Видатні науковиці, які працюють (працювали) у галузі біології

АРНОЛЬД ФРЕНСІС (НАР. 1956)

Відома американська науковиця. Лауреатка Нобелівської премії 2018 року в галузі хімії (разом із Дж. Смітом та Г. Вінтером) за дослідження еволюції ферментів. Професорка та директорка центру біоінженерії Каліфорнійського технологічного інституту. Працює в галузі біохімії та хімічної технології. Розробила методи молекулярної керованої еволюції ферментів.

БЛЕКБЕРН ЕЛІЗАБЕТ ЕЛЕН (НАР. 1948)

Відома австралійська й американська науковиця, цитогенетикиня. Лауреатка Нобелівської премії 2009 року в галузі фізіології та медицини (разом із К. Грейдер та Дж. Шостаком) за відкриття механізму захисту хромосом теломерами та ферментом теломеразою. Разом із К. Грейдер відкрила фермент теломеразу (1985 р.).

ГРЕЙДЕР КЕРОЛ (НАР. 1961)

Відома американська науковиця. Лауреатка Нобелівської премії 2009 року в галузі фізіології та медицини (разом з Е. Блекберн та Дж. Шостаком) за відкриття механізму захисту хромосом теломерами та ферментом теломеразою. Разом з Е. Блекберн відкрила фермент теломераза (1985 р.). Працює в галузі молекулярної біології.

ДЕЙВІС КЕЙ ЕЛІЗАБЕТ (НАР. 1951)

Британська генетикиня, професорка анатомії Оксфордського університету. Директорка відділу функціональної генетики Ради медичних досліджень, опільниця медичного благодійного фонду Wellcome Trust, директорка Оксфордського центру генної функції.

ЙОНАТ АДА (НАР. 1939)

Видатна ізраїльська науковиця. Лауреатка Нобелівської премії 2009 року в галузі хімії (разом із Т. Стейцем та В. Рамакрішнаном) за дослідження структури та функції рибосом. Вона першою застосувала низькотемпературну білкову кристалографію. Досліджує вплив антибіотиків на рибосому. Працює в галузі кристалографії.

КОРІ ГЕРТІ ТЕРЕЗА (1896-1957)

Видатна американська біохімікиня. Лауреатка Нобелівської премії 1947 року в галузі фізіології та медицини (разом зі своїм чоловіком К. Корі та Б. Усаєм) за відкриття каталітичного перетворення глікогену. На честь подружжя Корі було названо цикл Корі — метаболічний цикл, у якому глюкоза в скелетних м’язах перетворюється на лактат.

ЛЕВІ-МОНТАЛЬЧИНІ РИТА (1909-2012)

Відома італійська нейробіологиня. Лауреатка Нобелівської премії 1986 року в галузі фізіології та медицини (разом із С. Коеном) за відкриття факторів росту клітин. Заснувала фонд, який надавав допомогу африканським жінкам. Досліджувала процеси зростання й диференціації нервових клітин.

МАК-КЛІНТОК БАРБАРА (1902-1992)

Відома американська цитогенетикиня. Лауреатка Нобелівської премії 1983 року в галузі фізіології та медицини за відкриття мобільних генетичних елементів. Працювала в галузі генетичних досліджень кукурудзи. Склала першу генетичну карту цієї рослини, з’ясувала роль центромер і теломер хромосом, розробила метод візуалізації хромосом кукурудзи.

НЮСЛАЙН-ФОЛЬХАРД КРІСТІАНА (НАР. 1942)

Німецька біологиня, професорка й директорка Інституту біології у складі Товариства Макса Планка. 1991 року отримала нагороду Альберт Ласкер за основні медичні дослідження. 1995 року стала лауреаткою Нобелівської премії з фізіології і медицини за відкриття генетичного контролю ембріонального розвитку.

ФРАНКЛІН РОЗАЛІНД (1920-1958)

Британська біофізикиня і кристалографиня, яка зробила важливий внесок у розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. Франклін перш за все відома своїми роботами з отримання зображень шляхом дифракції рентгенівських променів на ДНК, завдяки яким Ватсон і Крік 1953 року створили свою гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. Пізніше керувала роботами з дослідження вірусу тютюнової мозаїки та вірусу поліомієліту.

ШАРПАНТЬЄ ЕММАНЮЕЛЬ (НАР. 1968)

Французька мікробіологиня. Професорка й директорка Інституту інфекційної біології. 2012 року Шарпантье і Д. Дудна першими запропонували використання механізму CRISPR/Cas9 для запрограмованого редагування генів, що розцінюється як одне з найзначніших відкриттів в історії біології.

2020 року разом із Дженніфер Дудна отримала Нобелівську премію з хімії за відкриття генного редагування.

Зміст