби й бактерії.

Рослини — організми-автотрофи, які перетворюють енергію Сонця на енергію хімічних зв’язків поживних речовин. Тобто вони створюють (продукують) собі їжу самі. Такі організми-утворювачі ще називають продуцентами.

Тварини — гетеротрофні організми, які не здатні самостійно виробляти собі поживні речовини, тому вони споживають інші організми. Організми-споживачі ще називають консументами. До царства тварин належать різні групи організмів (комахи, молюски, ссавці, птахи, риби), об’єднувальною ознакою є те, що вони можуть активно рухатися.

Гриби — гетеротрофні організми (як і тварини), але так само як рослини не здатні до активного руху, тому утворюють окрему групу. Вони живляться або рештками відмерлих організмів, або живуть за рахунок інших організмів.

Бактерії — група різноманітних за біологічними властивостями мікроскопічних одноклітинних організмів. На відміну від клітин організмів, про які вже йшлося, у клітин бактерій немає оформленого ядра. Серед бактерій є ціанобактерії, які фотосинтезують. Вони зіграли дуже важливу роль у формуванні біосфери й в утворенні рослин, адже саме з них утворилися хлоропласти. Інші бактерії, як і гриби, живляться рештками відмерлих організмів або живуть за рахунок інших організмів. Тому гриби та бактерії, які руйнують органічні речовини, називають руйнівниками або редуцентами.

У рослин, тварин, грибів та бактерій багато спільного. Водночас вони суттєво різняться будовою клітин, способом дихання, пересування, розмноження, живлення, пристосування, взаємодією із іншими організмами тощо. Надалі переважно розглядатимемо організми за середовищами мешкання, пристосуваннями до умов цих середовищ, типами живлення та взаємодією з іншими організмами.

Що таке популяція, екосистема, біосфера?

Організми не живуть поодинці (мал. 36.2). Особини одного виду мешкають певними великими групами — популяціями. У межах популяції відбувається розмноження. Унаслідок схрещування в популяціях зберігається і передається з покоління в покоління певний набір генів (пригадай де вони містяться й для чого призначені). Ті організми, які краще пристосовані до умов, мають більше шансів передати свої гени нащадкам. Тривалість життя кожного окремого організму обмежена, а от тривалість існування популяції не має такої межі. Життя продовжується у нащадках!

Мал. 36.2. Співжиття організмів

На певній ділянці земної поверхні, як от у лісі, на луці, у водоймі мешкають різні види організмів, що взаємодіють між собою і пристосовуються до умов середовища (неживої природи). Так складаються екосистеми. Можна розглядати і досліджувати різні екосистеми, як от: природних зон (тундра, пустеля, широколистяні ліси, степи); середовищ існування (прісна чи солона водойма, ґрунт); окремі ділянки середовищ (наприклад, кора дерева). Екосистеми бувають природні і штучні (наведи приклади штучних екосистем). Характерним для екосистеми є те, що її складниками є об’єкти живої і неживої природи, між усіма складниками відбувається обмін речовинами та енергією.

Екосистема характеризується певним усталеним й збалансованим станом життя й може самовідновлюватися за незначних відхилень. Складання взаємопов’язаних харчових ланцюгів допомагає зрозуміти, які зміни в екосистемі, наприклад, видалення головного хижака чи додавання поживних речовин, впливають на загальну кількість у ній живих істот.

Оболонкою Землі, у якій взаємодіє живе з неживим є біосфера. І якщо екосистем може бути безліч, то біосфера у нас, землян, одна. Вона об’єднує ті частини вивчених тобою оболонок: літосфери, атмосфери, гідросфери, які є середовищем мешкання живих істот, включаючи тебе.

Як взаємодіють організми між собою?

Організми тісно взаємопов’язані й, зазвичай, допомагають один одному пристосовуватися до життя на спільних територіях і в певних умовах. Трапляється, що організми живуть за рахунок інших, конкурують між собою і, звісно, можуть харчуватися іншими організми. Це називають біотичними складниками середовища існування. Виокремлюють антропогенний компонент, зумовлений людською діяльністю. Поміркуй, чи варто використовувати тварин із дикої природи в житті людей задля розваг (мал. 36.3).

Мал. 36.3. Живемо разом

Дій

ЗНАЙ - ПОЯСНЮЙ - ЗАСТОСОВУЙ - ТВОРИ

1. Назви складники екосистеми.

2. Наведи приклади: а) продуцентів, консументів, редуцентів; б) біотичних складників середовища існування.

3. Поясни: а) чому популяція на відміну від особини може існувати досить довго; б) як розпочинається потік енергії та чому в ланцюгу живлення не більше 7-8 ланок (за мал. 36.4).