Українська мова. Повторне видання. 8 клас. Заболотний (2025)

Тема 10. Особливості будови опису місцевості. Стислий письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

ПРИГАДАЙМО. Що таке опис? Чим опис відрізняється від розповіді та роздуму?

555. І. Прочитайте текст. Сформулюйте його основну думку одним реченням.

Якби мене запитали, як починати знайомство з містом, де ніколи не доводилося бувати раніше, я відповів би: пройдіться вулицями, намагаючись зрозуміти, у чому його особливість, а потім дізнайтеся, де розміщено краєзнавчий музей. Він стане вашим першим співрозмовником, порадить, куди насамперед треба сходити, що подивитися. А ви вже самі вибирайте найбільш цікаве (Г. Кублицький).

II. Опишіть усно ваші враження від відвідування міста (села), де ви колись побували вперше. Із чого розпочалося ваше знайомство із цим населеним пунктом?

Опис місцевості

Опис місцевості - це словесне зображення основних ознак міста, села, вулиці, подвір’я, острова тощо. Його складовими є опис місця й описи окремих предметів, які на цьому місці розташовані.

У науковому описі місцевості інформацію про її розмір, освітлення, предмети, які там є, подають чітко, конкретно. Ставлення автора / авторки до описаного не висловлюють. Слова вживають лише в прямому значенні.

У художньому описі місцевості передають ставлення автора / авторки до описуваного. Інколи автор / авторка висловлює оцінку прямо, проте здебільшого це робить за допомогою відповідних художніх засобів: епітетів, порівнянь, персоніфікації тощо. Мета такого опису - сформувати певне ставлення до місцевості, яку описано.

556. І. Прочитайте один із поданих текстів. Визначте, на яких деталях опису зосереджує увагу автор. Як у тексті передано ставлення автора до описуваного?

ХРЕЩАТИК

Широкий, як Дніпро, Хрещатик... Пливемо ми, линемо, викроковуємо Хрещатиком... Праворуч - багатоповерхові будинки, схожі на величезні, кахлею обкладені груби, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч ЦУМ склом на сонці виблискує. Далі - здоровенна десятиповерхова міськрада (скільки ж то в ній людей радиться - така велика!).

Вулиця Хрещатик, м. Київ

Десь за міськрадою - вежа телевізійна небо аж у космос проштрикує. Оце висота! Далі на тлі неба круглі з хрестами бані вимальовуються - то костел.

За вулицею Прорізною Хрещатик звертає праворуч і, порозсувавши будинки подалі від себе (наче збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»), утикається на Європейській площі у філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає (За В. Нестойком).

ШОКОЛАДНИЙ ЦЕХ

Раптом містер Вонка, директор шоколадної фабрики, зупинився. Перед ним сяяли блискучі металеві двері. Діти й дорослі з’юрмилися навколо. На дверях великими літерами було написано: ШОКОЛАДНИЙ ЦЕХ.

Вони стояли посеред чудової долини. Обабіч простягалися зелені луки, поміж них текла велика коричнева річка, а посеред неї шумів велетенський водоспад. Вода стікала зі стрімкої скелі, закручувалася щільними пластами, а тоді з розмаху вливалася в бурхливий вир, що клекотів піною та бризками. Річкові береги поросли мальовничими деревами й кущами - плакучими вербами, вільхами та високими купами рододендронів із рожевими, червоними й бузковими квітами. Луки були всіяні тисячами квіточок жовтця.

Кадр із фільму «Чарлі та шоколадна фабрика» (Warner Brothers, 2005, реж. Т. Бертон)

- От! - вигукнув містер Вонка, підскакуючи й показуючи золотою тростинкою на коричневу річку. - Це все шоколад! Кожна краплинка цієї річки - з гарячого рідкого шоколаду найвищої якості. Най-най-найвищої якості (Р. Дал).

II. Випишіть з обраного тексту 7-8 означень і обставин разом зі словами, від яких вони залежать. З’ясуйте роль означень і обставин в описі місцевості.

557. Розкажіть, чим вулиця (провулок, проспект, бульвар), на якій розташований ваш заклад освіти, відрізняється від інших вулиць (провулків, проспектів, бульварів).

558. І. Прочитайте текст. Які типи мовлення поєднано в ньому? Доведіть, що текст належить до художнього стилю.

БАБУСЯ

Бабуся була невеличка, висохла й тонка. Варила вона дуже смачний борщ, який уміла так затовкувати салом та засмачувати сметаною, що від нього не можна було одірватися. Вона завжди стежила, щоб їли спокійно, не поспішали, щоб під ложку підставляли кусень хліба, щоб із миски не вигрібали гущу, не виловлювали м’яса, щоб за столом не теревенили, не крутились, не штовхалися, а їли вдумливо, розумно й гідно. Дід також був сухенький, також тоненький, як дубова жердка, на яку одягли полотняну сорочку навипуск та підперезали поясом...

Бабина та дідова хата стояла над шляхом, біля самісінького лісу, - зовсім нікудишня хата, по вікна загрузла в землю, підперта стовпами, щоб не розлізлись чи не повтікали на всі боки її стіни. З одного боку до неї прилягало одне крило городу, а з другого - друге. На кожному крилі росло по великій груші. Груші були старі, дрімучі, але щовесни цвіли по-молодечому густо й пахучо. Під осінь і восени вони обсипали додолу такий грушкопад цукристих дичок, що й не визбираєш їх усіх і не пересушиш...

На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалося, що він і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря ставало по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітав, зацвітав так, немов дитячі очі землі дивилися на тебе довірливо. Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт. Вона взагалі ніколи не могла примиритися з тим, що квітку зривають. Хоч би яка ця квітка була - чи чорнобривці, чи ружі, чи звичайнісінькі калачики, чи настурції, чи лісові дзвоники, чи ромен¹. Тим більше її гнівало, коли хтось необережно збивав на городі картопляний цвіт, коли хтось зривав цибулю із стрілкою, яка згодом могла б дати насіння, коли хтось виривав усю стеблину кропу, замість нащипати дрібного листя...

Любила вона кожну рослину, і, здається, кожна рослина відповідала їй такою ж любов’ю (За Є. Гуцалом).

¹ Роме́н - народна назва ромашки.

Селянська садиба. XIX століття. Національний музей народної архітектури та побуту України, м. Київ

II. Завдання та запитання за текстом.

1. Знайдіть опис місцевості. На яких деталях автор зосереджує особливу увагу? Що вас найбільше вразило?
2. Якою ви уявляєте місцевість, описану письменником? Чим вона подібна до тієї, яка є біля вашого будинку, або до тієї, яку ви могли бачити біля оселі когось із рідних, знайомих?
3. Знайдіть художні засоби, які використовує автор. Поясніть їхню роль у тексті.
4. Випишіть 6-8 означень разом зі словами, від яких вони залежать.
5. Складіть складний план тексту. Зіставте його з поданим.

Орієнтовний план тексту

І. Дідусь і бабуся.

II. Рідна оселя.

1. Хата над шляхом.
2. Город та дві груші.
3. Барвінок на городі.

III. Любов до кожної рослини.

III. Прочитайте текст удруге. За планом стисло перекажіть прочитане (письмово), звернувши особливу увагу на опис місцевості. Скористайтеся пам’яткою, поданою нижче.

ПАМ’ЯТКА

Як працювати над стислим переказом