Біологія. Повторне видання. 8 клас. Задорожний (2025)

§ 56. Постембріональний розвиток людини. Репродуктивне здоров’я

БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Шимпанзе є найближчими родичами людини. Вони стають статевозрілими у 6-9 років. Людина стає статевозрілою пізніше — в середньому у 13-15 років. Чому у людини таке довге дитинство?

ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. У віці понад 50 років у людей частіше починають виникати проблеми з хребтом або суглобами. Із чим це може бути пов’язано?

2. Під час штучного запліднення у людини спостерігають підвищену, порівняно зі статистичними даними, частоту народження близнят. Із чим це може бути пов’язано?

РОБОТА З ІНФОРМАЦІЄЮ

Індивідуальний розвиток організму від моменту його зародження і до природної смерті називається онтогенезом. У людини онтогенез поділяється на два періоди розвитку: ембріональний (до народження) і постембріональний (після народження). Сам термін онтогенез було запропоновано Ернстом Геккелем у 1866 році. Онтогенез є процесом послідовної реалізації спадкової інформації, який відбувається під значним впливом зовнішнього середовища.

Постембріональний період онтогенезу людини поділяється на кілька вікових періодів: дитячий, підлітковий, юнацький, дорослий і період старіння. Кожен із них, у свою чергу, поділяється на більш дрібні періоди. У чоловіків і жінок тривалість окремих періодів може відрізнятися.

Однією з характерних особливостей людини, яка відрізняє її від інших ссавців, є тривале дитинство і досить пізнє статеве дозрівання. Це пов’язано з тим, що великий головний мозок людини не гарантує її розумності. Він дає змогу стати розумною і пристосуватися до конкретних умов середовища у процесі навчання. Для вироблення потрібних навичок та опанування необхідних знань і потрібне таке довге дитинство.

Вікові періоди постембріонального розвитку
Назва періоду	Тривалість у жінок	Тривалість у чоловіків	Що відбувається
Період новонародженості	Перші 10 днів		Редукуються структури, пов’язані з роботою плаценти, відбувається початкова адаптація до життя поза організмом матері
Грудний період	10 днів — 1 рік		Надзвичайно швидкий ріст і розвиток усіх систем організму, формування великої кількості умовних рефлексів, живлення переважно материнським молоком
Раннє дитинство	1-3 роки		Високий темп розвитку всіх систем і органів, початок активних самостійних рухів, розвиток молочних зубів, початок використання мови
Перше дитинство	4-7 років		Уповільнення темпів росту, формування вмінь та навичок, потрібних для життя, розвиток постійних зубів
Друге дитинство	8-11 років	8-12 років	Відносно невеликі темпи росту, продовження формування вмінь і навичок, потрібних для життя
Підлітковий період	12-15 років	13-16 років	Початок періоду статевого дозрівання, прискорення темпів росту, гормональні перебудови в організмі, формування вторинних статевих ознак
Юнацький період	16-20 років	17-21 рік	Завершення періоду статевого дозрівання, зменшення темпів розвитку, закінчення росту тіла
Зрілий вік (перший період)	21-35 років	22-35 років	Зазвичай розвиток здібностей досягає найвищого рівня, робота всіх систем організму є найбільш ефективною
Зрілий вік (другий період)	36-55 років	36-60 років	Здебільшого достатньо високі фізичні можливості поєднуються з достатнім життєвим досвідом
Похилий вік	56-74 роки	61-74 роки	У переважній більшості осіб у кінці періоду спостерігається поступове згасання функцій репродуктивної системи
Старечий вік	75-90 років		Зазвичай фізичні можливості організму зменшуються, стан залежить від способу життя в попередній період
Довгожительство	Понад 90 років		Здебільшого в організмі тривають структурні, функціональні та біохімічні зміни, які обмежують його можливості

Існує ще одна цікава закономірність у постембріональному періоді онтогенезу. У людей старшого віку частіше можуть виникати проблеми із суглобами, серцево-судинною системою та іншими системами органів. Скоріш за все, це пов’язано з особливостями попереднього еволюційного розвитку людини. Більшу частину існування нашого виду і його еволюційних попередників середня тривалість життя була меншою за сучасну і більшість особин до такого віку не доживали. Відповідно, і природний добір на усунення таких проблем працював слабо. Утім, сучасна медицина досить успішно справляється з багатьма подібними проблемами зі здоров’ям.

Для нормальної життєдіяльності людини вкрай важливим є її репродуктивне здоров’я. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, репродуктивне здоров’я — це стан повного фізичного й соціального благополуччя, який характеризується можливістю:

зачаття й народження дітей;
сексуальних стосунків без загрози захворювань, що передаються статевим шляхом;
безпечної вагітності, пологів, виживання і здоров’я дитини;
планування наступних вагітностей.

У випадку проблем із репродуктивним здоров’ям можливе виникнення безпліддя, яке може виникати як в організмі чоловіка, так і в організмі жінки. Причинами цього можуть бути ендокринні порушення, наслідки перенесених інфекційних захворювань, порушення обміну речовин, вплив токсичних речовин або фізичних чинників, розлад сексуальних функцій (часто психологічного походження), травми, аборти (для жінок), запалення простати (для чоловіків) тощо.

Для подолання безпліддя використовуються допоміжні репродуктивні технології (наприклад, штучне запліднення). Ці методи допомагають здійснювати запліднення як усередині організму жінки, так і за його межами. У випадку запліднення поза межами організму жінці можуть вводити в матку кілька зигот, бо не завжди вони успішно імплантуються в слизову оболонку. Це підвищує шанси на народження близнюків у випадку, якщо одночасно імплантуються кілька зигот.

Серйозну небезпеку для здоров’я людини, у тому числі і репродуктивного, становлять захворювання, що передаються статевим шляхом. Вони можуть уражати не тільки статеві органи, а й інші органи та системи органів організму (нервову, кровоносну, опорно-рухову тощо). Збудники таких захворювань можуть бути найпростішими (трихоманоз), бактеріями (гонорея, сифіліс, хламідіоз), вірусами (генітальний герпес, СНІД), мікроскопічними грибами (кандидоз), багатоклітинними еукаріотами (педикульоз). Переглянь в e-додатку відео про захворювання, які передаються статевим шляхом (завдання 56.1).

ЦЕ ГОЛОВНЕ В ПАРАГРАФІ

Постембріональний період онтогенезу людини поділяється на кілька вікових періодів: дитячий, підлітковий, юнацький, дорослий і період старіння. Для нормальної життєдіяльності людини вкрай важливим є її репродуктивне здоров’я. Чинниками, які впливають на репродуктивне здоров’я, можуть бути ендокринні порушення, наслідки перенесених інфекційних захворювань, порушення обміну речовин, вплив токсичних речовин або фізичних чинників, розлад сексуальних функцій, травми тощо.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. На які вікові періоди поділяють постембріональний розвиток?

2. Які особливості відрізняють період статевого дозрівання і з чим вони можуть бути пов’язані?

3. Які переваги може отримувати людина завдяки наявності в неї молочних зубів?

4. Порівняй постембріональний розвиток чоловіків і жінок.

5. Склади перелік правил, які допоможуть зменшити ризик зараження збудниками захворювань, які передаються статевим шляхом.

6. Чому збереження репродуктивного здоров’я важливе для людей?

СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

Виконай завдання (див. с. 9).