Українська література. 7 клас. Заболотний

Ліна Костенко
(Народилася 1930 р.)
Ліна Костенко - унікально талановита українська поетеса, принципова й відповідальна людина. На її дитинство випали тяжкі роки голодомору і Другої світової війни. «Дитинство, вбите на війні» - так скаже вона про себе.
Народилася поетеса на Київщині. Батьки її вчителювали і з ранніх літ прищеплювали доньці високі моральні якості й естетичний смак. На все життя вона збереже образ свого батька - Василя Костенка, поліглота-самородка. Одного страшного дня його заарештували аж на десять років. Маленька Ліна тоді ще й не уявляла, що таке бути дочкою «ворога народу», вона просто не могла змиритись у душі.
Вірші почала писати приблизно у чотирнадцять років, а в шістнадцять - побачили світ її перші друковані поезії. Довелося Ліні Костенко пережити й часи, коли влада забороняла друкувати її твори, але поетеса завжди залишалася чиста душею і не йшла на жодні поступки чи компроміси.
Ліна Костенко входить до переліку найвідоміших жінок сучасної України. Її творчість - невід’ємна частина нашої історії та культури. Її вислови надихають на зміни й змушують замислитися над вічними темами. «Саме вона привчила не дуже сміливих людей до того, що слова незалежність, гідність і свобода існують в мові не просто так», - влучно зазначив письменник Юрій Андрухович.
* * *
Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні1 залишки багви2.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерявин3 проблиски скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.

Микола Пимоненко. По воду
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів.
1 Рудимент (книжне) - залишок, пережиток того, що зникло.
2 Багва (діалектне) - драговина, багно.
3 Озерявина (розмовне) - висохле озеро; місце, де було озеро.
АНАЛІЗУЄМО
1. Яку нерадісну картину змальовує поетеса у вірші? Над чим змушує замислитися?
2. Що свідчить про те, що раніше на цьому місці була річка, яка живила своєю благодаттю довкілля? А куди й чому могла зникнути річка?
3. Уявіть, що річка знову стала повноводною. Чи змінилося б усе довкола? Опишіть уявну картину.
4. З яким почуттям оповідає лірична героїня про зниклу річку? Скористайтеся за потреби поданою схемою. Поясніть свою відповідь.

5. Знайдіть у тексті метафори. Поясніть їхню роль у творі.
6. Знайдіть серед поданих тверджень ті, що співзвучні з прочитаним твором.
• Природа - це безмежний запас ресурсів.
• Люди мають берегти довкілля та розумно використовувати ресурси.
• Майбутнє Землі залежить від наших дій сьогодні.
• Природа здатна самовідновлюватися впродовж кількох років.
МІРКУЄМО
7. У творі йдеться про те, що зникла лише річка. Але чому ліричній героїні так страшно від цього? Які образи вірша створюють загальну картину пустки?
8. Поміркуйте, чи актуальна сьогодні порушена в поезії проблема для вашого населеного пункту, для України чи для Землі загалом.
* * *
Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
Їй, певно, сняться повні жмені груш.
Їй сняться хмари і липневі грози,
чиясь душа, прозора при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.
І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння1 чорне де-не-де,
все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде...
1 Кияшиння (розмовне) - (збірне) качани кукурудзи.
3. Оберіть серед поданих образів той, який, на вашу думку, є центральним у творі, навколо якого групуються всі інші образи. Поясніть свою відповідь.

АНАЛІЗУЄМО
1. Мікрофон. Опишіть картину, яка постала у вашій уяві після прочитання вірша Ліни Костенко. Чи вдалося поетесі передати самотність природи, тугу за господарями?
2 . Чому в хаті живе лише сивий-сивий спомин? Про що він може нам розповісти?
4. Які з названих на схемі образів, на вашу думку, змальовано найпоетичніше? Поясніть свою відповідь, покликаючись на текст.
5. Як ви розумієте такі слова: «Все згадує себе в свою найкращу пору»?
6. Які художні засоби використовує поетеса, щоб зачепити найтонші струни душі? Наведіть приклади.
МІРКУЄМО
7. Поміркуйте, чи допомагає пейзаж відтворити порухи душі ліричної героїні. Чому цю поезію можна віднести як до пейзажної, так і до філософської лірики?
8. Чи згодні ви з тим, що саме природа допомагає людині розвиватися, пізнавати себе, відновлювати сили? Поясніть свою відповідь.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
9. Намалюйте ілюстрацію до одного з прочитаних віршів Л. Костенко. Доберіть до цієї ілюстрації цитату з тексту.
10. Доберіть музичний супровід до віршів Л. Костенко. Прочитайте виразно один із віршів під цей музичний супровід.
ЧИТАЦЬКИЙ КЛУБ
Прочитайте вірш Ліни Костенко. Поділіться своїми враженнями.
* * *
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Віртуальна екскурсія.
Зіскануйте QR-код і здійсніть цікаву віртуальну екскурсію «Мальовнича Україна», під час якої ви оглянете багато пам'яток природи - унікальних природних об'єктів, що мають наукове, пізнавальне, культурно-естетичне значення.

https://nx.litera.ltd/s/5nkZYz4N3erNnsp
Для додаткового читання.
Максим Рильський. «Синові».
Володимир Підпалий. «Матері».
Ліна Костенко. «Цей ліс живий...», «Люблю чернігівську дорогу...», «Кольорові миші».
Борис Олійник. «Крило».
Мар'яна Савка. «Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко...».