Українська література. 7 клас. Яценко

Народні чумацькі пісні

Чумакування було одним із найпоширеніших промислів в Україні впродовж майже 500 років — до другої половини XIX ст. Чумаки — це купці-візники. Вони їздили на південь — до Азовського та Чорного морів, на Дон — насамперед по сіль, а також по рибу, зерно, віск, прянощі й інші товари. Щовесни вирушали чумацькі валки в далеку дорогу.

Чумакувати наважувалися тільки найсміливіші та найсильніші. Тому й казали: «Чумак за роботою — селянин, а за духом — козак». Адже мандрівки були довгі, виснажливі й небезпечні. Не кожен мандрівник повертався додому живим, здоровим і з товаром.

Літературознавчий клуб

Під час довгої дороги чи на перепочинку чумаки розраджували себе піснями. Переважно вони були сумні, тривожні, трагічні за змістом і мелодикою. У них ішлося про довгі мандрівки й різні небезпеки, а також і про щасливі миті повернення додому, про зустріч із родиною чи коханою дівчиною. Також у них оспівано романтику мандрів, красу степу чи нічного зоряного неба.

Невипадково навіть нашу Галактику в Україні прийнято називати Чумацьким Шляхом, бо простягається вона світлою туманною смугою в нічному небі з півночі на південь і для чумаків завжди була дороговказом.

До чумацьких пісень за жанровою формою належить і одна з найбільш щемливих, таємничих і глибоких українських пісень — «Ой горе тій чайці...». У ній зворушливо передано горе чайки-матері, яка «вивела чаєняток при битій дорозі».

Цей вірш з’явився наприкінці XVII ст., швидко став народною піснею і поширився в багатьох різних, але споріднених варіантах.

О. Шупляк. Чумацький Шлях

Напевно, тобі відоме ім’я Івана Мазепи (1639-1709) — видатного гетьмана й будівничого Української держави, який рішуче виступив проти московської навали. Він був високоосвіченою людиною, поетом і музикантом. І. Мазепа написав первісний текст вірша «Ой горе тій чайці...» або один із його варіантів. А також поклав на музику й часто виконував пісню на бандурі.

О. Курилас. Портрет Івана Мазепи

Літературознавчий клуб

Що ж приваблювало гетьмана І. Мазепу в пісні «Ой горе тій чайці...»? Передовсім її глибокий символічний зміст. Чайка в українському фольклорі є символом самотньої, осиротілої матері. Очевидно, цей символ було створено в ті часи, коли ординці гнали в полон дітей, юнаків і дівчат через Дике Поле. Жалібний крик чайок нагадував бідним невільникам побивання матерів.

Отже, у пісні символічно розкрито першопричину трагічної долі матері-України, яку постійно нищать, знекровлюють, розоряють, бо нам випало жити «при битій дорозі» — на перехресті цивілізацій — лісу та степу, Заходу і Сходу, християнського й мусульманського, православного та католицького світів.

Читацьке дозвілля

За QR-кодом послухай пісні «Ой горе тій чайці...» і «Ой ішов чумак з Дону...». Поділися своїми враженнями.