§ 63. Заказники та пам'ятки природи

Поміркуйте

Чи є принципова різниця між заповідниками і заказниками?

Згадайте

Які існують типи заказників?
Поясніть, яка різниця між пам'ятками природи і пам'ятниками садово-паркового мистецтва.

Основні завдання заказників та пам'яток природи

Заказники і пам’ятки природи — складові природно-заповідного фонду України. Залежно від екологічної, наукової, історико-культурної цінності, вони можуть бути загальнодержавного або місцевого значення (наприклад, ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Пристени» або ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вовчанський»).

Цінність заказника може бути обумовлена тим, що його територія знаходиться на межі природних зон, або є місцезнаходженням популяцій багатьох цінних степових рослин і тварин, або являє собою мальовничий ландшафтний комплекс заплави, що має значне водоохоронне значення, або є місцем, де гніздяться чи зупиняються під час міграцій цінні водно-болотні види птахів, або його створено з метою охорони лісових масивів тощо.

Хоча заказники і пам’ятки природи не є науково-дослідними установами, для кожного з них у нормативних документах встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання, що враховується при розробці регіональних та інших планів, проектів, схем із розвитку будівництва, землевпорядкуванні тощо. Функцію охорони їхніх територій здійснюють землевласники або землекористувачі, нагляд за збереженістю об’єктів охорони покладено на органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Оскільки метою створення заказників і пам’яток природи може бути охорона тільки одного компонента природного комплексу або їх сукупності (мал. 63.1), площа заказників і пам’яток природи здатні варіювати у значних межах — від 100 м² до кількох десятків (сотень) гектарів.

Мал. 63.1. Пам'яткою природи може бути окреме дерево або геологічне утворення

Територію заказників і пам’яток природи наносять на відповідні планово-картографічні матеріали, а на місцевості її межі позначають спеціальними державними знаками. Дозволяється використання території в оздоровчих, рекреаційних і освітньо-виховних цілях, здійснення обмеженої господарської діяльності, проведення науково-дослідних робіт із додержанням встановленого режиму території.

Залежно від специфіки об’єкту охорони для певних типів заказників і пам’яток природи, дуже різняться основні завдання цих складових природно-заповідного фонду. Це можуть бути, наприклад, збереження цінних природних комплексів (лісових масивів, ділянок справжніх степів, відслонень крейди тощо) та генофонду рослинного та тваринного світу, забезпечення охорони та раціонального використання природних ресурсів.

Завданнями іхтіологічного або загальнозоологічного заказника можуть бути збереження та відновлення чисельності видів тварин (риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців) усіх видів, зокрема занесених до Червоної книги України; охорона місць розмноження видів диких тварин; проведення регулярних обліків чисельності тварин із метою виявлення можливості розселення їх в інші місця (відновлення ареалів).

Обмеження діяльності

На території заказників і пам’яток природи забороняється будь-яке забруднення та засмічення території; будь-яке будівництво, не пов’язане з охороною території; організація таборів, місць відпочинку та купання, стоянок автотранспорту, розведення вогнищ поза межами місць, спеціально відведених для цього; розвідувальні, підривні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву та форм рельєфу (мал. 63.2).

Мал. 63.2. На території заказників і пам'яток природи вводиться система заборон та обмежень

За наявності на території деревних ценозів забороняються не лише рубки головного користування і прохідні рубки, але й будь-яке пошкодження дерев, чагарників та інших рослин; турбування або знищення чи відлов усіх видів тварин, пошкодження їхніх жител, нір, гнізд, інших сховищ та домівок. Навіть забороняється знаходження на території з усіма видами вогнепальної зброї, знаряддями лову тварин.

На території заказників і пам’яток природи також заборонено збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їхніх квітів та плодів; випас та прогін худоби; інтродукція (переселення) нових видів рослин і тварин без відповідних, узгоджених у встановленому порядку наукових обґрунтувань та погоджень Мінприроди. Разом із тим, закон дозволяє науковий відлов тварин (комах, молюсків, риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців) та збір рослин для наукових досліджень, поновлення наукових колекцій; відстріл бродячих свійських та, за потреби, хижих диких тварин; рибальство в літньо-осінній період на спеціально відведених для цього місцях.

Таким чином, на території заказників і пам’яток природи дозволяється така діяльність, що не суперечить меті створення та завданням.

Ключова ідея

Заказники і пам’ятки природи не є спеціальними науково-дослідними установами. Залежно від екологічної, наукової, історико-культурної цінності, вони можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. Метою їх створення може бути охорона лише одного компонента природного комплексу або їх сукупності. Площа заказників і пам'яток природи варіює у значних межах — від 100 м² до кількох десятків (навіть сотень) гектарів. Переважна більшість заказників сприяє збереженню різноманіття біоти, екосистем, а деякі навіть збереженню ландшафтного різноманіття.

Перевірте свої знання

1. Що спільного і чим різнять такі об'єкти природно-заповідного фонду, як національний природний парк, заповідник, заказник, пам'ятка природи? 2. Які існують типи заказників залежно від того, що є пріоритетом охорони на їхній території?

Зміст